Ухвала

від 19.07.2023 по справі 560/12961/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/12961/23

УХВАЛА

19 липня 2023 рокум. Хмельницький

Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Ковальчук О.К., розглянувши заяву про забезпечення доказів в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області, в якому просить зобов`язати відповідача опублікувати оголошення у виданні, в якому протиправні нормативно-правові акти (рішення) були або мали бути оприлюднені про оскарження всіх незаконних і протиправних НПА (рішень) відповідача, які є предметом цього позову та оскаржується і скасовуються та мають бути судом визнані нечинними з дня прийняття, тобто всіх рішень, прийнятих у період неповноважності з 2022 року.

Одночасно з позовом позивач подав до суду заяву про забезпечення доказів, у якій просить витребувати всі рішення (нормативно-правові акти) відповідача, прийняті у період відсутності повноважень з 2022 року (з дати закінчення п`ятирічного терміну повноважень, після проведення виборів у 2017 році та обрання відповідача тільки на п`ятирічний строк повноважень з 2017 року по 2022 рік), тобто помилково та протиправно прийнятих з 2022 року без повноважень та з помилковим застосуванням інституційного континуїтету (рішення РАУ №69).

Вирішуючи подану заяву суд враховує таке.

Відповідно до частин першої, другої статті 114 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.

Отже, інститут забезпечення доказів в адміністративному судочинстві спрямований на забезпечення здійснення процесу доказування шляхом збирання і закріплення доказів, якщо існують обставини, які свідчать про небезпеку того, що надання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим.

Тобто, суд за заявою учасника справи має забезпечити докази, зокрема шляхом їх витребуванням та оглядом, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.

Процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема, шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати / зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено. Це не лише спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення / потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах, і тільки у сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.

Разом з тим, у поданій заяві про забезпечення доказів позивач не вказує жодних обставин, передбачених частиною 2 статті 114 Кодексу адміністративного судочинства України, існування яких є підставою для забезпечення доказів, а у суду відсутні підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.

Заявлені вимоги по суті є клопотанням про витребування доказів, адже обставини, які на думку позивача, вказують на наявність підстав для забезпечення доказів, полягають у тому, що позивач позбавлений можливості надати до суду у повному обсязі належним чином завірені копії документів, а не того, що такі докази у майбутньому не вдасться отримати взагалі.

Отже, заява повинна містити обгрунтування неможливості самостійного отримання позивачем копій оскаржуваних рішень у відповідача.

Відповідно до частини другої статті 116 КАС України за подання до суду заяви про забезпечення доказів сплачується судовий збір у розмірі, встановленому законом. Документ, що підтверджує сплату судового збору, додається до заяви.

Підпунктом 6 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за поданням до адміністративного суду заяви про забезпечення доказів розмір судового збору становить 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено, що у 2022 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2023 року становить 2684,00 гривні.

З огляду на те, що позовна заява містить вимогу немайнового характеру, судовий збір за подання такого позову становить 322,08 грн.

До позовної заяви позивач подав клопотання про звільнення від сплати судового збору, враховуючи майновий стан позивача.

Розглядаючи дане клопотання по суті, суд враховує таке.

Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Вказана норма встановлює можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності (стаття 10 Кодексу адміністративного судочинства України) всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином, за обґрунтованим клопотанням, вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд може звільнити позивача від сплати судового збору, зменшити його розмір, відстрочити або розстрочити його сплату за наявності підстав, зазначених у частині першій статті 8 Закону України "Про судовий збір".

У клопотанні сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та надати суду відповідні докази.

Обґрунтовуючи клопотання про звільнення від сплати судового збору позивач зазначив, що у попередньому календарному році (2022), відповідно до довідки №F1401803 від 12.03.2023 у позивача відсутні доходи з 1 кварталу 2022 по 1 квартал 2023 (Відомості від 12.03.2023 з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді з державного веб-сайту "Дія Державні послуги").

Також позивач зазначає, що даний предмет позову пов`язаний із захистом соціальних та трудових прав позивача, оскільки адвокатська діяльність є в тому числі і джерелом заробітку позивача, його основним родом (видом) занять, видом незалежної професійної діяльності, фактично ризиковою (залежною від ринку праці) трудовою діяльністю (стосунками, у яких особа заробляє собі на життя власним трудом, знаннями, навичками, умінням, наполегливістю) і можливе позбавлення позивача "права на працю" позбавило б його роботи та права на труд та заробіток.

Разом з тим, надані позивачем докази на підтвердження скрутного матеріального стану повністю не відображають розмір доходів позивача за попередній 2022 календарний рік. Надані позивачем відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у період з І кварталу 2022 року по І квартал 2023 року не можуть бути належним доказом на підтвердження розміру річного доходу позивача - фізичної особи саме за весь попередній календарний рік, оскільки такі відомості не є достатнім доказом підтвердження такого майнового стану, за якого неможливо сплатити судовий збір, оскільки не містять відомостей про майновий стан заявника, який може мати інші джерела доходу (вклади, нерухоме та рухоме майно, грошові допомоги та компенсації, тощо). Доказів, що вказана виплата є єдиним доходом, а також інших доказів щодо тяжкого матеріального стану, заявником не надано (довідка про склад сім`ї та про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, документів про нарахування субсидій, документів про надання соціальної допомоги, відомості про вклади, нерухоме та рухоме майно з якого отримується дохід, компенсації, сукупний дохід родини тощо).

Позивач не надав документів на підтвердження того, що він має статус малозабезпеченої особи, дохід якої є нижчим від прожиткового мінімуму, що могло б беззаперечно свідчити про скрутне матеріальне становище заявника.

Оскільки обставини, які зазначив позивач, відповідно до вказаних статей Закону України "Про судовий збір", не є умовою для звільнення від сплати судового збору, а сам позивач не надає доказів наявності інших підстав для його звільнення від сплати судового збору, суд не вбачає правових підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, виходячи з наданих ним доказів.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в ухвалах від 17.10.2019 у справі №215/3786/18, від 21.10.2019 у справі № 215/1025/19, від 16.10.2019 у справі № 160/7077/19.

Щодо посилання позивача, що спір стосується захисту його соціальних та трудових прав як адвоката, суд зазначає що, предметом даного спору є оскарження рішень відповідача прийнятих після 17.11.2022, проте у позовній заяві позивач не обґрунтував які прийняті рішення впливають на захист його трудових прав позивача як адвоката адвоката.

Отже, позивачу необхідно заплатити судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного заяви про забезпечення позову в розмірі 322,08 грн.

Згідно з частиною третьою статті 116 КАС України до заяви про забезпечення доказів, яка не відповідає вимогам цієї статті, застосовується наслідки, встановлені статтею 169 цього Кодексу.

Абзацом першим частини першої статті 169 КАС України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки заяву про забезпечення доказів подано без додержання вимог, встановлених статтею 116 КАС України, таку заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених вище недоліків шляхом обгрунтування неможливості самостійного отримання позивачем копій оскаржуваних рішень у відповідача та документа, що підтверджує сплату суми судового збору за подання вказаної заяви у розмірі 322,08 гривень.

Керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

заяву про забезпечення доказів ОСОБА_1 , залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків заяви про забезпечення доказів - 2 дні з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий суддя О.К. Ковальчук