Рішення

від 20.07.2023 по справі 620/5897/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2023 року Чернігів Справа № 620/5897/23

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді БаргаміноїН.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне мале підприємство "Волстас" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне мале підприємство "Волстас" звернулось до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Чернігівській області Державної служби України з безпеки № 357498 від 03.05.2023 про застосування адміністративно-господарського штрафу.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що для притягнення до відповідальності ТОВ ВКМП Волстас за порушення статті 48 Закону України Про автомобільний транспорт, відповідач повинен був пересвідчитися у відсутності індивідуальної картки водія і зазначити про це в акті перевірки, однак зазначене вчинено не було. Вказує, що індивідуальна контрольна книжка водія була в наявності на момент проведення перевірки, а висновок відповідача про відсутність у позивача документів, передбачених статтею 48 Закону України Про автомобільний транспорт, є помилковим і необґрунтованим.

Відповідач подав відзив на позов, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні позову, оскільки в ході проведення перевірки транспортного засобу МАЗ д.н.з. НОМЕР_1 , який перебуває у користуванні позивача, було встановлено порушення, а саме відсутність у водія протоколу перевірки та адаптації тахографу.

Позивачем було надано відповідь на відзив, в якій вказав, що ведення індивідуальної контрольної книжки водія є допустимою альтернативною формою обліку робочого часу водія під час виконання внутрішніх перевезень.

Процесуальні дії у справі: ухвалою суду від 20.07.2023 було продовжено відповідачу строк для подачі відзиву та доданих до нього документів, залучено їх до матеріалів справи; ухвалою суду від 20.07.2023 заперечення відповідача повернуто без розгляду.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

23.03.2023 на підставі щотижневого графіку проведення рейдових перевірок від 17.03.2023, направлення на рейдову перевірку від 17.03.2023 № 006980 Відділом державного нагляду (контролю) у Чернігівській області проведено перевірку додержання позивачем вимог законодавства про автомобільний транспорт, а саме транспортного засобу марки МАЗ д.н.з. НОМЕР_2 причіп TITAN НОМЕР_3 , за результатами якої був складений акт № 354782 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, яким зафіксовано, що при перевезенні вантажу (ліс) згідно ТТН серії МОА № 871400 від 23.03.2023 у водія на момент проведення перевірки відсутні документи, визначені статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, передбачений пунктом 3.3 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом МТЗУ № 385 від 24.06.2010. Водій транспортного засобу від ознайомлення з вказаним актом під підпис відмовився (а.с. 60-67).

30.03.2023 позивачем до Відділу державного нагляду (контролю) у Чернігівській області було надано пояснення щодо проведеної рейдової перевірки, вказано, що контроль робочого часу водія здійснювався за допомогою індивідуальної контрольної книжки водія, яка була в наявності на момент проведення перевірки (а.с. 68-76).

Листом № 23589/43/24-23 від 10.04.2023 Відділом державного нагляду (контролю) у Чернігівській області було повідомлено позивача про розгляд 03.05.2023 справи про порушення ним законодавства про автомобільний транспорт (а.с.77-78).

Позивачем на адресу відповідача було надіслано заперечення до акту перевірки, в яких вказав, що транспортний засіб не був обладнаний тахографом, а відсутність протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу за наявності індивідуальної контрольної книжки водія, не може свідчити про відсутність у перевізника передбачених законодавством документів (а.с. 35-36).

Начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Чернігівській області 03.05.2023 за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт прийнято постанову про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу №357498, якою стягнуто з позивача штраф у сумі 17000,00 грн. (а.с. 79).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 (далі - Положення) Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно підпункту 1 пункту 4 Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є: реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному транспорті.

Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює контроль за додержанням перевізниками вимог режиму праці та відпочинку, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом (підпункт 19 пункту 5 Положення).

Відтак, саме на Укртрансбезпеку покладені повноваження щодо реалізації державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування.

Відповідно до абзаців другого, десятого пункту 15 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567, під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання водієм режиму праці та відпочинку.

Пункт 21 вказаного Порядку передбачає, що у разі виявлення в ходірейдової перевірки (перевірки на дорозі)транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспортпосадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

У відповідності до вимог частин першої та другої статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Згідно вимог частини третьої статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» при оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов`язкові реквізити:

- дата і місце складання;

- вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

- автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім`я, по батькові водія та номер його посвідчення;

- вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

- транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто;

- пункти завантаження і розвантаження.

Абзацом 2 частини другої статті 49 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що водій транспортного засобу зобов`язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 № 340, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.09.2010 за № 811/18106, затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі Положення про робочий час і час відпочинку водіїв), яке встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку.

Згідно пунктів 1.1, 1.2 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв це Положення розроблено відповідно доКонвенції Міжнародної організації праці 1979 року №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті,Регламенту (ЄС) N 561/2006 Європейського Парламенту та Ради від 15.03.2006 про гармонізацію відповідного соціального законодавства, що регулює відносини в галузі автомобільного транспорту та вносить зміни до Регламентів Ради (ЄЕС) N 3821/85 та (ЄС) N 2135/98 і скасовує Регламент Ради (ЄЕС) N 3820/85,Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР),Кодексу законів про працю УкраїнитаЗаконів України «Про автомобільний транспорт»,«Про дорожній рух». Це Положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку.

Пунктом 1.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв передбачено, що вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.

Згідно пункту 6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

Водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв (пункт 6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв).

Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів визначає Інструкція з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затверджена наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 № 385 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 20.10.2010 за № 946/18241 (далі - Інструкція).

Згідно пункту 1.3 Інструкції ця Інструкція поширюється на суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Виробники транспортних засобів, перевізники, водії та ПСТ використовують тахографи, тахокарти, картки до цифрових тахографів, тип яких затверджено відповідно до вимогЄУТР (пункт 3.1 Інструкції).

В силу пункту 3.3 Інструкції водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Позивач наполягає на можливості ведення індивідуальної контрольної книжки водія у разі не обладнання транспортного засобу тахографом.

Водночас, системний аналіз приписів Положення про робочий час і час відпочинку водіїв свідчить про те, що вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонни, які використовуються суб`єктами господарювання для внутрішніх перевезень вантажів, в обов`язковому порядку повинні бути обладнані діючим та повіреним тахографом.

Натомість ведення індивідуальної контрольної книжки водія передбачено для вантажних автомобілів з повною масою до 3,5 тонн, обов`язок щодо встановлення тахографа в яких відсутній.

Судом встановлено, що позивач згідно ТТН серії МОА № 871400 від 23.03.2023 здійснював перевезення вантажу масою брутто 20 т, маса транспортного засобу 8,2 т (а.с.26).

Відтак, згідно вимог пункту 6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв вантажний автомобіль, яким виконувалися внутрішні перевезення вантажів, в обов`язковому порядку повинен був бути обладнаний діючим та повіреним тахографом, а тому у водія повинен був бути в наявності протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на постанову Верховного Суду від 19.03.2020 у справі № 823/1199/17, оскільки обставини даної справи не є релевантними до вказаного судового рішення Верховного Суду.

Як встановлено судом та не заперечується самим позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне мале підприємство "Волстас" було здійснено перевезення вантажів орендованим транспортним засобом, за відсутності у водія оформленого протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.

Так, зі змісту статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» слідує, що вказаний у цій статті перелік документів не є вичерпним, тобто законодавцем передбачено можливість його доповнення іншими визначеними законодавством документами, зокрема, такими документами є протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.

За порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абзац третій частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»).

Отже, враховуючи вищевикладене, службовими особами Укртрансбезпеки правомірно було складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом №354782 від 23.03.2023.

Щодо посилання позивача на порушення під час проведення рейдової перевірки, то суд зазначає, що такі обставини не знаходяться в причинному зв`язку з виявленими порушеннями, та не можуть бути підставою для визнання протиправною постанови про застосування адміністративного-господарського штрафу.

Крім того, суд зазначає, що положеннями Порядку № 1567 передбачено, що виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом з посиланням на порушену норму.

Таким чином, наявний в матеріалах справи акт є належним та допустимим доказом вчинення позивачем порушення Закону України «Про автомобільний транспорт», що полягає у наданні послуг з перевезення вантажів без забезпечення водія оформленим протоколом перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та є підставою для застосування адміністративно-господарських санкцій відповідно до абзацу шістнадцятого частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Наданий акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №354782 від 23.03.2023 відповідає формі додатку № 3 Порядку № 1567.

Крім того, форма акту передбачає графу «Пояснення водія про причини порушень», в якій водій мав право висловити свою згоду або незгоду із вчиненими діями посадових осіб відповідача, зазначивши можливі порушення з боку відповідача, вказати на відсутність певних документів тощо.

Однак матеріалами справи підтверджено, що водій будь-яких скарг, претензій або інших пояснень стосовно проведення рейдової перевірки не вказав (а.с. 67).

Відповідно до пунктів 26-27 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Як вже було встановлено судом, документів на спростування фактів, викладених в акті перевірки, позивач не надав.

Таким чином, враховуючи підтвердження факту перевезення вантажу 23.03.2023 без наявності у водія оформленого протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, суд доходить висновку, що відповідачем правомірно було винесено постанову про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу №357498 від 03.05.2023.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне мале підприємство "Волстас" необхідно відмовити повністю.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у зв`язку з відмовою позивачу в задоволенні позову понесені ним судові витрати, пов`язані зі зверненням до суду, не відшкодовуються.

Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне мале підприємство "Волстас" (вул. Індустріальна, 5-в, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 14252662) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Чернігівській області (вул. П`ятницька, буд. 39, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 20.07.2023.

Суддя Н.М. Баргаміна