Постанова

від 19.07.2023 по справі 160/20091/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 липня 2023 року м. Дніпросправа № 160/20091/22

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.

суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,

секретар судового засідання Корсун Ю.В.

за участі представника позивача Краснопьорової О.С. (в режимі відеоконференцзв`язку)

представника відповідача Стець А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2023 року (суддя Калугіна Н.Є., повне судове рішення складено 26 квітня 2023 року) в справі № 160/20091/22 за позовом Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» (далі ПрАТ «ЦГЗК») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі Східне МУ ДПС по роботі з ВПП) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07 вересня 2022 року № 000/211/32-00-07-04-26 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 901 683,00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 225 420,75 грн. та № 000/213/32-00-07-04-26 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 2 335 597,00 грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2023 року позов задоволено, визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення від 07 вересня 2022 року № 000/211/32-00-07-04-26 (форма «В1»), від 07 вересня 2022 року № 000/213/32-00-07-04-26 (форма «В4»).

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення, ухваливши нове про відмову у задоволенні позову, з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права.

Апелянт звертає увагу на правомірність використання під час формування висновків акту податкової перевірки податкової інформації, яка міститься в інформаційних базах даних ДПС.

Стосовно господарських операцій з ТОВ «Метінвест-Криворізький ремонтно-механічний завод» зазначає, що аналізом первинних документів встановлено, що не відбулось відвантаження товару або перерахування коштів, складання податкової накладної відбулось без наявності жодної з подій, що наведені у пункті 187.1 статті 187 ПК України, а доводи платника податку про подання зведеної податкової накладної спростовуються фактом відсутності відповідної позначки.

Щодо отриманої позивачем податкової накладної від контрагента ДП «Західний ЕТЦ» звертає увагу, що податкова накладна виписана 23 грудня 2021 року, розрахунок проведено 23 грудня 2021 року, а платіжне доручення датовано 21 грудня 2021 року, тобто позивачем послуги сплачені раніше, тому податкова накладна виписана не за першою подією, що свідчить про неправомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за податковою накладною № 830 від 23 грудня 2021 року, виписаної ДП «Західний ЕТЦ».

Стосовно господарських операцій з ПП «Колбі» вказує про не підтвердження руху товару по ланцюгу постачання, не встановлення придбання контрагентом товару, який реалізований позивачу, відсутність у контрагента матеріально-технічних можливостей для виготовлення реалізованої продукції, тому є доведеним завищення позивачем податкового кредиту у грудні 2021 року на суму податку на додану вартість в розмірі 101 158 грн.

Вказує, що фактично ТОВ «Інженерно-Технічний центр магнітної сепарації», який начебто надає послуги позивачу, не є надавачем послуг через незначну кількість матеріальних й трудових ресурсів, що свідчить про нереальність господарських операцій з цим контрагентом.

За аналогічних обставин контролюючий орган вважає нереальними господарські операції позивача з ТОВ «Будпромзабезпечення», ТОВ «Будівельно-Інжинірингове підприємство «Інвеститор».

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, відмовивши у задоволенні апеляційної скарги.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача та представника позивача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 18 лютого 2022 року Східним МУ по роботі з ВПП виданий наказ №27-п про призначення позапланової документальної виїзної перевірки ПрАТ «ЦГЗК» на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.8 п. 78.1, ст. 78 Податкового кодексу України.

Наказом від 22 червня 2022 року №55-п поновлено проведення позапланової документальної виїзної перевірки ПрАТ «ЦГЗК» на підставі пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78, статті 82, підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу Х Податкового кодексу України.

За результатами перевірки складено акт №169/32-00-07-01-03-27/00190977 від 21 липня 2022 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ «ЦГЗК» (код ЄДРПОУ 00190977) з питання законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн., по декларації з податку на додану вартість за грудень 2021 року, у тому числі заявленого до відшкодування, згідно з висновками якого позивачем порушено п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми податкового кредиту по декларації з податку на додану вартість за грудень 2021 року на суму 3 237 280,00 грн., що в свою чергу призвело до порушення:

п. 200.1, абз. в) п. 200.4, ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит з 01 грудня 2021 року по 31 грудня 2021 року на загальну суму податку на додану вартість 2 335 597,00 грн.,

п. 200.1, абз. б) п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму заявленого бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за період з 01 грудня 2021 року по 31 грудня 2021 року в розмірі 901 683,00 грн.

На підставі вказаних висновків акту перевірки контролюючим органом складені податкові повідомлення-рішення:

-податкове повідомлення-рішення форми «В1» від 07 вересня 2022 року № 000/211/32-00-07-04-26, яким ПрАТ «ЦГЗК» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 901 683,00 грн., визначено податкове зобов`язання з податку на додану вартість та зобов`язано сплатити суму податку у розмірі 0,00 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 225 420,75 грн.;

-податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 07 вересня 2022 року № 000/213/32-00-07-04-26, відповідно до якого ПрАТ «ЦГЗК» зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2 335 597,00 грн.

Рішенням ДПС України від 21 листопада 2022 року оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарга - без задоволення.

Суд першої інстанції відхилив доводи позивача про недотримання відповідачем норм податкового законодавства під час призначення та проведення перевірки та процедури проведення перевірки.

Судом першої інстанції під час розгляду справи не встановлено невідповідності первинних документів, якими позивач доводить фактичне здійснення господарських операцій, вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, у зв`язку з чим зазначено, що надані позивачем документи підтверджують факт здійснення господарських операцій та правомірність включення сум до складу податкового кредиту з податку на додану вартість.

Підставою для висновку контролюючого органу про те, що ПрАТ «ЦГЗК» завищено від`ємне значення за грудень 2021 року по задекларованим взаємовідносинам з певними контрагентами, є посилання на проведення аналізу податкової інформації, яка міститься в податкових деклараціях, інших звітних документах, податкових накладних, а також інформацію, що надається періодично органами виконавчої влади, місцевого самоврядування та державної статистики, яка наявна в АІС «Податковий блок», АІС «Інспектор».

Судом першої інстанції зазначено, що контролюючий орган перевіряв лише податкову звітність та інформацію, яка наявна в електронних базах даних відносно контрагентів ПрАТ «ЦГЗК», тобто спираючись лише на аналіз своїх електронних баз даних, без дослідження усіх первинних документів по ланцюгу постачання, без проведення зустрічної звірки постачальників по ланцюгу постачання, без проведення виїзних документальних перевірок постачальників по ланцюгу постачання, та сформулював висновок про завищення ПрАТ «ЦГЗК» податкового кредиту, тому вважав недоведеними доводи відповідача про нереальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Також судом першої інстанції встановлено, що відповідачем під час перевірки встановлено, що ПрАТ «ЦГЗК» неправомірно віднесено до складу податкового кредиту кошти на підставі податкової накладної № 830 від 23 грудня 2021 року, яку виписано ДП «Західний ЕТЦ» з порушенням пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України.

ПрАТ «ЦГЗК» на виконання господарської операції відповідно до платіжного доручення від 21 грудня 2021 року № 4500072954 перерахувало на користь ДП «Західний ЕТЦ» грошові кошти у розмірі 40 589,81 грн., у т.ч. ПДВ - 6 764,97 грн.

На думку відповідача, подія, яка відбулась раніше, - дата сплати ПрАТ «ЦГЗК» послуг, що підтверджується перерахуванням коштів, а видаткова накладна є другою подією.

Суд першої інстанції вважав, що податкова накладна № 830 від 23 грудня 2021 року, отримана від контрагента ДП «Західний ЕТЦ», складена та зареєстрована в ЄРПН, що не спростовує контролюючий орган в акті перевірки, та є для ПрАТ «ЦГЗК» достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відповідачем під час перевірки встановлено, що ПрАТ «ЦГЗК» неправомірно віднесено до складу податкового кредиту кошти на підставі податкової накладної № 135 від 31 грудня 2021 року, яку отримано від контрагента ТОВ «Метінвест-Криворізький ремонтно-механічний завод» (код ЄДРПОУ 354846101) на загальну суму 12 139 959,51 грн., яку виписано з порушенням пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, без жодної події, передбаченої ст. 198 ПК України.

Позивач стверджував про складання зведеної податкової накладної від ТОВ «Метінвест-Криворізький ремонтно-механічний завод» від 31 грудня 2021 року №135, відповідачу під час перевірки наданий пакет первинних документів, що підтверджують ритмічний характер постачання товарів/послуг ПрАТ «ЦГЗК» два та більше разів на місяць.

Оскільки зазначені податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд першої інстанції вважав, що у позивача були всі підстави віднести до складу податкового кредиту кошти на підставі цих податкових накладних.

Врахувавши приведені обставини, суд першої інстанції дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення від 07 вересня 2022 року № 000/211/32-00-07-04-26 та № 000/213/32-00-07-04-26 є протиправними та підлягають скасуванню.

Суд визнає приведені висновки обґрунтованими, з огляду на наступне.

Приватне акціонерне товариство «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» (ЄДРПОУ 00190977) є платником податку на додану вартість.

Основним видом діяльності ПрАТ «ЦГЗК» є добування залізних руд (а.с. 26-41 т.1).

Судом встановлено, що Східним МУ ДПС по роботі з ВПП проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПрАТ «ЦГЗК» з питання законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн., по декларації з податку на додану вартість за грудень 2021 року, у тому числі заявленого до відшкодування, за результатами якої складено акт від 21 липня 2022 року № 169/32-00-07-01-03-27/00190977 (а.с. 59-73 т.1), за висновками якого встановлено порушення п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми податкового кредиту по декларації з податку на додану вартість за грудень 2021 року на суму 3 237 280 грн., що призвело до порушення:

-п. 200.1, абз. в) п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено від`ємне значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, в грудні 2021 року в розмірі 2 335 597 грн.;

-п. 200.1, абз. б) п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню, за грудень 2021 року в розмірі 901 683 грн.

На підставі приведеного акту перевірки Східним МУ ДПС по роботі з ВПП 07 вересня 2022 року прийняті податкові повідомлення-рішення (а.с. 54-58 т.1):

-№ 000/211/32-00-07-04-26 про зменшення ПрАТ «ЦГЗК» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 901 683,00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 225 420,75 грн.;

-№ 000/213/32-00-07-04-26 про зменшення ПрАТ «ЦГЗК» розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 2 335 597,00 грн.

Рішенням ДПС України від 21 листопада 2022 року (а.с. 167-174 т.1) податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарга платника - без задоволення.

Судом встановлено, що у податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2021 року (а.с. 180-182 т.1) ПрАТ «ЦГЗК» задеклароване від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду в розмірі 149 474 708 грн. (рядок 19), а також суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку в розмірі 102 969 968 грн. (рядок 20.2.1), суму, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду в розмірі 46 504 740 грн. (рядок 21).

Підставою зменшення позивачу розміру від`ємного значення та суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість є висновки контролюючого органу про нереальність господарських операцій позивача, за результатами яких сформовано податковий кредит та, відповідно, від`ємне значення податку на додану вартість, розрахована сума бюджетного відшкодування з цього податку у податковій декларації за грудень 2021 року, а також про безпідставність віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту за податковими накладними, виписаними із порушення законодавства.

Стосовно безпідставності віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту за податковими накладними, виписаними із порушення законодавства, суд зазначає наступне.

Контролюючим органом під час перевірки встановлено, що ПрАТ «ЦГЗК» неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі податкової накладної № 135 від 31 грудня 2021 року, яка виписана ТОВ «Метінвест-Криворізький ремонтно-механічний завод» (код ЄДРПОУ 354846101), на загальну суму 12 139 959,51 грн.

За позицією контролюючого органу податкова накладна виписана ТОВ «Метінвест-Криворізький ремонтно-механічний завод» за відсутності підстав, передбачених пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, адже не відбулось відвантаження товару або перерахування коштів.

За позицією ПрАТ «ЦГЗК» ТОВ «Метінвест-Криворізький ремонтно-механічний завод» виписана зведена податкова накладна.

Судом встановлено, що ТОВ «Метінвест-Криворізький ремонтно-механічний завод» (далі ТОВ «Метінвест-Криворізький РМЗ») виписана 31 грудня 2021 року податкова накладна № 135 на загальну суму 12 139 959,51 грн., в тому податок на додану вартість 2 023 326,55 грн., (а.с. 20-21 т.1, 50-51 т.5), яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 31 грудня 2021 року.

На підставі окремих рахунків, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних ТОВ «Метінвест-Криворізький РМЗ» поставлявся на адресу ПрАТ «ЦГЗК» окремими поставками товар протягом 02 грудня 24 грудня 2021 року (а.с. 76-158 т. 4).

Придбаний товар окремими прибутковими ордерами оприбутковувався позивачем протягом зазначеного періоду.

Відтак, дослідженням первинних документів встановлено, що ТОВ «Метінвест-Криворізький РМЗ» неодноразово (два та більше разів) здійснювалось постачання позивачу товарів/послуг, тобто постачання товарів/послуг мали ритмічний характер.

Також контролюючим органом встановлено, що ПрАТ «ЦГЗК» неправомірно віднесено до складу податкового кредиту кошти на підставі податкової накладної № 830 від 23 грудня 2021 року, яку виписано ДП «Західний ЕТЦ» з порушенням пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України.

Судом встановлено, що ПрАТ «ЦГЗК» платіжним дорученням від 21 грудня 2021 року № 4500072954 перераховано на користь ДП «Західний ЕТЦ» грошові кошти у розмірі 40 589,81 грн., у тому числі податок на додану вартість - 6 764,97 грн.

ДП «Західний ЕТЦ» виписано податкову накладну № 830 від 23 грудня 2021 року (а.с. 44-45 т.1), яка зареєстрована в ЄРПН 31 грудня 2021 року.

За позицією контролюючого органу, податкова накладна виписана 23 грудня 2021 року, розрахунок проведено 23 грудня 2021 року, а платіжне доручення датовано 21 грудня 2021 року, тобто позивачем послуги сплачені раніше, тому податкова накладна виписана не за першою подією, що свідчить про неправомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за податковою накладною № 830 від 23 грудня 2021 року, виписаною ДП «Західний ЕТЦ».

Судом встановлено, що 23 грудня 2021 року ДП «Західний ЕТЦ» виписано ПрАТ «ЦГЗК» рахунки №№ 7779/163-09-10/2, а також 23 грудня 2021 року складені акти здачі-приймання надання послуг (а.с. 159-166 т.4).

Податкова накладна № 830 виписана ДП «Західний ЕТЦ» 23 грудня 2021 року.

Платіжне доручення датоване 21 грудня 2021 року.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі ПК України) встановлено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Судом встановлено, що податкові накладні № 135 від 31 грудня 2021 року та № 830 від 23 грудня 2021 грудня зареєстровані в ЄРПН, тому є достатньою підставою для віднесення сум податку на додану вартість, що вказані в цих податкових накладних, до складу податкового кредиту.

Суд зауважує, що контролюючий орган в процесі реєстрації податкових накладних наділений компетенцією з розшифрування та перевірки податкових накладних.

Так, постановою Кабінету Міністрів Україні від 29 грудня 2010 року № 1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі Порядок № 1246).

Пунктами 12-13 Порядку № 1246 в редакції постанови Кабінету Міністрів України вид 26 квітня 2017 року № 341 (чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;

наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;

наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

дотримання вимог Законів України Про електронні довірчі послуги, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Згідно з пунктом 18 Порядку № 1246 на момент прийняття у встановленому порядку рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування щодо таких податкової накладної та/або розрахунку коригування проводяться перевірки, визначені пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого).

За результатами таких перевірок формується квитанція про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, яка надсилається платнику податку разом з відповідним рішенням.

Квитанція про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування, щодо яких прийнято рішення про їх реєстрацію, одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

Тобто у разі недотримання форми та/або порядку заповнення податкової накладної контролюючий орган наділений повноваження зупинити реєстрацію податкової накладної, відмовити у реєстрації податкової накладної, зареєструвати податкову накладу.

У випадку, що розглядається, контролюючим органом зареєстровано податкові накладні.

Відповідачем не доведено, що під час реєстрації податкових накладних № 135 від 31 грудня 2021 року та № 830 від 23 грудня 2021 року виникли сумніви з приводу дотримання платниками податку, що їх виписали, вимог щодо форми та порядку заповнення цих податкових накладних, а тому є правильним висновок суду першої інстанції, що факт реєстрації податкових накладних в ЄРПН дає підстави платнику податку для віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту, а перевірка податкових накладних, зокрема щодо дотримання форми та змісту, має здійснюватися контролюючим органом під час реєстрації таких податкових накладних.

Приведений висновок узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеного в постановах від 12 травня 2020 року в справі №560/2648/19, від 02 лютого 2022 року у справі №560/4185/19.

Наступним спірним питання в цій справі є доведеність фактичного здійснення господарських операцій ПрАТ «ЦГЗК» з ПП «Колбі», ТОВ «Інженерно-Технічний центр магнітної сепарації», ТОВ «Будпромзабезпечення», ТОВ «Будівельно-Інжинірингове підприємство «Інвеститор».

Суд зауважує, що у акті перевірки контролюючим органом також сформульовано висновок про завищення позивачем податкового кредиту у грудні 2021 року за господарськими операціями з ТОВ «Промислові ремонти», проте відповідачем в апеляційній скарзі не приведено будь-яких доводів та заперечень стосовно висновку суду першої інстанції щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту за господарськими операціями з ТОВ «Промислові ремонти», тому судом не надається правова оцінка цим господарським операціям.

Позиція контролюючого органу стосовно нереальності господарських операцій ПрАТ «ЦГЗК» з ПП «Колбі», ТОВ «Інженерно-Технічний центр магнітної сепарації», ТОВ «Будпромзабезпечення», ТОВ «Будівельно-Інжинірингове підприємство «Інвеститор», завищення податкового кредиту за цими господарськими операціями ґрунтується на не підтвердженні руху товару по ланцюгу постачання, не встановлення придбання контрагентами товару, який реалізований позивачу, відсутність у контрагентів матеріально-технічних можливостей для виготовлення реалізованої продукції та надання послуг.

Судом встановлено, що 20 листопада 2017 року між ПрАТ «ЦГЗК» як покупцем та ПП «Колбі» як постачальником укладено договір № 1736-43-01, предметом якого постачання на адресу ПрАТ «ЦГЗК» сировинних, паливно-енергетичних або матеріально-технічних ресурсів (а.с. 116-122 т.2).

На виконання умов договору, додаткових угод та специфікацій (а.с. 123-179 т.2) ПП «Колбі» протягом жовтня-грудня 2021 року поставлені позивачу товари: кожух соплового апарату, кільце поршневе, сальник самопіджимний, підп`ятник, крильчатка водяного насоса, трубка, втулка нажимна сальникова, кільце компресійне, управління регулятором, трубка нагнітальна, фільтр масляний тощо.

Виконання договору поставки за період з жовтня по грудень 2021 року підтверджується рахунками-фактурами, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними (а.с. 13-82 т. 3).

Постачальником виписано ПрАТ «ЦГЗК» податкові накладні, які зареєстровані в ЄРПН.

Придбаний товар позивачем оприбутковано, що підтверджено прибутковими ордерами, та в подальшому використано у господарській діяльності, що не заперечується відповідачем.

Між ПрАТ «ЦГЗК» як замовником та ТОВ «Інженерно-технічний центр магнітної сепарації» як виконавцем 17 грудня 2021 року укладено договір № 1681-14-04, за умовами якого на підставі технічного завдання виконавець мав надати замовнику послуги з виконання проектно-вишукувальних науково-дослідних робіт по темі: ««ПрАТ «ЦГЗК». Реконструкція ДФ та ЗФ. ТЛЗ «Впровадження технології валової рудопідготовки сировини з використанням ВПВТ, методів сухої та мокрої магнітної сепарації». Частина II. Збагачувальна фабрика. Проведення досліджень з розробки енергоефективної технології мокрого магнітного збагачення (ММЗ)» (а.с. 220-232 т. 2).

Додатком до договору є календарний план виконання проектно-вишукувальних науково-дослідних робіт, калькуляція вартості робіт, перелік видів порушень і матеріальної відповідальності виконавця та/або субвиконавця (а.с. 233-237 т.2).

На виконання умов договору замовником виставлено позивачу рахунок на оплату № 2 від 24 грудня 2021 року на суму 1 200 000,00 грн., в тому числі податок на додану вартість 200 000,00 грн. (а.с. 83 т.3).

Між сторонами договору 24 грудня 2021 року підписаний акт № 1 здачі-приймання виконаних послуг з розробки науково-дослідної проектної документації згідно з договором від 17 грудня 2021 року № 1681-14-04 (а.с. 84 т.3). В акті зазначено про надання в повному обсязі послуг за етапом 1 договору, а саме проведено стендові випробування технології мокрого магнітного збагачення тонкопо-дрібненого методом ВПВТ, попередньо класифікованого за допомогою 3-х продуктової сухої магнітної сепарації сировини; договірна ціна наданої послуги за етапом 1 договору складає 1 000 000,00 грн., податок на додану вартість 200 000,00 грн., загалом 1 200 000,00 грн.

Постачальником виписано ПрАТ «ЦГЗК» податкові накладні, які зареєстровані в ЄРПН.

Використання придбаних послуг позивачем в оподатковуваних операціях в межах господарськї діяльності не спростовується відповідачем.

Між ПрАТ «ЦГЗК» як замовником та ТОВ «Будпромзабезпечення» як підрядником 09 березня 2021 року укладено договір № 460-10-10, за умовами якого замовник мав виконати роботи з поточного ремонту та наладки електрообладнання електрофільтрів ЗГА-1-20-7,5- 6-3-330-5/Семибратовский (4 од.) згідно з кошторисною документацією (а.с. 180-193 т. 2).

Додатком до договору перелік видів порушень та матеріальної відповідальності підрядника або субпідрядника (а.с. 195-196 т.2).

Виконання умов укладеного договору в листопаді 2021 року підтверджено: рахунками на оплату, актами приймання виконаних підрядних робіт, відомістю ресурсів до акту приймання виконаних робіт, розрахунком загальновиробничих витрат до акту приймання виконаних робіт, актом на використані при ремонті матеріали та повернення залишків підрядної організації при виконанні робіт, актом на оприбуткування матеріалів, деталей, отриманих від розбірки (демонтажу) основних фондів при виконанні робіт (а.с. 86-152 т. 3).

Постачальником виписано ПрАТ «ЦГЗК» податкові накладні, які зареєстровано в ЄРПН.

Використання придбаних робіт позивачем в оподатковуваних операціях в межах господарськї діяльності не спростовується відповідачем.

Між ПрАТ «ЦГЗК» як покупцем укладено 09 жовтня 2017 року з ТОВ «Будівельно-інженирінгове підприємство «Інвеститор» як постачальником договір № 1547-43-01 на придбання сировинних, паливно-енергетичних або матеріально-технічних ресурсів (а.с. 1-8 т. 3).

На виконання умов договору постачальником в грудні 2021 року поставлені позивачу ресурси, а саме: генератор, хрестовина вала карданного, камера гальмів. з енергоак., циліндр зчеплення головний, що підтверджено рахунком-фактурою, видатковою накладною, експрес-накладною ТОВ «Нова пошта» (а.с. 211-210, 215 т.3).

Постачальником виписано ПрАТ «ЦГЗК» податкові накладні, які зареєстровані в ЄРПН.

Фактичне отримання та оприбуткування придбаного товару підтверджено прибутковими ордерами (а.с. 213-214 т.3).

Використання придбаного товару позивачем в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності не спростовується відповідачем.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначається статтею 200 ПК України.

Пунктом 200.1 статті 200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

За приписами пункту 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

За змістом пункту 200.8 статті 200 ПК України до податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону.

Приписами пункту 200.10 статті 200 ПК України встановлено, що у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Згідно з пунктом 200.14 статті 200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначено статтею 198 Податкового кодексу України.

Як встановлено пунктом 198.1 статті 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 цього кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку, зокрема, з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

За положеннями пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України визначається порядок складання та реєстрації податкової накладної.

Видача позивачу належним чином оформлених податкових накладних контрагентом не є спірним питанням. Також не є спірним питанням факт реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН).

Отримавши податкову накладну, покупець набув право на включення суми податку, вказаній в цій накладній, до складу податкового кредиту.

В цьому випадку суми податку на додану вартість, які підлягали сплаті у зв`язку з придбанням товарів та послуг, підтверджені податковими накладними, зареєстрованими в ЄРПН, а тому такі суми підлягають включенню до складу податкового кредиту.

Відповідно до пунктів 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Пунктом 2.4 Положення визначено, що первинні документи (на паперових і машино зчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити: назва підприємства, установи від імені яких складений документ, назва документа (форма), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складення первинного документа.

Згідно з визначенням, наведеним у статті 1 Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі Закон № 996-XIV), первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною другою статті 9 Закону № 996-XIV встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Первинні документи, якими позивач підтверджує фактичне здійснення спірних господарських операцій, повністю відтворюють зміст господарських операцій, містять інформацію щодо фактично здійснених господарських операцій. Зокрема, наявні в матеріалах справи первинні документи підтверджують фактичне отримання позивачем товарів, оприбуткування товарів в бухгалтерському обліку та використання у власній господарській діяльності.

За таких обставин суд визнає необґрунтованими доводи контролюючого органу про недоведеність фактичного здійснення спірних господарських операцій.

Доводи апелянта про нереальність господарських операцій та неможливість постачання товару по ланцюгу ґрунтуються, зокрема, на податковій інформації, отриманій за результатами аналізу баз даних контролюючого органу, проте така інформація не є належним доказом податкового правопорушення добросовісного платника податків.

Так, статтею 83 ПК України встановлений перелік матеріалів, які є підставами для висновків під час проведення перевірок, в якому міститься і податкова інформація (підпункт 83.1.2 пункту 83.1 статті 83).

Згідно з підпунктом 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла від платників податків та податкових агентів, зокрема що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Пунктом 73.5 статті 73 ПК України передбачено, що з метою отримання податкової інформації, необхідної у зв`язку з проведенням перевірок, контролюючі органи мають право здійснювати зустрічні звірки даних суб`єктів господарювання щодо платника податків. Під час зустрічної звірки здійснюється зіставлення даних, отриманих від платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з`ясування повноти їх відображення в обліку платника податків. За результатами зустрічних звірок складається довідка, що надається суб`єкту господарювання у десятиденний строк.

Судом встановлено, що у ході перевірки позивача контролюючим органом зустрічні звірки з ПП «Колбі», ТОВ «Інженерно-Технічний центр магнітної сепарації», ТОВ «Будпромзабезпечення», ТОВ «Будівельно-Інжинірингове підприємство «Інвестор» з питань підтвердження отриманих від ПрАТ «ЦГЗК» відомостей щодо господарських відносин між ними не проводилися, а відповідачем використана податкова інформація щодо контрагентів постачальників ПрАТ «ЦГЗК», наявна в базах даних інформаційних систем ДФС (ДПС), на підставі якої зроблено висновки про відсутність у контрагентів позивача необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності, недоведеності постачання товарів/послуг за ланцюгом постачання.

Оскільки зустрічні звірки з безпосередніми постачальникими позивача не проводились, тому така інформація не може бути підставою для висновку щодо відсутності факту здійснення поставки товару/послуг. Такі висновки є лише припущенням контролюючого органу.

Тому суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги посилання відповідача на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах, відносно контрагентів позивача по ланцюгу постачання, оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів, не є належним доказом в розумінні процесуального закону і сама по собі не породжує правових наслідків для платника податків, застосувавши правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 27 березня 2018 року у справі №816/809/17, від 15 травня 2018 року у справі №810/4391/16.

Також суд вважає за необхідне зауважити, що доводи апелянта стосовно відсутності фактів придбання ПП «Колбі» товару, що був реалізований позивачу, грунтуються виключно на аналізі ЄРПН за грудень 2021 року, тоді як контролюючим органом не здійснювався аналіз фактів придбання цього товару контрагентом позивача в попередніх податкових періодах.

Щодо зауважень апелянта, висловлених в судовому засіданні, про те, що ТОВ «Будпромзабезпечення» надавало позивачу послуги (виконувало роботи), які не відносяться до видів його діяльності, суд зазначає, що Державною архітектурно-будівельною інспекцією України 19 вересня 2016 року видана ТОВ «Будпромзабезпечення» ліцензія на вид господарської діяльності з будівництва об`єктів IV та V категорії складності (а.с. 189-190 т.4), Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області видані цьому контрагенту дозволи на виконання певних видів робіт та експлуатацію обладнання (а.с. 191 т.4), що підтверджує право та можливість цього підприємства виконувати роботи, зокрема, ті, що виконані в межах спірних в цій справі правовідносин.

Наявними в матеріалах справи трудовими угодами та іншими доказами підтверджено, що ТОВ «Будпромзабезпечення» задля виконання робіт на об`єктах залучались робітники, які мають відповідну освіту та кваліфікацію (а.с. 193-229 т.4).

Крім того, суд зауважує, що усі контрагенти є платниками податку на додану вартість, є підприємствами реального сектору економіки.

Суд звертає увагу, що будь-яких належних доказів на підтвердження нереальності господарських операцій позивача з зазначеними вище контрагентами контролюючим органом в порушення вимог частини другої статті 77 КАС України суду не надано, тобто фактично не підтверджено висновки акту податкової перевірки, що стали підставою для висновку про завищення позивачем суми від`ємного значення податку на додану вартість та суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2021 року.

Судом встановлено, що позивачем виконано вимоги податкового законодавства щодо подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування.

Дослідженням податкової звітності позивача встановлено, що позивачем правильно визначено від`ємне значення з податку на додану вартість у податковій декларації з податку на додану вартість та розрахована сума податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку.

Відтак, відсутні будь-які підстави для висновку про завищення позивачем суми від`ємного значення та суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, а відсутність порушення платником податку вимог податкового законодавства свідчить про відсутність підстав для застосування штрафних (фінансових санкцій).

Підсумовуючи викладене, суд погоджує висновок суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2023 року в справі № 160/20091/22 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2023 року в справі № 160/20091/22 за позовом Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення 19 липня 2023 року та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 20 липня 2023 року.

Суддя-доповідачВ.А. Шальєва

суддяС.М. Іванов

суддяВ.Є. Чередниченко