Ухвала

від 20.07.2023 по справі 160/17173/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 липня 2023 року

м. Київ

справа № 160/17173/22

адміністративне провадження № К/990/23121/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шишова О.О.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2023 року у справі №160/17173/22 за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області до Приватного нотаріуса Гусенко Ольги Олегівни, за участю третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Днепросталь-Строй Групп» про зобов`язання вчинити певні дії,

установив:

29 червня 2023 року до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2023 року у справі №160/17173/22.

Протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями для розгляду цієї касаційної скарги визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Чиркін С.М, судді: Шарапа В.М., Берназюк Я.О.

Разом з тим, судді Чиркін С.М., Шарапа В.М., Берназюк Я.О., з посиланням на наявність підстав, визначених пунктом 5 частини першої статті 36 КАС України, заявили самовідводи щодо участі у розгляді цієї касаційної скарги.

Ухвалою Верховного Суду від 17 липня 2023 року заяви про самовідвід задоволено.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 липня 2023 року зазначену касаційну скаргу передано колегії суддів у складі: головуючого судді - Шишова О.О., суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.

Установлено, що Головне управління ДПС у Запорізькій області звернулося до суду з позовом до приватного нотаріуса Гусенко Ольги Олегівни, за участю третьої особи - ТОВ «ДНЕПРОСТАЛЬ-СТРОЙ ГРУПП», в якому просило скасувати запис від 19 лютого 2021 року №1002241070013069074 про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу в частині зміни місцезнаходження юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Днепросталь-Строй Групп» (код ЄДРПОУ 39230963).

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 січня 2023 року в задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС у Запорізькій області відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2023 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з невідповідністю вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в частині сплати судового збору.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2023 року відмовлено в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, апеляційну скаргу повернуто скаржнику.

24 квітня 2023 року відповідач повторно звернувся до суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного від 08 травня 2023 року апеляційну скаргу залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статей 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Копія ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2023 року направлена скаржнику засобами поштового зв`язку та отримана ним 05 червня 2023 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Вимоги суду, викладені в ухвалі від 08 травня 2023 року, в частині надання до суду документу про сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі не виконано, натомість подано до суду клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2023 року в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Запорізькій області про відстрочення сплати судового збору та про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено. У відкритті апеляційного провадження відмовлено на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

Відмовляючи в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Запорізькій області щодо відстрочення сплати судового збору, суд зазначив, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в них коштів, призначених для сплати судового збору суб`єктами владних повноважень не є підставою для звільнення (відстрочення, розстрочення) від такої сплати. При цьому, особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, зокрема, з метою забезпечення сплати судового збору. Скаржником не надано суду доказів щодо неможливості, з урахуванням введеного воєнного стану, здійснити перерозподіл коштів задля виконання вимог закону при зверненні з апеляційною скаргою. Суд також зазначив, що умовою відстрочення сплати судового збору є наявність доказів того, що після такого відстрочення відпадуть обставини, які позбавляють особу можливості сплатити судовий збір одночасно з поданням апеляційної скарги, проте скаржником не обґрунтовано можливість сплатити суми судового збору в майбутньому.

Разом з тим, на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, Головне управління ДПС у Запорізькій області подало клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якого зазначає, що вперше позивачем апеляційну скаргу на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 січня 2023 року подано в межах строку на апеляційне оскарження, проте ухвалою апеляційну скаргу повернуто скаржнику у зв`язку з не сплатою судового збору. Податковий орган звернувся до суду потворно та просить поновити пропущений строк, посилаючись на те, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення.

Відмовляючи Головному управлінню Державної податкової служби у Запорізькій області у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що зазначені скаржником причини пропуску строку на апеляційне оскарження не є поважними.

Такий висновок обґрунтовано тим, що подання первинної апеляційної скарги позивачем в установлений законом строк не передбачає зупинення строку на апеляційне оскарження для нього та можливості у зв`язку з цим у подальшому свавільно розпоряджатися часом на апеляційне оскарження. Також суд апеляційної інстанції зазначив і про те, що не виконання вимог КАС України щодо форми та змісту апеляційної скарги, та як наслідок, повернення вперше поданої апеляційної скарги, не свідчать про наявність об`єктивно непереборних обставин, які не залежали від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Позивач, який діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Не погодившись з ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2023 року, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Колегія суддів Верховного Суду погоджується з вищенаведеним висновком апеляційного суду, враховуючи наступне.

Статтею 295 КАС України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а пунктом першим частини п`ятої статті 296 цього Кодексу закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору.

За правилами частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт четвертий частини першої статті 299 КАС України).

Крім того, згідно з частиною другою статті 299 КАС України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.

Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 КАС України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Установлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження з поважних причин.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про визнання зазначених позивачем підстав для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження неповажними.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах «Леваж Престасьон Сервіс проти Франції» («Levages Prestations Services v. France») від 23 жовтня 1996 року, заява № 21920/93; «Гомес де ла Торре проти Іспанії» («Brualla Gomes de la Torre v. Spain») від 19 грудня 1997 року, заява № 26737/95).

Ураховуючи те, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Верховний Суд

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2023 року у справі №160/17173/22 за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області до Приватного нотаріуса Гусенко Ольги Олегівни, за участю третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Днепросталь-Строй Групп» про зобов`язання вчинити певні дії.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.

Головуючий О.О. Шишов

Судді І.В. Дашутін

М.М. Яковенко