Ухвала

від 21.07.2023 по справі 932/2688/20

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

ЄУН 932/2688/20

провадження № 2/336/1306/2023

УХВАЛА

іменем України

21 липня 2023 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді: Петренко Л.В., за участі секретаря судового засідання Нагорних О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, у порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу № ЄУН 932/2688/20 (провадження № 2/336/1306/2023), за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІН-ТАЙМ» про відшкодування збитків в порядку захисту прав споживача,

встановив:

04 березня 2020 року до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позову до суду.

13 березня 2020 року ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.

13 березня 2020 року ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська відкрито провадження в порядку загального позовного провадження по справі за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до товариства з обмеженою відповідальністю «Ін-Тайм» (69063, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 17, ЄДРПОУ 32061200), про захист прав споживачів та відшкодування збитків.

Призначено підготовче судове засідання на 11 годину 00 хвилину 31 серпня 2020 року у приміщенні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська за адресою: м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд. 57, під головуванням судді Литвиненка І.Ю.

30 грудня 2020 року ухвалою судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Куцевол В.В. прийнято цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Ін-Тайм», про захист прав споживачів та відшкодування збитків, до свого провадження.

Внаслідок відсторонення судді ОСОБА_2 від здійснення правосуддя на підставі рішення Третьої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя за № 2299/3дп/15-20 від 29.07.2020 року, справу протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.12.2020 року передано у провадження судді Литвиненка І.Ю.

Розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

05 березня 2021 року ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Ін-Тайм», про захист прав споживачів та відшкодування збитків передано за підсудністю до Оріхівського районного суду Запорізької області.

Позивач ОСОБА_1 жодного разу в судові засіданні, які призначались в Бабушкінському районному суді м. Дніпропетровська не з`являвся, повідомлявся шляхом направлення судових повісток за адресою зазначеною в позовній заяві, проте поштові відправлення повертались за закінченням терміну зберігання, також повідомлявся шляхом направлення смс-повідомлень на вказаний ним мобільний телефон проте повідомлення де доставлялись, у зв`язку з тим, що некоректно вказано номер телефону.

13.09.2021 до Оріхівського районного суду Запорізької області за підсудністю з Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшла вказана цивільна справа, провадження у якій було відкрито ухвалою суду від 13.03.2020.

Автоматизованим розподілом вказана судова справа була передана на розгляд судді Мінаєву М.М.

13.09.2021 суддя Оріхівського районного суду Запорізької області Мінаєв М.М., прийняв справу до провадження.

Позивач неодноразово викликався в судові засіданні призначені в Оріхівському районному суді Запорізької області, проте позивач ОСОБА_1 жодного разу в судові засіданні не з`являвся, повідомлявся шляхом направлення судових повісток за адресою зазначеною в позовній заяві, проте поштові відправлення повертались, з відміткою згідно з довідкою ф. 20 адресат відсутній за вказаною адресою, також повідомлявся шляхом направлення смс-повідомлень на вказаний ним мобільний телефон проте повідомлення де доставлялись, у зв`язку з тим, що некоректно вказано номер телефону.

Рішення у справі не прийнято.

Відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану Розпорядженням Голови Верховного Суду від 10.05.2022 року № 29/0/9-22 змінено територіальну підсудність справ Оріхівського районного суду Запорізької області з визначенням територіальної підсудності їх справ за Шевченківським районним судом м. Запоріжжя.

15 березня 2023 року з Оріхівського районного суду Запорізької області до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя передано вказану цивільну справу.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено та передано судді Петренко Л.В.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 23 березня 2023 року прийнято до розгляду цивільну справу, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначено судове засідання. Роз`яснено відповідачу право на подання відзиву, позивачу право подати до суду відповідь на відзив, і відповідачу право на подання заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Судові засідання призначались на 20 квітня 2023 року о 12-00 годині, у зв`язку з неявкою учасників справи судове засідання було відкладено на 18 травня 2023 року о 12-00 годині, у зв`язку з неявкою учасників справи судове засідання було відкладено на 21 червня 2023 року о 08-30 годині, у зв`язку з неявкою учасників справи судове засідання було відкладено на 21 липня 2023 року о 08-30 годині.

Позивач ОСОБА_1 неодноразово викликався в судові засіданні призначені в Шевченківському районному суді м. Запоріжжі, проте жодного разу в судові засіданні не з`являвся, повідомлявся шляхом направлення судових повісток за адресою зазначеною в позовній заяві, проте поштові відправлення повертались, з відміткою згідно з довідкою ф. 20 за закінченням терміну зберігання, також повідомлявся шляхом направлення смс-повідомлень на вказаний ним мобільний телефон, проте повідомлення де доставлялись, у зв`язку з тим, що некоректно вказано номер телефону, також повідомлявся через оголошення розміщені на сайті «Судова влада» проте позивач в судові засідання так і не з`явився, про причини неявки суд не повідомляв.

Відповідно до положень ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи.

Положення частини першої цієї статті застосовуються також у разі відсутності заяви про зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти, які учасник судового процесу повідомив суду.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ІН-ТАЙМ» в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, проте до суду не з`явився, про причини неявки не повідомив. Будь-яких заяв чи клопотань від представника відповідача до суду не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Згідно з частиною 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина 2 статті 2 ЦПК України).

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані, зокрема з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою.

Згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України, особи, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно з частиною п`ятою статті 223 ЦПК, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його не з`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

З досліджених матеріалів справи слідує, що позивач про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, але до суду повторно не з`явилися, не повідомивши про причини неявки. Заяви про проведення розгляду справи за його відсутності не надходило.

Оскільки позивачем не надано суду належних доказів, які б підтвердили неможливість з`явитися в судові засідання, то є підстави для залишення позову без розгляду.

Відповідно до вимог пункту третього частини першої статті 257 ЦПК суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Отже, виходячи з положень ст. 223, 257 ЦПК, позовна заява залишається судом без розгляду у разі сукупності певних умов, а саме належне повідомлення позивача про час та місце проведення судового розгляду; позивач повторно не з`явився у судове засідання; від позивача не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

При наявності сукупності зазначених умов, причини повторної неявки у судове засідання позивача, який належним чином був повідомлений про місце і час слухання справи, правового значення не мають.

Поважність причини неявки позивача враховується при першій неявці.

Зважаючи на вказані норми закону та їх роз`яснення слід вважати, що суд при першій неявці позивача позбавлений можливості розгляду справи за відсутності позивача (його представника) у судовому засіданні у випадку належного повідомлення позивача про час та місце судового розгляду та за відсутності його заяви про розгляд справи у його відсутності, натомість в змозі відкласти розгляд справи. При повторній же неявці позивача (його представника) у випадку належного повідомлення про час та місце судового розгляду та за відсутності заяви про розгляд справи у відсутності позивача, суд позбавлений можливості розгляду справи, відкладення розгляду, незважаючи на причини неявки та зобов`язаний залишити позовну заяву без розгляду.

Тобто, позовна заява при повторній неявці в судове засідання належним чином повідомленого позивача залишається без розгляду незалежно від причин його неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Слід відзначити, що позивач, який переважно найбільш зацікавлений у розгляді справи, повинен демонструвати своєю поведінкою сумлінність реалізації своїх процесуальних прав та виконання обов`язків. Належне повідомлення позивача вдруге поспіль про судове засідання, його неявка у таке, відсутність у справі заяви про розгляд справи за відсутності позивача (частина п`ята статті 223, пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК), позбавляє суд можливості для проведення розгляду справи чи відкладення розгляду справи незалежно від причин неявки, зобов`язуючи залишити позовну заяву без розгляду.

Наслідки, передбачені частиною п`ятою статті 223 ЦПК та пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК застосовуються судом в усіх випадках повторної неявки позивача до суду, незалежно від поважності причин його відсутності.

Такий наслідок неявки позивача є імперативним, тобто застосовується в усіх випадках повторної неявки, незалежно від того чи є можливість вирішити спір по суті.

Таким чином, згідно зі статтею 257 ЦПК України, даний позов належить залишити без розгляду.

Вивчивши матеріали справи, суд визнає, що позивач повторно не з`явився до суду, чим зловживає процесуальними правами та затягує розгляд справи, а тому суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без розгляду у зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого позивача. Заява про розгляд справи за відсутності позивача до суду не надходила.

При прийнятті рішення про залишення позову без розгляду, суд приймає до уваги позицію Верховного Суду, викладену у своїй постанові у справі № 658/1141/18 від 21 вересня 2020 року, згідно якої наголосив, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Верховний Суд наголосив, що зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його незалежно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь у судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Залишення заяви без розгляду не позбавляє особу права повторного звернення до суду за захистом своїх прав у загальному порядку (частина друга статті 257 ЦПК).

Крім того, при прийнятті рішення про залишення позову без розгляду, суд приходить до переконання, що таке рішення не буде визначати обмеження права позивачів на звернення до суду, так як вони не втрачають права знов звернутися до суду з таким самим позовом. Разом з тим, продовження розгляду справи, буде порушувати вимоги ст. ст. 223, 257 ЦПК України, та може призвести до порушення розумного строку її розгляду.

Листом Верховного Суду України від 25 січня 2006 року N 1-5/45 визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.

Згідно з частиною другою статті 10 ЦПК України суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 1 статті 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно з частиною четвертою статті 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Також, суд бере до уваги, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Також, Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання, шляхом застосування національного законодавства. Суд приймає рішення щодо дотримання вимог Конвенції, переконавшись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Каракуця проти України» від 16.05.2017 року, відхилив скаргу заявника на порушення права доступу до правосуддя, оскільки він не виявив належної зацікавленості у розгляді своєї справи про що, зокрема, свідчило те, що він протягом тривалого проміжку часу не звертався до суду за інформацією щодо стану її розгляду.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.97 N 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Слід відзначити, що положення щодо дотримання розумних строків визначені як ЦПК України, так і вищенаведеною Конвенцією покладають на суд обов`язок розглянути і вирішити справу без невиправданих зволікань, що дасть можливість надати особі своєчасний захист її прав, свобод та інтересів.

Таким чином, приймаючи до уваги той факт, що позивач повторно не з`явився в судове засідання, не повідомив про причини неявки та не надав жодних доказів на підтвердження неможливості прибути в судове засідання, повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином, його неявка перешкоджає належному проведенню судовому розгляду, суд вважає, що даний позов слід залишити без розгляду.

Залишаючи позов без розгляду, суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що вчинення цієї процесуальної дії не перешкоджатиме повторному зверненню до суду після усунення обставин, які обумовили залишення заяви без розгляду.

Керуючись ст. ст. 2, 43, 44, 131, 223, 257, 258-261, 274, 278-279, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України,-

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІН-ТАЙМ» про відшкодування збитків в порядку захисту прав споживача, - залишити без розгляду.

Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя: