Рішення

від 21.07.2023 по справі 471/404/23

БРАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 471/404/23

Провадження №2/471/124/23

Номер рядка звіту 19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"21" липня 2023 р.

Братський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого судді - Гукової І.Б.,

за участю секретаря - Холоденко І.Ю,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду смт. Братське цивільну справу № 471/404/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачу на праві приватної часткової власності, згідно Свідоцтва про право на спадщину за законом виданого приватним нотаріусом Братського районного нотаріального округу Миколаївської області Малярчук Н.В. 03 лютого 2016 року і зареєстрованого за реєстром №26, належить 1/5 частка земельної ділянки площею 7,4328 гектар, кадастровий номер 4821455000:02:000:0021, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в межах території Братської селищної ради Вознесенського (до зміни адміністративно-територіального поділу України - Братського) району Миколаївської області, яку успадкувала після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідачам по справі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 також належать частки у вказаній земельній ділянці, які вони також успадкували після смерті ОСОБА_5 .

У позивача виникла необхідність розпорядитись належною їй 1/5 частки земельної ділянки, а інші співвласники цього не бажають, а тому виникло питання виділу частки із спільного майна.

Під час консультації у нотаріуса позивачу пояснили, що без згоди всіх співвласників не зможе укласти договір про поділ спільного майна.

На сьогодні вийшла така ситуація, що позивач фактично є власником 1/5 частки земельної ділянки, але не може своє право власності реалізувати в повній мірі - розпоряджатися та користуватися саме своїм нерухомим майном.

Вирішити даний спір в позасудовому порядку не може, що і стало приводом для звернення з позовною заявою до суду.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, до суду надіслала клопотання про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Відповідачі в судове засідання не з`явились, всі поштові повідомлення, які направлялись відповідачам повернулись до суду.

Суд на підставі ст. 280 ЦПК України, вважає за можливе ухвалити заочне рішення по справі.

Судом встановлено, згідно Свідоцтва про право на спадщину за законом від 03.02.2016 року, виданого приватним нотаріусом Малярчук Н.В., позивач ОСОБА_1 та відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є власниками земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 7,4328 га, яка розташована на території Братської селищної ради Братьского району, Миколаївської області, кадастровий номер: 4821455000:02:000:0021 (а.с 10).

Відповідно до ст. 316 ЦК України, ст. 41 Конституції України, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року, право власності - це право особи на майно, яке він здійснює відповідно до закону, по своїй волі і незалежно від волі інших осіб. Зміст права власності складаються із володіння, користування і розпорядження. Володіння майном - має на увазі юридично закріплену можливість фактично володіти майном, впливати на нього у будь-який момент, здійснювати відносно такого майна свою волю. Право користування полягає в юридично закріпленій можливості власника використовувати корисні якості майна для себе, отримувати з цього користь, вигоду. Розпорядження майном - це можливість власника встановлювати, змінювати, припиняти юридичне існування майна.

Правовий режим спільної часткової власності визначається Главою 26 ЦК України з урахуванням інтересів усіх її учасників. Володіння, користування та розпорядження частковою власністю здійснюється за згодою всіх співвласників, а за відсутності згоди - спір вирішується судом. Незалежно від розміру часток, співвласники при здійсненні зазначених правомочностей мають рівні права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 321 ЦПК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмеження у його здійсненні лише у випадках і в порядку встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 356 ЦК України право спільної часткової власності це власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності.

Статтею 358 ЦК України встановлено, що кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Частиною 3 ст. 364 ЦК України встановлено, що у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає реєстрації.

Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЗК України учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки зі складу земельної ділянки, як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки вимагати відповідної компенсації.

Частиною 2 ст. 158 ЗК України встановлено, що виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів, областей.

Таким чином, з моменту набуття позивачем та відповідачем права спільної часткової власності на земельну ділянку, сторони мають право лише за взаємною згодою володіти та користуються спільним майном, і за жодних правових підстав не мають права вчиняти дій, які б не були узгоджені обома співвласниками. Тому, актами цивільного законодавства України надано право співвласникам на поділ та виділ майна, що є у їх спільній частковій власності.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідача не бажають в нотаріальному порядку здійснити поділ земельної ділянки, що також підтверджено під час судового розгляду, а саме відмовою відповідачів отримувати копії позовної заяви та з`явитися для розгляду справи до суду.

Враховуючи те, що позивачем належним чином обґрунтовано позовні вимоги, та надано достатніх доказів на його обґрунтування, суд вважає можливим визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на і на земельну ділянку площею 1,4866 гектар, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в межах території Братської селищної ради Вознесенського(до зміни адміністративно- територіального поділу України-Братського) району Миколаївської області, яка утворилась в результаті поділу земельної ділянки площею 7,4328 гектар, кадастровий номер 4821455000:02:000:0021, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в межах території Братської селищної ради Вознесенського (до зміни адміністративно-територіального поділу України - Братського) району Миколаївської області, та припинити моє право власності на 1/5 частку вказаної земельної ділянки.

Судові витрати слід залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст. 264, 265, 280, 282 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 про припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників- задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на і на земельну ділянку площею 1,4866 гектар, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в межах території Братської селищної ради Вознесенського(до зміни адміністративно- територіального поділу України-Братського) району Миколаївської області, яка утворилась в результаті поділу земельної ділянки площею 7,4328 гектар, кадастровий номер 4821455000:02:000:0021, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в межах території Братської селищної ради Вознесенського (до зміни адміністративно-територіального поділу України - Братського) району Миколаївської області, та припинити моє право власності на 1/5 частку вказаної земельної ділянки.

Судові витрати залишити за позивачем.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: с. Кам`януватка Вознесенського району Миколаївської області, РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідачі: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_3 , місце проживання: с. Петропавлівка, Вознесенського району Миколаївської області, РНОКПП НОМЕР_2 .

ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Миколаївського апеляційного суду.

СуддяІ.Б. Гукова