Ухвала

від 21.07.2023 по справі 344/13332/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/13332/23

Провадження № 2/344/2865/23

У Х В А Л А

21 липня 2023 року м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Антоняк Т.М., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Приватного торгового підприємства «Лісна» про визнання майнових прав на об`єкт інвестування та заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

В С Т А Н О В И В:

21.07.2023 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Приватного торгового підприємства «Лісна», вимогами якого просить визнати за нею майнове право на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , як частину об`єкту незавершеного будівництва.

Ухвалою від 21 липня 2023 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.

Одночасно з позовною заявою позивач ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову, у якій просить вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту із забороною на відчуження та розпорядження на нерухоме майно - незавершене будівництво житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер земельної ділянки 2610100000:01:004:0119, площею 0,0538 га; незавершене будівництво житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 ; кадастровий номер земельної ділянки 2610100000:01:004:0113, площею 0,072 га; земельну ділянку площею 0,0512 га, кадастровий номер 2610100000:01:004:0252, АДРЕСА_2 єпископа; земельну ділянку площею 0,0179 га, кадастровий номер 2610100000:03:004:0283, АДРЕСА_3 , власниками яких є Приватне торгове підприємство «Лісна» (код ЄДРПОУ 13662116).

Обґрунтовуючи необхідність забезпечення позову заявник вказує, що поведінка ПТП «Лісна» свідчить про відверте та системне небажання підприємства виконувати взяті на себе договірні зобов`язання у частині будівництва, тим самим створюючи обґрунтовані ризики для подальшого завершення будівництва будинку як такого і отримання інвесторами у власність проінвестованої ними нерухомості. Будівництво не здійснюється уже протягом тривалого часу через незадовільні фінансово-економічні показники товариства, економічно неефективну та кримінально-протиправну діяльність його керівництва. Івано-Франківським районним управлінням поліції ТУ Національної поліції здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12022091010001783, що зареєстроване 18.10.2022 року, за результатом розгляду колективної заяви інвесторів багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 щодо вчинення шахрайських дій (ч. 4 ст.190 КК України) керівником ПТП «Лісна» - ОСОБА_2 . За ПТП «Лісна» зареєстровано право власності на вищевказані об`єкти нерухомого майна. Беручи до уваги кінцеву неможливість ПТП «Лісна» завершити будівництво житлового будинку внаслідок неефективного використання отриманих від інвесторів грошових коштів, наявність у діях його керівництва ознак шахрайського заволодіння майном, позивач вказує на реальність ризиків можливого відчуження товариством об`єктів нерухомого майна (незавершеного будівництва) та виведення отриманих фінансів з-під контролю інвесторів будівництва. У такій ситуації спорудження будинку з подальшим введенням його у експлуатацію спільними зусиллями інвесторів (за відсутньої власності на об`єкти незавершеного будівництва та вибуття земельних ділянок) видається далеким від реального здійснення проектом. Виключно збереження контролю над згаданими об`єктами нерухомого майна здатне уможливити виконання майбутнього рішення по справі та ефективний захист порушених прав та інтересів інвесторів. При цьому, такий захід забезпечення позову, як арешт, у відповідності до норм Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», не перешкоджає будівництву та введенню в експлуатацію спірного багатоповерхового будинку. Застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на земельну ділянку, унеможливлює вчинення будь-яких дій щодо відчуження майна, вчинення нотаріальних і реєстраційних дій щодо земельної ділянки (постанова Верховного суду від 07.09.2022 року у справі № 369/9054/21).

Вивчивши заяву та матеріали справи, вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, в тому числі, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Під час вирішення питання про забезпечення позову по суті, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду, у разі задоволення позову, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Відтак, заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими позовними вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі для запобігання потенційним труднощам щодо подальшого виконання такого рішення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам».

Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

У кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановить наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Така позиція також неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема і 17.06.2022 у постанові № 908/2382/21.

Предметом спору у даному випадку є майнові вимоги позивача на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , як частину об`єкту незавершеного будівництва. Накладення арешту на належне відповідачу майно: незавершене будівництво житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер земельної ділянки 2610100000:01:004:0119, площею 0,0538 га; незавершене будівництво житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 ; кадастровий номер земельної ділянки 2610100000:01:004:0113, площею 0,072 га; земельну ділянку площею 0,0512 га, кадастровий номер 2610100000:01:004:0252, АДРЕСА_2 єпископа; земельну ділянку площею 0,0179 га, кадастровий номер 2610100000:03:004:0283, АДРЕСА_3 , власниками яких є Приватне торгове підприємство «Лісна» (код ЄДРПОУ 13662116), є неспівмірним із заявленими позовними вимогами та не відповідає меті забезпечення позову.

Заходи забезпечення, про які просить заявник, фактично можуть стосуватися прав та інтересів третіх осіб, які не є стороною у справі.

Слід зазначити, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Отже, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, оскільки на даному етапі така заява належним чином не обґрунтована та не доведена.

Одночасно слід роз`яснити заявнику її право на повторне звернення до суду із заявою про забезпечення позову в порядку, встановленому ЦПК України, з урахуванням аргументів, вказаних в мотивувальній частині ухвали.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.149-150,153,157 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Суддя Т.М. Антоняк