Ухвала

від 20.07.2023 по справі 910/8651/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

"20" липня 2023 р. Справа№ 910/8651/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Владимиренко С.В.

суддів: Євсікова О.О.

Ткаченка Б.О.

без виклику представників учасників справи

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Київ»

про вжиття заходів забезпечення позову

у справі №910/8651/22 (суддя Ярмак О.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Київ»

до Політичної партії «Європейська Солідарність»

про стягнення заборгованості у розмірі 6 464 685,23 грн,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.01.2023, зміненим постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2023, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 28.08.2023 у справі №910/8651/21, стягнуто з Політичної партії «Європейська Солідарність» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Київ» 5 357 664,00 основного боргу, 1,00 грн пені, 832 670,28 грн інфляційних втрат, 105 868,92 грн 3% річних, 96 970,28 грн витрат по сплаті судового збору. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.05.2023 заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Київ» та Політичної партії «Європейська Солідарність» про виправлення помилки у виконавчому документі задоволено. Виправлено помилку в наказі Господарського суду міста Києва від 25.04.2023 у справі № 910/8651/22 шляхом зазначення в наказі вірної дати строку пред`явлення до виконання, в абзаці третьому наказу вказати: «Наказ дійсний для пред`явлення до виконання до 12.04.2026». В задоволенні заяви Політичної партії «Європейська Солідарність» про зупинення виконання рішення суду відмовлено. Заяву Політичної партії «Європейська Солідарність» про відстрочення виконання рішення задоволено частково. Відстрочено виконання рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2023 у справі № 910/8651/22, зміненого постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2023, до 1 жовтня 2023 року.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Київ» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Київ» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.05.2023 у справі №910/8651/22 в частині вирішення питання про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2023 у справі №910/8651/22, зупинити дію ухвали Господарського суду міста Києва від 05.05.2023 в частині вирішення питання про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2023 у справі №910/8651/22 до закінчення її перегляду Північним апеляційним господарським судом, витребувати у Господарського суду міста Києва копії матеріалів справи №910/8651/22, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Київ» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.05.2023 у справі №910/8651/22 в частині вирішення питання про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2023 у справі №910/8651/22 задовольнити, скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.05.2023 у справі №910/8651/22 в частині вирішення питання про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2023 у справі №910/8651/22 та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити Політичній партії «Європейська Солідарність» у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва 24.01.2023 у справі №910/8651/22 у повному обсязі, стягнути з Політичної партії «Європейська Солідарність» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Київ» сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.05.2023 у справі №910/8651/22.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.05.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Київ» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.05.2023 у справі №910/8651/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Ходаківська І.П., Демидова А.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.05.2023 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/8651/22. Відкладено розгляд питання про відкриття, повернення, залишення без руху або відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Київ» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.05.2023 у справі №910/8651/22.

Матеріали справи №910/8651/22 передано в межах суду головуючому судді Владимиренко С.В. 12.07.2023.

Головуючий суддя Владимиренко С.В. з 03.07.2023 по 14.07.2023 перебувала на лікарняному.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2023, у зв`язку із перебуванням суддів Демидової А.М. та Ходаківської І.П. з 17.07.2023 по 21.07.2023, які входять до складу колегії суддів і не є суддями-доповідачами у відпустках, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.07.2023 справу №910/8651/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Ткаченко Б.О., Євсіков О.О. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.07.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Київ»

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.05.2023 у справі № 910/8651/22 залишено без руху.

19.07.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Київ» надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Політичній партії «Солідарність», у межах суми, стягнутої за рішенням Господарського суду міста Києва від 24.01.2023 у справі №910/8651/22, у розмірі 6 393 174,48 грн, що містяться на відкритих рахунках у банківських установах, а також рахунки, що будуть відкриті після постановлення ухвали про забезпечення позову, які будуть виявлені державним або приватним виконавцем під час виконання ухвали про забезпечення позову.

В обґрунтування заяви про вжиття заходів забезпечення позову заявник посилається на наступні підставі:

- відповідач разом із пов`язаною особою - АТ «МІБ» вчиняють недобросовісні дії щодо свідомого невиконання рішень Господарського суду міста Києва від 27.01.2022 у справі №910/13719/21 та від 24.01.2023 у справі №910/8651/22;

- виконання судового рішення у даній справі є можливим лише за рахунок коштів державного бюджету, які боржник отримає від Національного агентства з питань запобігання корупції на фінансування статутної діяльності у ІІІ кварталі 2023 року;

- наявні обґрунтовані підстави вважати, що грошові кошти, які будуть перераховані боржнику на фінансування його статутної діяльності у ІІІ кварталі 2023 року будуть направлені відповідачем не на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2023 у справі №910/8651/22;

- довготривалий розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Київ» з незалежних від заявника причин призводить до можливості боржнику і надалі вчиняти недобросовісні дії щодо свідомого невиконання рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2023 у справі №910/8651/22.

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Суд зазначає, що виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод.

Європейським судом з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції» (рішення від 19.03.1997) зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується шляхом накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 140 ГПК України).

Згідно правової позиції, викладеної у рішенні Конституційного Суду України від 31.05.2011 №4-рп/2011, з метою гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог у процесуальних законах України передбачено інститут забезпечення позову. Цей інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Він віднесений до механізму захисту прав і свобод людини, зокрема в судовому порядку, і є гарантією їх захисту та відновлення, а отже, елементом правосуддя. Забезпечення позову стосується всіх стадій судового провадження (підготовка, призначення, розгляд справи) і є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу в судочинстві, а також однією з гарантій реального виконання можливого позитивного для особи рішення, оскільки забезпечення позову спрямоване на недопущення ситуацій, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Верховний Суд у своїй постанові від 21.08.2020 у справі №904/2357/20 щодо забезпечення позову дійшов наступних правових висновків, що метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Заходи забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Суд зазначає, що обрання належного, відповідного предмету спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що, зрештою, дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Аналогічні правові висновки щодо застосування ст. ст. 136, 137 ГПК України наведені також у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/19256/16, від 14.05.2018 у справі №910/20479/17, від 14.06.2018 у справі №916/10/18, від 23.06.2018 у справі №916/2026/17, від 16.08.2018 у справі №910/5916/18, від 11.09.2018 у справі №922/1605/18, від 14.01.2019 у справі №909/526/18, від 21.01.2019 у справі №916/1278/18, від 25.01.2019 у справі №925/288/17, в яких також зазначено, що забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

При цьому, адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

За Законом України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права (ст. 17).

Згідно ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «Право на ефективний засіб юридичного захисту» встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії», було зазначено що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припинення порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права. Побідна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.05.2019 у справі № 911/1551/18.

Задля застосування певного виду заходів забезпечення, суду слід виходити із того, що невжиття заходів забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, у разі задоволення позову.

Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Подібні за змістом правові висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, постановах Верховного Суду від 21.01.2019 у справі №902/48318, від 28.08.2019 у справі №910/4491/19, від 12.05.2020 у справі № 910/14149/19.

Для застосування заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб позивачем (заявником) має бути доведено належними та допустимими доказами (ст.ст. 73, 76, 77 ГПК України), на підставі чого судом має бути встановлено наявність правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, зокрема, обставини, які переконливо свідчили б про те, що майно (у даному випадку грошові кошти), які належать відповідачу на момент пред`явлення позову в даній справі, може: а) зникнути або б) зменшитися за кількістю настільки (такою мірою), що це могло б істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення позову. Подібні за змістом правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 20.07.2022 у справі №909/86/22, від 14.06.2022 у справі №909/87/22, від 24.05.2022 у справі №911/2719/21.

Отже, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Аналогічна за змістом положення міститься у ч. 3 ст. 13 ГПК України.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на виконання судового рішення у даній справі приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Жданович В.М. винесено постанову від 28.04.2023 про відкриття виконавчого провадження ВП №71679657 з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 25.04.2023 у справі №910/8651/22.

Постановою приватного виконавця від 28.04.2023 про арешт коштів боржника в межах ВП №71679657 з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 25.04.2023 у справі №910/8651/22 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належать боржнику (відповідачу) у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 7 110 435,92 грн.

09.05.2023 приватним виконавцем винесена постанова про зупинення вчинення дій у виконавчому провадженні №71679657 на підставі п. 6 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки Господарський суд міста Києва прийняв ухвалу від 05.05.2023 у справі №910/8651/22 про відстрочення виконання рішення до 01.10.2023.

Відповідно до ч. 4 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження» арешт, накладений виконавцем на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей протягом строку, на який виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, не знімається, крім випадків, передбачених пунктами 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону.

Доказів зняття арешту на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належать боржнику (відповідачу) у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 7 110 435,92 грн, накладеного приватним виконавцем на підставі постанови від 28.04.2023 про арешт коштів боржника в межах ВП №71679657 до суду апеляційної інстанції не надано.

Крім того, у своїй заяві про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти заявник (позивач) посилається на інформацію, отриману приватним виконавцем при виконанні судових рішень у справі №910/13719/21 (виконавче провадження №69399565, за яким відкрито 12.07.2022) та у справі №910/13704/21 (виконавче провадження №71117009, за яким відкрито 22.02.2023) щодо руху коштів боржника у період з 12.08.2022 по 26.01.2023, з 22.02.2023 по 27.02.2023, з 20.02.2023 по 24.02.2023, що, на думку заявника (позивача), свідчить про вчинення банком та боржником дій, спрямованих на недопущення виконання судового рішення у справі №910/13719/21, виконання якого відстрочено до 04.10.2023 ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.05.2023 та справі №910/13719/21, судового рішення у справі №910/13704/21 та судового рішення у даній справі, виконання якого відстрочено до 01.10.2023 ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.05.2023 у справі №910/8651/22.

Зазначене не заслуговує на увагу суду апеляційної інстанції, оскільки не свідчить про неможливість або утруднення виконання судового рішення саме у справі №910/8651/22, за якою виконавче провадження №71679657 відкрито лише 28.04.2023.

Заявник (позивач) не навів та не довів суду апеляційної інстанції належними та допустимими доказами пов`язаності боржника та АТ «МІБ» та вчинення недобросовісних дій щодо свідомого невиконання рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2023 у справі №910/8651/22, виконання якого відстрочено до 01.10.2023 ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.05.2023 у справі №910/8651/22.

Доводи заявника (позивача) про те, що наявні обґрунтовані підстави вважати, що грошові кошті, які будуть перераховані Національним агентством з питань запобігання корупції боржнику на фінансування його статутної діяльності у ІІІ кварталі 2023 року будуть направлені відповідачем не на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2023 у справі №910/8651/22 також не заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції, оскільки заявником не наведено та не доведено суду належними та допустимими доказами вчинення боржником (відповідачем) дій, направлених на ухилення від виконання рішення суду у даній справі, виконання якого відстрочено до 01.10.2023 ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.05.2023 у справі №910/8651/22.

При цьому, відповідно до положень ст. 17-5 Закону України «Про політичні партії в Україні» кошти, виділені з державного бюджету на фінансування статутної діяльності політичних партій, розподіляються Національним агентством з питань запобігання корупції між політичними партіями.

Кошти, виділені з державного бюджету на фінансування статутної діяльності політичних партій, перераховуються на зазначені рахунки політичних партій у розмірі 25 відсотків загального розміру щорічного державного фінансування для кожної політичної партії на початку кожного кварталу.

Відповідно до п.п. 2 п. 2 наказу Національного агентства з питань запобігання корупції від 01.02.2023 №24/23 «Деякі питання державного фінансування статутної діяльності політичних партій у 2023 році» політичній партії «Європейська солідарність» у 2023 році розподілено кошти, виділені з державного бюджету на фінансування її статутної діяльності, у сумі 137 333,90 тис. гривень, а за 1 квартал 2023 року у розмірі 34 333 475,00 грн. На підставі наказу Національного агентства з питань запобігання корупції №26/23 від 08.02.2023 «Про перерахування бюджетних коштів політичним партіям» 20.02.2023 було здійснено перерахування боржнику (відповідачу) 34 333 475,00 грн на фінансування статутної діяльності.

Згідно листа Департаменту запобігання політичної корупції Національного агентства з питань запобігання корупції №50-25/4256-23 від 01.03.2023 вказані грошові кошти станом на 01.03.2023 на рахунок Національного агентства з питань запобігання корупції політичною партією «Європейська солідарність» не повертались.

В подальшому, наказом Національного агентства з питань запобігання корупції №95/23 від 01.05.2023 «Про перерахування бюджетних коштів політичним партіям» вирішено перерахувати політичній партії «Європейська солідарність» грошові кошти у розмірі 34 333 475,00 грн на фінансування статутної діяльності у 2 кварталі 2023 року на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 , відкритий у АТ «МІБ».

04.05.2023 рахунок НОМЕР_1 було закрито, про що свідчить лист Департаменту запобігання політичної корупції Національного агентства з питань запобігання корупції №50-25/101110-23 від 10.05.2023.

Грошові кошти на фінансування статутної діяльності політичної партії «Європейська солідарність» у 2 кварталі 2023 року Національним агентством з питань запобігання корупції «Про внесення змін до наказу Національного агентства з питань запобігання корупції від 01.05.2023 №95/23» №107/23 від 15.05.2023 вирішено перерахувати політичній партії «Європейська солідарність» на рахунок НОМЕР_2 , відкритий у АТ «Міжнародний інвестиційний банк».

На підставі наказу Національного агентства з питань запобігання корупції №107/23 від 15.05.2023 «Про внесення змін до наказу Національного агентства з питань запобігання корупції від 01.05.2023 №95/23» 31.05.2023 було здійснено перерахування боржнику (відповідачу) 34 333 475,00 грн на фінансування статутної діяльності за 2 квартал 2023 року.

Таким чином, обставини щодо отримання 20.02.2023 боржником (відповідачем) з державного бюджету грошових коштів на фінансування своєї статутної діяльності у 1-ому кварталі 2023 року не свідчать про можливість ускладнення чи унеможливлення виконання судового рішення у справі №910/8651/22, виконавче провадження за яким відкрито 28.04.2023.

Обставини щодо отримання 31.05.2023 боржником (відповідачем) з державного бюджету грошових коштів на фінансування своєї статутної діяльності у 2-ому кварталі 2023 року також не свідчать про можливість ускладнення чи унеможливлення виконання судового рішення у справі №910/8651/22, оскільки постановою приватного виконавця від 09.05.2023 зупинено вчинення виконавчий дій у виконавчому провадженні №71679657 згідно п. 6 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» на підставі ухвали Господарського суду міста Києва від 05.05.2023 у справі №910/8651/22 про відстрочення виконання рішення до 01.10.2023, при наявності накладеного приватним виконавцем постановою від 28.04.2023 про арешт коштів боржника в межах ВП №71679657 арешту на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належать боржнику (відповідачу) у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 7 110 435,92 грн.

Крім того, наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 01.02.2023 №24/23 «Деякі питання державного фінансування статутної діяльності політичних партій у 2023 році» політичній партії «Європейська солідарність» у 2023 році розподілено кошти, виділені з державного бюджету на фінансування її статутної діяльності, у сумі 137 333,90 тис. гривень, з щоквартальною виплатою у розмірі 34 333 475,00 грн, що свідчить, при наявності відкритого виконавчого провадження №71679657 та накладеного приватним виконавцем в межах цього виконавчого провадження арешту на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належать боржнику (відповідачу) у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 7 110 435,92 грн, про відсутність підстав стверджувати про ускладнення чи унеможливлення виконання рішення у даній справі та необхідність вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та рахунки боржника (відповідача).

Саме лише посилання заявника (позивача) у заяві про забезпечення позову як на підставу накладення арешту на грошові кошти та рахунки боржника (відповідача), а саме: потенційну можливість ухилення боржника (відповідача) від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

За таких обставин, у Північного апеляційного господарського суду відсутні підстави для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Київ» про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача у межах суми, стягнутої за судовим рішенням у даній справі, що містяться на відкритих рахунках у банківських установах відповідача, а також рахунки, що будуть відкриті та виявлені державним або приватним виконавцем під час виконання судового рішення.

Посилання заявника (позивача) на довготривалий розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Київ» з незалежних від заявника причин, що призводить до можливості боржнику і надалі вчиняти недобросовісні дії щодо свідомого невиконання рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2023 у справі №910/8651/22, судом апеляційної інстанції оцінюється критично, оскільки положеннями ГПК України визначено порядок подання та вимоги до апеляційної скарги.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.05.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Київ» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.05.2023 у справі №910/8651/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Ходаківська І.П., Демидова А.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.05.2023 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/8651/22. Відкладено розгляд питання про відкриття, повернення, залишення без руху або відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Київ» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.05.2023 у справі №910/8651/22.

Матеріали справи №910/8651/22 передано в межах суду головуючому судді Владимиренко С.В. 12.07.2023.

Головуючий суддя Владимиренко С.В. з 03.07.2023 по 14.07.2023 перебувала на лікарняному.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2023, у зв`язку із перебуванням суддів Демидової А.М. та Ходаківської І.П. з 17.07.2023 по 21.07.2023, які входять до складу колегії суддів і не є суддями-доповідачами у відпустках, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.07.2023 справу №910/8651/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Ткаченко Б.О., Євсіков О.О. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.07.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Київ»

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.05.2023 у справі № 910/8651/22 залишено без руху, оскільки заявником сплачено судовий збір за неправильними банківськими реквізитами, тобто, не за місцем розгляду апеляційної скарги.

При цьому обов`язок зі сплати судового збору на правильні реквізити суду покладено на заявника/скаржника за положеннями ГПК України та Закону України «Про судовий збір».

Право на справедливий суд, передбачене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає право особи на обґрунтоване рішення.

У справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» від 27.09.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися публічний контроль здійснення правосуддя.

Згідно висновку Європейського суду з прав людини у застосуванні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення від 21.01.1999 у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії», від 22.02.2007 у справі «Красуля проти Росії», від 28.10.2010 у справі «Трофимчук проти України», від 09.12.1994 у справі «Хіро Балані проти Іспанії», від 01.07.2003 у справі «Суомінен проти Фінляндії» та «Месроп Мовсесян проти Вірменії»), право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною права на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на вищевикладене, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Київ» про вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 8 ст. 140 ГПК України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 139, 140, 234, 235, 281 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Київ» у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст.ст. 287, 288, 289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя С.В. Владимиренко

Судді О.О. Євсіков

Б.О. Ткаченко