Постанова

від 20.07.2023 по справі 908/1866/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.2023 року м.Дніпро Справа № 908/1866/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Чус О.В. (доповідач),

судді Кощеєв І.М., Орєшкіна Е.В.,

секретар судового засідання Солодова І.М.

Представники сторін:

від відповідача: Букін С.М., посвідчення №963 від 30.06.2022 р., самопредставництво;

від 3-ї особи Запорізького комунального АТП 082801: Щелкунова В.В., довіреність №2 від 24.05.2023 р., самопредставництво;

від 3-ї особи Запорізького комунального АТП 082801: Дорошенко Ю.Л., виписка з ЄДР 109079152218 від 06.02.2023 р., директор;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Виконавчого комітету Запорізької міської ради на рішення Господарського суду Запорізької області від 19.01.2023 (повне судове рішення складено і підписано 25.01.2023, суддя Зінченко Н.Г.,) у справі № 908/1866/22

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Автомобіліст-3, (69104,

м. Запоріжжя, вул. Європейська, буд. 28)

до відповідача Виконавчого комітету Запорізької міської ради, (69105, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд. 206)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Запорізьке комунальне автотранспортне підприємство 082801 Комунсантрансекологія, (69095, м. Запоріжжя, вул.. Приходська, буд. 60, прим. 33-36)

про визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування

ВСТАНОВИВ:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Автомобіліст-3 звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Виконавчого комітету Запорізької міської ради про визнання незаконним рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 11.02.2022 № 40/1 Про закріплення на праві господарського відання за Запорізьким комунальним автотранспортним підприємством 082801 Комунсантрансекологія контейнерних майданчиків для твердих побутових відходів в частині контейнерного майданчику для твердих побутових відходів, який розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Європейська, буд. 28.

Позовні вимоги обгрунтовані посиланням на порушення відповідачем вимог ст.42 Земельного кодексу України, ст.351 Закону України Про відходи, положень п.6 ч.1 ст.1, ст.ст.5,9 Закону України Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку, зокрема, відповідач незаконно прийняв рішення і розпорядився контейнерним майданчиком для твердих побутових відходів, який розташований за адресою м.Запоріжжя вул. Європейська 28, передавши його в господарське відання третій особі, не врахувавши, що вказане майно є спільною сумісною власністю мешканців багатоквартирного будинку ОСББ Автомобіліст-3.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 19.01.2023 у даній справі позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Автомобіліст-3 до Виконавчого комітету Запорізької міської ради про визнання незаконним рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 11.02.2022 № 40/1 Про закріплення на праві господарського відання за Запорізьким комунальним автотранспортним підприємством 082801 Комунсантрансекологія контейнерних майданчиків для твердих побутових відходів в частині контейнерного майданчику для твердих побутових відходів, який розташований за адресою: м.Запоріжжя, вул.Європейська, буд.28 задоволено повністю. Визнано недійсним рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 11.02.2022 № 40/1 Про закріплення на праві господарського відання за Запорізьким комунальним автотранспортним підприємством 082801 Комунсантрансекологія контейнерних майданчиків для твердих побутових відходів в частині контейнерного майданчику для твердих побутових відходів, який розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Європейська, буд. 28. Стягнуто з Виконавчого комітету Запорізької міської ради, на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Автомобіліст-3 2481 грн. 00 коп. судового збору.

Рішення місцевого господарського суду обгрунтовано тим, що спірне рішення, яким Виконавчий комітет Запорізької міської ради вирішив передати в оперативне відання ЗКАТП 082801 "Комунсантрансекологія" контейнерний майданчик, розташований за адресою м.Запоріжжя вул.Європейська 28, суперечить вимогам закону, оскільки відповідач розпорядився спільним майном мешканців багатоквартирного будинку ОСББ Автомобіліст-3, порушивши право власності співвласників квартир багатоквартирного будинку.

Не погодившись з зазначеним рішенням, Виконавчий комітет Запорізької міської ради, звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, заявник посилається на застосування господарським судом закону, який не підлягає застосуванню до спірних правовідосин.

Позивачем не надано жодних доказів належності контейнерного майданчика для твердих побутових відходів до спільної сумісної власності мешканців багатоквартирного будинку №28 по вул.Європейській, м.Запоріжжя.

Земельна ділянка для обслуговування житлового будинку за адресою м.Запоріжжя, вул.Європейська, буд.28 не сформована і за позивачем у встановленому порядку право користування земельною ділянкою не зареєстровано.

Наразі питання передачі земельних ділянок у власність та користування співвласникам та/або підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління багатоквартирними будинками діючим законодавством України не вирішено та відсутній механізм щодо їх передачі.

Таким чином, на даний час в м.Запоріжжі відсутні земельні ділянки, які передані у власність чи користування співвласникам багатоквартирних будинків у встановленому законодавством порядку, що в свою чергу унеможливлює визначення такого поняття як «прибудинкова територія» та визнання її меж та форм.

Приймаючи до уваги наведене, скаржник вважає, що наразі усі земельні ділянки біля, навколо та під багатоквартирними будинками, крім земельних ділянок приватної та державної власності, є комунальною власністю, що в свою чергу породжує обов`язок щодо їх утримання.

Позивачем не підтверджено, що він має законне право на користування контейнерним майданчиком для твердих побутових відходів, який розташований за адресою: м.Запоріжжя, вул.Європейська, буд.28, а отже не має й порушення його права.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, рішення господарського суду залишити без змін.

Відносно твердження апелянта, що судом першої інстанції було застосовано закон, який не підлягає застосуванню позивач зазначає, що частиною ч. 2 ст.10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачено, що власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками елементів зовнішнього благоустрою.

З урахуванням вимог п.3 ч.1 ст.21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» контейнерний майданчик, який розташований за адресою: м.Запоріжжя, вул.Європейська, буд.28, є елементом благоустрою вказаного багатоквартирного будинку і необхідний для обслуговування побутових потреб співвласників цього багатоквартирного будинку, які пов`язані зі збиранням та вивезенням відходів.

Факт того, що контейнерний майданчик наявний (тобто існує) на прибудинковій території багатоквартирного будинку 28 по вул.Європейська в м.Запоріжжя, на думку позивача, визнається сторонами, оскільки відповідач у п.1 оскаржуваного рішення зазначає: «Закріпити на праві господарського відання за Запорізьким комунальним автотранспортним підприємством 082801 «Комунсантрансекологія» контейнерні майданчики для твердих побутових відходів, які розташовані на прибудинкових територіях житлових будинків у м.Запоріжжя, згідно з додатком до рішення».

Відносно твердження апелянта, що позивачем не надано жодних доказів належності саме позивачу вказаного контейнерного майданчику для розміщення контейнерів для твердих побутових відходів, позивач зазначає, що для підтвердження виникнення у співвласників багатоквартирного будинку 28 по вул.Європейська в м.Запоріжжя права власності, в тому числі і на контейнерний майданчик біля цього будинку, який є елементом зовнішнього благоустрою будинку, не потребує вчинення будь-яких інших додаткових юридичних дій, в тому числі і отримання свідоцтва про право власності і його наступної реєстрації (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30.06.2022 у справі №906/1227/19 та Центрального апеляційного господарського суду від 18.11.2021 у справі №904/2925/18).

Крім того, відповідач не надав жодного документу чи нормативного обґрунтування, що вказаний контейнерний майданчик є комунальною власністю. Всі посилання відповідача стосуються права комунальної власності на земельні ділянки в межах міста Запоріжжя, а не вищезазначеного контейнерного майданчику.

Позивач звертає увагу суду, що на сайті Міністерства розвитку громад та територій України розміщено лист-роз`яснення від 19.09.2019 «Роз`яснення щодо укладення договорів на надання послуг з поводження з побутовими відходами», в якому зазначено, що у відповідності до законодавства контейнерні майданчики є спільною сумісною власністю спільного майна багатоквартирного будинку, у випадку отримання послуги з вивезення твердих побутових відходів за контейнерною схемою укладається колективний договір на надання послуг з поводження з побутовими відходами.

У запереченні на відзив на апеляційну скаргу відповідач вказує на недоведення позивачем жодними доказами, що на момент приватизації житлового фонду, спірний майданчик для твердих побутових відходів існував на прибудинковій території; спірний майданчик для твердих побутових відходів, це той самий майданчик, що був збудований на час введення в експлуатацію житлового будинку; спірний майданчик для твердих побутових відходів розташовується на прибудинковій території позивача.

У наданих додаткових поясненнях позивач зазначає, що контейнерні майданчики для твердих побутових відходів є саме спорудами і саме контейнерні майданчики були передані відповідачем у господарське віддання третьої особи, а не земельна ділянка.

З урахуванням того, що така споруда, як контейнерний майданчик для твердих побутових відходів, розташована на прибудинковій території багатоквартирного будинку, то це є елементом саме зовнішнього благоустрою, а не внутрішнього.

Спірний контейнерний майданчик є елементом зовнішнього благоустрою багатоквартирного будинку і необхідний для обслуговування побутових потреб співвласників цього багатоквартирного будинку, які пов`язані зі збиранням та вивезенням відходів, тому відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.11.2021 №1-22/2011 вказаний контейнерний майданчик є спільною сумісною власністю мешканців багатоквартирного будинку №28 по вул.Європейський в м.Запоріжжя, в силу положень Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.02.2023 у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Кощеєв І.М., Орєшкіна Е.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.02.2023 відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 908/1866/22. Доручено Господарському суду Запорізької області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи №908/1866/22.

01.03.2023 до Центрального апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 908/1866/22.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.03.2023 апеляційну скаргу Виконавчого комітету Запорізької міської ради на рішення Господарського суду Запорізької області від 19.01.2023 залишено без руху; рекомендовано скаржнику усунути недоліки апеляційної скарги, а саме: подати до апеляційного суду належні докази сплати судового збору, надавши строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.03.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Виконавчого комітету Запорізької міської ради на рішення Господарського суду Запорізької області від 19.01.2023; призначено справу до розгляду на 27.04.2023 на 10:40 годин.

27.04.2023 у судовому засіданні оголошено перерву до 25.05.2023 на 11:00 годин.

У зв`язку з перебуванням судді-члена колегії Кощеєва І.М. у відпустці розгляд справи № 908/1866/22, призначеної на 25.05.2023 не відбувся.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 31.05.2023 розгляд справи призначено у судовому засіданні на 29.06.2023 на 11:00 годин.

29.06.2023 від представника відповідача/апелянта да Центрального апеляційного господарського суду надійшло клопотання про долучення доказів та закриття провадження у справі № 908/1866/22, в частині контейнерного майданчику для твердих побутових відходів, який розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Європейська, буд. 28.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.06.2023 в задоволенні клопотання Виконавчого комітету Запорізької міської ради про закриття провадження у справі № 908/1866 відмовлено.

У судовому засіданні 29.06.2023 оголошена перерва до 20.07.2023 на 11:30.

20.07.2023 в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх учасників справи, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи та надані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.02.2022 Виконавчим комітетом Запорізької міської ради прийнято рішення № 40/1 Про закріплення на праві господарського відання за Запорізьким комунальним автотранспортним підприємством 082801 Комунсантрансекологія контейнерних майданчиків для твердих побутових відходів, яким закріплено на праві господарського відання за Запорізьким комунальним автотранспортним підприємством 082801 Комунсантрансекологія контейнерні майданчики для твердих побутових відходів згідно з додатком до рішення, відповідно до п.57 якого входить і майданчик по вул.Європейська 28 в м.Запоріжжі.

Відповідно до п.2 рішення Запорізькому комунальному автотранспортному підприємству 082801 Комунсантрансекологія доручено забезпечити відповідний облік майна та звітувати.

Рішення мотивовано посиланням на ст.ст. 59,60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, ст.136 Господарського кодексу України.

ОСББ Автомобіліст-3 зареєстровано за адресою м.Запоріжжя вул.Європейська буд.28, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців і громадських формувань від 19.06.2019.

Пунктом 4 розділу 11 статуту ОСББ Автомобіліст-3, затвердженого установчими зборами ОСББ, протокол від 18.05.2019, передбачено право ОСББ визначати порядок використання спільного майна мешканців ОСББ.

Позивач зазначає, що 20.08.2022 йому стало відомо, що ТОВ Публічні процедури проводить аукціон, лот з оренди Контейнерні майданчики під розміщення контейнерів для зберігання побутових відходів, які розміщено на території м.Запоріжжя, замовник ЗКАТП082801 "Комунсантрансекологія" До оголошення додано документ Дислокація контейнерних майданчиків, з якого вбачається що на відкриті торги виставлено і контейнерний майданчик, розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Європейська 28.

Позивач вважає, що рішення 11.02.2022 Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 11.02.2022 №40/1 Про закріплення на праві господарського відання за Запорізьким комунальним автотранспортним підприємством 082801 Комунсантрансекологія в частині контейнерного майданчику для твердих побутових відходів, який розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Європейська, буд. 28 порушує право спільної сумісної власності мешканців багатоквартирного будинку ОСББ Автомобіліст-3, у зв`язку з чим звернувся до господарського суду з даним позовом.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.10 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ч.1 ст.21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що в разі звернення з вимогами про визнання незаконним та скасування, зокрема, правового акта індивідуальної дії, виданого органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, встановленню та доведенню підлягають як обставини того, що оскаржуваний акт суперечить актам цивільного законодавства (не відповідає законові), так і обставини, що цей акт порушує цивільні права або інтереси особи, яка звернулась із відповідними позовними вимогами, а метою захисту порушеного або оспорюваного права є відповідні наслідки у вигляді відновлення порушеного права або охоронюваного інтересу саме особи, яка звернулась за їх захистом (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.06.2022 року у справі №903/1173/15, від 09.11.2021 року у справі №906/1388/20, від 26.08.2021 року у справі №924/949/20, від 23.10.2018 року у справі №903/857/18, від 20.08.2019 року у справі №911/714/18, від 13.10.2020 року у справі №911/1413/19).

Частинами 1,4 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. У випадках, установлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень (ч.1 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування»).

Відповідно до ч.5 ст.60 Закону України «Про місцеве самоврядування» органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Частиною першою ст.136 Господарського кодексу України визначено, що право господарського відання є речовим правом суб`єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

За приписами частини першої ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За приписами ч.2 ст.382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Згідно з ч. 1 ст. 368 Цивільного кодексу України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Частиною 1 ст. 385 Цивільного кодексу України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Об`єднання співвласників багатоквартирного - це будинку юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна (стаття 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").

Статтями 4 та 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку") передбачено, що об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об`єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках)

Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління визначає Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

Згідно з положеннями ст.1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

Частиною другою статті 4 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.

Спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників (ч.1 ст.5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»).

У разі відчуження квартири чи нежитлового приміщення новий власник набуває усіх прав попереднього власника як співвласника (ч.3 ст.6 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»).

З урахуванням наведеного, оформлення/видача/тощо окремого правовстановлюючого документа, який би визначав частку співвласника багатоквартирного будинку в майні спільної сумісної власності будинку, не потребується. Більше того, як вже було зазначено, спільною сумісною власністю є спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності. Право власності співвласника на спільне майно багатоквартирного будинку підтверджується правовстановлюючим документом співвласника на квартиру в цьому будинку.

Враховуючи вищезазначені правові норми право власності будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, як на окремі об`єкти нерухомого або рухомого майна не визнається, і позивачу не потрібно доводити право власності на них, оскільки вони перебувають у спільній власності всіх співвласників багатоквартирного будинку в силу закону.

В свою чергу, багатоквартирні будинки та належні до них господарські будівлі, споруди і приміщення є нерозривно пов`язаними із земельними ділянками, на яких вони розміщені (близька за змістом правова позиція викладена Верховним судом у постанові від 21.07.2020 у справі №922/3461/17).

Суд апеляційної інстанції вважає, що для того аби дійти правильного висновку про належність спірного контейнерного майданчику на праві спільної сумісної власності співвласникам багатоквартирного будинку, необхідно встановити факт розміщення цього майданчику на прибудинковій території будинку або земельній ділянці, належній ОСББ.

За приписами ст.38 Земельного кодексу України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування.

Використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм (ст.39 Земельного кодексу України).

Відповідно до ч.2 ст.83 Земельного кодексу України у комунальній власності перебувають: усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.

Режим використання земельних ділянок багатоквартирних житлових будинків регуюється ст.42 Земельного кодексу України, частиною першою якої встановлено, що земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

Згідно з підпунктом г частини 2, частини 3 ст.89 Земельного кодексу України у спільній сумісній власності перебувають зокрема земельні ділянки співвласників багатоквартирного будинку. Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюються за договором або законом.

Прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації, у межах земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди, що необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку (п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про особливості здійснення парва власності у багатоквартирному будинку»).

Відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 №76, прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена актом на право власності чи користування земельною ділянкою і призначена для обслуговування багатоквартирного будинку.

Пунктом 2 частини першої ст.13 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» встановлено, що до об`єктів благоустрою населених пунктів належать прибудинкові території.

Тобто прибудинкова територія не є саме земельною ділянкою, а є частиною території у межах земельної ділянки на якій розташовані належні до багатоквартирного будинку будівлі і споруди.

Згідно ч.ч.2,3 ст.42 Земельного кодексу України передбачено, що земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі відповідної землевпорядної документації.

Колегія суддів звертає увагу, що Кабінетом Міністрів України не прийнятий відповідний порядок, у зв`язку з чим на даний час реалізувати передбачене цією нормою право співвласники можуть шляхом створення об`єднання співвласників багатоквартирних будинків і оформлення ним, як юридичною особою, речового права на земельну ділянку (аналогічна правова позиція викладена Верховним судом у постанові від 21.07.2020 у справі №922/3461/17).

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної діянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст.125 Земельного кодексу України).

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (ст.126 Земельного кодексу України).

Аналізуючи вказані норми чинного законодавства можна дійти висновку, що належними та допустимими доказами того, що саме на прибудинковій території будинку розміщено контейнерний майданчик може бути акт на право власності або постійне користування земельною ділянкою, яка призначена для обслуговування багатоквартирного будинку.

Позивач не заперечує відсутність у нього документів, які б підтверджували право власності або право постійного користування на земельну ділянку, на якій розміщений спірний контейнерний майданчик.

Позивачем не доведено, що земельна ділянка перебуває у нього на законних підставах.

Твердження позивача щодо визнання відповідачем у п.1 оскаржуваного рішення факту розміщення контейнерного майданчика на прибудинковій території багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , необґрунтовані, оскільки у даному рішенні зазначено про закріплення на праві господарського відання за комунальним автотранспортним підприємством 082801 Комунсантрансекологія контейнерних майданчиків для твердих побутових відходів, які розташовані на прибудинкових територіях житлових будинків у м.Запоріжжя, згідно з додатком до рішення.

При цьому, у вказаному рішенні не зазначено про оформлення саме за позивачем прибудинкової території або набуття останнім права власності або постійного користування спірною земельною ділянкою.

Колегія суддів звертає увагу, що суб`єктами права власності на прибудинкову територію можуть бути територіальні громади на землі комунальної власності, держава на землі державної власності, об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Суд апеляційної інстанції відхиляє посилання позивача на приписи частини другої ст.10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», якою передбачено, що власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов`язані брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Так, у наведеній правовій нормі відсутні посилання щодо наявності будь-яких прав власників квартир на прибудинкову територію як земельну ділянку, а зазначено лише про обов`язок власників щодо її утримання.

Разом з цим, у ч.5 ст.10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачено, що користування закріпленою за приватизованим будинком прибудинковою територією здійснюється в порядку і на умовах, передбачених Земельним кодексом України.

У рішенні Конституційного Суду України від 09.11.2011 №14-рп/2011 «У справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_1 щодо офіційного тлумачення положень пункту 2 статті 10 Закону України «Про приватизацію Державного житлового фонду», на яке посилається позивач, зазначено, що власники квартир дво- або багатоквартирних житлових будинків та житлових приміщень у гуртожитку, незалежно від підстав набуття права власності на такі квартири, житлові приміщення, є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою.

Отже, Конституційним Судом України надано офіційне тлумачення пункту 2 статті 10 Закону України «Про приватизацію Державного житлового фонду» щодо належності власникам квартир дво- або багатоквартирних житлових будинків та житлових приміщень у гуртожитку допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою.

При цьому у мотивувальній частині зазначеного рішення Конституційним Судом України зазначено, що таке функціональне призначення, як обслуговування дво- або багатоквартирного будинку, має і прибудинкова територія навколо нього, визначена актом на право власності чи користування земельною ділянкою.

Щодо посилання позивача на лист-роз`яснення від 19.09.2019 «Роз`яснення щодо укладення договорів на надання послуг з поводження з побутовими відходами», який розміщено сайті Міністерства розвитку громад та територій України, колегія суддів враховує, що цей лист не є нормативно-правовим актом та за своєю природою носить інформаційний, рекомендаційний і необов`язковий характер.

Колегія суду апеляційної інстанції вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що контейнерний майданчик для твердих побутових відходів є спільною сумісною власністю мешканців будинку з посиланням на ст. 382 ЦК України, оскільки дана норма Цивільного кодексу України визначає статус спільного майна багатоквартирного будинку в тому числі на несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що контейнерний майданчик розміщений біля багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 за відсутністю акта, що посвідчує право власності або постійного користування такою земельною ділянкою та без належного дозволу на розміщення цього об`єкта, колегія суддів доходить до висновку про відсутність підстав вважати доведеним факт належності спірного контейнерного майданчику на праві спільної сумісної власності співвласникам багатоквартирного будинку.

Таким чином, є безпідставними доводи позивача, що відповідач розпорядився спільним майном мешканців багатоквартирного будинку ОСББ «Автомобіліст-3», порушивши їх право власності.

Отже, рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 11.02.2022 № 40/1 Про закріплення на праві господарського відання за Запорізьким комунальним автотранспортним підприємством 082801 Комунсантрансекологія контейнерних майданчиків для твердих побутових відходів в частині контейнерного майданчику для твердих побутових відходів, який розташований за адресою: м.Запоріжжя, вул. Європейська, буд. 28 не суперечить вимогам діючого законодавства та не порушує цивільні права та інтереси позивача, тому відсутні підстави для визнання цього рішення незаконним в оскаржуваній частині з підстав, викладених у позові.

З урахуванням наведеного, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи і дав їм неправильну юридичну оцінку, а також неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, що свідчить про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування рішення господарського суду та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позову та апеляційної скарги на підставі положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 129, 236, 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Запорізької міської ради задовольнити.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 19.01.2023 у справі №908/1866/22 скасувати.

У задоволені позову - відмовити.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Автомобіліст-3, (69104, м.Запоріжжя, вул. Європейська, буд. 28) на користь Виконавчого комітету Запорізької міської ради, (69105, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.206) судовий збір сплачений за подання апеляційної скарги у розмірі 3 721,50 грн.

Доручити Господарському суду Запорізької області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку та випадках, передбачених ст.287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 21.07.2023.

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя І.М. Кощеєв

Суддя Е.В. Орєшкіна