Постанова

від 13.07.2023 по справі 607/5645/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.07.2023 Справа №607/5645/23 провадження № 2-а/607/168/2023

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

у складі: головуючої судді Воробель Н.П.,

при секретарі судового засідання Киренької Г.Я.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Тернополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,

за участі:

представника позивача Никитюка Р.І., -

встановив:

27.03.2023 позивач ОСОБА_1 пред`явила до суду позов до Головного управління національної поліції в Хмельницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС №6698053 від 18.03.2023; закриття справи про адміністративне правопорушення; стягнути з відповідача на її користь понесені нею витрати.

Позов обґрунтовано тим, що оскаржуваною постановою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу. В постанові зазначено, що ОСОБА_1 18.03.2023 о 13:21:51 с. Поляниця, вул. Карпатська, 64, здійснила зупинку транспортного засобу в зоні дії знаку 3.34 «Зупинка заборонена», чим порушила п.8.4 (в) ПДР- порушення вимог заборонних знаків.

Позивач вважає вказану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, виходячи з наступних обставин: 18.03.2023 до її автомобіля підійшов працівник поліції, після чого повідомив їй, що вона порушила правила дорожнього руху та здійснила зупинку транспортного засобу в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинка заборонена», за що передбачена адміністративна відповідальність. В той же момент вона повідомила інспектора, що жодних правил дорожнього руху не порушувала і такої зупинки транспортного засобу в зоні дії знаку 3.34 не здійснювала. Однак, не зважаючи на її доводи та відсутність у поліцейського доказів вчинення нею адміністративного правопорушення, останній склав відносно неї постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, що зумовило її звернутись з даним позовом до суду. Зауважила, що жодних доказів вчинення нею адміністративного правопорушення працівники поліції їй не представили.

Ухвалою судді від 28.03.2023 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено розгляд справи по суті у судовому засіданні 07.04.2023 о 11:30..

07.04.2023 ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання, за клопотанням представника позивача - адвоката Никитюка Р.І., змінено неналежного відповідача Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області на належного - Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції.

27.04.2023 року відповідачем, шляхом надсилання через АТ «Укрпошта», на адресу Тернопільського міськрайонного суду подано відзив, із змісту якого вбачається, що 18.03.2023 інспектор патрульної поліції роти №4 батальйону УПП в Хмельницькій області лейтенант поліції Герасимчук В.Р. під час виконання своїх службових обов`язків виявив, та в подальшому встановив позивача (водія), яка керуючи транспортним засобом марки «Mercedes-Benz GLE 350» по вул. Карпатська, 64, с. Поляниця здійснила зупинку в зоні дії дорожнього знака 3.34 «Зупинку заборонено», чим порушила п.8.4 (в) ПДР України, внаслідок чого скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП. Зазначено, що інспектор, вбачаючи в діях позивача ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КупАП, притягнув до адміністративної відповідальності останню та застосував стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн в межах санкції відповідної статті. Вказане обґрунтовує тим, що, на відеозаписі з нагрудного відео-реєстратора зафіксовано, що позаду автомобіля позивача встановлено дорожній знак 3.34, що також підтверджується схемою організації дорожнього руху, де чітко видно, що на вказаній ділянці розташований вказаний дорожній знак. При співставленні даної дорожньої обстановки видно, що автомобіль позивача знаходився в зоні дії знаку 3.34 «Зупинку заборонено». Також під час проведення розгляду справи стосовно позивача, останній було оголошено права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, що зафіксовано на відео реєстратор 1665 (відео файл «01665@2023031815081810» час 13610:40). На спростування слів ОСОБА_1 щодо ненадання їй доказів вчинення нею адміністративного правопорушення, зазначили, що на відео з нагрудного реєстратора інспектора видно, що позивача ознайомлювали з доказом її правопорушення. Відповідно, за вказаних обставин, інспектор вбачаючи в діях ОСОБА_1 ознаки адміністративного правопорушення, передбачено ч. 1 ст. 122 КУпАП, правомірно притягнув водія до адміністративної відповідальності, керуючись ст. 278, 279, 283, 284 КУпАП та застосував до позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн в межах відповідної статті. Посилаючись на наведене, просив відмовити у задоволенні позову. Крім цього, просив здійснювати розгляд справи без участі представника відповідача. На підтвердження доводів відзиву позивачем було долучено оптичний DVD_R диск із відеозаписом з місця події, витяг з Дислокації технічних засобів регулювання дорожнім рухом по вул. Карпатська.

17.05.2023 у зв`язку із неявкою сторін розгляд справи відкладено на 25.05.2023.

25.05.2023 розгляд справи було відкладено на 09.06.2023 на 12 год. 00 хв., за клопотанням представника позивача.

09.06.2033 від представника позивача через засоби поштового зв`язку АТ «Укрпошта» надійшло клопотання про витребування доказів з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Хмельницькій області, у зв`язку з ненаданням відповіді на його адвокатський запит.

07.07.2023 представником позивача - адвокатом Накельським Р.І. подано заяву про розгляд справи без участі позивача та надано докази, надані УПП в Хмельницькій області ДПП на його адвокатський запит.

В судовому засіданні 12.07.2023 представник позивача - адвокат Накельський Р.І., підтримав позов ОСОБА_1 та просив його задовольнити, посилаючись на те, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів того, що позивач дійсно на момент приїзду патрульної поліції здійснила зупинку свого автомобіля, зокрема відповідачем не надано, на його адвокатський запит, відеозапис з патрульного автомобіля. Окрім того, відповідачем долучено до відповіді на запит висновок розгляду робочого проекту «Організація дорожнього руху на гірськолижному курорті «Буковель», відповідно до якого зазначено, що в Управлінні патрульної поліції в Івано-Франківській області ДПП розглянута та узгоджена в частині організації дорожнього руху проектна документація РП «Організація дорожнього руху на гірськолижному курорті «Буковель», а також схему організації дорожнього руху. Однак, вказана схема не затверджена виконавчим органом місцевого самоврядування, а тому немає юридичної сили та не може бути доказом у справі.

Суд, проаналізувавши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази у справі, встановив такі обставини:

постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС № 6698053 від 18.03.2023, винесену інспектором лейтенантом поліції УПП в Хмельницькій області Герасимчуком Владиславом Руслановичем, ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень.

Як убачається з наданої позивачем копії зазначеної постанови, 18.03.2023 о 13:21:51 в с. Поляниця вул. Карпатська, 64 водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом здійснила зупинку в зоні дії знаку 3.34 «Зупинка заборонена», чим порушила п. 8.4 (в) ПДР України, чим скоєно адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.

В постанові зазначено, що до неї додається відео 1665.

На відеозаписах з нагрудної відеокамери 1665 (долученого представником відповідача до відзиву) зафіксовано процес складання 18.03.2023 спірної постанови про накладення адміністративного стягнення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. Також, з переглянутих відеозаписів вбачається, що транспортний засіб розташовується на паркувальному майданчику, який розташований паралельно до головної дороги, які відмежовуються одне від одного парканом. Однак, на зазначених відеозаписах не зафіксовано самого факту зупинки транспортного засобу та зупинку зазначеного транспортного засобу в межах зони дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено» ПДР України. Крім цього, з відеозаписів не вбачається, який саме дорожній знак був встановлений на території, на яку заїхав транспортний засіб позивача, оскільки він повернутий зворотнім боком до камери, яка здійснювала відео фіксацію, а також не можливо встановити чи відноситься зона дії вказаного дорожнього знаку до території паркувального майданчика чи до головної дороги, яка межує з ним.

Крім того, вказане також неможливо встановити з витягу з схем організації дорожнього руху М 1:500, РП «Організація дорожнього руху на гірськолижному курорті «Буковель», які додані до відзиву та надано представнику позивача на його адвокатський запит.

Будь-яких інших доказів вчинення позивачем вказаного правопорушення, представником відповідача не надано.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до переконання про обґрунтованість позовних вимог, підтвердження їх матеріалами справи та необхідність задоволення позову з таких мотивів.

Згідно з п. 1.1. Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Відповідно до п. 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати та неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Згідно з п. 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до пункту 3.34 розділу 33 ПДР України знак 3.34 «Зупинку заборонено», забороняються зупинка і стоянка транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).

Зона дії знаків 3.1-3.15, 3.19-3.21, 3.25, 3.27, 3.29, 3.33-3.37 поширюється від місця встановлення до найближчого перехрестя за ним, а в населених пунктах, де немає перехресть, - до кінця населеного пункту. Дія знаків не переривається в місцях виїзду з прилеглих до дороги територій і в місцях перехрещення (прилягання) з польовими, лісовими та іншими дорогами без покриття, перед якими не встановлено знаки пріоритету. Дія знаків 3.9, 3.10, 3.34-3.37 поширюється лише на той бік дороги, на якому вони встановлені. Зона дії знаків 3.34-3.37 може бути зменшена - табличкою 7.2.2 на початку зони дії, а також установленням у кінці їх зони дії дублюючих знаків 3.34-3.37 з табличкою 7.2.3. Дія знаків 3.9, 3.10, 3.34-3.37 поширюється лише на той бік дороги, на якому вони встановлені. Знак 3.34 може застосовуватися разом з розміткою 1.4, знак 3.35 - з розміткою 1.10.1, 1.10.2, при цьому зона їх дії визначається за протяжністю лінії розмітки. (розділ 33 ПДР).

Пунктом 15.1 Правил дорожнього руху передбачено, що зупинка і стоянка транспортних засобів на дорозі повинні здійснюватись у спеціально відведених місцях чи на узбіччі.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Як вказала позивач у позовній заяві, зазначеного правопорушення вона не вчиняла, оскільки в зоні дії знаку 3.34 «Зупинку заборонено» не зупинялась.

На спростування зазначеного, представником відповідача було подано відзив на позов, зміст якого зводиться до цитування спірної постанови, вимог чинного законодавства, та посилання на відеозапис, на якому не зафіксовано наявності дорожнього знака 3.34 «Зупинка заборонена», а відтак перебування автомобіля ОСОБА_1 в зоні дії цього знака та місця розташування вказаного автомобіля по відношенню до цього знака, у випадку, якщо автомобіль дійсно перебував у зоні його дії, також не зафіксовано.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є зокрема своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Положеннями ст. 129 Конституції України проголошено основні засади здійснення судочинства, серед яких - змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зобов`язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з правлюдини, справа «Коробов проти України» N 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява N 25).

Положеннями ст. 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом (частина 1 ст. 7 КУпАП).

Частина 1 ст. 9 КУпАП визначає поняття адміністративного правопорушення (проступку), яким визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Отже, сама по собі постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення особою правопорушення, оскільки така постанова за своєю правовою природою є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду справи про адміністративне правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення. Долучені представником відповідача до відзиву матеріали не підтверджують вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України усправах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, беручи до уваги, що обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень покладається на відповідача, який доказів правомірності оскаржуваної постанови не надав, суд вважає постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС №6698053 від 18.03.2023 є такою, що винесена з порушенням ст. 280 КУпАП.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З урахуванням конкретних обставин справи, встановлених під час судового розгляду, суд приходить до переконання про наявність достатніх підстав для скасування постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП і закриття справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, а саме рішення у справі «Трофимчук проти України» (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року), рішення від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України», ЄСПЛ послідовно зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Тому, враховуючи, що відповідачем не доведено наявності події і складу інкримінованого позивачу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, що саме по собі є безумовною підставою для скасування спірної постанови, інші наведені у позовній заяві доводи не є істотними та такими, що потребують відповіді суду.

У зв`язку з задоволенням позову відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України з належного відповідача в користь позивача слід стягнути понесений судовий збір у розмірі 536 грн. 80 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 9, 90, 122, 242 - 246, 250, 255, 257, 286, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС № 6698053 від 18.03.2023, винесену інспектором лейтенантом поліції УПП в Хмельницькій області Герасимчуком Владиславом Руслановичем, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень.

Адміністративну справу відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП - провадженням закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 понесений судовий збір у розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) грн 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження: вул. Коцюбинського, 35/2, м. Хмельницький, код ЄДРПОУ 44057674.

Головуючий суддяН. П. Воробель