Постанова

від 18.07.2023 по справі 464/6020/22

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 464/6020/22 Головуючий у 1 інстанції: Шашуріна Г.О.

Провадження № 22-ц/811/1149/23 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2023 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючого - судді Ніткевича А.В.

суддів - Бойко С.М., Копняк С.М.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи на підставі письмових доказів в приміщенні Львівського апеляційного суду в м. Львові апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Леви міста» на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 27 березня 2023 року в складі судді Шашуріної Г.О. в справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Леви міста» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території, -

встановив:

У грудні 2022 року позивач ОСББ «Леви міста» звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в якій просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за послуги з утримання будинку та прибудинкової території у сумі 29 003,92 гривень.

Вимоги обґрунтовував тим, що 19.12.2016 рішенням загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Леви міста».

Відповідачі є власниками квартири АДРЕСА_2 , згіно договору купівлі-продажу від 02.08.2016.

Між позивачем та відповідачами виникли зобов`язальні відносини з приводу утримання будинку та прибудинкової території.

Станом на 01.05.2022 сума заборгованості за особовим рахунком відповідачів склала 24474,64 грн., що свідчить про неналежне виконання відповідачами зобов`язань, а тому порушує право позивача на одержання плати за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території. Оскільки відповідачі допускають зростання заборгованості та не вчинили жодного платежу щодо погашення заборгованості, просили про стягнення заборгованості в повному обсязі за весь період з моменту її утворення.

Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 27 березня 2023 року позов задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Леви Міста» заборгованість за послуги за утримання будинку та прибудинкової території за період з 01 березня 2021 року по 31 жовтня 2022 року у розмірі 12 400,24 гривень.

У решті вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Леви Міста» 530,36 грн судового збору з кожного.

Рішення оскаржив позивач Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Леви міста», в особі голови правління В.Дзяма.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що відповідачі зареєстровані за адресою: АДРЕСА_3 та є споживачами послуг, що надавались ОСББ «Леви міста». Між позивачем та відповідачами встановлювалися зобов`язальні правовідносини з приводу утримання будинку та прибудинкової території.

Станом на 01.05.2022 сума заборгованості за особовим рахунком відповідачів склала 24474,64 грн. Це свідчить про неналежне виконання відповідачами зобов`язань, а тому порушує право позивача на одержання плати за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території в установлений законом строк. Відповідачі продовжують допускати зростання заборгованості та не вчинили жодного платежу щодо погашення заборгованості.

Вважає, що сума, яка підлягала стягненню становить 29003,92 грн., що є сумою заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території за період з 01 січня 2018 року по 31 жовтня 2022 року.

Просить скасувати рішення Сихівського районного суду м. Львова від 27 березня 2023 року та прийняти нове, яким позовні вимоги ОСББ «Леви міста» задовольнити повністю.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 369 ЦПК України).

Згідно із ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

З матеріалів справи вбачається, що предметом судового розгляду є стягнення заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території, розмір якої не перевищує ста прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Враховуючи наведене, справа призначена для розгляду апеляційним судом в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Виключно бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які вже висловлені, зокрема, у позові заяві та апеляційній скарзі, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників (ухвала Великої Палати Верховного Суду у справі № 668/13907/13-ц).

При цьому, згідно із ч. 1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, відтак колегія суддів інформувала учасників справи про час і день розгляду справи, шляхом оприлюднення інформації про розгляд справи на офіційному сайті Львівського апеляційного суду.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, межі і доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги виходячи з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ч.1 ст. 89 ЦПК України).

Судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками квартири АДРЕСА_2 , на підставі договору купівлі-продажу від 02.08.2016, кожному з них належить по 1/2 у спільній частковій власності, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 21 березня 2023 року за № 326472673.

Позивач - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Леви Міста», зареєстроване 20.12.2016, є неприбутковою юридичною особою, створеною власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 для належного утримання та використання спільного майна будинку.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку (акту звірки період з 01.03.2021 по 07.11.2022) за особовим рахунком НОМЕР_1 , відповідачі мають заборгованість перед позивачем в розмірі 12400,24 грн., яка виникла за період з 01 березня 2021 року по 31 жовтня 2022 року.

Звертаючись до суду з означеним позовом, позивач просив про стягнення 29003,92 грн. заборгованості, яка виникла за увесь період, тобто з 01.2018 по 31.10.2022.

Задовольняючи частково позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Леви міста», суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі є власниками квартири і, у свою чергу, співвласником будинку, в якому створено ОСББ, зобов`язані брати участь у витратах на управління, утримання та збереження будинку, а об`єднання наділено правом у разі нездійснення цією особою таких дій звернутися до суду з позовом про стягнення нарахованих за цими витратами платежів.

Згідно із наданим позивачем розрахунком (акт звірки період з 01.03.2021 по 07.11.2022) відповідачі мають заборгованість перед позивачем по оплаті житлово-комунальних послуг за утримання будинку та прибудинкової території за період з 01 березня 2021 року по 31 жовтня 2022 року у розмірі 12 400,24 гривень.

Відповідачами вказаний розрахунок не заперечено та не спростовано, а відтак такий прийнятий судом до уваги, як розмір наявної заборгованості перед позивачем.

Разом з тим, позивач не обґрунтував та не надав жодних доказів, що є його процесуальним обов`язком згідно зі ст.ст.12, 81 ЦПК України, з якого би можливо було встановити вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості у сумі 16 603,68 гривень. За наведених обставин, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в цій частині.

З таким висновком суду колегія суддів погоджується з огляду на таке.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, представник ОСББ «Леви Міста» посилався на ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ч.5 ст.10, ч.6 ст.13 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», згідно яких споживачі зобов`язані оплачувати житлово-комунальні послуги у строки встановлені договором або законом, рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників; у разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання, голова правління ОСББ має право звернутися до суду.

Відповідно до статті 3 ЦК України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом частини третьої статті 509 цього Кодексу.

Навівши у тексті ЦК України зазначений принцип, законодавець установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.

За приписами частини четвертої статті 319 ЦК України власність зобов`язує.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначені Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Відповідно до статті 1 зазначеного Закону об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Згідно зі статтею 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласник зобов`язаний: виконувати вимоги статуту об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; не допускати порушення законних прав та інтересів інших співвласників; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» ОСББ вправі вимагати своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання платежів, зборів і внесків від власників приміщень, а також відрахувань до резервного і ремонтних фондів.

Співвласник, відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності, зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном (ст. 360 ч.1 ЦК України).

Окрім того, відповідно до статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання.

Згідно п.1 ч.1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належить житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком, яка включає:

забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо;

купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;

поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;

інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку;.

Комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживачі зобов`язані оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Статтею 9 вказаного закону передбачено порядок оплати житлово-комунальних послуг, згідно із ч.1 якої споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Обов`язок щодо оплати власниками квартир та споживачами житлово-комунальних послуг, крім вищенаведених положень законодавства, закріплений також у статті 162 ЖК України.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Зазначене узгоджується з висновком, викладеним у постановах Верховного Суду України від 30 жовтня 2013 року у справі № 6-59цс13 та від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15.

Відповідачі, як співвласники багатоквартирного будинку, зобов`язані брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Встановивши фактичні обставини справи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги в частині стягнення заборгованості в сумі 16 603,68 гривень за період з 01.2018 по 02.2021, оскільки розмір не був підтверджений належними та допустимими доказами.

Відповідно до ст. 367 ЦК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Зміст апеляційної скарги є аналогічним змісту позовної заяви та зводиться до того, що у відповідачів перед позивачем існує заборгованість в розмірі 29003,92 грн.

Зокрема, обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, апелянт долучив до апеляційної скарги акт звірки за період з 01.01.2018 по 28.02.2021, з якого вбачається про існування заборгованості відповідачів за особовим рахунком НОМЕР_1 перед позивачем в сумі 16603,68 грн., з урахуванням залишку станом на 01.2018 в сумі 392,82 грн. Разом з тим, такий акт не був поданий до суду першої інстанції та такий не був предметом дослідження.

Беручи до уваги встановлені обставини у справі, колегія суддів не приймає додані до апеляційної скарги нові докази, оскільки такі докази у суд першої інстанції не подавалися позивачем, вони не були предметом дослідження суду першої інстанції та позивач із будь-якими заявами про долучення до справи вказаних доказів не звертався, а також не обґрунтував та не надав доказів неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. При цьому, судом апеляційної інстанції не встановлено жодних виняткових обставин, які б давали підстави для прийняття нових доказів судом.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 367, 368, 369, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, суд ,-

постановив:

Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Леви міста» - залишити без задоволення.

Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 27 березня 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст постанови складено 18 липня 2023 року.

Головуючий А.В. Ніткевич

Судді: С.М. Бойко

С.М. Копняк