Рішення

від 21.07.2023 по справі 905/582/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.07.2023 Справа №905/582/23

Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.,

розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», м.Київ

до відповідача: Відділу освіти Іллінівської сільської ради Краматорського району Донецької області, с.Іллінівка Донецької обл.

про стягнення 316567,99 грн

без повідомлення (виклику) учасників справи

Суть спору: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», м.Київ, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача, Відділу освіти Іллінівської сільської ради Краматорського району Донецької області, с.Іллінівка Донецької обл. про стягнення 316567,99 грн, з яких 216402,98 грн основний борг, 26205,52 грн пеня, 8092,87 грн 3% річних, 65866,62 грн інфляційні втрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов типового договору постачання природного газу постачальником «останньої надії» в частині своєчасної та в повному обсязі оплати за поставлений природний газ.

Ухвалою суду від 22.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/582/23; здійснювати розгляд справи вирішено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; учасникам справи встановлено строки для подачі відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Позивачу та відповідачу ухвалу про відкриття провадження у справі було направлено на юридичні адреси сторін за допомогою поштового зв`язку. Одночасно, відповідна ухвала була направлена учасникам справи на їх електронні поштові скриньки.

В матеріалах справи наявні рекомендовані повідомлення про отримання ухвали суду від 22.05.2023 позивачем та відповідачем.

Отже, судом встановлено факт належного повідомлення сторін про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

07.06.2023 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву з додатками, в якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог в частині стягнення пені, інфляційних втрат, трьох відсотків річних за неналежне виконання грошового зобов`язання та просить прийняти рішення щодо стягнення з нього основного боргу в розмірі 216402,98 грн. Поряд з цим, відповідач зазначив, що між сторонами були відсутні договірні відносини, у зв`язку з чим не було підстав щодо взяття бюджетних зобов`язань. У листопаді 2021 року між Відділом освіти Іллінівської сільської ради Краматорського району Донецької області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» було укладено договір №04-1006/21-БО-Т/12/21 від 01.11.2021 на постачання природного газу, відповідно до якого сторони погодили постачання відповідного обсягу (об`єму) природного газу за період з листопаду 2021 року по грудень 2022 року (включно). Відповідачем зазначається, що ним у грудні 2021 року було виявлено факт несплаченого обсягу спожитого газу, у зв`язку з чим останній звернувся до ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» з листом про надання акту та рахунку на оплату різниці від спожитого обсягу природного газу та сплаченого. 17.12.2021 відповідачу від ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» стало відомо, що у листопаді його постачальником було ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України». У відзиві також вказано, що у грудні 2021 року відповідачем було отримано типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» від позивача, з яким Відділ освіти Іллінівської сільської ради Краматорського району Донецької області не погодився та звернувся до позивача з проханням внести зміни у вказаний типовий договір. Відповідач посилається на те, що жодним нормативно-правовим актом України не встановлено, що публічний договір не повинен бути укладеним у паперовому вигляді із вимогами двостороннього підписання та вважає, що ним було вжито всі можливі способи для врегулювання питання сплати за поставлений природний газ. Одночасно з цим, відповідач у своєму відзиві просив зменшити розмір пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних, оскільки існує «касовий розрив», що виключає можливість своєчасного розрахунку за поставлений природний газ та відсутній склад господарського правопорушення, а саме не доведено наявність шкоди (збитків), яких було завдано позивачу через неналежне виконання зобов`язання. Також, відповідач просить відмовити у стягненні судових витрат.

09.06.2023 на електронну адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив з додатками (скріплено електронним цифровим підписом), в якій останній не погоджується із позицією відповідача (в частині не визнаних вимог), викладеною в його відзиві на позовну заяву. Позивач наполягає, що укладений договір з ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» не звільняє відповідача від обов`язку виконувати належним чином умови Типового договору (що регулює відносини між позивачем та відповідачем) і відповідальності за неналежне виконання своїх обов`язків. Договір постачання між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи, днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Позивач зазначає, що відсутній будь-який об`єктивний фактор, який робить неможливим виконання зобов`язання, оскільки типовим договором чітко визначено кінцевий строк оплати рахунку за спожитий природний газ. Також позивач вказує на те, що обґрунтовано здійснив нарахування пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних. При стягненні неустойки шкода кредитору, завдана порушенням зобов`язання презюмується (її не треба доводити) і компенсується за рахунок неустойки. Заявлена до стягнення сума пені не є надмірно великою відповідно до боргу враховуючи процентне співвідношення виконання зобов`язання. Разом з тим, позивачем зазначено, що нарахування інфляційних втрат та трьох відсотків річних не є штрафними санкціями, а є гарантією відновлення майнових прав кредитора. Позивач заперечує щодо зменшення штрафних санкцій. У відповіді на відзив вказано, що відповідачем не наведено жодного аргументу на обґрунтування позиції щодо відмови у стягненні судового збору.

16.06.2023 на електронну пошту суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив з додатками (скріплено електронним цифровим підписом), в яких останній вказує, що не погоджується з позицією позивача, викладеною у відповіді на відзив. Вважає, що для укладення публічного Типового договору постачання природного газу постачальником «останньої надії» на суму, яка перевищує 200000,00 грн, повинна застосовуватися переговорна процедура, у проведенні переговорної процедури позивачем було відмовлено, тому договір не було укладено, у зв`язку з чим у відповідача не було жодних зобов`язань перед позивачем.

Відповідно до ст.248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

З огляду на те, що під час розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених статтями 42, 46 ГПК України, зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

З`ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, суд встановив.

Наполягаючи на стягненні з відповідача, Відділу освіти Іллінівської сільської ради Краматорського району Донецької області, суми боргу з оплати вартості спожитого природного газу за період з 01.11.2021 по 20.11.2021, позивач, ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», посилався на укладення між сторонами договору постачання природного газу постачальником «останньої надії» та включення відповідача до Реєстру споживачів постачальника «останньої надії».

Згідно з частинами першою, третьою статті 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами. Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку. Постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Договір на постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Відповідно до частини другої статті 13 Закону України "Про ринок природного газу" споживач зобов`язаний, зокрема: 1) укласти договір про постачання природного газу; 2)забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів; 3) не допускати несанкціонованого відбору природного газу; 4) забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників оператора газотранспортної системи, оператора газорозподільної системи до вузлів обліку природного газу та з метою встановлення вузлів обліку газу; 5) припиняти (обмежувати) споживання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів.

Так, за результатами державного конкурсу та на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України №917-р від 22.07.2020 ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» визначено постачальником «останньої надії» на ринку природного газу.

Відповідно до пункту 26 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» постачальник «останньої надії» - це визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.

26.10.2021 набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 №1102 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 року №809 від 9 грудня 2020 року № 1236" (далі - Постанова КМУ № 1102).

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 1102 визначено зобов`язання Акціонерного товариства "Магістральні газопроводи України", Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", операторів газорозподільних систем забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника "останньої надії" обсягів природного газу, спожитих з 1 жовтня 2021 року бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником.

Відділ освіти Іллінівської сільської ради Краматорського району Донецької області є бюджетною установою згідно з нормами Бюджетного кодексу України.

Пунктом 1 глави 5 розділу IV Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2493 від 30.09.2015, (далі Кодекс ГТС) (в редакції станом на момент споживання газу) визначено, що постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, №2496 від 30.09.2015, та за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі у відповідному розрахунковому періоді. Постачальник, крім постачальника «останньої надії», не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника в розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.

Відповідно до пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу газотранспортної системи (в редакції станом на момент споживання газу) з моменту реєстрації споживача за постачальником в інформаційній платформі постачальник набуває статусу діючого постачальника для такого споживача (крім майбутніх періодів постачання, які заброньовані за іншими постачальниками в інформаційній платформі, постачання природного газу постачальником «останньої надії» та випадків, передбачених пунктом 6 цієї глави) та вважається, що з цього моменту зазначений постачальник забронював за собою цього споживача на наступні розрахункові періоди та є відповідальним за обсяги споживання природного газу цим споживачем. Реєстрація споживача в Реєстрі споживачів постачальником «останньої надії» здійснюється на період, що не може перевищувати граничний строк постачання, визначений Законом України «Про ринок природного газу» та Правилами постачання природного газу.

Реєстрація споживача, що не є побутовим (крім споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, та оператора газорозподільної системи), здійснюється автоматично в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи за умови відсутності на інформаційній платформі інформації про відключення або ініціювання діючим постачальником відключення його об`єкта у випадку, якщо діючому постачальнику було зупинено дію чи анульовано ліцензію на постачання природного газу.

Дата початку постачання природного газу споживачу постачальником «останньої надії» визначається в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі.

Інформаційна платформа щоденно до 06:00 UTC (08:00 за київським часом) години для зимового періоду та 05:00 UTC (08:00 за київським часом) години для літнього періоду газової доби надсилає операторам газорозподільних систем, оператору газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) та постачальнику «останньої надії» перелік ЕІС-кодів споживачів, які були у попередній газовій добі зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії».

Оператори газорозподільних систем, оператор газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) протягом трьох діб зобов`язані надати постачальнику «останньої надії» через інформаційну платформу інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії», за формою оператора газотранспортної системи, погодженою Регулятором. Інформація скріплюється електронним підписом уповноваженої особи оператора газорозподільної системи/оператора газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) та повинна містити: ЕІС-код споживача або ЕІС-код точки комерційного обліку споживача; назву та ЄДРПОУ (для споживачів, що не є побутовими); поштову адресу об`єкта споживача.

У листі ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» від 28.09.2022 №ТОВВИХ-22-10434 зазначено, що в інформаційній платформі споживач з ЕІС-кодом 56XS00015FMJH00Z був закріплений в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» у період з 29.10.2021 по 20.11.2021. Обсяги природного газу, використані споживачем з ЕІС-кодом 56XS00015FMJH00Z у вказаний період внесені в алокацію постачальника «останньої надії» ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» та становить: 0,00 м3 у період з 29.10.2021 по 31.10.2021 та 12881,13 м3 у період з 01.11.2021 по 20.11.2021.

У довідці ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз» про об`єми поставленого природного газу визначено обсяги природного газу, використані споживачем з ЕІС-кодом 56XS00015FMJH00Z та періоди його реєстрації в системі ПОН, а саме: з 29.10.2021 по 20.11.2021 0,00 м3 та з 01.11.2021 по 20.11.2021 12881,13 м3. До довідки була додана роздруківка з інформаційної платформи операторів газотранспортної системи України, якою підтверджено остаточну алокацію відборів споживача з ЕІС-кодом 56XS00015FMJH00Z за період з 01.11.2021 по 20.11.2021.

Відповідно до договору №04-1006/21-БО-Т/12/21 від 01.11.2021 постачання природного газу, що укладений між ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (постачальник) та відповідачем (споживач), споживачем з ЕІС-кодом 56XS00015FMJH00Z є Відділ освіти Іллінівської сільської ради Краматорського району Донецької області.

Згідно пункту 13.1 договору, він набирає чинності з дати його укладання і діє в частині поставки природного газу до 31.12.2022 включно.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що постачання газу за договором здійснюється постачальником (ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг») виключно за умови внесення споживача до Реєстру споживачів постачальника, розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС.

Пунктом 6.4 договору на постачальника покладений обов`язок забезпечувати відповідно до вимог Кодексу ГТС своєчасну реєстрацію споживача при дотриманні споживачем умов цього договору.

Відповідно до пункту 1 розділу І Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496, ці Правила розроблені на виконання пункту 17 частини третьої статті 4 Закону України «Про ринок природного газу» та регулюють відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи/газотранспортної системи (далі - Оператори ГРМ/ГТС).

Пунктом 3 розділу І Правил постачання природного газу визначено, що постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи. Постачальник не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника у розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.

Згідно з пунктом 1 розділу II Правил постачання природного газу, підставою для постачання природного газу споживачу є: наявність у споживача, об`єкт якого підключений до газорозподільної системи, договору розподілу природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГРМ, та присвоєння споживачу Оператором ГРМ персонального ЕТС-коду як суб`єкту ринку природного газу; наявність у споживача, об`єкт якого підключений до газотранспортної системи, договору транспортування природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГТС, та присвоєння споживачу Оператором ГТС персонального ЕІС-коду як суб`єкту ринку природного газу; наявність у споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу та дотримання його умов; включення споживача до Реєстру споживачів постачальника у відповідному розрахунковому періоді; відсутність простроченої заборгованості споживача за поставлений природний газ перед діючим постачальником (за його наявності), що має підтверджуватися письмовою довідкою діючого постачальника або складеним з ним актом звірки взаєморозрахунків, або наявність письмового дозволу діючого постачальника на перехід споживача до нового постачальника.

Отже, хоча у спірний період споживання відповідач мав договірні відносини на постачання природного газу з іншим постачальником (ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг»), як вбачається з матеріалів справи, відповідач не надав жодного доказу того, що у спірний період з 01.11.2021 по 20.11.2021 він був включений до реєстру споживачів ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", а тому відбулось автоматичне включення оператором ГТС до портфеля постачальника "останньої надії" обсягів природного газу, спожитих відповідачем, який є бюджетною установою, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених позивачем.

Згідно з пунктом 1 розділу VI Правил постачання природного газу, постачальник «останньої надії» здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», затвердженому постановою НКРЕКП №2501 від 30.09.2015, який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів.

Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» укладається у випадках, передбачених пунктом 3 цього розділу, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника «останньої надії» та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» не потребує двостороннього підписання.

Договір постачання між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2501 від 30.09.2015 затверджений Типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії».

З огляду на наведені норми Правил постачання природного газу, доводи відповідача про неукладання договору з позивачем, є безпідставними.

Отже, протягом періоду з 01.11.2021 по 20.11.2021 діяв типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії», укладений між Відділом освіти Іллінівської сільської ради Краматорського району Донецької області (споживач) та ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (постачальник «останньої надії»).

Відповідно до пункту 2.1 типового договору постачальник «останньої надії» зобов`язується постачати природний газ споживачу в необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.

Пунктами 3.1, 3.3 типового договору визначено, що постачання природного газу споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Період безперервного постачання природного газу постачальником «останньої надії» не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу споживачу постачальником «останньої надії», крім випадків дострокового розірвання договору.

Пунктами 4.1-4.4 типового договору передбачено, що постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою постачальником «останньої надії» на своєму сайті. Така ціна визначається постачальником «останньої надії» відповідно до розділу VI Правил постачання. Нова ціна є обов`язковою для сторін з дня, наступного за днем її оприлюднення постачальником «останньої надії» на власному сайті.

Об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу за розрахунковий період визначається за даними Оператора ГРМ/Оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

Постачальник «останньої надії» зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником «останньої надії» і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено).

Споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий постачальником «останньої надії» відповідно до пункту 4.3 цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

Згідно з пунктами 11.1, 11.3 типового договору цей договір набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою Оператора ГТС днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Дія цього договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу постачальником.

Розірвання (припинення дії) цього договору не звільняє споживача від обов`язку сплатити заборгованість постачальнику «останньої надії» за цим договором.

Протягом строку дії договору споживач має право укласти договір постачання природного газу з іншим постачальником. У такому випадку цей договір достроково припиняється по завершенню газової доби, що передує газовій добі початку постачання новим постачальником (згідно з даними інформаційної платформи Оператора ГТС).

Цей договір був направлений на поштову адресу Відділу освіти Іллінівської сільської ради Краматорського району Донецької області 23.11.2021, про що свідчить наданий позивачем реєстр згрупованих відправлень від 23.11.2021 АТ «Укрпошта» за формою 103 «Рекомендовані листи» та чек про сплату послуг з відправлення поштової кореспонденції.

Відповідач звернувся до позивача з листом від 23.12.2021 з проханням підписати додаткову угоду до типового договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», зі свого боку позивач відмовився підписувати запропоновану відповідачем додаткову угоду до типового договору постачання природного газу постачальником «останньої надії».

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у період з 01.11.2021 по 20.11.2021 поставлено відповідачу природний газ в об`ємі 12,88113 тис.куб.м.

Згідно з пунктом 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника останньої надії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №809 від 30.09.2015 (з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України №1102 від 25.10.2021), для бюджетних установ (у значенні Бюджетного кодексу України), закладів охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладів охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо) постачання природного газу з 01.10.2021 по 30.11.2021 здійснюється постачальником «останньої надії» за ціною, що не може перевищувати 16,8 гривні за 1 куб. метр з урахуванням податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 4.1 договору, постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненої постачальником на сайті.

Ціна природного газу (з урахуванням ПДВ) з 01.11.2021 оприлюднена на сайті позивача за посиланням https://gas.ua/uk/business/news/pon-archive-price, що також підтверджується довідкою позивача.

З урахуванням пункту 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника останньої надії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №809 від 30.09.2015 (з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України №1102 від 25.10.2021) та оприлюднених показників вартості природного газу позивач визначив вартість поставленого природного газу за період з 01.11.2021 по 20.11.2021 та направив на адресу відповідача акт приймання-передачі №18367 та рахунок на оплату (природний газ) №31196 за постачання 12,88113 тис.куб.м на загальну суму 216402,98 грн (разом з ПДВ).

Докази направлення на адресу відповідача 23.12.2021 акту приймання-передачі №18367 та рахунку №31196 наявні в матеріалах справи.

Також відповідачу 15.01.2022 позивачем був направлений коригуючий акт №24165 до акту приймання-передачі природного газу №18367 від 30.11.2021, згідно якого за постачання 12,88113 тис.куб.м відповідач повинен сплатити 216402,98 грн (разом з ПДВ).

За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з частиною першою статті 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

З урахуванням умов пункту 4.3 типового договору постачальник зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено).

Відповідно, споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий постачальником, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу (п.4.4 типового договору).

З огляду на положення пункту 4.4 договору відповідач мав сплатити вартість поставленого природного газу за період з 01.11.2021 по 20.11.2021 до 31.12.2021.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем, як постачальником "останньої надії" на ринку природного газу, на виконання умов типового договору поставлено відповідачу за період з 01.11.2021 по 20.11.2021 природний газ об`ємом 12,88113 тис.куб.м. на загальну суму 216402,98 грн.

Відповідач своїх зобов`язань зі сплати природного газу, поставленого позивачем за період з 01.11.2021 по 20.11.2021 в розмірі 216402,98 грн не виконав, доказів протилежного матеріали справи не містять.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що для укладення публічного типового договору постачання природного газу постачальником «останньої надії» на суму, яка перевищує 200000,00 грн відповідно до вимог Закону України "Про публічні закупівлі" повинна застосовуватися переговорна процедура закупівлі.

Відповідно до пункту 2 частини сьомої статті 3 Закону "Про публічні закупівлі" придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі укладення договору про закупівлю з постачальником "останньої надії" на постачання електричної енергії або природного газу.

У даному випадку, норми Закону України "Про публічні закупівлі" щодо необхідності проведення спрощеної процедури закупівлі не розповсюджують свою дію на відносини з укладення типових договорів, які автоматично укладаються з позивачем у справі як з постачальником "останньої надії", оскільки фактично укладаючи договір (починаючи споживання природного газу) сторони не можуть знати який саме обсяг природного газу буде спожито відповідачем та на яку суму.

Отже, відповідні норми Закону "Про публічні закупівлі" щодо проведення спрощеної процедури закупівлі у разі укладення договору з постачальником "останньої надії" не регулюють спірних правовідносин, натомість підлягають застосуванню положення пункту 2 частини 7 статті 3 Закону "Про публічні закупівлі".

Крім того, відповідно до преамбули Закону України "Про публічні закупівлі" метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Водночас, дотримання наведених вище принципів у спірних правовідносинах забезпечується через процедуру проведення конкурсу з визначення постачальника "останньої надії" та нормативного регулювання умов постачання природного газу постачальником "останньої надії", адже відповідний договір на постачання природного газу укладається на умовах і в порядку, що визначені нормативними приписами, а ціна природного газу, що постачається постачальником "останньої надії" щоденно розраховується за формулою, наведеною в пункті 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника "останньої надії", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 №809 в редакції Постанови КМ № 1102.

З огляду на викладене вище, оскільки у спірних правовідносинах відповідач не впливає на можливість самостійного обрання суб`єкта, на якого будуть покладені обов`язки постачальника газу "останньої надії" та на визначення ціни природного газу, який ним фактично споживається, за відсутності інших постачальників газу, суд дійшов висновку про відсутність підстав для проведення переговорної процедури для укладення договору постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем.

Окрім того, судом враховано, що відповідачем у відзиві на позовну заяву визнано заборгованість у розмірі 216402,98 грн за несплачений об`єм природного газу за листопад 2021 року.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення суми боргу в розмірі 216402,98 грн обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо нарахованих позивачем пені в сумі 26205,52 грн за період з 01.01.2022 по 30.06.2022, 3% річних в сумі 8092,87 грн за період з 01.01.2022 по 31.03.2023 та інфляційних втрат в сумі 65866,62 грн за період з 01.01.2022 по 31.03.2023, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок сум 3% річних та інфляційних втрат за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості штрафних санкцій «Ліга.Закон», суд встановив, що їх сума є фактично більшою, ніж заявлена позивачем до стягнення. Проте, враховуючи, що суд обмежений обсягом вимог позивача та не може їх змінити на власний розсуд чи спонукати до їх уточнення, суд визнає обґрунтованою визначену позивачем суму 3% річних у розмірі 8092,87 грн та інфляційних втрат у розмірі 65866,62 грн.

Клопотання відповідача, викладене у відзиві на позовну заяву щодо відмови у стягненні з нього 3% річних та інфляційних втрат шляхом їх зменшення на підставі ст.233 Господарського кодексу України, не береться до уваги судом, виходячи з наступного.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, постанови Верховного Суду від 04.10.2019 у справі №915/880/18, від 26.09.2019 у справі №912/48/19, від 18.09.2019 у справі №908/1379/17 тощо).

Вимагати сплату суми боргу з врахуванням індексу інфляції та 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу .

Суд приймає до уваги правову позицію, що викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 по справі №902/417/18, в якій зазначено, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Велика Палата Верховного Суду також вказала, що пеня, відсотки річних, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника та не можуть розглядатися як спосіб отримання кредитором доходів.

Слід зазначити, що у межах справи №902/417/18 судами було встановлено, що умовами укладеного між сторонами договору поставки було передбачено сплату боржником 40% річних від несплаченої вартості товару протягом 90 календарних днів з дати, коли товар повинен бути сплачений покупцем, та 96% відсотків річних від несплаченої ціни товару до дня повної оплати з дати закінчення дев`яноста календарних днів. Тобто, розмір відсотків у співвідношенні до розміру відсотків, що встановлені ст.625 Цивільного кодексу України, був істотно збільшений, наслідки невиконання боржником зобов`язання вочевидь були більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов`язання.

Суд приходить до висновку, що обставини у справі, що розглядається, та у справі №902/417/18 не є подібними, оскільки ставка відсотків річних (3%), яку застосовує при розрахунку відсотків позивач, передбачена законом (ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України), та відповідно не є завищеною на відміну від ставки річних у справі №902/417/18 (до 40% та 96%), тому, оскільки відсутня очевидна неспівмірність заявленої до стягнення суми, підстави для зменшення 3% річних відсутні.

Також, не підлягають зменшенню суми інфляційних нарахувань, оскільки їх стягнення має на меті компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, порядок та спосіб їх нарахування встановлені законодавчо - індекси є єдиними для всіх суб`єктів господарювання. Приписи ст.551 Цивільного кодексу України та ст. 233 Господарського кодексу України не надають суду право вирішувати питання щодо їх зменшення.

Твердження відповідача, щодо неможливості здійснити своєчасну оплату за поставлений позивачем газ не приймається судом до уваги, оскільки згідно п. 4.4 типового договору споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий постачальником «останньої надії» відповідно до пункту 4.3 цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

Акт приймання-передачі №18367 та рахунок на оплату (природний газ) №31196 за постачання 12,88113 тис.куб.м на загальну суму 216402,98 грн (разом з ПДВ) направлені на адресу відповідача 23.12.2021, отже строк оплати поставленого природного газу за листопад 2021 року до 31.12.2021, отже твердження відповідача про розрив між термінами розрахунку є помилковим.

Згідно ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відтак, вимоги щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 26205,52 грн за період з 01.01.2022 по 30.06.2022. Період нарахування пені позивачем визначено вірно.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

За змістом статей 549, 551 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

У разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в poзмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. У разі порушення побутовим споживачем строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу (п. 4.5 типового договору).

Здійснивши перерахунок суми пені за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості штрафних санкцій «Ліга.Закон», суд зазначає що він є арифметично вірним та обґрунтованим.

У відзиві на позов та у запереченні на відповідь на відзив відповідач, посилаючись на відсутність юридичних відносин з ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», фінансування відповідача виключно за рахунок коштів Державного бюджету України (бюджетна установа) та неможливість Відділом освіти Іллінівської сільської ради взяти на себе бюджетне зобов`язання перед позивачем з об`єктивних причин, вказує на наявність підстав для відмови позовних вимог в частині стягнення пені шляхом зменшення її розміру.

Позивач заперечив щодо задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру пені.

Статтею 233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому, ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, також не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.

Поряд з тим, приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен враховувати те, що одним із завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов`язань. Одночасно, надмірне зменшення розміру штрафних санкцій фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що призведе до порушення балансу інтересів сторін.

Загальними засадами цивільного законодавства згідно зі ст.3 Цивільного кодексу України є справедливість, добросовісність та розумність.

Суд оцінює чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання) тощо.

При цьому реалізуючі свої дискреційні повноваження, передбачені ст.551 Цивільного кодексу України та ст.233 Господарського кодексу України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суд повинен забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обставин справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.

Суд враховує, що відповідач є бюджетною установою, фінансується за рахунок коштів місцевого та державного бюджетів, є неприбутковим закладом, основним видом діяльності якого є діяльність у сфері освіти, а відтак, виходячи із засад справедливості, добросовісності, розумності, та пропорційності, як складових елементів принципу верховенства права, несправедливо покладати на відповідача сплату всього розміру пені.

Крім того, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 №1364 "Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" Наказом №309 від 22.12.2022 Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, що додається; визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 №75 "Про затвердження Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 10 грудня 2022 року", зареєстрований Міністерством юстиції України 25 квітня 2022 року №453/37789 (зі змінами).

Відповідно до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією вбачається, що Іллінівська сільська територіальна громада відноситься до території активних бойових дій, дата виникнення можливості бойових дій 24.02.2022.

Суд також враховує, що негативні наслідки, спричинені позивачу простроченням виконання грошового зобов`язання, компенсуються, окрім пені, також і за рахунок застосування до боржника відповідальності в порядку частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України.

Одночасно, пеня не є основною заборгованістю і, відповідно, при зменшенні її розміру не несе значного негативного наслідку в своєму фінансовому становищі, з урахуванням задоволення позовних вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

На переконання суду, наведені вище обставини є достатніми у своїй сукупності підставами для зменшення заявленої позивачем до стягнення пені.

З огляду на наведене, суд вважає за справедливе, пропорційне і таке, що відповідає обставинам цієї справи, зменшення розміру пені до 50% від нарахованої суми, що буде адекватною та співрозмірною компенсацією за порушений інтерес позивача у конкретному випадку.

Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 13102,76 грн, в іншій частині позовних вимог щодо стягнення пені позивачу слід відмовити.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до положень ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Суд зазначає, що оскільки даний спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, а в частині позовних вимог відмовлено внаслідок зменшення судом правомірно донарахованої пені, суд повністю покладає витрати позивача по оплаті судового збору на відповідача.

Керуючись статтями 12, 73, 74, 76, 86, 129, 165-167, 236-241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про стягнення з Відділу освіти Іллінівської сільської ради Краматорського району Донецької області боргу у загальній сумі 316567,99 грн, з яких 216402,98 грн основний борг, 26205,52 грн пеня, 8092,87 грн 3% річних, 65866,62 грн інфляційні втрати задовольнити частково.

Стягнути з Відділу освіти Іллінівської сільської ради Краматорського району Донецької області (85143, Донецька обл., Краматорський р-н, с.Іллінівка, вул.Адміністративна, буд.42/3, код ЄДРПОУ 41562701) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (04116, м.Київ, вул. Шолуденка, б. 1, код ЄДРПОУ 40121452) основний борг в розмірі 216402,98 грн, пеню в розмірі 13102,76 грн, 3% річних в розмірі 8092,87 грн, інфляційні втрати в розмірі 65866,62грн, судовий збір в розмірі 4748,52 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 21.07.2023.

Суддя Г.Є. Курило