Рішення

від 21.07.2023 по справі 905/961/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.07.2023 Справа № 905/961/22

Господарський суд Донецької області у складі:

судді Лободи Т.О.,

розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Україна", м. Київ, код 40121452,

до Маріупольського міського центру соціальних служб, м. Маріуполь Донецької області, код 22038581,

про стягнення 201 768,65 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Україна" звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Маріупольського міського центру соціальних служб про стягнення заборгованості за спожитий природний газ в грудні 2021 року та в січні 2022 року в загальному розмірі 201 768,65 грн, з якої 147 199,40 грн основного боргу, 22 242,40 грн пені, 2 884,98 грн 3% річних та 29 441,87 грн інфляційних втрат. Судові витрати позивач просить стягнути з відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" в частині оплати вартості спожитого газу.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 08.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 905/961/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Україна" до Маріупольського міського центру соціальних служб про стягнення 201 768,65 грн, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

З метою повідомлення сторін про розгляд даної справи, судом, враховуючи наявність у суду обмеженої кількості знаків поштової оплати, копію ухвали суду від 08.12.2022 було направлено на електронну адресу позивача - info@gas.ua. Згідно довідки про доставку електронного листа ухвалу суду від 08.12.2022 в електронному вигляді доставлено до електронної скриньки позивача.

З Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вбачається, що місцезнаходженням Маріупольського міського центру соціальних служб є 87555, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Б. Хмельницького, буд. 24-А.

Судом встановлено, що відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022, вся територія Маріупольського району Донецької області (в тому числі м. Маріуполь) включено до переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, дата початку тимчасової окупації - 05.03.2022.

Судом перевірено та встановлено, що на сайті АТ "Укрпошта" міститься інформація про те, що відділення поштового зв`язку у м. Маріуполь тимчасово не функціонують, у зв`язку з чим надіслати відповідачу копію ухвали суду від 08.12.2022 засобами поштового зв`язку неможливо.

Оскільки відомості про адресу електронної пошти відповідача відсутні, а також те що відповідач не зареєстрований в підсистемі "Електронний суд", суд також позбавлений можливості використати альтернативний спосіб вручення процесуальних документів, шляхом направлення на електронну адресу відповідача.

З метою повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі судом було опубліковано відповідне оголошення на сайті Господарського суду Донецької області.

Відповідно до ч. 1 ст. 12-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.

Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.

З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Крім того, з метою встановлення можливих контактних даних відповідача суд ухвалою від 03.04.2023 зобов`язав Маріупольську міську раду Донецької області, як засновника відповідача, в строк до 14.04.2023 надати до суду відомості щодо актуальних контактних даних (можливої адреси для листування, адреси електронної пошти, тощо) Маріупольського міського центру соціальних служб. Копію вказаної ухвали направлено 03.04.2023 на електронну пошту Маріупольської міської ради Донецької області. У зв`язку з неотриманням запитуваної судом інформації, суд 05.05.2023 повторно направив ухвалу суду від 03.04.2023 на електронну пошту Маріупольської міської ради Донецької області. Однак, станом на момент прийняття рішення запитуваної судом інформації до суду не надано.

Таким чином, судом вжито усі можливі заходи задля повідомлення сторін про відкриття провадження у справі.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Ухвалу суду від 08.12.2022 у справі № 905/961/22 розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень України, відомості якого є офіційними та загальнодоступними.

Отже, приймаючи до уваги те, що судом вжито всі залежні від нього заходи для належного повідомлення учасників справи про розгляд судової справи, суд дійшов висновку, що сторони були належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі та розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідач у встановлений строк відзиву на позов не надав, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами.

Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Таким чином, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано, під час розгляду справи, обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.

Щодо строку розгляду справи суд зазначає наступне.

Статтею 248 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Проте, вихід за межі встановленого ст. 248 ГПК України строку був обумовлений виключними загальновідомими обставинами, пов`язаними із триваючою військовою агресією Російської федерації на територію України, а також тим, що відповідач зареєстрований у м. Маріуполі, яке є тимчасово окупованим, у зв`язку з чим судом вживались додаткові заходи для можливого повідомлення відповідача про розгляд даної справи.

Зокрема, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Воєнний стан в Україні неодноразово було продовжено. На даний час Указом Президента України від 01.05.2023 № 254/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 20 травня 2023 року строком на 90 діб.

Необхідно зазначити, що Господарський суд Донецької області знаходиться на території Харківської територіальної громади, яка з першого дня військової агресії перебуває під постійними ворожими обстрілами, які становлять загрозу життю та здоров`ю всіх учасників судового процесу. Окрім того, ворогом неодноразово вчинялися дії, спрямовані на руйнування об`єктів критичної інфраструктури регіону, що, зокрема, спричиняло тривале знеструмлення електричних мереж та вихід з ладу систем зв`язку та інтернету.

Такі обставини істотно уповільнили роботу суду, як щодо організаційно-технічного забезпечення судового процесу, так і щодо безпосереднього розгляду справи.

З урахуванням викладеного, за об`єктивних обставин розгляд справи був здійснений судом без невиправданих зволікань настільки швидко, наскільки це було можливим за вказаних умов, у межах розумного строку в контексті положень Господарського процесуального кодексу України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

Відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальній послуг (далі - НКРЕКП) № 880 від 04.07.2017 ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (далі - позивач, постачальник) здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.

За результатами державного конкурсу та на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України № 917-р від 22.07.2020 ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" визначено постачальником "останньої надії" на ринку природного газу.

Закон України "Про ринок природного газу" визначає, що споживачем є фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини (ст. 1).

Відповідно до пункту 26 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок природного газу" постачальник "останньої надії" це визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.

Згідно з ч.1, 3 ст.12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами. Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку. Постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Договір на постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про ринок природного газу" споживач зобов`язаний, зокрема, укласти договір про постачання природного газу; забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів; не допускати несанкціонованого відбору природного газу; забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників оператора газотранспортної системи, оператора газорозподільної системи до вузлів обліку природного газу та з метою встановлення вузлів обліку газу; припиняти (обмежувати) споживання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів.

26.10.2021 набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 №1102 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 року №809 від 9 грудня 2020 року № 1236" (далі - Постанова КМУ № 1102).

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 1102 визначено зобов`язання акціонерного товариства "Магістральні газопроводи України", Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", операторів газорозподільних систем забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника "останньої надії" обсягів природного газу, спожитих з 1 жовтня 2021 року бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником.

Маріупольський міський центр соціальних служб є бюджетною установою згідно з нормами Бюджетного кодексу України.

Пунктом 1 глави 5 розділу IV Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2493 від 30.09.2015, (далі Кодекс ГТС) (в редакції станом на момент споживання газу) визначено, що постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2496 (далі - Правила постачання природного газу), та за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі у відповідному розрахунковому періоді. Постачальник, крім постачальника "останньої надії", не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника в розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.

Відповідно до пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС (в редакції станом на момент споживання газу) з моменту реєстрації споживача за постачальником в інформаційній платформі постачальник набуває статусу діючого постачальника для такого споживача (крім майбутніх періодів постачання, які заброньовані за іншими постачальниками в інформаційній платформі, постачання природного газу постачальником "останньої надії" та випадків, передбачених пунктом 6 цієї глави) та вважається, що з цього моменту зазначений постачальник забронював за собою цього споживача на наступні розрахункові періоди та є відповідальним за обсяги споживання природного газу цим споживачем. Реєстрація споживача в Реєстрі споживачів постачальником "останньої надії" здійснюється на період, що не може перевищувати граничний строк постачання, визначений Законом України "Про ринок природного газу" та Правилами постачання природного газу.

Реєстрація споживача, що не є побутовим (крім споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, та оператора газорозподільної системи), здійснюється автоматично в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи за умови відсутності на інформаційній платформі інформації про відключення або ініціювання діючим постачальником відключення його об`єкта у випадку, якщо діючому постачальнику було зупинено дію чи анульовано ліцензію на постачання природного газу.

Дата початку постачання природного газу споживачу постачальником "останньої надії" визначається в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" на інформаційній платформі.

Інформаційна платформа щоденно до 06:00 UTC (08:00 за київським часом) години для зимового періоду та 05:00 UTC (08:00 за київським часом) години для літнього періоду газової доби надсилає операторам газорозподільних систем, оператору газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) та постачальнику "останньої надії" перелік ЕІС-кодів споживачів, які були у попередній газовій добі зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії".

Оператори газорозподільних систем, оператор газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) протягом трьох діб зобов`язані надати постачальнику "останньої надії" через інформаційну платформу інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії", за формою оператора газотранспортної системи, погодженою Регулятором. Інформація скріплюється електронним підписом уповноваженої особи оператора газорозподільної системи/оператора газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) та повинна містити: ЕІС-код споживача або ЕІС-код точки комерційного обліку споживача; назву та ЄДРПОУ (для споживачів, що не є побутовими); поштову адресу об`єкта споживача.

З матеріалів справи вбачається, що ЕІС-код споживача природного газу Маріупольського міського центру соціальних служб є 56ХS0000M12G5004.

В листі ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" від 28.09.2022 № ТОВВИХ-22-10434 зазначено, що в інформаційній платформі споживач з ЕІС-кодом 56ХS0000M12G5004 був закріплений в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" у період з 06.12.2021 по 06.01.2022. Обсяги природного газу, використані споживачем з ЕІС-кодом 56ХS0000M12G5004 у вказаний період внесені в алокацію постачальника "останньої надії" ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" та становить: з 06.12.2021 по 31.12.2021 - 2 281,00 куб.м, з 01.01.2022 по 06.01.2022 - 537,00 куб.м.

З матеріалів справи вбачається, що факт включення відповідача до реєстру споживачів постачальника "останньої надії" та віднесення спожитого відповідачем газу до портфеля постачальника "останньої надії" також підтверджується інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" від оператора ГРМ (Форма № 10); відомостями з інформаційної платформи оператора ГТС щодо споживача з ЕІС-кодом 56ХS0000M12G5004 (роздруківка з особистого кабінету позивача на інформаційній платформі Оператора ГТС).

Згідно з пунктом 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2496 від 30.09.2015, постачальник "останньої надії" здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", затвердженому постановою НКРЕКП №2501 від 30.09.2015, який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів.

Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" укладається у випадках, передбачених пунктом 3 цього розділу, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника "останньої надії" та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" не потребує двостороннього підписання. На письмове звернення споживача постачальник "останньої надії" зобов`язаний протягом десяти робочих днів з дня отримання такого письмового звернення надати споживачу підписаний уповноваженою особою постачальника примірник договору постачання природного газу.

Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2501 від 30.09.2015 затверджений Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії".

З огляду на матеріали справи протягом періоду з 06.12.2021 по 06.01.2022 діяв типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії", укладений між Маріупольським міським центром соціальних служб (споживач) та ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (постачальник "останньої надії").

Відповідно до пункту 2.1 договору постачальник "останньої надії" зобов`язується постачати природний газ споживачу в необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.

Пунктами 3.1, 3.3 договору визначено, що постачання природного газу споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Період безперервного постачання природного газу постачальником "останньої надії" не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу споживачу постачальником "останньої надії", крім випадків дострокового розірвання договору.

Пунктами 4.1-4.4 договору передбачено, що постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою постачальником "останньої надії" на своєму сайті. Така ціна визначається постачальником "останньої надії" відповідно до розділу VI Правил постачання. Нова ціна є обов`язковою для сторін з дня, наступного за днем її оприлюднення постачальником "останньої надії" на власному сайті.

Об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу за розрахунковий період визначається за даними Оператора ГРМ/Оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

Постачальник "останньої надії" зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником "останньої надії" і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено).

Споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий постачальником "останньої надії" відповідно до пункту 4.3 цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

Згідно з пунктами 11.1, 11.3 договору цей договір набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою Оператора ГТС днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Дія цього договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу постачальником.

Розірвання (припинення дії) цього договору не звільняє споживача від обов`язку сплатити заборгованість постачальнику "останньої надії" за цим договором.

Протягом строку дії договору споживач має право укласти договір постачання природного газу з іншим постачальником. У такому випадку цей договір достроково припиняється по завершенню газової доби, що передує газовій добі початку постачання новим постачальником (згідно з даними інформаційної платформи Оператора ГТС).

До матеріалів справи додано копію Договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", який укладений у Типовій редакції та підписаний обома сторонами, скріплений їх печатками.

В позовній заяві позивач зазначає, що в грудні 2021 року та січні 2022 року ним було поставлено відповідачу природний газ на загальну суму 147 199,40 грн, однак відповідачем не здійснено оплату вартості спожитого газу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у період з 06.12.2021 по 06.01.2022 поставлено відповідачу природний газ в об`ємі 2 818 куб.м.

Згідно з пунктом 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника останньої надії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №809 від 30.09.2015 (з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України №1102 від 25.10.2021), для бюджетних установ (у значенні Бюджетного кодексу України), закладів охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладів охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо) постачання природного газу з 01.10.2021 по 30.11.2021 здійснюється постачальником "останньої надії" за ціною, що не може перевищувати 16,8 гривні за 1 куб. метр з урахуванням податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 4.1 договору ціна природного газу (з урахуванням ПДВ) з 01.12.2021 оприлюднена на сайті позивача за посиланням https://gas.ua/uk/business/news/pon-archive-price (роздруківка додана позивачем до позовної заяви). Ціна природного газу також підтверджується довідкою позивача.

З урахуванням оприлюднених показників вартості природного газу позивач визначив вартість поставленого природного газу та сформував рахунок на оплату (природний газ) № 2144 за період з 01.12.2021 по 31.12.2021 за постачання 2,281тис.м.куб на загальну суму 128 570,88 грн та рахунок на оплату (природний газ) № 6273 за період з 01.01.2022 по 31.01.2022 за постачання 0,53700 тис.м.куб на суму 18 628,52 грн та на загальну 147 199,40 грн (з врахуванням боргу за попередній період в розмірі 128 570,88 грн).

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Рахунок № 6273 направлений на адресу відповідача 16.02.2022 рекомендованим листом, що підтверджується списком згрупованих відправлень та фіскальним чеком.

З огляду на положення пункту 4.4 договору відповідач мав сплатити вартість поставленого природного газу за період з 06.12.2021 по 31.12.2021 на загальну суму 128 570,88 грн до 31.01.2022, за період з 01.01.2022 по 06.01.2022 за постачання 0,53700 тис.м.куб на суму 18 628,52 грн до 28.02.2022. З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач мав сплатити постачальнику "останньої надії" вартість отриманого природного газу за період з 06.12.2021 по 06.01.2022 на загальну суму 147 199,40 грн до 28.02.2022.

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов`язання зі сплати вартості природного газу, поставленого позивачем за період з 06.12.2021 по 06.01.2022, в розмірі 147 199,40 грн не виконав. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт поставки позивачем відповідачу природного газу та факт порушення відповідачем своїх зобов`язань в частині повної та своєчасної оплати спожитого природного газу підтверджений матеріалами справи, з огляду на те, що відповідачем не надані докази, які б спростовували наявність заборгованості перед позивачем, а також докази, які б свідчили про здійснення остаточного розрахунку за поставлений природний газ, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог в частині стягнення основного боргу в розмірі 147 199,40 грн.

Як вбачається з позовної заяви, позивач також просить стягнути 3% річних в розмірі 2 884,98 грн та інфляційні втрати у розмірі 29 441,87 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З наданих позивачем розрахунків вбачається, що ним здійснено нарахування 3% річних та інфляційних за період прострочення з 01.02.2022 по 30.09.2022 на суму заборгованості в розмірі 128 570,88 грн та за період з 01.03.2022 по 30.09.2022 на суму заборгованості в розмірі 18 628,52 грн.

Перевіривши надані розрахунки 3% річних у розмірі 2 884,98 грн та інфляційних втрат у розмірі 29 441,87 грн, суд встановив, що такі нарахування відповідають вимогам чинного законодавства, умовам договору та фактичним відносинам, що склались між сторонами, арифметично обчислення здійснені вірно, а отже позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 22 242,40 грн.

Пунктом 4.5 типового договору передбачено, що у разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

З наданих позивачем розрахунків пені вбачається, що ним нарахована пеня в розмірі 18 986,23 грн за період прострочення з 01.02.2022 по 31.07.2022 на суму заборгованості у розмірі 128 570,88 грн, а також в розмірі 3 256,17 грн за період прострочення з 01.03.2022 по 31.08.2022 на суму заборгованості у розмірі 18 628,52 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 549 ЦК України визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом положень частин четвертої і шостої статті 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Суд зазначає, що згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Перевіривши наданий розрахунок пені суд встановив, що таке нарахування відповідає вимогам чинного законодавства, умовам договору та фактичним відносинам, що склались між сторонами, арифметично обчислення здійснені вірно, а отже позовні вимоги в частині стягнення пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Пунктом 5 частини 1 статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що суд задовольнив позов повністю, у відповідності до ст. 129 ГПК України витрати щодо сплати судового збору в сумі 3 026,53 грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи те, що на даний час не здійснюються поштові відправлення до м. Маріуполя, де зареєстрований відповідач, а також враховуючи обмежену кількість знаків поштової оплати, для вручення сторонам рішення по справі будуть використані альтернативні способи вручення процесуальних документів учасникам справи, а саме шляхом направлення даного рішення на електронну адресу позивача та шляхом публікації відповідачу оголошення на сайті Господарського суду Донецької області.

На підставі викладеного, керуючись статями 1-5, 10, 11, 12, 20, 73-80, 86, 129, 231, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Маріупольського міського центру соціальних служб (87555, Донецька область, м. Маріуполь, б. Богдана Хмельницького, буд. 24-А, код 22038581) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код 40121452) заборгованість за спожитий за період з 06.12.2021 по 06.01.2022 природний газ у сумі 147 199,40 грн, пеню в сумі 22 242,40 грн, 3% річних у сумі 2 884,98 грн, інфляційні втрати в сумі 29 441,87 грн, витрати по сплаті судового збору в сумі 3 026,53 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 21.07.2023.

Суддя Т. О. Лобода