Рішення

від 21.07.2023 по справі 910/1553/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.07.2023Справа № 910/1553/23

Господарський суд міста Києва в складі головуючого судді Літвінова М.Є.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників

справу 910/1553/23

за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДА ЛЬНІСТЮ «КАРГІЛЛ ЕНІМАЛ НУТРІШН» (81083, Львівська обл., Яворівський р-н, село Жорниська, КОМПЛЕКС "ЯМЕЛЬНЯ-1")

до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДА ЛЬНІСТЮ «ГЛОБАЛ-АГРО» (03189, місто Київ, ВУЛИЦЯ АКАДЕМІКА ВІЛЬЯМСА, будинок 6Д, офіс 43)

про стягнення 447 823,87 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДА ЛЬНІСТЮ «КАРГІЛЛ ЕНІМАЛ НУТРІШН» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДА ЛЬНІСТЮ «ГЛОБАЛ-АГРО» про стягнення 447 823,87 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за Договором №10/02-20-1 від 10.02.2020, у зв`язку із чим утворилась заборгованість в сумі 288 740,00 грн, за прострочення сплати якої нараховано 107 664,42 грн пені та 51 419,45 грн 20% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2023 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін. При цьому, суд зобов`язав відповідача подати відзив на позовну заяву з доданням доказів, що підтверджують викладені в ньому обставини протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03189, місто Київ, ВУЛИЦЯ АКАДЕМІКА ВІЛЬЯМСА, будинок 6Д, офіс 43.

Станом на день винесення рішення відзив від відповідача не надійшов.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ

10.02.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю «КАРГІЛЛ ЕНІМАЛ НУТРІШН» (надалі за договором - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ-АГРО» (надалі за договором - Покупець) було укладено Договір поставки №10/02-20-1 (надалі - Договір).

01.03.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю «КАРГІЛЛ ЕНІМАЛ НУТРІШН» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ-АГРО» було укладено Додаткову угоду до Договору, якою Договір поставки №10/02-20-1 від 10.02.2020 викладено в новій редакції.

Пунктом 1.1. Договору (тут і надалі в редакції додаткової угоди) визначено, що Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити товари в т.ч., але не виключно корми, кормові добавки, премікси (далі по тексту - Товар) на умовах, зазначених в даному Договорі.

Згідно п. 1.2. Договору асортимент, кількість та ціна Товару визначається у рахунку та/або у видаткових накладних.

У п. 2.1. Договору зазначено, що Товар поставляється партіями на умовах FCA (в редакції Інкотермс 2020, в частині що не суперечить умовам даного Договору) місце поставки: Львівська обл., Львівський район, Новояричівська ОТГ, с. Запитів, вул. Київська, 236 та/або Черкаська обл., м. Черкаси, Соснівський р-н, вул. Смілянська, 131, та/або Львівська обл., Яворівський район, с. Жорниська, комплекс «Ямельня-1», або DAP (в редакції Інкотермс 2020, в частині що не суперечить умовам даного Договору) місце поставки: склад Покупця, що розташований за адресою, вказаною у замовленні Покупця.

В разі наявності протиріч між умовами цього Договору та Інкотермс 2020, перевагу мають та застосовуються умови договору.

Право власності на товар переходить від постачальника в момент підписання видаткової накладної (п. 2.7. договору).

Відповідно до п. 3.1. Договору ціна та загальна вартість партії Товару вказується у рахунку та/або у видатковій накладній.

У п. 3.3. Договору сторони погодили, зо Розрахунки за цим Договором здійснюються шляхом банківського переказу на банківський рахунок Постачальника, що зазначений у рахунках та/або видаткових накладних. Обов`язок Покупця з оплати Товару вважається виконаним в момент зарахування грошових коштів в повному обсязі на банківський рахунок.

Відповідно до п. 3.4. Договору оплата за Товар Покупцем здійснюється з відстрочкою платежу 30 (тридцять) календарних днів з дати виписування видаткової накладної на Товар.

Згідно п. 8.3. договору у разі несвоєчасного виконання грошових зобов`язань Покупець сплачує суму боргу з врахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла протягом періоду, за який нараховується пеня, від суми боргу за кожний день прострочення, а також процентів за користування чужими грошовими коштами в розмірі 20% річних.

Даний Договір вступає в силу з 01.03.2020 та діє до 01.01.2024, але в будь-якому випадку до повного виконання зобов`язань Сторонами (п.12.1. Договору).

На виконання умов договору позивачем було здійснено відповідачу поставку товару на загальну суму 288 740,00 грн, що підтверджується підписаною сторонами та скріпленою печаткою видатковою накладною № 348 від 04.02.2023 на суму 288 740,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань щодо оплати поставленого на підставі Договору №10/02-20-1 від 10.02.2020 товару, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 288 740,00 грн, за порушення строків сплати якої додатково нараховані 107 664,42 грн пені та 51 419,45 грн 20% річних.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно зі ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 628 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є не обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання своїх зобов`язань за договором здійснив поставку товару, який прийнятий відповідачем без заперечень та зауважень, на суму 288 740,00 грн, що підтверджується підписаною сторонами та скріпленою печаткою видатковою накладною № 348 від 04.02.2023 на суму 288 740,00 грн.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 253 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 5 ст. 254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Враховуючи викладене та умови договору, відповідач зобов`язаний був здійснити оплату товару за видатковою накладною № 348 від 04.02.2023 до 07.03.2022 включно (оскільки останній день строку припадає на вихідний день - 06.03.2023).

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як свідчать матеріали справи, відповідач всупереч договору своє зобов`язання зі своєчасної оплати поставленого товару в повному обсязі не виконав внаслідок чого виникла заборгованість з оплати поставленого товару у розмірі 288 740,00 грн.

Відповідач наявність вказаної заборгованості належними доказами не спростував.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що строк оплати вартості поставленого товару за договором настав, а доказів його оплати станом на день розгляду справи відповідачем не надано, позовні вимоги про стягнення заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню в розмірі 288 740,00 грн.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 107 664,42 грн пені за період з 07.03.2023 по 25.01.2023.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд встановив що позивачем невірно визначено початок періоду прострочення.

Так, як зазначено судом вище, відповідач зобов`язаний був здійснити оплату товару за видатковою накладною № 348 від 04.02.2023 до 07.03.2022 включно (оскільки останній день строку припадає на вихідний день - 06.03.2023).

Отже першим днем прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати товару за видатковою накладною № 348 від 04.02.2023 є 08.03.2022.

Також, в порушення положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, позивачем нараховано пеню понад шість місяців, у той час як сторонами в Договорі відповідного погодження на збільшення періоду нарахування передбачено не було, оскільки умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений ч. 6 ст. 232 ГК України строк.

Таким чином, за арифметичним перерахунком суду розмір пені за несвоєчасну оплату товару за видатковою накладною № 348 від 04.02.2023 становить 52 526,95 грн за період з 08.03.2022 по 08.09.2022.

Також позивач просив зазначити в рішенні суду про нарахування пені до моменту виконання рішення, визначивши у ньому правила нарахування. Проте, така вимога позивача задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

У відповідності до частини 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

Суд вважає за доцільне зауважити, що аналіз змісту наведених положень Господарського процесуального кодексу свідчить, що застосування даної норми є правом, а не обов`язком суду, саме на суд покладено обов`язок встановлення вірності нарахованих платежів, пов`язаних з несвоєчасним виконанням зобов`язання.

Крім того, як зазначено судом вище, кінцевою датою нарахування пені за порушення строку оплати товару за видатковою накладною № 348 від 04.02.2023 є 08.09.2022.

Враховуючи наведене, суд не вбачає підстав для застосування положень ч. 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 51 419,45 грн 20% річних за період з 07.03.2023 по 25.01.2023.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 20% річних, суд встановив що позивачем невірно визначено початок періоду прострочення.

Так, як зазначено судом вище, відповідач зобов`язаний був здійснити оплату товару за видатковою накладною № 348 від 04.02.2023 до 07.03.2022 включно (оскільки останній день строку припадає на вихідний день - 06.03.2023).

Отже першим днем прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати товару за видатковою накладною № 348 від 04.02.2023 є 08.03.2022.

За перерахунок суду розмір 20% річних за період з 08.03.2023 по 25.01.2023 становить 51 261,24 грн, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню на вказану суму.

Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, факт порушення відповідачем зобов`язань за Договором №10/02-20-1 від 10.02.2020 щодо оплати товару належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований. Відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДА ЛЬНІСТЮ «ГЛОБАЛ-АГРО» (03189, місто Київ, ВУЛИЦЯ АКАДЕМІКА ВІЛЬЯМСА, будинок 6Д, офіс 43; ідентифікаційний код 39837089) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДА ЛЬНІСТЮ «КАРГІЛЛ ЕНІМАЛ НУТРІШН» (81083, Львівська обл., Яворівський р-н, село Жорниська, КОМПЛЕКС "ЯМЕЛЬНЯ-1"; ідентифікаційний код 32730400) 288 740 грн основного боргу, 51 261 грн 24 коп. 20% річних, 52 529 грн 95 коп. пені та 4 710 грн 38 коп. судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд.

Повний текст рішення складено та підписано: 21.07.2023.

СуддяЛітвінова М.Є.