ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
м. Київ
19.07.2023Справа № 910/13367/19 (910/13951/21)
З заявою Головного управління державної казначейської служби України у м. Києві
про зміну способу виконання судового рішення в частині стягнення коштів
У справі №910/13951/21
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кімет-Плюс" (03148, м. Київ, вул. Картвелішвілі,6, ідентифікаційний номер 32529721) в особі ліквідатора арбітражного керуючого Перепелиці Василя Володимировича
до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації (01044, м. Київ, вул. Хрещатик,36, ідентифікаційний номер 04633423)
про розірвання договору та стягнення коштів
в межах справи №910/13367/19
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Стиль-Блюз"(03134, м. Київ, вул. Сім`ї Сосніних,9, ідентифікаційний номер 32210186)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кімет-плюс" (03148, м. Київ, вул. Картвелішвілі,6, ідентифікаційний номер 32529721)
про банкрутство
Суддя Мандичев Д.В.,
Секретар судового засідання Улахли О.М.
Представники учасників:
від позивача- Приходько Д.В.
від відповідача- Хамраєва К.М.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
У провадженні Господарського суду м. Києва знаходиться справа №910/13367/19 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Кімет-плюс".
До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Кімет-плюс" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Перепелиці Василя Володимировича до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про розірвання Договору пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва та стягнення пайового внеску у розмірі 5 511 360,00грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.02.2022 позовні вимоги задоволено повністю. Розірвано Договір пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва від 24.12.2007 №1166, укладений між Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) (Головне управління економіки та інвестицій) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кімет-Плюс". Стягнуто з Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації (01044, м. Київ, вул. Хрещатик,36, ідентифікаційний номер 04633423) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кімет-Плюс" (03148, м. Київ, вул. Картвелішвілі,6, ідентифікаційний номер 32529721) пайовий внесок у розмірі 5 511 360 (п`ять мільйонів п`ятсот одинадцять тисяч триста шістдесят) грн. 00 коп. та 84 940 (вісімдесят чотири тисячі дев`ятсот сорок) грн. 40 коп. судового збору.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2023 апеляційну скаргу Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задоволено частково. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2022 у справі №910/13367/19 (910/13951/21) змінено. У позові ТОВ "Кімет-Плюс" до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради про стягнення 5 511 360 грн відмовлено. В решті рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2022 у справі № 910/13367/19 (910/13951/21) залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 13.04.2023 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кімет-Плюс" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Перепелиці Василя Володимировича задоволено.Постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2023 у справі № 910/13367/19 (910/13951/21) в частині відмови в позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Кімет-Плюс" до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради про стягнення коштів 5 511 360 грн скасовано. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2022 у справі № 910/13367/19 (910/13951/21) в частині стягнення з Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кімет-Плюс" пайового внеску у розмірі 5 511 360 грн залишено в силі. Стягнуто з Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, ідентифікаційний номер 04633423) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кімет-Плюс" (03148, м. Київ, вул. Картвелішвілі, 6, ідентифікаційний номер 32529721) 165 340 (сто шістдесят п`ять тисяч триста сорок) грн 80 коп. витрат зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.
19.06.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Головного управління державної казначейської служби України у м. Києві про зміну способу виконання судового рішення в частині стягнення коштів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.06.2023 заяву Головного управління державної казначейської служби України у м. Києві про зміну способу виконання судового рішення в частині стягнення коштів призначено до розгляду в судовому засіданні на 19.07.2023.
05.07.2023 до суду від арбітражного керуючого надійшли пояснення на заяву про зміну способу виконання судового рішення.
12.07.2023 до суду від відповідача надійшли пояснення на заяву про зміну способу виконання судового рішення.
У судовому засіданні 19.07.2023 представник відповідача підтримав подану Головним управлінням державної казначейської служби України у м. Києві заяву та просив її задовольнити.
Представник позивача також просив задовольнити заяву про зміну способу виконання судового рішення.
Розглянувши заяву про зміну способу виконання судового рішення, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Згідно з мотивувальною частиною рішення Конституційного Суду України №16-рп/2009 від 30.06.2009 року виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.
Право на судовий розгляд, гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, захищає також виконання остаточних та обов`язкових судових рішень, які в країні, що поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи при цьому шкоди одній зі сторін (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 20.06.2004 р. в справі "Півень проти України").
Частиною 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
У частині 3 статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Поняття "спосіб" і "порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем.
Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого статтею 16 Цивільного кодексу України.
При цьому під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими; наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом відозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.
Зміна способу та порядку виконання рішення є однією з процесуальних гарантій захисту та відновлення захищених судом прав та інтересів фізичних і юридичних осіб. Зі змісту та призначення інституту зміни способу/порядку виконання рішення, ухвали, постанови вбачається, що він є ефективним процесуальним засобом на гарантування виконання рішення (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2015 №11-рп/2012).
Під зміною порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом інших механізмів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання в порядку раніше встановленому.
Суд зазначає, що зміна способу виконання рішення, здійснена судом в порядку, визначеному статтею 331 ГПК України, не є прийняттям нового рішення, яке підлягає окремому виконанню, але означає прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, встановлений у рішенні та припинення здійснення тих заходів, які були визначені рішенням та здійснення їх у спосіб, встановлений ухвалою, винесеною відповідно до норм процесуального права. Отже, така ухвала є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання судового рішення та спрямована на забезпечення повного виконання рішення суду і відповідного судового наказу.
Таким чином процедура зміни порядку та способу виконання остаточного судового рішення, визначена ч. 1, ч.3 ст.331 ГПК України, є окремою формою судового процесу, що має свої особливості. Вона не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін, як і не передбачає при цьому зміни резолютивної частини рішення.
Зокрема, змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення суд не може змінювати останнє по суті.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України "Про виконавче провадження" (далі - Закон).
Частиною другою статті 6 цього Закону встановлено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Відповідно до Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 року № 215, центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства, бухгалтерського обліку виконання бюджетів є Державна казначейська служба України (Казначейство). Казначейство здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Головне управління Казначейства є територіальним органом Казначейства (Положення про Головне управління Казначейства, затверджене наказом казначейства від 10.05.2018 року №163).
Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845 (далі - Порядок № 845).
Так, згідно з пунктом 4 Порядку № 845 органи Казначейства вживають заходів до виконання виконавчих документів.
Відповідно до пунктів 3, 26 Порядку №845 рішення про стягнення коштів державного бюджету або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів; безспірне списання коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів, на яких обліковуються кошти загального та спеціального фондів відповідного бюджету, здійснюється в межах бюджетних асигнувань, передбачених у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів, та у разі наявності на його рахунках для обліку відкритих асигнувань (залишків коштів на рахунках).
Згідно з пунктом 24 Порядку № 845 стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник (відкриті рахунки), або за його місцезнаходженням документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.
Згідно з пунктом 19 Порядку № 845 безспірне списання коштів місцевого бюджету і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету або у заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані.
Відповідно до частини 1 статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються, зокрема, лише за наявності відповідного бюджетного призначення.
Згідно частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України місцеві бюджети - бюджет Автономної Республіки Крим та бюджети місцевого самоврядування.
Відповідно до частини 1 статті 63 Бюджетного кодексу України місцевий бюджет відповідно до цього Кодексу містить надходження і витрати на виконання повноважень органів влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Ці надходження і витрати становлять єдиний баланс відповідного бюджету.
Згідно з частиною 3 статті 13 Бюджетного кодексу України складовими частинами спеціального фонду бюджету є доходи бюджету (включаючи власні надходження бюджетних установ), які мають цільове спрямування.
Відповідно до пункту 8 статті 69-1 Бюджетного кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевого бюджету належать, включно, надходження до цільових фондів, утворених Верховною Радою Автономної Республіки Крим та місцевими радами.
Як слідує з заяви про зміну порядку виконання рішення та підтверджується матеріалами справи, ТОВ «Кімет-Плюс» сплатило на виконання умов Договору №1166 від 24.12.2007 грошові кошти у загальному розмірі 5 511 360,00 грн. до спеціального фонду місцевого бюджету на рахунок № 31517932700001, відкритий за кодом класифікації доходів бюджету 50110001 «Цільові фонди, утворені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування та місцевими органами виконавчої влади (кошти інвесторів на розвиток інфраструктури, компенсаційні передачі за інженерну підготовку територій, та кошти інвесторів, залучених до реконструкції будинків у центральній частині міста».
Таким чином, оскільки кошти в сумі 5 511 360,00 грн. перераховано до спеціального фонду бюджету м.Києва, безспірне списання вказаних коштів повинно здійснюватися з надходжень бюджету м. Києва згідно пункту 19 Порядку № 845, позаяк саме територіальний орган Державної казначейської служби України є уповноваженим державою органом, що здійснює списання коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ), на яких обліковуються кошти загального та спеціального фондів відповідного бюджету, на виконання судових рішень про стягнення коштів, перерахованих до Державного бюджету України у зв`язку з проведенням інвестиційного конкурсу та укладенням інвестиційного договору.
Відтак, у даному випадку заявник фактично просить суд змінити не спосіб, а порядок виконання рішення шляхом стягнення частини грошових коштів не з рахунку відповідача, а з бюджету міста Києва, так як грошові кошти, які підлягають стягненню на користь стягувача, останнім сплачувалися як кошти за інвестиційним договором на бюджетний рахунок цільового фонду міста Києва, а не на рахунок відповідача.
За наведених обставин, оскільки виконання рішення суду у справі 910/13367/19 (910/13951/21) у частині стягнення коштів в розмірі 5 511 360,00 грн. в інший порядок, ніж з бюджету міста Києва, не є можливим через нормативно-правове регулювання, суд дійшов висновку про необхідність зміни порядку його виконання, що не впливає на суть рішення, у зв`язку з чим відповідна заява Головного управління державної казначейської служби України у м. Києві підлягає задоволенню.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 233-235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Заяву Головного управління державної казначейської служби України у м. Києві про зміну способу і порядку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2022 року у справі № 910/13367/19 (910/13951/21) в частині -задовольнити.
2. Змінити порядок виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/13367/19 (910/13951/21), залишеного без змін постановою Верховного Суду від 13.04.2023 року, яким було встановлено: "Стягнути з Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації (01044, м. Київ, вул. Хрещатик,36, ідентифікаційний номер 04633423) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кімет-Плюс" (03148, м. Київ, вул. Картвелішвілі,6, ідентифікаційний номер 32529721) пайовий внесок у розмірі 5511360 (п`ять мільйонів п`ятсот одинадцять тисяч триста шістдесят) грн. 00 коп. та 84940 (вісімдесят чотири тисячі дев`ятсот сорок) грн. 40 коп. судового збору"
на "Стягнути з Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації (01044, м. Київ, вул. Хрещатик,36, ідентифікаційний номер 04633423) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кімет-Плюс" (03148, м. Київ, вул. Картвелішвілі,6, ідентифікаційний номер 32529721) пайовий внесок у розмірі 5 511360 (п`ять мільйонів п`ятсот одинадцять тисяч триста шістдесят) грн. 00 коп. та 84940 (вісімдесят чотири тисячі дев`ятсот сорок) грн. 40 коп. судового збору, з яких 5511360 (п`ять мільйонів п`ятсот одинадцять тисяч триста шістдесят) грн. 00 коп. стягнути з (за рахунок) бюджету міста Києва".
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 ГПК України.
Повний текст ухвали складено 21.07.2023
Суддя Д.В. Мандичев
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 19.07.2023 |
Оприлюднено | 24.07.2023 |
Номер документу | 112343217 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи про банкрутство, з них: майнові спори, стороною в яких є боржник, з них: спори про визнання недійсними правочинів, укладених боржником |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні