Рішення

від 17.07.2023 по справі 915/717/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2023 року Справа № 915/717/22

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Давченко Т.М.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження

без виклику сторін,

справу № 915/717/22

за позовом приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування",

вул. Герцена, 10, м. Київ, 04050;

office@pro100.ua;

до товариства з обмеженою відповідальністю "ЮЖНАЯ ТРАНСПОРТНАЯ КОМПАНИЯ",

вул. Самойловича, 32/1, офіс 10, м. Миколаїв, 54051,

info@utk.net.ua;

про стягнення грошових коштів у сумі 7343 грн. 95 коп.

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство (ПрАТ) "ПРОСТО-страхування" (далі ? Страхова компанія) звернулося з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "ЮЖНАЯ ТРАНСПОРТНАЯ КОМПАНИЯ" (далі ? ТОВ "ЮТК") у порядку регресу грошових коштів у сумі 7343 грн. 95 коп. - суми сплаченого відшкодування, ? з посиланням на те, що Страховою компанією виплачено зазначену суму у вигляді страхового відшкодування потерпілому внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (ДТП), яка сталася 02.12.2021 у м. Миколаєві на вул. Наваринській з вини працівника ТОВ "ЮТК" ОСОБА_1 , який керував автомобілем "DAF TE 47 XS", державний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом "Schmitz", державний знак НОМЕР_2 , та допустив зіткнення з автомобілем марки "Skoda FABIA", державний знак НОМЕР_3 , після чого залишив місце пригоди.

Викладені обставини позивач вважає такими, що свідчать про виникнення у нього права зворотної вимоги в порядку регресу до страхувальника, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, в порядку п. "а" п. 38.1.1 ст. 38 Закону України "Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Страхова компанія також просить суд про стягнення з відповідача грошових коштів на відшкодування судових витрат.

За такими вимогами ухвалою суду від 04.01.2023 відкрито провадження в даній справі та вирішено розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін; цією ж ухвалою, зокрема, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов, оформленого згідно вимог ст. 165 ГПК України ? п?ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Разом із тим, поштове відправлення з ухвалою від 04.01.2023, направлене на адресу ТОВ "ЮТК", зазначену у позовній заяві, повернене до суду поштовим відділенням з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

При цьому судом з?ясовано, що, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, адресою реєстрації відповідача є: "Україна, 54051, Миколаївська обл., місто Миколаїв, вул. Самойловича, будинок 32/1, офіс 10".

Судом встановлено, що існує необхідність у належному повідомленні відповідача про відкриття провадження в даній справі; крім того, позивачу належить направити позовну заяву з додатками на адресу реєстрації відповідача листом з описом вкладення, докази чого подати суду. Окрім іншого, суд дійшов висновку про те, що спір у справі є складним, його вирішення потребує заслуховування пояснень представників сторін.

У зв?язку з наведеними обставинами ухвалою від 07.03.2023 вирішено розглядати дану справу за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження та призначено підготовче засідання на 23.03.2023.

Ухвалою від 23.03.2023, занесеною до протоколу судового засідання, продовжено строк підготовчого провадження у справі; підготовче засідання відкладено на 27.04.2023.

Ухвалою від 27.04.2023, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 17.07.2023.

Ухвали від 07.03.2023, 23.03.2023 та 27.04.2023 отримані відповідачем, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями.

Разом із тим, від ТОВ "ЮТК" відзив на позовну заяву або інші документи по суті справи не надійшли; відповідач також не скористався правом направлення свого представника для прийняття участі в судовому засіданні в даній справі.

Ураховуючи викладене, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами, у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Постановою Заводського районного суду м. Миколаєва від 04.07.2022 у справі № 487/9130/21, з урахуванням виправлення в ній описки постановою від 08.08.2022, встановлено, що 02.12.2021 о 17:25 у м. Миколаїв по вул. Наваринській біля будинку № 29 водій ОСОБА_1 керував автомобілем DAF н/з НОМЕР_4 з напівпричепом Schmitz н/з НОМЕР_5 при цьому проявив неуважність до дорожньої обстановки, яка склалась, змінив напрямок руху праворуч та допустив зіткнення з рухаючимся праворуч у попутному напрямку автомобілем Skoda Fabia н/з НОМЕР_6 під керуванням водія ОСОБА_2 .

В результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження та завдано матеріальні збитки, чим порушив вимоги п. 2.3 "б", 10.1 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.

Крім того, 02.12.2022 о 17:25 у м. Миколаїв по вул. Наваринській біля будинку № 29 водій ОСОБА_1 керував автомобілем DAF н/з НОМЕР_4 з напівпричепом Schmitz н/з НОМЕР_5 скоїв дорожньо-транспортну пригоду, після чого залишив місце пригоди, чим порушив вимоги п. 2.10 а) Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 122-4 КУпАП.

Цією ж постановою визнано громадянина ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124 КУпАП; провадження у справі закрито у зв?язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Господарським процесуальним законодавством визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов?язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою (ч.ч. 4, 6 ст. 75 ГПК України).

Ураховуючи викладене, суд визнає викладені вище обставини, встановлені постановою Заводського районного суду м. Миколаєва від 04.07.2022 у справі № 487/9130/21, ? такими, що не підлягають доведенню, а в частині, визначеній ч. 6 ст. 75 ГПК України, ? такими, що є обов?язковими для господарського суду.

З матеріалів справи вбачається, що автомобіль "DAF ТЕ47 XS", реєстраційний номер НОМЕР_4 , застраховано згідно полісу від 06.09.2021 № 5770934 обов?язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного власником ТОВ "ЮТК" зі Страховою компанією.

Суд зауважує, що сторони не надали суду письмових доказів на підтвердження належності відповідачу транспортного засобу "DAF ТЕ47 XS", реєстраційний номер НОМЕР_4 . Однак ця обставина не заперечується відповідачем, так само як і перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах із ТОВ "ЮТК".

Позивач зазначає, що внаслідок указаної вище дорожньо-транспортної пригоди завдано механічних пошкоджень транспортному засобу "Skoda Fabia", н/з НОМЕР_6 ; викладені обставини підтверджуються протоколом огляду колісного транспортного засобу від 17.12.2021 (а.с. 31-32), а також випливають із змісту постанови Заводського районного суду м. Миколаєва від 04.07.2022 у справі № 487/9130/21.

Власник пошкодженого автомобілю, ОСОБА_3 , звернувся до Страхової компанії з заявою від 22.08.2022 про виплату страхового відшкодування в сумі 7343,95 грн., і Страховою компанією прийнято рішення про визнання дорожньо-транспортної пригоди від 02.12.2021 страховим випадком, про що 26.08.2022 було складено страховий акт № 157847.

На підставі зазначених документів позивачем 29.08.2022 виплачено ОСОБА_3 страхове відшкодування згідно платіжного доручення від 29.08.2022 № 10587 на суму 7343,95 грн. (а.с. 38).

Позивачем направлено ТОВ "ЮТК" регресну вимогу від 18.10.2022 № 04-1633 на суму 7343,95 грн.

Разом із тим, за твердженнями позивача, ТОВ "ЮТК" не повідомило про своє рішення щодо врегулювання даного спору та виплати страхового відшкодування.

Викладені обставини зумовили звернення позивача до суду з позовом у даній справі.

Позивач просить суд про стягнення вищевказаної суми з ТОВ "ЮТК", як власника та страхувальника джерела підвищеної небезпеки, яким спричинено ДТП, в якому завдано шкоду автомобілю ОСОБА_3 , при цьому водієм-працівником відповідача залишено на порушення встановлених правил місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої він причетний.

Цивільним законодавством передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела; джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов?язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб (ст. 1187 ЦК України).

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення (ч. 1 ст. 1188 ЦК України).

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки на підставі права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (ч. 1 ст. 1191 ЦК України).

Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов?язків (ст. 1172 ЦК України).

Із змісту глави 82 ЦК України вбачається, що законодавець розрізняє поняття "особа, яка завдала шкоду" та "особа, яка відповідає за шкоду". За наявності вини особи, яка завдала шкоду, особа, яка є відповідальною за шкоду, на підставі частини першої статті 1191 ЦК України набуває права зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Приписи ч. 2 ст. 1187 ЦК України встановлюють особливого суб?єкта, відповідального за завдання шкоди джерелом підвищеної небезпеки, ? таким суб?єктом є особа, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об?єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Не є таким суб?єктом і не несе відповідальності перед потерпілим за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, особа, яка керує транспортним засобом у зв?язку з виконанням своїх трудових (службових) обов?язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.

Зазначений висновок узгоджується і з положеннями ч. 1 ст. 1172 ЦК України та ч. 2 ст. 1187 ЦК України.

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов?язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальнику) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов?язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст. 979 ЦК України).

Страховик зобов?язаний, зокрема, у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором (ч. 1 ст. 988 ЦК України).

Законом України "Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі ? Закон) передбачено, що у зв?язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються, зокрема, витрати, пов?язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (ст. 29 Закону).

Згідно ст. 22 Закону, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров?ю, майну третьої особи.

Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров?ю та/або майну потерпілого (ст. 6 Закону).

Страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, зокрема, якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником) (пп. "В" п. 38.1.1 ст. 38 Закону).

Відповідачем не заперечено та не спростовано тверджень Страхової компанії про те, що ОСОБА_1 на момент вчинення ДТП виконувалися обов?язки працівника відповідача; при цьому судом визнано доведеним і те, що після дорожньо-транспортної пригоди за його участю ОСОБА_1 самовільно залишив місце пригоди.

Відповідачем також не заперечено і не спростовано того, що ПрАТ "ПРОСТО-страхування", як страховиком, сплачено страхове відшкодування у сумі 7343,95 грн. ОСОБА_3 , яким, у свою чергу сплачено таке відшкодування власнику пошкодженого автомобіля.

З урахуванням викладеного суд визнає, що в даному випадку у Страхової компанії виникло право пред?явлення регресного позову до страхувальника транспортного засобу ? ТОВ "ЮТК".

Ураховуючи викладене, позов Страхової компанії належить задовольнити повністю.

Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат, зокрема, витрат на оплату позовної заяви судовим збором, у разі задоволення позову, на відповідача (ст. 129 ГПК України).

Отже, відшкодування витрат Страхової компанії на оплату позовної заяви судовим збором, згідно з платіжним дорученням від 19.12.2022 № 15705 у сумі 2481 грн., належить покласти на відповідача.

Щодо розподілу витрат на професійну правовому допомогу суд зазначає таке.

Згідно зі ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до ст. 59 Конституції України кожен має право на правову допомогу. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.

У відповідності до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов?язаних з розглядом справи.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов?язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами ст. 126 ГПК України витрати, пов?язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов?язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв?язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п?яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У даній справі позивачем заявлено до стягнення з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн.

Як встановлено судом у даній справі позивачем подано до суду докази витрат на професійну правничу допомогу, а саме:

1. Договір про надання правової допомоги № 1 від 02.01.2020, укладений між АТ "ПРОСТО-страхування", як клієнтом, та Адвокатським бюро "Синюк та Партнери", як адвокатським бюро, відповідно до предмету якого клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов?язання надавати юридичну допомогу, в обсязі та на умовах, передбачених даним договором (п. 1.1). Відповідно до п. 4.1 Договору вартість наданих послуг адвокатське бюро визначає самостійно після одержання від клієнта замовлення на надання юридичної допомоги та виставляє клієнту відповідний рахунок.

2. Додаток № 1 від 03.11.2022 "Реєстр справ", який є невід?ємним додатком до Договору про надання правової допомоги № 1 від 02.01.2020, зі змісту якого судом встановлено, що відповідно до реєстру Адвокатське бюро "Синюк та Партнери" надає Приватному акціонерному товариству "ПРОСТО-страхування" правову допомогу за період лютий 2023 року згідно переліку справ, зокрема, під номером 5 зазначено страхувальника ТОВ "ЮТК", учасник ДТП ОСОБА_1 , сума збитку/предмет позову 7343,95 грн., витрати на правову допомогу (гонорар) - 6000 грн.

3. Додаток № 2 від 03.11.2022 "Акт виконаних робіт", який є невід?ємним додатком до Договору про надання правової допомоги № 1 від 02.01.2020, зі змісту якого судом встановлено, що відповідно до акту Адвокатське бюро "Синюк та Партнери" надало ТОВ "ЮТК" правову допомогу за період листопад 2023 року згідно переліку справ, зокрема, під номером 5 зазначено страхувальника ТОВ "ЮТК", учасник ДТП ОСОБА_1 , сума збитку/предмет позову 7343,95 грн., витрати на правову допомогу (гонорар) - 6000 грн. Загальна сума по акту складає 120000 грн.

4. Платіжне доручення № 13797 від 03.11.2022 на суму 120000 грн. Суд зауважує, що призначення платежу містить посилання на Договір про надання правової допомоги № 1 від 02.01.2020.

5. Детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних для надання правової допомоги від 02.01.2020, зі змісту якого вбачається, що цей опис складений про те, що на підставі Договору про надання правової допомоги № 1 від 02 січня 2020 року, адвокат Синюк С.Л., за дорученням Адвокатського бюро "Синюк та партнери", надав Страховій компанії правову допомогу по страховій справі № 157847 (страхувальник - ТОВ "ЮТК"; учасник ДТП - ОСОБА_1 ), обумовлену договором, у наступному обсязі:

- надана правова допомога: консультація Замовника щодо порядку та строків надання правової допомоги Адвокатом по стягненню грошових коштів з Відповідача; вартість однієї години роботи: 1200,00 грн; кількість годин: 1; вартість: 1200,00 грн;

- надана правова допомога: Підготовчі дії: з?ясування чи мали місце обставини (факти), про які вказує Замовник, та якими доказами вони підтверджуються; з?ясування чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; визначення правовідносин сторін, які випливають із встановлених обставин; визначення правової норми, яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин з врахуванням висновків щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду; збір необхідних доказів на підтвердження позовних вимог; аналіз судової практики; вартість однієї години роботи: 1200,00 грн; кількість годин: 2; вартість: 2400,00 грн;

- надана правова допомога: Підготовка та подання позовної заяви в суд: визначення підсудності розгляду позовної заяви; визначення складу учасників судового процесу; розрахунок ціни позову та розміру судових витрат; написання, підготовка, копіювання, зшивання та надсилання позовної заяви з додатками в суд; вартість однієї години роботи: 1200,00 грн; кількість годин: 2; вартість: 2400,00 грн.

Загальна кількість витраченого часу на надання правової допомоги Замовнику становить 5 годин 00 хвилин, відповідно вартість наданих послуг при вартості однієї нормо години 1200,00 гривень становить 6000,00 грн.

За результатами оцінки відповідних доказів суд вважає, що витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн є документально доведеними.

Суд зауважує, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов?язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.09.2019 у справі № 910/9784/18.

Крім того, суд зазначає, що згідно ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов?язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 ст.126 ГПК України).

Разом із тим, будь-яких заперечень, доказів або обґрунтувань, у тому числі контррозрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку позивачем витрат на правничу допомогу або про неналежність послуг адвоката до справи, відповідач суду не надав.

Таким чином, зважаючи на вищенаведене, з огляду на предмет позову та розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу, враховуючи ступінь складності справи та обсяг наданих послуг, суд вважає, що витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн. є співмірними з предметом позову, змістом та обсягом наданих послуг.

У судовому засіданні 17.07.2023, згідно зі ст. 240 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд також вважає необхідним зазначити про те, що розгляд справи відбувається у розумний строк, тривалість якого обумовлюється введенням в Україні за указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, воєнного стану через військову агресію Російської Федерації проти України.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-238 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування" задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ЮЖНАЯ ТРАНСПОРТНАЯ КОМПАНИЯ", вул. Самойловича, 32/1, офіс 10, м. Миколаїв, 54051, ідентифікаційний код 38436360, на користь приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування", вул. Герцена, 10, м. Київ, 04050, ідентифікаційний код 24745673, грошові кошти у сумі 7343 грн. 95 коп. - затрати по виплаті страхового відшкодування, а також грошові кошти на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором у сумі 2481 грн. та грошові кошти у сумі 6000 грн.

Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 19.07.2023.

Суддя Т.М.Давченко