Рішення

від 17.07.2023 по справі 920/504/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.07.2023м. СумиСправа № 920/504/23

Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін матеріали справи № 920/504/23

за позовом: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Проспект-2

(проспект Шевченка, буд. 2, м. Суми, код ЄДРПОУ 38725258)

до відповідача: Приватної фірми СДК (проспект Шевченка, буд. 2, м. Суми,

40011, код ЄДРПОУ 13999620)

про стягнення 31970 грн 82 коп.

Суть спору: Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідачів на свою користь заборгованість у розмірі 31970 грн 82 коп витрат на управління багатоквартирним будинком; а також позивач просить суд судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 10000 грн покласти на відповідача.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 11.05.2023 справу № 920/504/23 розподілено для розгляду судді Заєць С.В.

Ухвалою суду від 15.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі № 920/504/23 та постановлено справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами, встановлено сторонам строки для надання процесуальних документів (відзиву, відповіді на відзив, заперечення на відповідь на відзив.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов та не повідомив суд про наявність заперечень з приводу заявлених позовних вимог.

Органом поштового зв`язку повернуто конверт з вкладенням (ухвала від 15.05.2023) з відмітками «за закінченням терміну зберігання», який направлявся на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та на адресу, зазначену позивачем, як адреса проживання відповідача.

Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи викладене, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи судом.

Згідно положень ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

За ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані суду докази, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.06.2013 проведено державну реєстрацію юридичної особи Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Проспект - 2» за адресою: 40011, Сумська обл., місто Суми, проспект Шевченка, будинок 2 (далі - позивач, ОСББ), що підтверджується випискою з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців серія АВ № 270566 (а.с. 12-14).

Також 18.06.2013 рішенням загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 затверджено статут об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Проспект - 2» ( далі - статут) (а.с. 15-26).

Згідно з довідкою від 15.10.2013 наданою Управлінням майна комунальної власності Сумської міської ради власником не жилого приміщення реєстраційний номер майна: 4392188, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 109,2 м2 є приватна фірма «СДК» код: 13999620. м. Суми. пр. Шевченко, 2 (далі - відповідач), а отже є співвласником багатоквартирного будинку «Проспект - 2» .

Приміщення, яке використовує ПФ «СДК» використовується під бар «У Федіра».

Діяльність ОСББ регулюється Конституцією України, Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», Цивільним, Житловим. Земельним кодексами України, іншими законами, підзаконними нормативно-правовими актами та цим статутом (пункт 1.2 статуту).

Об`єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між членами об`єднання (пункті.6 статуту).

Відповідно до пункту 2.1 метою створення ОСББ є забезпечення захисту прав його членів, відповідно до пункту 11.1 цього статуту, та дотримання ними обов`язків щодо належного утримання та використання неподільного і загального майна житлового комплексу, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством.

Завданням та предметом діяльності ОСББ є зокрема - забезпечення сприяння членам ОСББ в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю ОСББ.

Пунктом 2.3 зазначено, що об`єднання має право, відповідно до законодавства та статуту, шляхом скликання загальних зборів:

- Створювати органи управління та визначати умови їх діяльності та оплати;

- Приймати рішення щодо надходження та витрати коштів об`єднання;

- Визначати порядок утримання, експлуатації та ремонту неподільного і загального майна відповідно до статуту;

- Встановлювати розмір платежів і внесків членів об`єднання, а також відрахувань до резервного і ремонтного фондів;

- Виключати зі свого складу членів об`єднання, які не виконують своїх обов`язків;

Брати на баланс майно об`єднання;

- Для виконання статутних завдань здійснювати необхідну господарську діяльність у порядку, визначеному законом.

У відповідності до пункту 6 статуту кошти об`єднання містяться на рахунках у банківських установах і використовуються виключно за їх призначенням; використання та розпоряджання коштами здійснюється відповідно до статуту та затвердженого кошторису; кошти об`єднання не підлягають розподілу між членами об`єднання, за винятком випадків, передбачених законом; кошти об`єднання складаються з:

- Залишків коштів на рахунках попереднього власника майна Статутних внесків і обов`язкових платежів членів об`єднання;

- Субсидій на оплату житлово-комунальних послуг та компенсацій за громадян, які користуються правом на їх отримання щодо оплати житлово-комунальних послуг у їх частці в загальному обсязі обов`язкових платежів на утримання і ремонт неподільного та загального майна у разі укладення відповідного договору між власником приміщення та об`єднанням;

- Доходів, що спрямовуються на виконання статутних завдань об`єднання отриманих у результаті діяльності юридичних осіб, засновниками яких є об`єднання.

У разі прийняття на власний баланс об`єднання всього житлового комплексу та вибору форми управління неподільним та загальним майном через статутні органи об`єднання між об`єднанням та кожним власником житлового чи нежитлового приміщення укладається договір, на основі типового договору, затвердженого спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань житлово- комунального господарства.

У разі відмови власника приміщення укладати договір або сплачувати обов`язкові платежі на утримання та ремонт неподільного майна та відповідної частки загального майна об`єднання має право звернутися до суду для стягнення нарахованих платежів у судовому порядку.

Відтак відповідно до витягу з протоколу від 10 серпня 2018 про затвердження розміру щомісячного членського внеску на утримання будинку, споруд та прибудинкової території для співвласників (мешканців, орендарів) квартир та нежитлових приміщень вирішено шляхом поіменного голосування затвердити розмір внесків, що спрямовуються на утримання будинку, споруд та прибудинкової території з

1 серпня 2018 року: - 3,50 грн. (з розрахунку на 1 м2 загальної площі квартири).

Згідно з витягом з протоколу № 12 від 22.08.2019 загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Проспект - 2» про затвердження розміру витрат на управління багатоквартирним будинком для співвласників (мешканців, орендарів) квартир та нежитлових приміщень, ухвалили затвердити загальними зборами з 01.09.2019 року розмір витрат на управління багатоквартирним будинком у розмірі 5.00 гривень за 1 кв. м. загальної площі квартир та нежитлових приміщень для співвласників (мешканців, орендарів).

Оскільки відповідач є співвласником багатоквартирного будинку за адресою . АДРЕСА_1 , то зобов`язаний сплачувати щомісячні внески та обов`язкові платежі на утримання будинку та прибудинкової території.

Так позивачем виконувались роботи та надавались послуги, з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій про, що підтверджується рахунками та акти надання послуг відповідно до яких постачальником є ОСББ, а покупцем є Приватна фірма «СДК».

Як зазначає позивач в обґрунтування позовних вимог, в порушення приписів статуту ОСББ «Проспект - 2» та норм чинного законодавства, відповідач систематично не виконував свої зобов`язання та не сплачував щомісячні внески у зв`язку з чим у відповідача утворилась заборгованість перед позивачам.

21.05.2018 позивач направив на адресу відповідача претензію відповідно до якої вимагав у добровільному порядку у семиденний строк з дня отримання претензії сплатити заборгованість за надані послуги, та повідомлено, що у разі не проведення розрахунку ОСББ буде вимушене звернутися до суду щодо стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

17.06.2021 відповідачу направлено претензію про стягнення боргу за витрати на управління багатоквартирним будинком відповідно до якої повідомлено, що у зв`язку з тим, що відповідач сплачував за послуги з управління, витрати на утримання будинку та прибудинкової території не в повному обсязі, виникла заборгованість перед ОСББ, у зв`язку з чим останній вимагав у 10 денний строк з моменту отримання претензії оплатити заборгованість.

На підтвердження того, що відповідачем не сплачено кошти позивачем надано акт звіряння взаємних розрахунків за період з січня 2016 по лютий 2023 між ОСББ «Проспект - 2» і ПФ «СДК», відповідно до якого останній має заборгованість на користь ОСББ в сумі 31 970,82 грн.

10.01.2023 прийнято рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Проспект -2» доручити правлінню ОСББ звернутися з позовною заявою до суду з вимогою стягнути заборгованість власників нежитлового приміщення ПФ «СДК» по сплаті внесків на утримання будинку та прибудинкової території, що підтверджується протоколом (додаток 11) відповідно до якого підсумки голосування по питанню 2 порядку денного (з урахуванням голосів поданих на зборах співвласників, і голосів співвласників отриманих під час проведення письмового опитування, якщо таке проводилось): «за» - 41 співвласник, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 3296,88 м1

В наслідок не задоволення претензій позивач вимушений звернутися до Господарського суду Сумської області з позовом про стягнення заборгованості в сумі 31 970,82 (тридцять одна тисяча дев`ятсот сімдесят гривень, 82 коп.)

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно- правового акта, що регулює господарську діяльність.

За нормами ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначені Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Статтею 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Співвласники багатоквартирного будинку - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Частиною 4 ст. 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено, що основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.

Частиною 1 ст. 385 Цивільного кодексу України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

За приписами ч. 1 ст. 9 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», якою визначені форми управління багатоквартирним будинком, управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об`єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.

За приписами ст. 23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» утримання і ремонт приміщень, які перебувають у власності, здійснюються відповідно до законодавства України. Власник квартири та/або нежитлового приміщення зобов`язаний відповідно до законодавства забезпечити використання, утримання, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт приміщень або їх частин без завдання шкоди майну і порушення прав та інтересів інших співвласників. Внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

Статтею 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що співвласник зобов`язаний: виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; використовувати приміщення за призначенням, дотримуватися правил користування приміщеннями; забезпечувати збереження приміщень, брати участь у проведенні їх реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення; забезпечувати дотримання вимог житлового і містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин; не допускати порушення законних прав та інтересів інших співвласників; дотримуватися вимог правил утримання житлового будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі; відшкодовувати збитки, заподіяні майну інших співвласників; виконувати передбачені статутними документами обов`язки перед об`єднанням; запобігати псуванню спільного майна, інформувати органи управління об`єднання про пошкодження та вихід з ладу технічного обладнання; дотримуватися чистоти у місцях загального користування та тиші згідно з вимогами, встановленими законодавством. Статутом об`єднання можуть бути встановлені інші обов`язки співвласників.

Згідно зі ст. 16 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання, зокрема: встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; визначати підрядника, укладати договори про управління та експлуатацію, обслуговування, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення майна з будь-якою фізичною або юридичною особою; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів.

Статтею 17 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» до прав об`єднання щодо забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків відноситься право на звернення до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.

Частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності (ч. 1 ст. 20 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»).

За приписами ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Крім того, основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 N 1875-ІV, який діяв на період спірних правовідносин (період стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з січня 2016 по лютий 2023) та втратив чинність 01.05.2019 та Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 N 2189-УІІІ, який розпочав дію з 01.05.2019.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово- комунальної послуги.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Статтею 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» унормовано, що до житлово-комунальних послуг належать:

1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем) крім утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку:

2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення. поводження з побутовими відходами.

Статтею 13 Закону визначено, що договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача.

Разом з тим, оскільки законодавством передбачений двосторонній обов`язок щодо укладення договору про надання житлово-комунальних послуг, та праву споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, відповідає визначений ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов`язок споживача (співвласника) оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом, то вважаємо, що у разі відмови від оплати таких послуг споживачем з посиланням на відсутність договору, такі заперечення не повинні

братися до уваги, оскільки споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Зазначений правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 20.04.2016 у справі № 6-2951цс15, постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 751/3840/15-ц, постановах Касаційного господарського суду від 11.04.2018 у справі № 904/2238/17 та від 16.10.2018 у справі № 904/7377/17, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.04.2020 по справі № 910/7968/19.

Отже, навіть за відсутності договору, споживач не звільняється від оплати наданих послуг.

При цьому стосовно внесків на утримання спільного майна, то в силу вимог ст. 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласник майна (житлового або нежитлового приміщення) зобов`язаний здійснювати оплати внесків своєчасно та у повному обсязі.

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.03.2018 по справі № 911/4261/16 серед обов`язків співвласників багатоквартирного будинку, визначених у ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», визначено: виконання рішення зборів співвласників; своєчасна оплата за спожиті житлово - комунальні послуги.

При цьому витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку та інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом, входять до складу витрат на управління багатоквартирним будинком та, за загальним правилом, розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, незалежно від факту використання ними належної їм квартири (нежитлового приміщення) та спільного майна.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що є таким, що виник в силу вимог закону обов`язок відповідача з оплати внесків на утримання спільного майна по АДРЕСА_1 , у розмірі 31 970,82 грн.

Відповідно до частини першої, третьої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України.

Відповідно до частини п`ятої статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилався, як на підставу позову. З урахуванням наведених вище обставин, суд задовольняє позовні вимоги щодо стягнення 31970 грн 82 коп заборгованості в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується наступним:

Позивачем при зверненні до суду з позовом заявлено до стягнення 2684 грн судового збору та 10 000 грн витрат на правничу допомогу.

Згідно з ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Сторона, на користь якої ухвалене судове рішення, має право на відшкодування витрат на правову допомогу як складової судових витрат (п. 12 ч. З ст. 2, ст. 123, ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу).

Приписи частин 2 та 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначають, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з частиною 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, серед іншого, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу Позивач надав суду:

- договір про надання правничої допомоги від 14.03.2023;

- рахунок № 33 від 25.04.2023;

- платіжну інструкцію №474,

- акт здачі-приймання робіт (наданих послуг) № 10 від 25.04.2023,

- свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та ордер.

Відповідно до частини 2 статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідач заперечень щодо розміру витрат на правничу допомогу суду не надав.

Суд вважає витрати Позивача на професійну правничу допомогу обґрунтованими.

Враховуючи, що позов задоволено у повному обсязі, на відповідача покладається обов`язок відшкодувати Позивачу 2684 грн 00 коп витрат по сплаті судового збору та 10 000 грн 00 витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 123, 129, ст. ст. 247-252, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Проспект-2 до Приватної фірми СДК про стягнення 31970 грн 82 коп. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватної фірми СДК (проспект Шевченка, буд. 2, м. Суми, 40011, код ЄДРПОУ 13999620) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Проспект-2 (проспект Шевченка, буд. 2, м. Суми, код ЄДРПОУ 38725258) 31970 (тридцять одна тисяча дев`ятсот сімдесят) гривень 82 коп. заборгованості, 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору, 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп. витрат на правничу допомогу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст. 256 ГПК України).

Повний текст рішення складено і підписано суддею 21.07.2023.

СуддяС.В. Заєць