Рішення

від 13.07.2023 по справі 916/1648/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.2023м. ХарківСправа № 916/1648/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

при секретарі судового засідання Погореловій О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1 Д, адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50; ідент. код 14360570),

до 1. Селянського (фермерського) господарства "ОДІСЕЯ" (62543, Харківська обл., Вовчанський район, с. Юрченкове, вул. Молодіжна, 25; ідент. код 24285591)

2. Фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідент. номер НОМЕР_1 ),

про стягнення 73555,55 грн.

за участю представників:

позивача не з`явився

1 - відповідач - не з`явився

2 - відповідач - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Комерційний Банк "ПриватБанк" (позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою про солідарне стягнення з Селянського (фермерського) господарства "ОДІСЕЯ" та фізичної особи ОСОБА_1 на свою користь 73555,55 грн. заборгованості (яка включає в себе 66666,66 грн боргу за кредитом, 1288,89 грн заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість та 5600,00 грн заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії), яка виникла станом на 22.02.2023 року у зв`язку з неналежним виконанням першим відповідачем взятих на себе зобов`язань за кредитним договором № б/н від 21.02.2022 р. Як на підставу позовних вимог до другого відповідача позивач посилається на договір поруки № POR1645439705120 від 21.02.2022 р. Також позивач просить вирішити питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.05.2023 року було прийнято позовну заяву ТА КБ "ПриватБанк" до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/1648/23 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Судове засідання у справі було призначено на 15 червня 2023 року о 10:00. Цією ж ухвалою відповідачу було встановлено строк - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву.

У судовому засіданні 15.06.2023 р. було постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні до 13.07.2023 р. о 10:00, в порядку ч. 2 ст. 216 ГПК України.

Сторони у судові засідання явку своїх повноважних представників не забезпечили. Відповідачами не було надано до суду відзиву на позов.

Вирішуючи питання щодо належності повідомлення відповідачів про розгляд цієї справи та дату, час та місце проведення судових засідань, судом враховано наступне.

Згідно із частиною першою статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 06.06.2023 р., як і ухвала-повідомлення від 29.06.2023 р., були направлені судом на адреси відповідачів, які збігаються із адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як місцезнаходження першого відповідача.

Факт отримання вказаної кореспонденції підтверджується поштовими повідомленнями, які були повернуті на адресу суду (а.с.48-50).

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про повідомлення відповідачів про дату, час та місце розгляду справи, а також надання відповідачам достатньо часу для реалізації ним процесуальних прав передбачених ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

За таких обставин та враховуючи належне повідомлення відповідачів про дату, час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутністю представників відповідачів за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

21.02.2022 Селянське (фермерське) господарство "ОДІСЕЯ" (клієнт) через систему інтернет-клієнт-банкінгу з використанням електронного цифрового підпису була підписана Заява про приєднання до умов та правил надання послуги "КУБ" (далі - Заява). Відповідно до якої клієнт приєднався до розділу 1.1. "Загальні положення" та підрозділу 3.2.8. Умови та правила надання послуги "КУБ" Умов та Правил надання банківських послуг (далі - Умови), що розміщені на сайті АТ КБ "Приватбанк" pb.ua на дату укладення Договору. Ця Заява та Умови разом складають кредитний договір між банком і клієнтом.

Згідно з пунктом 1.1. Заяви банк за наявності вільних коштів зобов`язується надати клієнту строковий кредит для фінансування поточної діяльності клієнта та/або для придбання основних засобів в обмін на зобов`язання клієнта з повернення кредиту, сплати процентів та ін. винагород в обумовлені цим Договором терміни.

Розмір кредиту - 100.000,00 грн. Строк кредиту - 12 місяців з дати видачі кредитних коштів. У період з дати підписання Заяви процентна ставка за користування кредитом перші 6 місяців дії кредиту становить 1,6% в місяць від початкового розміру кредиту, починаючи з 7-го місяця користування кредитом - 1,4% в місяць від початкового розміру кредиту (пункти 1.2., 1.3., 1.4. Заяви).

Пунктом 1.6. Заяви передбачено, що порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця рівними частинами до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно з цим числом; погашення процентів щомісяця до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно з цим числом.

Розділом 2 Заяви клієнт підтверджує ознайомлення з розділом 1.1. "Загальні положення", а також підрозділом "3.2.8. Умови та Правила надання кредиту "Кредит КУБ" Умов та правил надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті Банку за адресою https://privatbank.ua/terms, у редакції, чинній на дату підписання цієї Заяви.

Договір є чинним з моменту підписання клієнтом заяви про приєднання. Строк дії Договору встановлюється з дати його укладення і до повного виконання сторонами зобов`язань за Договором (пункт 3.2.8.11. Умов).

Додатком №1 до Заяви визначений графік погашення основної суми боргу та процентів за кредитом.

Крім того, в якості забезпечення відповідачем-1 своїх зобов`язань за кредитним договором, 21.02.2022 між ОСОБА_1 (поручитель) та АТ КБ "Приватбанк" (кредитор) був укладений Договір поруки від 21.02.2022 №POR1645439705120 (далі - Договір поруки). Згідно з його умовами поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за "Угодою 1" в тому ж розмірі, що і боржник (Селянське (фермерське) господарство "ОДІСЕЯ"), включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Як зазначає позивач, ним були виконані свої зобов`язання за кредитним договором у повному обсязі та надано відповідачеві-1 кредитні кошти в розмірі 100.000,00 грн, про що свідчить виписка по рахунку Селянського (фермерського) господарства "ОДІСЕЯ".

Однак, відповідач-1 свої зобов`язання по погашенню кредиту в повному обсязі не виконав, грошові кошти згідно умов кредитного договору повністю не повернув, внаслідок чого станом на 22.02.2023 за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 73555,55 грн, яка складається з: 66666,66 грн - заборгованість за кредитом; 1288,89 грн заборгованості за відсотками; 5600,00 грн - заборгованість по відсоткам у вигляді щомісячної комісії.

Враховуючи те, що відповідач 2 виступив поручителем відповідача за кредитним договором, позивач звернувся до суду із позовом про солідарне стягнення вищезазначеної заборгованості з відповідача 1 та відповідача 2.

Відповідно до ст.553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

У разі порушення боржником зобов`язання. Забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Стаття 554 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

ГПК України передбачає, що господарські суди розглядають справи у спорах, які виникають, зокрема, при виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці (пункт 1 частини першої статті 20 ГПК України).

Отже, господарські суди мають юрисдикцію, зокрема, щодо розгляду: спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці. У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи. Така юрисдикція визначається, враховуючи суб`єктний склад основного зобов`язання.

Оскільки стороною основного зобов`язання є юридична особа Селянське (фермерське) господарство "ОДІСЕЯ", а фізична особа (відповідач-2) є поручителем у даному зобов`язані, слід зазначити, що господарські суди мають юрисдикцію, зокрема, щодо розгляду спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці. У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення підсудності господарському суду щодо розгляду відповідної справи.

За таких обставин, даний спір підлягає розгляду в господарському суді.

До аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13.03.2018 у справі №415/2542/15-ц (провадження №14-40цс18).

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини. В статті 174 Господарського кодексу України визначено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. При цьому, ст. 12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд. Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

З огляду на встановлений статтею 204 ЦК України принцип правомірності правочину, суд приймає підписану відповідачем-1 Заяву про приєднання до умов та правил "КУБ" як належну підставу, у розумінні норм статті 11 названого Кодексу, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Отже, у межах кредитного договору позичальник отримує кредитні кошти у своє тимчасове користування на умовах повернення, платності і строковості.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернені позики.

Стаття 1049 ЦК України встановлює, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтями 525, 526 ЦК України, що кореспондуються за змістом з положеннями статті 193 ГК України, передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем-1 був укладений за допомогою КЕП кредитний договір від 21.02.2022 №б/н, на виконання умов якого позивач видав відповідачеві-1 кредит у розмірі 100.000,00 грн строком на 12 місяців з дати видачі кредиту, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме випискою по рахунку (арк спр. 19). Таким чином, матеріалами справи підтверджено виконання позивачем своїх договірних зобов`язань.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Нормами статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за укладений кредитним договором від 21.02.2022 №б/н у частині повернення кредиту, сплати процентів у повному обсязі та станом на 22.02.2023 заборгованість відповідача-1 перед позивачем за кредитом становить 73555,55 грн, яка складається з: 66666,66 грн - заборгованість за кредитом; 1288,89 грн заборгованості за відсотками; 5600,00 грн - заборгованість по відсоткам у вигляді щомісячної комісії.

Перевіривши розрахунок заборгованості за кредитом та за відсотками у вигляді щомісячної комісії, суд визнає його обґрунтованим та арифметично вірним. При цьому докази повернення відповідачем-1 суми кредиту в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Всупереч положень статей 13, 74 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом) відповідачем-1 факту належного виконання зобов`язання у визначений кредитним договором від 21.02.2022 № б/н строк не доведено; доводів та документів позивача не спростовано; доказів об`єктивної неможливості заперечення вимог чи погашення заборгованості не надано.

Частиною першою статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з частиною першою статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Так, у забезпечення виконання зобов`язань Селянського (фермерського) господарства "ОДІСЕЯ" за кредитним договором від 21.02.2022 № б/н між позивачем та відповідачем-2 був укладений Договір поруки, предметом якого, відповідно до пункту 1.1. є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання відповідачем-1 (боржником) зобов`язань за угодами-приєднання. (Заява про приєднання до умов та правил "КУБ").

Відповідно до статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Враховуючи зазначене вище, оскільки факт наявності заборгованості за кредитним договором від 21.02.2022 № б/н у загальному розмірі 73555,55 грн документально підтверджений та відповідачами не спростований та враховуючи, що в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між позивачем та відповідачем-2 укладений Договір поруки, позовні вимоги в цій частині визнаються судом обґрунтованими .

Відповідно до положень статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно зі статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини першої статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи приписи статті 526 ЦК України та статті 193 ГК України, якими передбачено, що зобов`язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини, доведеність з боку позивача факту порушення відповідачем-1 умов кредитного договору та діючого законодавства, та оскільки відповідачами не спростовано наявності заборгованості - суд приходить до висновку про наявність у справі достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог про солідарне стягнення з відповідача-1 та відповідача-2 на користь позивача 66666,66 грн - заборгованість за кредитом; 1288,89 грн заборгованості за відсотками; 5600,00 грн - заборгованість по відсоткам у вигляді щомісячної комісії.

У відповідності до пункту 2 частини першої статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд зазначає, що солідарне стягнення суми судових витрат, до яких належать витрати зі сплати судового збору, положеннями ГПК України не передбачено.

Враховуючи задоволення позову, витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви підлягають відшкодуванню відповідачами в розмірі 1.342,00 грн з кожного на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Селянського (фермерського) господарства "ОДІСЕЯ" (62543, Харківська обл., Вовчанський район, с. Юрченкове, вул. Молодіжна, 25; ідент. код 24285591) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідент. номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1 Д, адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50; ідент. код 14360570) 66 666,66 грн заборгованість за кредитом, 1 288,89 грн - заборгованість за відсотками, 5 600,00 грн - відсотки.

3. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "ОДІСЕЯ" (62543, Харківська обл., Вовчанський район, с. Юрченкове, вул. Молодіжна, 25; ідент. код 24285591) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1 Д, адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50; ідент. код 14360570) витраті зі сплати судового збору в розмірі 1 342,00 грн.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідент. номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1 Д, адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50; ідент. код 14360570) витраті зі сплати судового збору в розмірі 1 342,00 грн.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).

Відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено "18" липня 2023 р.

СуддяМ.І. Шатерніков