Рішення

від 19.07.2023 по справі 926/2137/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Чернівці

19 липня 2023 року Справа № 926/2137/23

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Гушилик С.М. а участю помічниці судді Чепишко М.І., яка за дорученням судді виконує повноваження секретаря судового засідання, розглянувши справу №926/2137/23

За позовом Чернівецького обласного центру зайнятості (58000, Чернівецька обл., м.Чернівці, вул, Університетська, буд. 31)

в особі Дністровської філії Чернівецького обласного центру зайнятості (60100, Чернівецька обл., Дністровський р-н, смт.Кельменці, вул, Головачука, буд. 6)

до відповідача Хотинської міської ради (60000, Чернівецька обл., Дністросвький р-н, м.Хотин, вул. О. Кобилянської, буд.2-А)

про стягнення грошових коштів в сумі 24710,58 грн

За участю представників:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: Гіждівський В.В. представник (виписка ЄДР)

СУТЬ СПОРУ: Чернівецький обласний центр зайнятості в особі Дністровської філії Чернівецького обласного центру зайнятості звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Хотинської міської ради про стягнення грошових коштів в сумі 24710,58 грн.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що громадянка ОСОБА_1 перебувала на обліку в Хотинській районній філії Чернівецького обласного центру зайнятості, як безробітна, з 08.08.2022 року по 24.10.2022 року та отримала виплати за вказаний період в сумі 24710,58 грн. Рішенням Хотинського районного суду Чернівецької області по справі №724/1460/22 від 11.10.2022 року визнано п.27 розпорядження Хотинського міського голови №45-ОС від 21.06.2022 року "Про фактичне вивільнення працівників Комунального закладу "Заклад загальної середньої освіти №2 Хотинської міської ради", яким звільнено ОСОБА_1 з 06.07.2022 року з посади вихователя за п.1 ст.40 КЗпП України у зв`язку із скороченням чисельності штату працівників, - незаконним та скасовано його. Визнано ОСОБА_1 , такою, що звільнена 10.08.2022 року з посади вихователя у зв`язку з ліквідацією установи.

Таким чином, у зв`язку із зміною дати звільнення ОСОБА_1 на 10.08.2022 року станом на дату набуття статусу безробітної в Хотинській районній філії - 08.08.2022 року особа належала до категорії зайнятого населення згідно ст.4 Закону України "Про зайнятість населення". Внаслідок недотримання відповідачем норм законодавства, ОСОБА_1 отримала страхові виплати, як безробітна особа. Отже, такі виплати підлягають стягненню з роботодавця. Відповідач листи-вимоги від 09.11.2022 року №931/2411.002-22 та 21.11.2022 року №953/2411.002-22 не виконав, кошти самостійно не повернув, що стало підставою для звернення з позовом про стягнення з Хотинської міської ради, як роботодавця, коштів, які виплачені як допомога по безробіттю в сумі - 24710,58 грн.

22.05.2023 року відділом документального та інформаційного забезпечення суду зареєстровано матеріали позовної заяви за вх.№2137.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.05.2023 року позовну заяву за вх.№2137 передано судді Гушилик С.М.

Ухвалою суду від 23.05.2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи на 13.06.2023 року.

05.06.2023 року до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№2347), в якому останній просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що правових підстав щодо перерахунку коштів у Хотинської міської ради не було, останнім здійснено виплати по заробітній платі ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу на підставі рішення Хотинського районного суду, також міська рада вважає, що фізична особа цілком правомірно отримувала допомогу по безробіттю від центру зайнятості, а тому повернення виплаченої допомоги по безробіттю задоволенню не підлягає.

08.06.2023 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив (вх.№2428), в якій останній заперечує проти доводів відповідача, спростовуючи наступним, ОСОБА_1 було звільнено на підставі розпорядження Хотинського міського голови, а відтак він є роботодавцем фізичної особи. Внаслідок недотримання норма законодавства, яким визначено порядок звільнення працівників у зв`язку із ліквідацією установи, що призвело до визнання незаконним і скасуванням звільнення особи з 06.07.2022 року з вини роботодавця, статус безробітної ОСОБА_1 08.08.2022 року є незаконним і відповідно виплата допомоги по безробіттю за період перебування на обліку в службі зайнятості підлягає стягненню з роботодавця.

У зв`язку з нез`явленням представника відповідача ухвалою суду від 13.06.2023 року відкладено розгляд справи на 29.06.2023 року.

У судових засіданнях 29.06.2023 року та 12.07.2023 року оголошено перерву.

12.07.2023 року від відповідача надійшов уточнений відзив на позов, в якому останній частково визнає позовні вимоги, а саме: в частині стягнення коштів за період з 11.10.2022 року до 25.10.2022 року, тобто з моменту оголошення рішення Хотинського районного суду і до дати припинення реєстру безробітної, в решті позивних вимог просить відмовити.

Позивач в усній формі заперечив проти доводів відповідача та просив надати час для ознайомлення з доводами відповідача, а відтак у судовому засіданні оголошено перерву до 19.07.2023 року, про що представники сторін повідомленні під розписку.

Представник позивача у судовому засіданні не з`явився, причини нез`явлення суду не повідомив.

При здійсненні правосуддя суд має виходити з необхідності дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених в статтях 2, 4 Господарського процесуального кодексу України стосовно забезпечення права сторін на розгляд справ у господарському суді після їх звернення до нього у встановленому порядку, гарантованому чинним законодавством та всебічно забезпечити дотримання справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку. Строки, що встановлюються судом (наприклад, строк для усунення недоліків позовної заяви чи апеляційної скарги), повинні відповідати принципу розумності. Визначаючи (на власний розсуд) тривалість строку розгляду справи, суд враховує принципи диспозитивності та змагальності, граничні строки, встановлені законом, для розгляду справи при визначенні строків здійснення конкретних процесуальних дій, складність справи, кількість учасників процесу, можливі труднощі у витребуванні та дослідженні доказів тощо. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Частиною 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи, що позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, суд дійшов висновку про те, що неявка в судове засідання представника позивача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Дослідивши всі докази та з`ясувавши обставини справи, враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

У судовому засіданні, 19.07.2023 року, відповідач підтвердив, що ними визнаються 15 днів виплат ОСОБА_1 допомоги по безробіттю за період з 11.10.2022 року по 25.10.2022 року, а відтак, просить позовні вимоги задовольнити частково в цій частині, а в решті позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення уповноваженого представника відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

06.07.2022 року звільнено ОСОБА_1 з посади вихователя у зв`язку із скороченням чисельності штату працівників Хотинського закладу загальної середньої освіти №2 Хотинської міської ради на підставі п.1 ст.40 Кодексу Законів про Працю України (далі КЗпП України), що підтверджується витягом з розпорядження Хотинської міської ради №45-ОС від 21.06.2022 року

05.08.2022 року громадянка ОСОБА_1 звернулася за послугами з працевлаштування до Хотинської районної філії Чернівецького обласного центру зайнятості.

У зв`язку із відсутністю підходящої роботи 08.08.2022 року ОСОБА_1 надано статус безробітної та призначено виплату допомогу по безробіттю, згідно наказу директора Хотинської районної філії Чернівецького обласного центру зайнятості №НТ220808 від 08.08.2022 року та розпочато виплати останній допомоги по безробіттю на підставі п.1 ст.22, ст.23 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Рішенням Хотинського районного суду Чернівецької області по справі №724/1460/22 від 11.10.2022 року позов ОСОБА_1 до Хотинської міської ради Чернівецької області про визнання звільнення незаконним, про зміну формулювання звільнення та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задоволено частково. Визнано пункт 27 розпорядження Хотинського міського голови №45-ОС від 21.06.2022 року "Про фактичне вивільнення працівників КЗ "Заклад загальної середньої освіти №2 Хотинської міської ради", яким звільнено ОСОБА_1 з 06.07.2022 року з посади вихователя Комунального закладу "Хотинський заклад загальної середньої освіти № 2" за п.1 ст.40 КЗпП України у зв`язку із скороченням чисельності штату працівників незаконним та скасовано його. Визнано ОСОБА_1 , такою, що звільнена 10.08.2022 року з посади вихователя Комунального закладу "Заклад загальної середньої освіти №2 Хотинської міської ради" за п.1 ст.40 КЗпП України у зв`язку з ліквідацією установи.

На виконання рішення Хотинського районного суду по справі №724/1460/22 від 11.10.2022 року міським головою Хотинської міської ради 25.10.2022 року видано розпорядження №107-ОС, яким скасовано пункт 27 розпорядження Хотинського міського голови Хотинської міської ради №45-ОС від 21.06.2022 року, яким звільнено ОСОБА_1 , з 06.07.2022 року, за п.1 ст.40 КЗпП України, у зв`язку із скороченням чисельності штату та визнано ОСОБА_1 звільненою 10.08.2022 року, за п.1 ст.40 КЗпП України, у зв`язку з ліквідацією установи.

За період перебування на обліку в Хотинській районній філії Чернівецького обласного центру зайнятості з 08.08.2022 року по 24.10.2022 року ОСОБА_1 нараховано та виплачено допомогу по безробіттю в сумі 24710,58 грн.

09.11.2022 року та 21.11.2022 року на адресу Хотинської міської ради надсилалися листи-вимоги за вх.№931/2411.002-22 та №953/2411.002-22 про відшкодування коштів в добровільному порядку на рахунок Чернівецького обласного центру зайнятості.

У відповідях на листи-вимоги 16.11.2022 року та 01.12.2022 року міська рада повідомила позивача про те, що у зв`язку із відсутністю розпорядження про поновлення на роботі ОСОБА_1 та відсутністю у Хотинської міської ради повноважень роботодавця, листи-вимоги не підлягають задоволенню.

З урахуванням того, що відповідач самостійно, не повернув кошти виплачені особі, як допомога по безробіттю, позивач звернувся до суду про стягнення коштів в сумі 24710,58 грн, посилаючись на те, що відповідачем недотримано норми законодавства, яким визначено порядок звільнення працівників у зв`язку із ліквідацією установи, що призвело до визнання незаконним і скасування звільнення особи з 06.07.2022 року з вини роботодавця Хотинської міської ради, відповідно виплата допомоги по безробіттю за період перебування на обліку в службі зайнятості підлягає стягненню з роботодавця (відповідача).

Відповідач у свою чергу заперечив проти доводів, посилаючись на те, що ним не виконані вимоги у зв`язку із відсутністю правових підстав щодо перерахунку коштів. Тобто до моменту оголошення рішення суду особа вважається безробітною, тому цілком правомірно отримує допомогу по безробіттю і отримати з роботодавця суму цієї допомоги, як безпідставно виплачену неможливо. Також відповідачем зазначено, що ОСОБА_1 на роботі не поновлено, у Хотинської міської ради відсутні повноваження роботодавця, а вимога про повернення коштів виплачених безробітній ОСОБА_1 у період перебування її на обліку в Хотинській районній філії Чернівецького обласного центру зайнятості є безпідставною. При цьому, у своїх додаткових поясненнях відповідач визнає 15 днів виплат допомоги по безробіттю вказаній особі за період перебування на обліку в службі зайнятості з 11.10.2022 року, тобто з моменту оголошення рішення Хотинським районним судом до 25.10.2022 року, дати припинення реєстрації безробітної, отже позовні вимоги можуть бути задоволені частково.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення", відносини у сфері зайнятості населення регулюються Конституцією України, цим Законом, Кодексом законів про працю України, Господарським та Цивільним кодексами України, Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", іншими актами законодавства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення" безробіття - соціально-економічне явище, за якого частина осіб не має змоги реалізувати своє право на працю та отримання заробітної плати (винагороди) як джерела існування.

Зареєстрований безробітний - особа працездатного віку, яка зареєстрована в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, як безробітна і готова та здатна приступити до роботи (п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення").

Відповідно до ст. 43 Закону України "Про зайнятість населення" статус безробітного може набути, зокрема, особа працездатного віку, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи. Статус безробітного надається особам за їх особистою заявою.

Згідно ст. 44 Закону України "Про зайнятість населення" зареєстровані безробітні мають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та цього Закону.

Відповідно до п. 1 ст. 1 "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (далі - Закон) загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) - це система прав, обов`язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Страховим випадком є подія, через яку застраховані особи втратили заробітну плату (грошове забезпечення) або інші передбачені законодавством України доходи внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу; застраховані особи опинилися в стані часткового безробіття (п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону).

Право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги мають застраховані особи (ч. 1 ст. 6 Закону).

Частинами 1, 2 ст.8 Закону визначено, що Фонд загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття створений для управління страхуванням на випадок безробіття, акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення застрахованих інших функцій згідно із цим кодексом і статутом фонду. Держава є гарантом застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом.

Як визначено в ч. 2 ст. 34 Закону Фонд загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття зобов`язаний, серед іншого, виплачувати забезпечення та надавати соціальні послуги, передбачені цим Законом; вживати заходів до раціонального використання коштів і забезпечення його фінансової стабільності; контролювати правильність витрат за страхуванням на випадок безробіття, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань страхування на випадок безробіття, правильність призначення роботодавцем та виплати застрахованим особам допомоги по частковому безробіттю.

За ч. 2 ст.21 Закону України "Про зайнятість населення" центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи.

Допомога по безробіттю обчислюються виходячи з даних про страховий стаж безробітного, який виникає в разі сплати страхових внесків. Факт сплати підтверджується даними Державного реєстру, який є єдиним (виключним) джерелом інформації про наявність та періоди, за які було сплачено страхові внески.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", пункту пп1.2.3.4 п.30 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2018 року №792, пп.17 п.1 ст.45 Закону України "Про зайнятість населення" центр зайнятості припиняє реєстрацію особи, як безробітної з інших підстав, передбачених порядком реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних.

Відповідно до ст. 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" з роботодавця утримуються: сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду; незаконно виплачена безробітному сума забезпечення у разі неповідомлення про його прийняття на роботу; незаконно отримана сума допомоги по частковому безробіттю.

У відповідності до абз.2 п.6 Порядку розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України та Державної подоткової адміністрації від 13.02.2009 року № 60/62 та зареєтрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2009 року за № 232/16248, якщо відомості про доходи особи, на підставі яких призначено матеріальне забезпечення, є недостовірними з вини роботодавця, центри зайнятості проводять перерахунок страхових виплат з дня їх призначення. Суми незаконно виплачених коштів повертаються роботодавцем.

Предметом позову у даній справі є вимога про стягнення з відповідача 24710,58 грн допомоги по безробіттю за період з 08.08.2022 року по 24.10.2022 року, виплачених ОСОБА_1 , яка у зв`язку із порушенням відповідачем порядку звільнення на дату 08.08.2022 року не мала права на набуття статусу безробітної та призначення вказаної допомоги.

При дослідженні доказів судом з достовірністю встановлено, що 05.08.2022 року Хотинська районна філія Чернівецького обласного центру зайнятості створила персональну картку на громадянку ОСОБА_1 , 08.08.2022 року остання звернулась із заявою про надання їй статусу безробітного та призначення їй виплати допомоги по безробіттю. Наказом Хотинської районної філії Чернівецького обласного центру зайнятості №НТ220808 від 08.08.2022 року особі ОСОБА_1 було надано статус безробітної та призначено виплати допомоги по безробіттю.

Загальна сума нарахувань Чернівецьким обласним центром зайнятості допомоги бо безробіттю ОСОБА_1 склала 24710,58 грн, що підтверджено витягами з відомостей виплат № 270 за серпень 2022р, № 284, №294, №296 за вересень 2022р., №311 за жовтень 2022р., № 323 за листопад 2022р.

Вказані виплати також підтверджені листами Чернівецького обласного центру зайнятості №2441/24.07-22 від 03.11.2022 року, №985/2411-22 від 17.11.2022 року.

Рішенням Хотинського районного суду Чернівецької області від 11.10.2022 року встановлено, що роботодавець не виконав вимогу щодо персонального повідомлення працівника ОСОБА_1 про заплановане звільнення у відповідності до вимог закону за два місяці до дати звільнення, а тому суд визнав п.27 розпорядження Хотинського міського голови № 45-ОС від 21.06.2022 року "Про фактичне вивільнення працівників КЗ "Заклад загальної середньої освіти № 2 Хотинської міської ради", яким звільнено ОСОБА_1 з 06.07.2022 року з посади вихователя Комунального закладу "Хотинський заклад загальної середньої освіти № 2" за п.1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку із скороченням чисельності штату працівників, незаконним та скасував його. Визнано ОСОБА_1 звільненою з 10.08.2022 року з посади вихователя, у зв`язку із ліквідацією установи.

Відповідно до ч. 4. ст.75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Факт неправомірного звільнення особи ОСОБА_1 відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України встановлений рішенням Хотинського районного суду Чернівецької області, а відтак доказуванню не підлягає.

Відповідно до розпорядження Хотинської міської ради №107-ОС від 25.10.2022 року визнано ОСОБА_1 такою, що звільнена 10.08.2022 року за п.1 ст.40 КЗпП України, у зв`язку із ліквідацією установи.

Листом виконавчого комітету Хотинської міської ради №02-13-10-1657 від 26.10.2022 року з метою уникнення надмірних виплат з Державного бюджету України проінформовано Хотинську районну філію Чернівецького обласного центру зайнятості про зміну дати та підстав звільнення ОСОБА_1

09.11.2022 року Хотинська районна філія Чернівецького обласного центру зайнятості на підставі рішення Хотинського районного суду від 11.10.2022 року по справі №724/1460/22 здійсненням розрахунку допомоги по безробіттю надіслала Хотинській міській раді, як роботодавцю громадянки ОСОБА_1 лист-вимогу № 931/2411.002-22 про повернення суми виплаченої допомоги по безробіттю, яка була нарахована останній у період перебування її на обліку в центрі зайнятості з 08.08.2023 року по 24.10.2022 року в сумі 22823,48 грн та 21.11.2023 року центр зайнятості звернувся із листом №953/2411.002-22 про збільшення розміру претензійних вимог у зв`язку із здійсненням остаточного розрахунку допомоги по безробіттю ОСОБА_1 було донараховано за період з 19.10.2022 року по 24.10.2022 року допомогу в сумі 1887,10 грн.

Листами №02-13-10-1788 від 16.11.2022 року та 02-13-10-1879 від 01.12.2022 року Хотинська міська рада повідомила центр зайнятості, що у міської ради відсутні правові підстави щодо повернення коштів.

Однак, в ході розгляд справи №926/2137/23, у своїх уточнених поясненнях відповідач визнав 15 днів виплат допомоги по безробіттю ОСОБА_1 за період з 11.10.2022 року по 25.10.2022 року, посилаючись на те, що 11.10.2022 року Хотинський суд виніс рішення яким скасував п.27 розпорядження Хотинської міської ради №45-ОС від 21.06.2022 року та визнав звільнення незаконним, отже, з цього часу дана особа отримувала виплати незаконно, а відтак, виплати за цей період виплати дійсно повинні бути покладені на Хотинську міську раду.

Згідно з ч.1 ст. 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.1 ст.1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Загальними правовими підставами відповідальності за завдану майнову шкоду є наявність складу цивільного правопорушення, необхідними елементами якого є: - протиправна поведінка (дії чи бездіяльність) особи; - шкідливий результат такої поведінки (шкода); - причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою та вина.

Наявність всіх чотирьох складових правопорушення є необхідною вимогою для притягнення до відповідальності, якщо інше не встановлено законом. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Факт зміни дати звільнення працівника через неналежне повідомлення останнього у даному випадку підтверджує наявність протиправних дій та вини Хотинської міської ради, так як саме відповідач допустив неправомірне звільнення особи, що потягнуло за собою неправомірне звернення до центру зайнятості, надання їй статусу безробітнього та виплату допомоги, навіть якщо така особа і не була поновлена на роботі за рішенням суду у зв`язку з ліквідацією установи.

Отже, доводи відповідача суперечать вище викладеному, так як у відповідності до вимог чинного законодавства останній неправомірно звільнив особу, що підтверджено рішенням Хотинського суду у справі №724/1460/22, внаслідок чого, дана особа неправомірно отримала статус безробітної та як наслідок їй було виплачено грошові кошти, які у відповідності до вимог ст.35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" слід утримати з роботодавця.

Таким чином, на переконання суду, через неправомірні дії Хотинської міської ради, які полягали в неправильній даті звільнення працівника та неправильній підставі, 08.08.2022 року ОСОБА_1 безпідставно надано статус безробітного та виплачена допомога у сумі 24710,58 грн, чим завдано шкоду Чернівецькому обласному центру зайнятості в особі Дністровської філії тому суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі.

Частина 1 ст. 73 ГПК України визначає, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

При цьому ч. 1 ст. 74 ГПК України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписом ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ч. 1 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом приписів статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов висновку, що позовна заява Чернівецького обласного центру зайнятості в особі Дністровської філії Чернівецького обласного центру зайнятості є обґрунтованою, документально підтвердженою, відповідачем не спростованою, а відтак такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684,00 грн покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 12, 13, 73-79, 86, 129, 194, 222, 232, 233, 236-238, 240-241, 251-252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.Позовні вимоги Чернівецького обласного центру зайнятості в особі Дністровської філії Чернівецького обласного центру зайнятості до Хотинської міської ради про стягнення грошових коштів в сумі 24710,58 грн - задовольнити в повному обсязі.

2.Стягнути з Хотинської міської ради (60000, Чернівецька обл., Дністросвький р-н, м.Хотин, вул. О. Кобилянської, буд.2-А, код 04062205) на користь Чернівецького обласного центру зайнятості в особі Дністровської філії Чернівецького обласного центру зайнятості (58000, Чернівецька обл., м.Чернівці, вул, Університетська, буд. 31, код 05392708, р/р UA638201720355479032700706226 відкритий в Державній казначейській службі України, м.Київ, одержувач Чернівецький обласний центр зайнятості, вид платежу повернення допомоги по безробіттю) грошові кошти в сумі 24710,58 грн та 2684,00 грн судового збору.

Відповідно до статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.

Повний текст рішення складено та підписано 21.07.2023

Суддя С.М. Гушилик