Ухвала

від 21.07.2023 по справі 366/2167/23

ІВАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 366/2167/23

Провадження №; 2/366/410/23

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"21" липня 2023 смт. Іванків

Суддя Іванківського районного суду Київської області судді Слободян Н.П., розглянувши матеріали

позовної заяви

Керівника ВишгородськоїокружноїпрокуратуриКиївської області (07301, Київська область, м. Вишгород, вул. Кургузова, 13), в інтересах держави в особіКиївської обласноїдержавної адміністрації,( 01196, м. Київ, площа Лесі Українки, 1)

до

1.Вишгородської районної державної адміністраціїКиївської області(07300, Київська область Вишгородський район, м. Вишгород, площа Шевченка, 1),

2. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ),

3. ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ),

4. ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ),

5. ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 ),

6. ОСОБА_5 (с. Ряськівка, Машківський район, Полтавська область, 39153),

7. ОСОБА_6 ( АДРЕСА_5 ),

8. ОСОБА_7 (садове товариство «Дніпро-2», м. Київ, 02131),

9. ОСОБА_8 (с. Олізарівка Вишгородського району Київської області, 07231),

10. ОСОБА_9 ( АДРЕСА_6 ),

11. ОСОБА_10 ( АДРЕСА_7 ),

12. ОСОБА_11 ( АДРЕСА_8 ),

13. ОСОБА_12 ( АДРЕСА_9 ),

14. ОСОБА_13 ( АДРЕСА_10 ),

15. ОСОБА_14 ( АДРЕСА_11 )

третя особа, яка не заявляє позовних вимог на предмет спору, на стороні позивача:Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України(01601, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 9а, код ЄДРПОУ 44768034)

проусунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельними ділянками лісового фонду,

ВСТАНОВИЛА:

Керівником Вишгородської окружної прокуратури 19.07.2023 до Іванківського районного суду подано зазначений позов, у якому прокурор просить суд:

1. Залучити до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» (01601, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 9а, код ЄДРПОУ 44768034).

2. Усунути перешкоди у здійсненні Київської обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельними ділянками лісогосподарського призначення шляхом визнання недійсним розпорядження Іванківської РДА від 20.12.2007 № 1091 «Про затвердження проекту відводу земельних ділянок».

3. Усунути перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельними ділянками лісогосподарського призначення шляхом визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки:

- серії ЯЗ № 449215, виданий 13.11.2008 ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 3222081400:02:002:0019;

- серії ЯЗ № 449216, виданий 13.11.2008 ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 3222081400:02:001:0029;

- серії ЯЗ № 449217, виданий 13.11.2008 ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 3222081400:02:001:0030;

- серії ЯЗ № 449218, виданий 13.11.2008 ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 3222081400:02:001:0031;

- серії ЯЗ № 449236, виданий 13.11.2008 ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 3222081400:02:001:0020;

- серії ЯЗ № 449237, виданий 13.11.2008 ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 3222081400:02:001:0021;

- серії ЯЗ № 449238, виданий 13.11.2008 ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 3222081400:02:001:0022;

- серії ЯЗ № 449239, виданий 13.11.2008 ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 3222081400:02:001:0023;

- серії ЯЗ № 449240, виданий 13.11.2008 ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 3222081400:02:001:0024;

- серії ЯЗ № 449241, виданий 13.11.2008 ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 3222081400:02:001:0025;

- серії ЯЗ № 449242, виданий 13.11.2008 ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 3222081400:02:001:0026;

- серії ЯЗ № 449243, виданий 13.11.2008 ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 3222081400:02:001:0027;

- серії ЯЗ № 449244, виданий 13.11.2008 ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 3222081400:02:001:0028.

4.Усунути перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельними ділянками лісогосподарського призначення, шляхом повернення на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації земельних ділянок з кадастровими номерами 3222081400:02:002:0019; 3222081400:02:001:0029; 3222081400:02:001:0030; 3222081400:02:001:0031 від ОСОБА_1 ; 3222081400:02:001:0020; 3222081400:02:001:0021; 3222081400:02:001:0022; 3222081400:02:001:0023; 3222081400:02:001:0024; 3222081400:02:001:0025; 3222081400:02:001:0026; 3222081400:02:001:0027; 3222081400:02:001:0028 від ОСОБА_2 .

5. Стягнути з відповідачів на користь Київської обласної прокуратури сплачений судовий збір.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.07.2023, визначено головуючого суддю (суддю-доповідача): Слободян Н.П.

Дослідивши матеріали позовної заяви, приходжу до висновку про залишення позовної заяви без руху, з огляду на наступне.

Вимоги до позовної заяви встановлені ст.ст.175, 177 ЦПК України.

Відповідно до ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява має містити відомості: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язків досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Зазначаючи зареєстроване місце проживання відповідачів, прокурор не зазначає джерела таких відомостей. Зокрема, ним зазначено такими адресами:

ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 ), в той час як у оспорюваних державних актах зазначено « АДРЕСА_12 ». Інших відомостей надані суду матеріали не містять;

ОСОБА_2 - АДРЕСА_2 , в той час як у оспорюваних державних актах зазначено « АДРЕСА_13 ». Інших відомостей надані суду матеріали не містять;

ОСОБА_3 - АДРЕСА_3 , а ОСОБА_9 ( АДРЕСА_6 ). Населеного пункту з такою назвою з 2020 року не існує. За даними, які є у вільному доступі в мережі Інтернет, є м. Заводськем уМиргородському районіПолтавської області;

ОСОБА_4 - АДРЕСА_4 , а ОСОБА_14 - АДРЕСА_11 ). Прокурором не зазначено район, у якому знаходиться зазначений населений пункт;

ОСОБА_5 - (с. Ряськівка, Машківський район, Полтавська область, 39153. За даними, які є у вільному доступі в мережі Інтернет, такого населеного пункту не існує. Є с. Рямське, уМихайлівській сільській громадіПолтавського районуПолтавської області;

ОСОБА_8 - с. Олізарівка Вишгородського району Київської області, 07231. Не зазначено точна адреса (вулиця та номер будинку).

Крім того, відповідно дост. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити ціну позову.

Ціна позову прокурором не зазначена. Навпаки, у позовній заяві зазначено, що позов має немайновий характер.

Частиною 4статті 177 ЦПК Українипередбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Закон України «Про судовий збір»визначає ставки для сплати судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви, що містить вимоги майнового та немайнового характеру.

Відповідно до ч.2ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 8.07.2011 р., за подання юридичною особою позовної заяви немайнового характеру стягується судовий збір у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання позовної заяви майнового характеру стягується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 1статті 4 Закону України «Про судовий збір»встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України «Про державний бюджет України на 2023 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2023 року з 01 січня встановлений у розмірі 2684 грн.

Отже, судовий збір за подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру становить у розмірі 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 2684 грн. та не більше 939400 грн.

Відповідно до ч.3, 6ст.6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Судовий збір справляється з урахуванням загальної суми позову у разі подання позову одним позивачем до кількох відповідачів.

Тобто, якщо в позовній заяві об`єднано кілька самостійних вимог майнового характеру, пов`язаних між собою, то, враховуючи, що об`єктом справляння судового збору є позовна заява, максимальний розмір судового збору має відповідати загальній сумі всіх вимог. При цьому судовий збір може бути сплачено окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.

П.2 ч.1ст. 176 ЦПК Українивизначено, що у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

Відповідно до ч.2ст.176 ЦПК України, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого.

Така ж норма закріплена у ч.2ст. 6 Закону України «Про судовий збір»У разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми.

Згідно роз`яснень викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020по справі№910/13737/19, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

Як вбачається з позову, позивачем заявлено 14 вимог немайнового характеру (про усунення перешкод у здійсненні права шляхом визнання недійсним розпорядження РДА та шляхом визнання недійсними 13 державних актів про право власності на земельну ділянку. Кожна з цих вимог є об`єктом справляння судового збору (щодо рішення та 13 державних актів на конкретні земельні ділянки з присвоєними їм відповідними кадастровими номерами, сформовані як самостійні об`єкти цивільного права (ст. 79-1 ЗК України)), а, відтак, за вказаними вимогами підлягає сплаті судовий збір: за першою вимогою (про визнання недійсним рішення 2684 грн., за 13 вимогами про визнання недійсними 13 державних актів 34892 грн. ( 13х2684 грн.).

Крім того, прокурором заявлено вимоги про повернення 13 земельних ділянок. Документу про оцінку вартості цього майна до позову не додано, як не зазначено і ціни позову.

Суд вважає, що сплачений судовий збір за цією вимогою у сумі 2684 грн. вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна, і перевірити правильність його сплати у зв`язку з відсутність грошової оцінки земельних ділянок, які прокурор просить повернути державі, суд не має можливості. Проте, прокурор має можливість подати до суду відповідний документ, зазначивши ціну позову, оскільки з 01.01.2019 набула чинності Загальнонаціональна (всеукраїнська) нормативно грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, яка вочевидь є вимогою майнового характеру (у державних актах на право власності на спірні земельні ділянки зазначено їх цільове призначення «для ведення індивідуального садівництва», а тому вони, за своїм правовим режимомвідносяться до земель сільськогосподарського призначення.

Відтак прокурор, подаючи позов, за належної його підготовки, мав можливість встановити точну ціну позову, і, відповідно, сплатити судовий збір у встановленому Законом розмірі, визначеному із загальної вартості майна про повернення якого ставиться вимога у позові. У будь-якому випадку, оскільки вимога стосується витребування окремих 13 земельних ділянок у 2 відповідачів, мінімальний розмір судового збору за цією вимогою має складати 34892 грн. ( 2684х13).

Відтак, загальна сума судового збору, яка має бути, мінімально, сплачена за подання зазначеного позову складає 72468 грн.

Прокурором додано до позову на підтвердження сплати судового збору за пред`явленим позовом платіжну інструкцію № 1517 від 16.06.2023 про сплату судового збору в загальній сумі 8052 грн., а відтак позивачем сплачено судовий збір в неналежному розмірі.

Зважаючи на викладене вище, мінімальна сума недоплаченого судового збору складає 64416 грн.

Крім того, як зазначено вище, п.п.4 ч.3 ст. 175 передбачено, що позовна заява повинна містити зміст позовних вимог. Якщо позов подано до кількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з них. В порушення вимог зазначеної норми, прокурором не зазначено, які ж вимоги заявлені до відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 . У позові прокурор зазначає, що вони за договорами купівлі-продажу ( які у якості доказу позову не додані)відчужили свої земельні ділянки відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Неналежний спосіб захисту є самостійною підставою для відмови в позові в будь-яких правовідносинах. ВП ВС у справі № 522/1528/15ц розмежувала превентивний та ефективний способи захисту. Позивачем не роз`яснено який конкретно обраний спосіб захисту відносно цих відповідачів. Відтак, прокурору слід визначитися з їх статусом у цій справі. Зазначені особи, зокрема, за відсутності вимог безпосередньо до них у позовній заяві, можуть мати статус третіх осіб, оскільки до них, у випадку задоволення позову може бути пред`явлено позов відповідачами, які придбали у них земельні ділянки, сплатили кошти, у, відповідно, мають право на відшкодування цих коштів.

Крім того, відповідно до статті 95ЦПКУкраїни документи є письмовими доказами. Вони мають подаватися до суду в оригіналі або належним чином засвідченій копії. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Порядок засвідчення копій документів визначений п.п.5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно розпорядчої документації Вимоги до оформлювання документів (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 року №55). За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається: зі слів "Згідно з оригіналом"; назви посади; особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища; дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису. Пунктами 5.26, 5.27 Національного стандарту "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003) визначено, щовідмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.Підпис відповідальної особи засвідчують на документі відбитком печатки організації, якийставлять так, щоб він охоплював останні кілька літер назви посади особи, яка підписала документ.

Зазначеним способом повинна засвідчуватись кожна сторінка документа, поданого у копії, або ж у випадку подання доказів у прошитому і пронумерованому обсязі з описом,- перша і остання сторінки. Надаючи копію оспорюваного рішення РДА посадовою особою засвідчено лише саме розпорядження, тоді як його додаток (на звороті) не засвідчений. Така ж ситуація з іншими документами, які розміщені з обох сторін аркуша, зокрема, державні оспорювані акти, листом ГУ Держгеокадастру у Київській області від 24.03.2023 ( аркуші 91-91).

Документи, додані до позову на аркушах 120-122 взагалі нечитабельні. Що доводиться цими документами незрозуміло.

Крім того, обґрунтовуючи позов тим, що спірні земельні ділянки є земельними ділянками лісогосподарського призначення і відносяться до земель, які перебувають у постійному користуванні ДСГП «Ліси України», прокурор зазначає це державне підприємство як «третю особу без самостійних вимог на стороні позивача». Суд вважає зазначене маніпуляцією, оскільки фактично це державне підприємство має самостійні вимоги щодо повернення спірних земельних ділянок до складу земель, на які розповсюджується його право постійного користування і саме цим обґрунтовуються позовні вимоги прокурора. Також прокурор, зазначаючи зазначене державне підприємство як «третю особу без самостійних вимог на стороні позивача», посилається на ст. 52 ЦПК України, яка регулює участь у справі третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, а фактично цитує ст. 53 ЦПК України, про третіх осіб, які не заявляють таких вимог. У будь-якому випадку прокурор, з незрозумілих причин, зазначаючи на початку позову ДСГП як третю особу, у прохальній частині просить про її залучення суд, що вочевидь є зайвим, оскільки суд окремою ухвалою залучає третіх осіб, які не зазначені у позові. Прокурором же підприємство визначене третьою особою на початку позову. Суд неодноразово звертав увагу прокурора на це в ухвалах про залишення без руху у аналогічних справах за позовами, поданими прокурором протягом травня-липня 2023 року.

Крім того, в описовій частині позовної заяви керівник Вишгородської окружної прокуратури на підставі ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ст. 56 ЦПК України, посилається на те, що встановлено підстави представництва інтересів держави у суді прокуратурою.

Як вбачається в матеріалах позовної заяви долучений лист-повідомлення Київській обласній державній адміністрації щодо встановлення підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі відповідних суб`єктів владних повноважень в суді від 28.06.2023 р. № 54-4279вих-23, однак відсутня відповідь щодо такого представництва. Крім того, прокурором на підтвердження відправлення та отримання адресатом зазначеного повідомлення, не надано суду відповідних доказів, що не може свідчити про належне повідомлення зазначеного прокуратурою позивача про подачу позову до суду.

Таким чином, всупереч висновків, викладених в правовій позиції Верховного Суду, яка викладена в постанові суду від 01 червня 2022 року у справі № 260/1815/21, Вишгородською окружною прокуратурою не було доведено належними та допустимими доказами відмову чи бездіяльність Київської обласної державної адміністрації щодо звернення з таким позовом.

З урахуванням вищевикладеного, позивачеві за необхідно виправити недоліки поданої заяви, а саме:

- зазначити вірні адреси місяця проживання відповідачів, та /або відомості про джерела отримання вже зазначених у позові;

- зазначити позовні вимоги, які пред`являються до відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ;

-надати досуду документна підтвердженнясплати судовогозбору заподання досуду позовноїзаяви завимогами майновогохарактеру,який підлягаєдо сплатіу розмірі1,5відсотка відвстановленої цінипозову,надавши досуду грошову оцінку земельних ділянок про повернення яких ставиться питання. У даному випадку суд вважає, що застосування мінімального розміру судового збору , передбачене для сплати ч.2 ст. 176 ЦПК України не має застосовуватися, оскільки ця норма передбачена для випадків, коли на момент пред`явлення позову встановити його точну ціну неможливо. У цьомувипадку,оскільки з01.01.2019набула чинностіЗагальнонаціональна (всеукраїнська)нормативно грошоваоцінка земельсільськогосподарського призначенняза межаминаселених пунктів,прокурор,пред`являючи позовмає можливістьподати відповіднідокументи дляправильного визначеннярозміру судовогозбору,який підлягаєоплаті,і ,відповідно, надати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

- роз`яснити позивачеві, що копії поданих до суду письмових доказів в якості додатків до позову, повинні бути засвідчені належним чином, з урахуванням порядку засвідчення копій документів визначений п.п.5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно розпорядчої документації Вимоги до оформлювання документів (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 року №55).

Частинами 1, 2статті 185 ЦПК Українипередбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Оскільки встановлено не відповідність позовної заяви вимогам ст.175,177 ЦПК України, суддя вважає, що позовна заява підлягає залишенню без руху та слід надати позивачеві строк для усунення вказаних недоліків поданої заяви, терміном в десять днів з дня отримання копії ухвали, та роз`яснити, що в іншому випадку позовна заява буде вважатися неподаною і повернута.

Позивачу слід взяти до уваги, що якісна підготовка до судового розгляду спрямована в першу чергу на захист прав самого позивача та забезпечення розгляду справи у порядку, про який просить позивач, без зволікань, з додержанням розумних строків, наслідком чого стане економія не тільки процесуального часу сторін і суду, а й зменшення судових витрат, пов`язаних із безпосереднім розглядом справи.

Суд надає позивачу максимальний з передбаченихЦПК Українистрок на усунення недоліків.

Керуючись ст. ст.177,185 ЦПК України,

У Х В А Л И Л А:

Позовну заяву залишити без руху.

Надати позивачеві строк для усунення зазначених недоліків поданої заявидесять днів з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити позивачеві, що у разі виконання недоліків поданої заяви відповідно до ухвали суду у встановлений строк, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. У разі не усунення недоліків поданої заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала підписана 21.07.2023.

Суддя Н.П. Слободян