Ухвала

від 21.07.2023 по справі 636/2211/23

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2023 року

м. Київ

справа № 636/2211/23

провадження № 51-4356впс23

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши клопотання захисників обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - адвокатів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про направлення кримінального провадження № 12020100000000991 за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України, з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів,

встановив:

У згаданому клопотанні, що надійшло до Верховного Суду в порядку ст. 34 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), захисники просять направити указане вище кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з Чугуївського міського суду Харківської області до Печерського районного суду м. Києва.

Клопотання обґрунтовано тим, що місце вчинення кримінального правопорушення згідно з обвинувальним актом не встановлено, оскільки, як стверджують захисники, орган досудового розслідування не встановив конкретного місця заволодіння обвинуваченими грошовими коштами потерпілого.

Також сторона захисту зазначає, що місце реєстрації юридичної особи, яку визнано потерпілою, у Чугуївському районі Харківської області не свідчить, що кримінальне правопорушення було вчинено саме у цьому районі.

З огляду на вказані вище обставини, а також те, що досудове розслідування завершено Головним слідчим управлінням Національної поліції України, розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , на переконання захисників, має здійснювати Печерський районний суд м. Києва.

Учасників провадження повідомлено про час та місце розгляду клопотання, проте для розгляду вони не прибули, що не перешкоджає вирішенню питання.

Перевіривши наведені обґрунтування, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів дійшла висновку, що зазначене клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до абзацу першого ч. 3 ст. 34 КПК питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів вирішується колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п`яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.

Частиною 1 ст. 34 КПК, передбачено, зокрема, що кримінальне провадження передається на розгляд до іншого суду, якщо: 1) до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності; 2) після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити склад суду для судового розгляду; 3) обвинувачений чи потерпілий працює або працював у суді, до підсудності якого належить здійснення кримінального провадження; 4) ліквідовано суд або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який здійснював судове провадження.

Згідно з наданою Чугуївським міським судом Харківської області інформацією, у провадженні цього суду перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК.

За загальним правилом визначення територіальної підсудності, кримінальне провадження здійснюється в тому суді, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. Тобто основною юридичною ознакою для визначення територіальної підсудності є місце вчинення кримінального правопорушення, яке згідно з п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК належить до обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Причому «місце вчинення кримінального правопорушення» в контексті ч. 1 ст. 32 КПК розглядається лише як ознака, що дозволяє визначити підсудність кримінального провадження, - це одиниця адміністративно-територіального устрою, на підставі якої побудована судова система в цілому.

У цьому провадженні, з урахуванням викладених у обвинувальному акті фактичних обставин кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення, не вбачається конкретного місця (адміністративно-територіальної одиниці), де саме обвинувачені, за версією органу досудового розслідування, вчинили інкриміноване діяння.

Крім того, Верховний Суд звертає увагу, що особливістю грошових коштів, розміщених на банківському рахунку, заволодіння якими й інкримінується ОСОБА_4 та ОСОБА_8 є те, що особа може розпорядитися ними в будь-якому місці, де є можливість безготівкового розрахунку.

Положеннями ч. 1 ст. 32 КПК передбачено, зокрема, що якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.

В аспекті застосування приписів ст. 32 КПК щодо встановлення місця закінчення досудового розслідування необхідно виходити із положень Глави 24 КПК, які визначають поняття і форми закінчення досудового розслідування.

Відповідно до положень частини 2 статті 283 КПК, якими визначаються загальні положення закінчення досудового розслідування, прокурор зобов`язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: 1) закрити кримінальне провадження; 2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; 3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Таким чином, як вбачається зі змісту наведеної норми, певну форму закінчення досудового розслідування законодавець пов`язує з дією, яку зобов`язаний вчинити саме прокурор, а тому місцем закінчення досудового розслідування необхідно вважати місце вчинення прокурором відповідної дії.

З наявних у Верховного Суду матеріалів вбачається, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020100000000991 за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , був затверджений 22 травня 2022 року прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_1 , що належить до територіальної юрисдикції Печерського районного суду м. Києва.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вбачає підстави для задоволення клопотання захисників, оскільки обвинувальний акт необхідно було направити до суду в межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.

Керуючись статтями 32, 34 КПК, Верховний Суд

постановив:

Клопотання захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 задовольнити.

Кримінальне провадження № 12020100000000991 за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України, направити на розгляд до Печерського районного суду м. Києва.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3