Рішення

від 21.07.2023 по справі 280/1765/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2023 року Справа № 280/1765/23 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши в порядку письмового за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕЛАГРОПРОМ» (вул. Леваневського, буд. 95/4, м. Мелітополь, Запорізька область, 72316), в особі представника - адвоката Дондик Ганни Павлівни ( АДРЕСА_1 ), до Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107), Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053) та Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, буд. 35, м. Львів, 79003) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

23.03.2023 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕЛАГРОПРОМ» (далі - позивач, ТОВ «МЕЛАГРОПРОМ»), в особі представника - адвоката Дондик Ганни Павлівни, до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач 1, ГУ ДПС у Запорізькій області) та Державної податкової служби України (далі - відповідач 2, ДПС України), в якій позивач просить:

визнати протиправним та скасувати рішення комісії відповідача 1, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №8226603/39429951 від 07.02.2023, яким було відмовлено в реєстрації податкової накладної №13 від 28.02.2022;

зобов`язати відповідача 2 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкову накладену №13 від 28.02.2022, що складена позивачем, датою її фактичного подання на реєстрацію.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкову накладну, проте, отримана квитанція про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, в якій зазначено, що документи прийнято, але їх реєстрація зупинена. Зазначає, що підставою для зупинення реєстрації податкової накладної послугував відповідний пункт Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Позивачем були надані пояснення та усі документи, які дають змогу ідентифікувати та зрозуміти сутність господарської операції. Проте спірним рішенням відповідача 1 було відмовлено в реєстрації податкової накладної. Позивач вважає, що рішення, якими відмовлено в реєстрації спірної накладної є формальним, безпідставним та не містять жодної чіткої/конкретної підстави для відмови у реєстрації податкової накладної. Просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою від 27.03.2023 у справі відкрите спрощене позовне провадження, судовий розгляд призначений без повідомлення (виклику) учасників справи.

10.04.2023 до суду від відповідача 1 надійшли відзив на позов. У відзиві зазначено, що ГУ ДПС у Запорізькій області не є стороною у справі, тобто суб`єктом владних повноважень, який видавав оскаржувані індивідуальні акти, та який повинен відповідати за основними позовними вимогами даного позову - визнання протиправними та скасування Рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, оскільки предметом розгляду справи є рішення (дія чи бездіяльність) прийняте іншим суб`єктом владних повноважень - Головним управлінням ДПС у Львівській області. Також зазначає, що Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, були прийняті Комісією у зв`язку з ненаданням платником податку копій документів: Первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. Вважає, що спірне рішення прийняте законно та обґрунтовано, а вимога до відповідача 2 є передчасною. Просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Також, 10.04.2023 до суду від відповідача 1 надійшло клопотання про заміну неналежного відповідача, в якому відповідачем 1 зазначено, що згідно з наказом відповідача 2 від 19.09.2022 №645 виконання повноважень відповідача 1 покладене на Головне управління ДПС у Львівській області. Оскаржувані рішення підписано посадовою особою Головного управління ДПС у Львівській області. Просить замінити неналежного відповідача ГУ ДПС у Запорізькій області на належного відповідача - Головне управління ДПС у Львівській області, виключити ГУ ДПС у Запорізькій області з переліку відповідачів по справі.

Ухвалою від 11.04.2023 до участі у справі в якості третього відповідача залучене Головне управління ДПС у Львівській області (далі - відповідач 3, ГУ ДПС у Львівській області).

25.04.2023 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій детально розписана сутність господарських операцій за податковою накладною №13 від 28.02.2022.

12.05.2023 від представника відповідача 2 та відповідача 3 до суду надійшли відзив на позов в якому зазначено, що Комісією ГУ ДПС у Львівській області прийнято рішення №8226603/39429951 від 07.02.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної №13 від 28.02.2022 на загальну суму з ПДВ 2753520,00 грн., яка виписана ТОВ «МЕЛАГРОПРОМ» на ТОВ «АТБ-МАРКЕТ», оскільки надані платником податку копії документів не є достатніми для прийняття відповідного рішення про реєстрацію зазначеної податкової накладної. Також вказує на те, що вимога щодо зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну є передчасною, в той час як належним способом захисту порушеного права є зобов`язання повторно розглянути питання щодо реєстрації податкової накладної ТОВ «МЕЛАГРОПРОМ» №13 від 28.02.2022. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Також, 12.05.2023 від відповідача 3 до суду надійшли клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Ухвалою від 15.05.2023 у задоволенні клопотань ГУ ДПС у Львівській області про розгляд в порядку загального позовного провадження та з викликом сторін справи №280/1765/23 відмовлено.

29.05.2023 від представника позивача надійшла заява про відшкодування витрат на правову допомогу по справі №280/1765/23.

02.06.2023 від представника ДПС України та ГУ ДПС у Львівській області надійшло клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу.

07.06.2023 від ГУ ДПС у Запорізькій області надійшло клопотання в якому податковий орган просить відмовити у задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу по справ №280/1765/23 в повному обсязі.

Розглянувши наявні у справі матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи встановлено, що між ТОВ «МЕЛАГРОПРОМ» та ФГ «Бджілка» укладено договір постачання №1/41 від 06.12.2021 на придбання пшениці у кількості 262 тон (специфікація №1).

Між ТОВ «МЕЛАГРОПРОМ» та ТОВ «Агрофірма Україна» укладено договір постачання №1/9 від 10.01.2020 на придбання гороху у кількості 142,1 тон (специфікація №1).

Між ТОВ «МЕЛАГРОПРОМ» та ТОВ «Агрофірма Україна» укладено договір постачання №1/9 від 10.01.2020 на придбання ячменю у кількості 57,68 тон (специфікація №2).

Між ТОВ «МЕЛАГРОПРОМ» та ТОВ «Агрофірма Україна» укладено договір постачання №1/9 від 10.01.2020 на придбання ячменю у кількості 50,63 тон (специфікація №3).

17.02.2022 ТОВ «МЕЛАГРОПРОМ» за договором поставки від 01.01.2021 №А-91337 відвантажено крупу перлову ячмінну ТОВ «АТБ МАРКЕТ» у кількості 22 тони та крупу горох колотий у кількості 22 тони.

17.02.2022 ТОВ «МЕЛАГРОПРОМ» за договором поставки від 01.01.2021 №А-91337 відвантажено крупу м`якої пшениці дробленої шліфованої №2 ТОВ «АТБ МАРКЕТ» у кількості 22 тони та крупу горох колотий у кількості 22 тони.

21.02.2022 ТОВ «МЕЛАГРОПРОМ» за договором поставки від 01.01.2021 №А-91337 відвантажено крупу м`якої пшениці дробленої шліфованої №2 ТОВ «АТБ МАРКЕТ» у кількості 44 тони та крупу горох колотий у кількості 44 тони.

23.02.2022 ТОВ «МЕЛАГРОПРОМ» за договором поставки від 01.01.2021 №А-91337 відвантажено крупу м`яку пшениці дробленої шліфованої №2 ТОВ «АТБ МАРКЕТ» у кількості 22 тони.

24.02.2022 ТОВ «МЕЛАГРОПРОМ» за договором поставки від 01.01.2021 №А-91337 відвантажено крупу ячну ТОВ «АТБ МАРКЕТ» у кількості 22 тони.

28.02.2022, відповідно до приписів п. 201.4. ст. 201 Податкового кодексу України, ТОВ «МЕЛАГРОПРОМ» було складено зведену податкову накладну №13, яку 14.12.2022 направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

14.12.2022 позивачем отримана квитанція (реєстраційний №9269149354 від 14.12.2022) про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначено, відповідно до якої, реєстрація ПН/РК №13 від 28.02.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена, оскільки код УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1103 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Окрім вищенаведеного, контролюючим органом запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

26.01.2023 позивачем подано до контролюючого органу ПОВІДОМЛЕННЯ №1 про надання пояснень та копій документів щодо ПН №13 від 28.02.2022, реєстрацію якої зупинено та до такого повідомлення долучено 100 додатків, на підтвердження реальності господарської операції.

Проте, відповідно до рішення комісії про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових

накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8226603/39429951 від 07.02.2023 позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної №13від 28.02.2022 з підстав ненадання платником податку копій:

- первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків - фактури/інвойсів, актів приймання- передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити;

- розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Проте, конкретного переліку документів, яких не вистачило для реєстрації податкової накладної, підкреслено не було. Навіть в графі «Додаткова інформація» не зазначено жодного документу, який було необхідно надати позивачу.

Позивач, не погодившись з відмовою в реєстрації спірної податкової накладної, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

У відповідності до пункту 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

За приписами пункту 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, яка набула чинності з 01.02.2020, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів (далі - Порядок №1165).

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно пункту 7 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Так, відповідно до отриманої позивачем квитанції, реєстрація спірної накладної зупинена у зв`язку із її відповідністю пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Суд зазначає, що Критерії ризиковості здійснення операцій є Додатком №3 до Порядку №1165.

Відповідно до пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, одним із критеріїв ризиковості операції є відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Так, в Квитанції контролюючий орган вказав на те, що підставою для зупинення реєстрації податкової накладної послугували наступні обставини: «відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація ПН/РК №13 від 28.02.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена, оскільки код УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1103 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник "D"=2.7536%, "P"=384120».

Разом з тим, вищезазначена Квитанція не містить інформації, які документи необхідні контролюючому органу для прийняття рішення про реєстрацію спірної податкової накладної.

Відповідно до пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520 (далі - Порядок №520), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно пункту 11 Порядку №520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що рішення податкового органу повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваним спірним рішенням комісії ГУ ДПС у Львівській області відмовлено у реєстрації податкової накладної, а підставою зазначеного рішення зазначено неподання платником податку копій документів, однак рішення не містять підкреслень тих документів, які позивачем не надано. Навіть в графі «Додаткова інформація» відсутні документи, які було необхідно надати позивачеві.

При цьому суд зазначає, що позивач надав пояснення, а також надав до пояснень документи на підтвердження викладених обставин (100 документів).

Частинами 1 та 2 статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР та вона набула чинності для України 11 вересня 1997 року.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Аналізуючи оскаржувані рішення, суд вказує, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до ч.2 статті 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Як встановлено в ході судового розгляду справи відповідачем 1 зазначених вище принципів при прийнятті рішення дотримано не було.

Суд зазначає, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.

В даному випадку, податковим органом ґрунтовних недоліків щодо поданих позивачем документів не встановлено та не зазначено у відповідному рішенні.

Також, з наданих до матеріалів справи документів та документів, які надавались контролюючому органу, було можливо встановити підстави для складання та направлення на реєстрацію спірної податкової накладної.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених ПК України, а не шляхом блокування реєстрації податкової накладної.

В постанові від 07 грудня 2022 року у справі №500/2237/20 адміністративне провадження №К/9901/20572/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду вказав таке: «Слід зазначити, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.».

Також, аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 17 травня 2023 року у справі №140/14282/20 та від 29 червня 2023 року у справі №500/2655/22.

Частиною 5 ст.242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Оцінюючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що спірне рішення №8226603/39429951 від 07.02.2023 є протиправним та підлягає скасуванню.

Проте суд звертає увагу, що вищезазначене рішення прийняло ГУ ДПС у Львівській області, а не ГУ ДПС у Запорізькій області, як зазначає позивач у позові.

В зв`язку з чим вимога щодо визнання протиправним та скасувати саме рішення відповідача 1 є необґрунтованою, безпідставною та не підлягає задоволенню.

Щодо зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних датою подачі, суд зазначає наступне.

Згідно частини 3 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до пункту 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, окрім іншого, визначено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення).

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку №1246).

Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України.

У цьому випадку, зобов`язання відповідача 2 (ДПС України) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану позивачем податкову накладну датою її фактичного надходження є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права.

Подібне застосування норм права викладено Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 17 травня 2023 року по справі №140/14282/20 (адміністративне провадження №№К/9901/25157/21, К9901/26359/21).

Вказане спростовує твердження податкових органів (відповідача 1 та відповідача 3) щодо передчасності вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати спірну податкову накладну.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Розподіл судових витрат визначений ст. 139 КАС України.

При зверненні до суду з даним позовом, позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2684,00 грн., який слід стягнути на його користь.

Також, представником позивача, подана заява про відшкодування витрат на правову допомогу в сумі 5000,00 грн.

Суд зазначає, що частинами 1 та 2 ст.16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», заява №19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Судом встановлено, що 09 березня 2023 року позивачем був укладений договір про надання правової допомоги з адвокатом Дондик Г.П., відповідно до якого Адвокат приймає зобов`язання надавати Клієнту в межах його Замовлення/Замовлень правову допомогу, вказану в п. 1.1. Договору, а Клієнт зобов`язується здійснити плату за надану правову допомогу на умовах та в строки, що передбачені умовами цього Договору.

Відповідно до замовлення (додаток №1) до договору №б/н від 09.03.2023 року. ТОВ «МЕЛАГРОПРОМ» (код ЄДРПОУ 39429951 ), в особі директора Чепурного К.В., який діє на підставі Статуту, назване в подальшому Клієнт звертається до адвоката Дондик Ганни Павлівни, як до адвоката за договором про надання правової допомоги про надання послуг з правової допомоги по оскарженню рішень Комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в реєстрації в такій реєстрації по податковим накладним щодо яких зупинена реєстрація - Рішення від 07.02.2023 №8226603/39429951, яким було відмовлено у реєстрації податкової накладної №13 від 28.02.2022.

На виконання договору №б/н від 09.03.2023 та відповідно до замовлення, було передбачено вивчення і аналіз наданих рішень комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №13 від 28.02.2022 на суму 2753520,00 грн. ПДВ 458920,00 грн. підготовка, вивчення і аналіз первинних документів до рішень комісії та підготовка позовної заяви до ДПС України та ГУ ДПС в Львівській області, підготовка відповіді на відзив.

Завдання ТОВ «МЕЛАГРОПРОМ» було виконане, документи вивчені, складений позов, який 20.03.2023 подано до Запорізького окружного адміністративного суду. 24.04.2023 направлено до суду відповідь на відзив.

14.03.2023 ТОВ «МЕЛАГРОПРОМ» було виставлено рахунок, який було оплачено 20.03.2023 в розмірі 5000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №@2РL888800 від 20.03.2023/

Відповідно до звіту від 22.05.2023 вартість послуг склала 5000,00 грн.

Отже, з урахуванням предмету спору, його складності з точки зору адміністративного судочинства, кількості наявних у справі доказів, а також часу витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, суд вважає доведеним та співмірним розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн.

Також суд зазначає, що судові витрати, сплачені позивачем, стягується відповідно до вимог ст. 139 КАС України на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, яким прийнято протиправне рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме - ГУ ДПС у Львівській області.

Керуючись статтями 134, 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕЛАГРОПРОМ» (вул. Леваневського, буд. 95/4, м. Мелітополь, Запорізька область, 72316), в особі представника - адвоката Дондик Ганни Павлівни ( АДРЕСА_1 ), до Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107), Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053) та Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, буд. 35, м. Львів, 79003) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №8226603/39429951 від 07.02.2023, яким було відмовлено в реєстрації податкової накладної №13 від 28.02.2022;

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкову накладену №13 від 28.02.2022, що складена Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕЛАГРОПРОМ», датою її фактичного подання на реєстрацію.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕЛАГРОПРОМ» судові витрати: зі сплати судового збору у розмірі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок) та з надання професійної правничої (правової) допомоги у розмірі 5000,00 грн. (п`ять тисяч гривен).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення у повному обсязі складено та підписано «21» липня 2023 року.

Суддя Р.В. Кисіль