Рішення

від 16.05.2023 по справі 367/284/22

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/284/22

Провадження №2/367/2347/2023

РІШЕННЯ

Іменем України

16 травня 2023 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого - судді Кравчук Ю.В.,

за участю:

секретаря судових засідань Шаповала О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ірпені цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Віп Преміум Груп» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,-

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Віп Преміум Груп» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди.

Позовні вимоги мотивовані тим, що нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 є власністю ТОВ «Віп Преміум груп».

Зазначене нежитлове приміщення позивач здає в оренду, на умовах визначених договором оренди нежитлового приміщення від 03 травня 2021 року, відповідно там функціонує магазин продовольчих товарів - мінімаркет.

Відповідно до технічного паспорту від 02.05.2021 року, виданого ТОВ «Бюро технічної Інвентаризації», нежитлове приміщення має два виходи назовні, один з яких повноцінно функціонує станом на сьогодні, другий вихід оснащений вхідною групою, тобто сходами, пандусом, покриттям та підходом до нього.

Відповідно до договору підряду №13/1-12/21 від 13.12.2021 року Підрядник зобов`язався на свій ризик, власними силами, засобами та матеріалами, виконати з належною якістю роботи з влаштування вхідної групи, разом з матеріалами та здати виконані роботи на об`єкті «Нежитлове приміщення №7/462 за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до вищезазначеного Договору передбачено умови виконання робіт та їх оплати.

15 грудня 2021 року підрядником на виконання умов Договору, було здійснено влаштування бетонної основи до другого входу в нежитлове приміщення, відповідно до вимог чинного законодавства та врахувавши технічну документацію.

30 грудня 2021 року позивачем було оплачено роботу підрядника відповідно до умов договору шляхом перерахування 150000,00 гривень,що підтверджується платіжним дорученням № 161 від 30.12.2021 року.

Однак, вранці 17 грудня 2021 року ОСОБА_1 власноруч умисно знищив бетонні сходи, подіум та прохідну доріжку до входу в нежитлове приміщення.

Особа відповідача встановлена поліцією, його дії зафіксовані на фото та відео. Крім того, вчинений ним злочин розслідується Ірпінським відділом поліції за заявою, зареєстрованою за № 29437 від 22.12.2021 року.

Свої дії Відповідач прокоментував тим, що на його думку, Позивач повинен був отримати у нього, Відповідача, дозвіл на облаштування виходу з приміщення, про що відкрито кримінальне провадження.

Завдана матеріальна шкода обґрунтовується здійсненими Позивачем рахунками за будівельні роботи, що підтверджується платіжним дорученням №161 від 30.12.2021 року, результат яких знищено Відповідачем та відповідними витратами Позивача, які виникли в результаті незаконних дій Відповідача.

Також Позивач зазнав матеріальної шкоди на суму витрат на послуги адвоката у розмірі 50000,00 гривень, що підтверджується договором № 142 від 13.12.2021 року.

27.07.2021 року представником відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 подано відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що позивачем не доведено належними, достовірними та достатніми доказами жодного із елементів цивільно-правового правопорушення, про яке він стверджує у позовній заяві.

Представник відповідача зазначає, що відповідно до довідки КБ-3 про вартість виконаних будівельних робіт, за змістом якої роботи виконано на суму 48092,15 грн і зміст,якої не розкриває обсягу виконаних робіт та їх результатів.

Таким чином,представник відповідача вважає,що позивач не підтвердив факт заподіяння йому шкоди внаслідок пошкодження чи знищення майна.

Разом з тим зазначає, що позивачем не надано документів, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлених у встановленому порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Також позивачем не надано будь-яких доказів на підтвердження особи відповідача,як заподіювача шкоди, причинний зв`язок з протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Відповідач вважає, що дії зі встановлення вхідної групи є неправомірними, оскільки вчинені без дотримання законодавства у сфері містобудування та виконання будівельних робіт.

Враховуючи, що згідно із доданими до позовної заяви матеріалами будівництво вхідної групи до приміщення позивача є самочинним, оскільки таке будівництво здійснено без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт, а також без документів, що підтверджують наявність прав на земельну ділянку, на якій ним будувалась вхідна група до приміщення, містобудівних умов та обмежень або будівельного паспорта, технічних умов, відповідач вважає, що позивач не набув права власності на самочинно збудовану споруду вхідної групи.

Відповідач вважає, що позивачем не доведено наявності елементів вчинення цивільно-правового правопорушення заподіяння шкоди, особи відповідача, у заподіянні шкоди, неправомірності поведінки відповідача, вини відповідача у заподіянні шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою,а сама поведінка позивача, який вважає себе потерпілим була винною, у зв`язку з чим просить відмовити в задоволені позову.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 21 лютого 2022 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Представник позивача подала заяву, відповідно до якої просила проводити розгляд справи без участі представника позивача.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, про місце, дату та час розгляду справи належним чином повідомлені. Згідно поданої заяви просять розгляд справи проводити без їх участі, у задоволені позовних вимог просять відмовити у повному обсязі.

Згідно ч.2ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши обставини справи, дослідивши та перевіривши їх доказами, суд вважає, що заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Як зазначено в рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 №18-рп/2004, поняття "порушене право", за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття "охоронюваний законом інтерес". Щодо останнього, то в цьому ж рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття "охоронюваний законом інтерес" означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним. Поняття "охоронюваний законом інтерес" що вживається в законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Отже, гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обгрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Згідно із висновками, наведеними у постанові Верховного Суду від 08.06.2021 року у справі № 922/1488/20 загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено уст. 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина заподіювана шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх вказаних умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювана шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювана та шкодою, спричиненою потерпілій стороні. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювана є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Отже, обов`язок щодо доведення наявності складу цивільного правопорушення, наявність всіх елементів якого є обов`язковою передумовою деліктної відповідальності, покладений на позивача.

Відповідно до висновків, наведених у постанові Верховного Суду від 17.02.2021 року у справі № 468/477/18 (провадження №61-22780св19) для відшкодування завданої майнової шкоди необхідно довести неправомірність поведінки особи; вину заподіювана шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність усіх зазначених умов є обов`язковою для ухвалення судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного із цих елементів виключає відповідальність за завдану шкоду. У цьому випадку саме на позивача покладено обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювана шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. Водночас відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) немає вини у заподіянні шкоди.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювана шкоди (див. постанову Верховного Суду від 10 грудня 2018 року у справі № 902/320/17).

Зазначені норми матеріального права, роз`яснення Конституційного Суду та висновки Верховного Суду кореспондуються із нормами процесуального права щодо доказування.

Відповідно до ч. 1 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із положеннями ст. ст. 76-80 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Судом встановлено, що позивачем не доведено належними, достовірними та достатніми доказами жодного із елементів цивільно-правового правопорушення, про яке він стверджує у позовній заяві.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності позивач ТОВ Віп Преміум Груп» є власником нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 .

Зокрема, на підтвердження розміру заподіяної шкоди позивач долучає договір підряду № №13/1-12/21 від 13.12.2021 року , акт приймання, виконаних робіт на суму 48 09215 грн., платіжне доручення № 161 від 30.12.2021 року на суму 150000 ( сто п`ятдесят тисяч) гривень 00 копійок. При цьому, відсутні будь-які докази щодо наявності шкоди, неправомірної поведінки відповідача та його вини, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

За таких обставин, оцінивши зібрані в матеріалах справи докази, враховуючи, що позивачем не доведено наявності елементів вчинення цивільно-правового правопорушення - заподіяння шкоди, особи відповідача, як заподіювана шкоди, неправомірності поведінки відповідача, вини відповідача у заподіянні шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою, суд вважає за необхідне відмовити у задоволені позову.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 23,76-81,376, 1166,1193 ЦК України,223,259,268,284-287 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

У задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Віп Преміум Груп» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди відмовити. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.В. Кравчук