Рішення

від 21.07.2023 по справі 560/9302/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/9302/23

РІШЕННЯ

іменем України

21 липня 2023 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Селянського (фермерського) господарства "Вікторія" про стягнення адміністративно-господарських санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Хмельницьке обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Селянського (Фермерського) господарства «Вікторія», в якому просить:

стягнути з Селянського (Фермерського) господарства «Вікторія» на користь Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю заборгованість в сумі 65901 грн. 70 коп., з яких:

- адміністративно-господарські санкції у розмірі 64457 грн. 74 коп.;

- пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 1443 грн. 96 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році на відповідача покладено обов`язок сплатити до 15.04.2023 адміністративно-господарські санкції у зв`язку з порушенням строку їх сплати.

Ухвалою суду від 29 травня 2023 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Відповідач правом на подання відзиву на адміністративний позов у наданий йому строк згідно ухвали не скористався, жодних документів до суду не подав.

Будь-яких заперечень чи клопотань у визначений законодавством термін від відповідача не надходило.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд дійшов наступних висновків.

Селянське (Фермерське) господарство «Вікторія» відноситься до суб`єктів господарювання, яким відповідно до ст. 19 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні від 21.03.1991 №875-XII, встановлюється норматив робочих місць по працевлаштуванню осіб з інвалідністю.

За 1 робоче місце призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю відповідач до 15 квітня 2023 року повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 64457 грн. 74 коп. Дана сума заборгованості по адміністративно-господарських санкціях підтверджується розрахунком сум АГС, який зроблено на підставі даних Пенсійного Фонду України.

Згідно з розрахунком:

- середньооблікова чисельність штатних працівників 12 осіб;

- середньооблікова кількість штатних працівників, яким встановлена інвалідність 0 осіб;

- норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю 1 особа;

- фонд оплати праці штатних працівників 1546985,83 грн.;

- середньорічна заробітна плата штатного працівника 128915,49 грн.;

- сума коштів до сплати за 1 незайняте особою з інвалідністю робоче місце становить 64457,74 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені.

Розмір пені у сумі 1443 грн. 96 коп. підтверджується розрахунком пені на суму заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій станом на 15.05.2023.

Відповідно до розрахунку розмір пені 120% ставки національного банку за кожен день прострочення платежу; станом на 15.05.2023 ставка національного банку 25; розрахунковий розмір пені (25x120:100:365)-0,08%; сума пені за один день прострочення 64457,74 грн.*0,08%-51,57; кількість днів у період з 18.04.2023 до 15.05.2023 включно дорівнює 28 днів; розмір пені=сума пені за один день прострочення*кількість днів прострочення платежу; розмір пені=51,57*28=1443,96 грн.

Тому утворилася заборгованість у розмірі 65901 грн. 70 коп.

Відповідачу 17.04.2023 надіслано повідомлення щодо необхідності перерахувати за незайняті робочі місця в 2022 році адміністративно-господарські санкції в розмірі 64457 грн. 74 коп.

Вказані суми відповідачем не сплачено, доказів протилежного суду не надано.

Враховуючи викладене позивач звернувся до суду з цим позовом.

Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантії їх прав, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами визначає Закон України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні від 21.03.1991 №875-XII (далі - Закон №875-XII).

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону №875-XII з метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Згідно з ч. 2 ст. 17 Закону № 875-XII підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів у разі потреби створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей осіб з інвалідністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону №875-XII забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону №875-XII підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.ч. 1-3, 9 ст.19 Закону №875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог ст. 18 цього Закону.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 №70 на реалізацію ст.ст. 19, 20 Закону №875-XII, затверджено Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування (далі - Порядок №70).

Відповідно до пункту 2 цього Порядку звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Згідно із ч.ч. 1 та 2 ст. 20 Закону № 875-XII підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 20 Закону №875-XII адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого ч. 1 ст. 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені ст. 250 Господарського кодексу України.

У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 238 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Частиною 2 цієї статті визначено, що види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Згідно з ч. 1 ст. 239 ГК України органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб`єктів господарювання інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами.

Судом з`ясовано, що відповідач відноситься до суб`єктів господарювання, яким відповідно до ст. 19 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні від 21.03.1991 №875-XII, встановлюється норматив робочих місць по працевлаштуванню осіб з інвалідністю.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідачем не подано до Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Звіт за 2022 рік (річна) за формою №10-ПОІ, затвердженою наказом Міністерства соціальної політики України №591 від 27.08.2020, що підтверджується листом Старосинявського відділу Хмельницької філії Хмельницького обласного центру зайнятості від 11.05.2023.

Отже, доказів того, що відповідачем виконано норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю в 2022 році немає.

Зі змісту ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України видно, що вказана норма встановлює підстави для звільнення від відповідальності, як за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання (за що встановлено відповідальність у вигляді відшкодування збитків, штрафні санкції, або оперативно-господарські санкції), так і за порушення правил здійснення господарської діяльності (за що встановлено відповідальність у вигляді адміністративно-господарських санкцій).

Отже, суб`єкт звільняється від відповідальності, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності (тобто від адміністративно-господарських санкцій), якщо доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення правопорушення.

Однак таких доказів у суду немає.

Згідно з п. 4 ч. 3ст. 50 Закону України від 05.07.2012 №5067 Про зайнятість населення (далі - Закон № 5067) роботодавці зобов`язані: своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про: попит на робочу силу (вакансії); заплановане масове вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання за два місяці до вивільнення.

На виконання п. 4 ч. 3 ст. 50 Закону №5067 наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 №316 затверджено Порядок подання форми звітності №3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії). В контексті прийнятого Закону №5067 та затвердженого Порядку подання форми звітності №3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) на роботодавців покладено обов`язок подавати до відповідного центру зайнятості звітність форми №3-ПН лише за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через 3 робочі дні з дати відкриття вакансії.

Системний аналіз вищезазначених норм законодавства дає підстави для висновку, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані: виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця з урахуванням індивідуальних програм реабілітації; надавати державній службі зайнятості необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю інформацію у порядку, передбаченому Законом №5067 та Наказом №316; звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Законом №875-ХІІ та Порядком №70; у разі невиконання такого нормативу - щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції.

З аналізу викладеного суд приходить до висновку, що саме на роботодавця, у даному випадку відповідача покладено обов`язок подавати відповідні відомості до центру зайнятості населення у разі створення нового, або вивільнення наявного робочого місця призначеного для працівника з інвалідністю. Натомість відповідачем такий обов`язок не виконано.

Отже, станом на дату розгляду справи відповідачем не виконало усіх вимог встановлених для нього як до роботодавця, не сплатило адміністративно-господарських санкцій за невикористання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік, доказів протилежного суду не надано.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів обґрунтованими та такими, що належить задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судові витрати, які визначені ст. 132 КАС України і підлягають розподілу, відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов - задоволити.

Стягнути з Селянського (Фермерського) господарства «Вікторія» на користь Хмельницького обласного відділення Фонду осіб з інвалідністю заборгованість в сумі 65901 (шістдесят п`ять тисяч дев`ятсот одну) грн. 70 коп.

Судові витрати, які визначені ст. 132 КАС України і підлягають розподілу, відсутні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Хмельницьке обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (вул. Грушевського буд. 87, Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 14149591) Відповідач:Селянське (фермерське) господарство "Вікторія" (вул. Островського, 57, Бабине, Хмельницький район, Хмельницька область, 31423 , код ЄДРПОУ - 31801763)

Головуючий суддя П.І. Салюк