Постанова

від 18.07.2023 по справі 420/2481/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/2481/23

Перша інстанція: суддя Завальнюк І.В.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Домусчі С.Д.

суддів: Семенюка Г.В., Шляхтицького О.І.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «С.М.Т. ЛТД» та Головного управління ДПС в Одеській області (відокремленого підрозділу ДПС України без статусу юридичної особи публічного права) на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 травня 2023 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «С.М.Т. ЛТД» до Головного управління ДПС в Одеській області (відокремленого підрозділу ДПС України без статусу юридичної особи публічного права) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.01.2022 №221/15-32-07-01-22, від 10.01.2022 №224/15-32-07-01-22, від 25.01.2023 №1235/15-32-07-01-19,

В С Т А Н О В И В:

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «С.М.Т. ЛТД» звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (відокремленого підрозділу ДПС України без статусу юридичної особи публічного права), в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.01.2022 № 221/15-32-07-01-22, яким збільшено суму грошового зобов`язання по податку на додану вартість на 232 987 грн (186387 грн основне зобов`язання; 46600 грн штрафна санкція);

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.01.2022 № 224/15-32-07-01-22, яким зменшено суму податкового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 2118536 грн та зменшено суму податкового кредиту за платежем податок на додану вартість на суму 2118536 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.01.2023 № 1235/15-32-07-01-19 про застосування штрафу в сумі 3400 грн за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2023 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.07.2023, в повному обсязі задоволений позов товариства з обмеженою відповідальністю «С.М.Т. ЛТД».

Додатковим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15.05.2023 частково задоволена заява позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу, стягнуто з бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (на користь товариства з обмеженою відповідальністю «С.М.Т.-ЛТД» судові витрати у розмірі 7000 грн

Не погоджуючись із зазначеним додатковим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю «С.М.Т.-ЛТД» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати додаткове рішення та ухвалити нову постанову, яким стягнути з відповідача документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 61988 гривень.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт ТОВ «С.М.Т.-ЛТД» зазначає про необґрунтованість висновків суду першої інстанції щодо неспівмірності розміру заявлених до відшкодування витрат зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом; обсягом наданих послуг, ціною позову і значенням справи для сторони.

Щодо висновку суду першої інстанції відносно витрат на поліграфічні послуги в розмірі 24 488 грн, апелянт вказує, що у додатковому рішенні, суд першої інстанції відмовив у відшкодуванні витрат на поліграфічні послуги в розмірі 24488 грн посилаючись на те, що такі витрати не були неминучими для сторони позивача, адже в межах цього спору судом не досліджувалася первинна документація та товарність операцій.

Натомість апелянт вважає ці висновки суду першої інстанції помилковими, оскільки предметом розгляду адміністративної справи є визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.01.2022 №221/15-32-07-01-22, №224/15-32-07-01-22, від 25.01.2023 №1235/15-32-07-01-19 та загальна ціна позову складає 4473459, грн.

Апелянт звертає увагу і на те, що суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, послався на порушення процедури призначення та проведення перевірки (проведення перевірки під час дії мораторію). Однак при оскаржені податкових повідомлень-рішень від 10.01.2022 № 221/15-32-07-01-22, № 224/15-32-07-01-22, від 25.01.2023 № 1235/15-32-07-01-19 позивачем обрано два способи захисту, які узгоджувались з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 21 лютого 2020 року справа №826/17123/18, відповідно до якої платник податків оскаржуючи податкові повідомлення-рішення має можливість посилатися на процедурні порушення щодо проведення перевірки, а у разі визнання судом їх безпідставними переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового законодавства. Саме тому обґрунтовуючи протиправність висновків податкового органу щодо порушення податкового законодавства, які лежать в основі оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, позивачі надав до суду докази, якими спростовувались відповідні висновки контролюючого органу. Апелянт вказує на те, що в даному випадку позивачем були оскаржені податкові повідомлення-рішення, а не наказ про проведення перевірки, а тому витрати на поліграфічні послуги були неминучими, оскільки, представнику позивача необхідно було підготувати величезний обсяг копій первинної документації (28 томів) для суду та такий же обсяг для сторони по справі (ГУ ДПС в Одеській області).

Вважає апелянт - ТОВ «С.М.Т.-ЛТД» безпідставними є посилання суду першої інстанції в додатковому рішенні на:

- необґрунтованість та відсутність підтверджень суми витрат на правничу допомогу, оскільки усі документи на підтвердження витрат позивача на правничу допомогу наявні в матеріалах справи та перелічені, зокрема, у рішенні;

- неспівмірність витрат на правничу допомогу складності цієї справи, оскільки ця справа не відноситься справ незначної складності чи типової справи, а у додатковому рішенні відсутні посилання на докази чи обставини, які б визначали «простоту» цієї справи.

При цьому апелянт звертає увагу на необхідність дослідження адвокатом значної кількості документів та обставин (матеріали справи налічують 28 томів), що спростовує висновки суду першої інстанції про неспівмірність витрат на правничу допомогу витраченому адвокатом часу, адже перелік наданих адвокатом послуг був значним та об`ємним. Натомість додаткове рішення не містить доводів чи доказів, які б спростовували розумність і обґрунтованість витраченого адвокатом часу та неспівмірність витрат на правничу допомогу ціні позову, оскільки жодні посилання на причини неспівмірності відсутні, а ціна заявлених витрат на правничу допомогу становить менше 1,39 % від ціни позову в цій справі.

Вказує апелянт - ТОВ «С.М.Т.-ЛТД» і на те, що при вирішенні питання розподілу судових витрат, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що чинне процесуальне законодавство не допускає самостійного зменшення судом витрат на правничу допомогу за відсутності відповідного клопотання сторони, та не врахував висновків Верховного Суду, за змістом яких обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Крім того, апелянт вказує, що зі змісту оскаржуваного додаткового рішення вбачається, що відповідач не скористався правом на подання заперечень.

Головне управління ДПС в Одеській області (відокремлений підрозділ ДПС України без статусу юридичної особи публічного права) своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу ТОВ «С.М.Т.-ЛТД» не скористався.

Головне управління ДПС в Одеській області (відокремлений підрозділ ДПС України без статусу юридичної особи публічного права) також, не погоджуючись із додатковим рішення суду першої інстанції від 15.05.2023, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване додаткове рішення в частині якою стягнуто судові витрати та ухвалити в цій частині нову постанову, якою зменшити представнику позивача судові витрати на правничу допомогу до одного прожиткового мінімуму на одну особу, встановленого станом на 01.01.2023.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт - ГУ ДПС в Одеській області посилається на безпідставність посилання суду першої інстанції на те, що податковий орган не скористався своїм правом на подання клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, оскільки отримавши заяву про стягнення витрат на правничу допомогу, 27.04.2023 було підготовлено та направлено до суду першої інстанції відповідну заяву, в якій податковий орган просив відмовити у задоволені заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу.

При цьому, апелянт - ГУ ДПС в Одеській області погоджується із висновками суду першої інстанції щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу, але вважає, що співмірною у цьому випадку буде сума в розмірі одного прожиткового мінімуму на одну особу, встановленого станом на 01.01.2023, посилаючись при цьому на постанову ВС від 21.07.2020 у справі №810/3806/18.

ТОВ «С.М.Т.-ЛТД» своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області (відокремленого підрозділу ДПС України без статусу юридичної особи публічного права) не скористалося.

Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість додаткового рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, вважає, що апеляційна скарга ТОВ «С.М.Т.-ЛТД» підлягає задоволенню частково, а апеляційна скарга Головного управління ДПС в Одеській області (відокремленого підрозділу ДПС України без статусу юридичної особи публічного права) не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Суд встановив, що відповідно до матеріалів справи 09.01.2023 між ТОВ «С.М.Т.-ЛТД» та Адвокатським об`єднанням «К.Е.Й.С.» укладений договір про надання правової допомоги № 0901 (т. 30 а.с. 9-12), пунктом 4.4 якого встановлено, що за результатами надання юридичної допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої адвокатським об`єднанням юридичної допомоги і її вартість. Акт надсилається клієнту адвокатським об`єднанням факсимільним зв`язком або поштою. На письмову вимогу клієнта, адвокатське об`єднання може надавати Акти про надання юридичної допомоги, в яких буде вказано перелік наданої юридичної допомоги із ідентифікацією. Відповідно до пункту 4.6 Договору, в акті, зазначеному в п. 4.4. Договору сторони можуть визначити інший порядок оплати та/чи вартість юридичної допомоги. В цьому випадку сторони керуються умовами акта.

20.04.2023 між ТОВ «С.М.Т.-ЛТД» та адвокатським об`єднанням «К.Е.Й.С.» підписано акт виконаних робіт (наданих послуг) в рамках Договору про надання правової допомоги № 0901 від 09.01.2023 (т. 30 а.с. 13-14).

Відповідно до пункту 2 Акту виконаних робіт (наданих послуг) в рамках Договору про надання правової допомоги № 0901 від 09.01.2023, загальна вартість послуг яка підлягає оплаті з боку клієнта на корись адвокатського об`єднання за надання перелічених в акті послуг, складає 61 988,00 грн.

Окремо сторони у в акті погодили порядок сплати гонорару адвоката, зокрема визначено, що клієнт зобов`язується оплатити суму зазначену у п.2 цього Акту, протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня винесення рішення суду першої інстанції у справі № 420/2481/23.

Також акт виконаних робіт (наданих послуг) в рамках Договору про надання правової допомоги № 0901 від 09.01.2023 містить детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатським об`єднанням, та здійснених ними витрат, необхідних для надання правничої допомоги у суді першої інстанції:

- консультація з правових питань, у зв`язку з необхідністю подання адміністративного позову до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від № 221/15-32-07-01-22, № 224/15-32-07-01-22, від 10.01.2022 25.01.2023 № 1235/15-32-07-01-19 - вартість 2 500 грн, витрачений час - 1 год;

- складання адміністративного позову до Одеського окружного адміністративного суду (справа №420/2481/23) вартість 25000 грн, витрачений час - 10 год;

- підготовка документів для подання адміністративного позову (витрати на поліграфічні послуги) вартість 24 488 грн;

- аналіз відзиву на позовну заяву ГУ ДПС в Одеській області та підготовка відповіді на відзив у справі № 420/2481/23 вартість 2500 грн, витрачений час - 1 год.;

- участь у судовому розгляді справи № 420/2481/23 у суді першої інстанції (незалежно від кількості судових засідань) 5000 грн;

- складання заяви про стягнення з відповідача судових витрат з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних (наданих) адвокатом у справі № 420/2481/23 вартість 2500 грн, витрачений час 1 год.

Ухвалюючи додаткове рішення та частково задовольняючи заяву позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції посилаючись на норми КАС України, Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", низку рішень ЄСПЛ та Верховного Суду, дійшов висновку, що заявлений представником позивача розмір витрат на правову допомогу неспівмірним зі складністю справи; часом, витраченим адвокатом; обсягом наданих послуг, ціною позову і значенням справи для сторони, та, з урахуванням задоволення позову, вважає достатнім і співмірним розмір витрат правничої допомоги в сумі 7000 грн. При цьому, суд першої інстанції, відмовляючи у відшкодування витрат на поліграфічні послуги, зазначив, що в межах цього спору судом не досліджувалася первинна документації та товарність операцій позов був задоволений відповідно до правової позиції КАС ВС викладеної у постанові від 22.02.2022 у справі №420/12859/21, а отже вказані витрати не були неминучими для сторони позивача.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи, необхідних для вирішення питання щодо розподілу судових витрат, та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Частиною 9 статті 139 КАС України встановлено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

За приписами статті 132 КАС України до судових витрат належать витрати, пов`язані з розглядом справи, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1 ст. 134 КАС України).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч. 2 ст. 134 КАС України).

Відповідно до частини 3 статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).

Частиною 5 статті 134 КАС України, встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 7 ст. 134 КАС України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Апеляційний суд відхиляє доводи апелянта ГУ ДПС в Одеській області щодо безпідставності посилання судом першої інстанції на те, що податковий орган не скористався своїм правом на подання клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу з огляду на таке.

Відповідно до матеріалів справи ГУ ДПС в Одеській області не подавало до суду першої інстанції клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, як то передбачено ч. 7 ст. 134 КАС України.

Натомість матеріали справи містять заперечення ГУ ДПС в Одеській області на заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу (т. 30 а.с. 24-27), в якій податковий орган просив відмовити у задоволені заяви ТОВ «С.М.Т. ЛТД» про стягнення витрата на професійну правничу допомогу, посилаючись на незначну складність справи, оскільки предметом порушення податкового законодавства є правовідносини позивача лише з двома контрагентами, а позовні вимоги здебільшого обґрунтовані посиланням на процедурні порушення, які пов`язані з відсутністю у контролюючого органу права на проведення перевірки через запровадження мораторію.

При цьому зі змісту додаткового рішення вбачається, що суд першої інстанції врахував факт задоволення позовних вимог саме з підстав порушення податковим органом процедури призначення та проведення планової виїзної документальної перевірки під час дії мораторію на проведення такого виду перевірок.

Проте, апеляційний суд вважає частково помилковими такі висновки суду першої інстанції з огляду на таке.

Як вбачається зі змісту позовної заяви (т. 1 а.с. 1-27), уточненої позовної заяви (т. 29 а.с. 9-31), позовні вимоги обґрунтовані, як посиланням на порушення процедури призначення та проведення перевірки через наявність мораторію на проведення такого виду перевіри (т. 1 а.с. 7-11, т. 29 а.с. 15-19), так і посиланням на протиправність висновків податкового органу щодо суті виявлених порушень податкового законодавства (т. 1 а.с. 11-22, т. 29 а.с. 19-30). При цьому в позовній заяві наведені обґрунтування помилковості висновків податкового органу щодо суті виявлених порушень податкового законодавства стосовно окремо кожного оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з посиланням при цьому на конкретні висновки контролюючого органу, на конкретні норми матеріального права, на первинній бухгалтерські та податкові документи, з посиланням в кожному випадку на правові позиції Верховного Суду, на рішення Конституційного Суду України та ЄСПЛ.

Вказані обставини достеменно свідчать про вивчення та використання адвокатом під час складання позовної заяви, як матеріалів перевірки, так і первинної бухгалтерської та податкової документації, обсяг якої складає 28 томів (по 250 аркушів в кожному томі), що підтверджує затрачений адвокатом час 10 годин саме на складання адміністративного позову.

Також апеляційний суд зазначає про розумність витраченого адвокатом часу 1 година, на консультацію з правових питань та вирішення необхідності подання адміністративного позову.

Матеріали справи містять відзив на позовну заяву (т. 29 а.с. 41-51), який обґрунтований не тільки правом податкового органу на проведення планової виїзної документальної перевірки, а й містить заперечення, що співпадають зі змістом акту перевірки), стосовно доводів позивача щодо суті виявлених порушень податкового законодавства.

Надана представником позивача відповідь на відзив викладена на шести аркушах, містить позицію позивача по конкретним доводам відзиву на позовну заяву, із посиланням при цьому на постанови Верховного Суду (т. 29 а.с. 57-62).

За вказаних обставин, апеляційний суд зазначає про розумність витраченого адвокатом часу 1 година на аналіз відзиву на позовну заяву та підготовку відповіді на відзив.

Як вбачається з акту виконаних робіт (наданих послуг) в рамках Договору про надання правової допомоги № 0901 від 09.01.2023, вартість роботи однієї години адвоката становить 2500 грн.

Апеляційний суд перевіряючи доводи апеляційної скарги податкового органу щодо достатності відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2023, зазначає таке.

За приписами ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2013 рік» з 01.01.2023 установлений прожитковий мінімум для працездатних осіб в сумі 2684 грн.

Відповідно до преамбули Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 № 966-XIV, це Закон, відповідно до статті 46 Конституції України дає визначення прожитковому мінімуму, закладає правову основу для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень.

За приписами частини 1 ст. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум, це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про прожитковий мінімум», прожитковий мінімум застосовується для:

- загальної оцінки рівня життя в Україні, що є основою для реалізації соціальної політики та розроблення окремих державних соціальних програм;

- встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім`ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України;

- визначення права на призначення соціальної допомоги;

- визначення державних соціальних гарантій і стандартів обслуговування та забезпечення в галузях охорони здоров`я, освіти, соціального обслуговування та інших;

- встановлення величини неоподатковуваного мінімуму доходів громадян;

- формування Державного бюджету України та місцевих бюджетів.

Враховуючи наведені норми матеріального права, апеляційний суд зазначає про безпідставність вимог податкового органу щодо застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2023, як розміру належного, правильного та достатнього для оцінки праці адвоката.

Також апеляційний суд зазначає, що відповідно до ст. 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2013 рік» з 01.01.2023 встановлена мінімальна заробітна плата у місячному розмірі 6700 грн., у погодинному розмірі 40,46 грн.

За приписами ст. ст. 94 та 95 КЗпП України та ст. ст. 1, 3 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

Мінімальна заробітна плата - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.

Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов`язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Апеляційний суд зазначає, що адміністративний позов, уточнений адміністративний позов та відповідь на відзив були підготовлені та складні адвокатом адвокатського об`єднання «К.Е.Й.С.» Цимбалом Сергієм Юрійовичем (т. 1 а.с. 23, 24, 25, т. 29 а.с. 31, 62), який набув право на заняття адвокатською діяльністю на підставі рішення КДКА Одеської області від 27.07.2012, тобто адвокатом, який здійснює свою діяльність майже десять років.

Враховуючи якість складених адвокатом процесуальних документів, досвід роботи адвоката, та те, що фактично мінімальна заробітна плата, як соціальна гарантія, застосовується за загальним правилом для оплати простої, некваліфікованої плаці, апеляційний суд зазначає про адекватність визначеного сторонами розміру вартості роботи однієї години адвоката в сумі 2500 грн.

При цьому, апеляційний суд зазначає, що, а ні заперечення податкового органу на заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, а ні додаткове рішення суду першої інстанції, а ні апеляційна скарга податкового органу не містять жодних доводів щодо неможливості визначення вартості однієї години роботи адвоката саме в сумі 2500 грн.

Також, апеляційний суд вказує, що розмір витрат на професійну правничу допомогу співмірний з обсягом наданих адвокатом послуг, про що свідчить зміст процесуальних документів, які містять юридичний аналіз наказу про проведення перевірки, акту податкової перевірки, податкових повідомлень-рішень, документів, отриманих від позивача (первинної та іншої документації), актуальної судової практики, в яких сформовано правову позицію по справі, юридичний аналіз відзиву відповідача на позовну заяву.

Звертає апеляційний суд увагу і на те, що розмір витрат позивача на професійну допомогу є співмірний із ціною позову, оскільки заявлені в цій справі позовні вимоги є майновими (сума потенційних втрат відповідно до оскаржуваних податкових повідомлень-рішень складає 4473459, 00 грн), в той час як на захист порушених прав, інтересів та для уникнення потенційних негативних наслідків заявлено до витрат 61988 грн., що становить 1,3856 відсотків суми позову.

Щодо фактору важливості справи для сторін, апеляційний суд зазначає, що як для позивача, так і для податкового органу справа є важливою, адже як сумі потенційних витрат для позивача, так і сумі потенційних надходжень до бюджету складає 4473459 грн.

Посилання податкового органу у запереченнях на заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу (про неврахування яких вказано в апеляційній скарзі податкового органу) на нескладність справи через те, що податкові порушення, зафіксовані в акті перевірки стосуються лише двох контрагентів позивача, апеляційний суд відхиляє, оскільки сам акт перевірки складений на 69 аркушах (без додатків), перевірка проводилась восьми посадовими особами податкового органу, та відповідно до описової частини акту перевірки перевірка стосувалась повноти декларування та своєчасності сплати податку на прибуток, податку на додану вартість, питань щодо реєстрації ПН/РК, акцизного податку, інших податків та зборів, передбачених податковим законодавством, за період з 01.07.2018 до 31.12.2020.

Щодо витрат, пов`язаних з участю адвоката у судовому розгляді справи (5000 грн), незалежно від кількості судових засідань, апеляційний суд зазначає, що відповідно до матеріалів справи (т. 29 а.с. 71-73) представник позивача адвокат Яківець М.В. був присутнім у судовому розгляді справи 13.03.2023, яке тривало з 10.10 год до 10.22 год. (т. 29 а.с. 71-73); у судовому розгляді справи 04.04.2023, яке тривало з 10:28 год до 10:56 год (т. 29 а.с. 77-78); у судовому розгляді справи 17.04.2023, яке тривало з 10:00 год до 11:15 год (т. 29 а.с. 82-83). Отже, безпосередньо у судових засіданнях адвокат позивача перебував 1 годину 55 хв., а тому розмір витрат пов`язаних з участю адвоката у судовому розгляді справи в сумі 5000 грн, апеляційний суд вважає адекватним.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що, а ні заперечення податкового органу на заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, а ні додаткове рішення суду першої інстанції, а ні апеляційна скарга податкового органу не містять жодних доводів щодо неможливості визначення вартості участі адвоката у судовому розгляді справи (незалежно від кількості судових засідань) в сумі 5000 грн.

Щодо витрат на поліграфічні послуги (здійснення копій первинної документації у двох примірниках, для додавання до позову) у розмірі 24488,00 грн., апеляційний суд зазначає, що матеріалами справи підтверджені такі витрати зокрема накладною № 0223 від 02.02.2023 (т. 29 а.с. 16), стосовно виготовлення додатків до позовної заяви, які в одному примірнику становлять 28 томів по 250 аркушів в кожному томі, та щодо цього доказу податковий орган заперечень не навів.

Стосовно посилання суду першої інстанції на те, що такі витрати не були необхідними, апеляційний суд зазначає, що за приписами ст. 5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси,

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч. 1 ст. 9 КАС України).

При цьому кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 ст. 77 КАС України).

Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (ч. 4 ст. 161 КАС України)

Оскільки позовні вимоги були обґрунтовані також і доводами щодо протиправності висновків податкового органу щодо суті виявлених порушень податкового законодавства, позивач на виконання приписів ч. 1 ст. 9, ч. 1 ст. 77, ч. 4 ст. 161 КАС України надав докази, на підтвердження обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги у вигляді копій первинного бухгалтерського та податкового обліку у 28 томах по 250 аркушів в кожному томі, із наданням копій таких доказів відповідно до кількості учасників справи, як то вимагають приписи ч. 1 ст. 161 КАС України, що у свою чергу спростовує висновки суду першої інстанції про те, що поліграфічні витрати не були необхідними.

За вказаних обставин апеляційний суд погоджується із апелянтом ТОВ «С.М.Т.-ЛТД», що розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу складаються з витрат на правничу допомогу адвоката (32500 грн) та витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (24488,00 грн витрати на поліграфічні послуги), та такі витрати є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); із часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); із обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; з ціною позову та значенням справи для позивача.

Той факт, що суд першої інстанції дійшов висновку щодо відсутності необхідності досліджувати доводи позову стосовно суті виявлених порушень не є підставою для зменшення розміру судових витрат саме до 7000 грн.

При цьому, апеляційний суд зауважує, що цитування норм матеріального та процесуального права, якими врегульоване питання розподілу судових витрат; цитування рішень ЄСПЛ, Конституційного Суду України; цитування численної кількості рішень Верховного Суду в частині висновків суду касаційної інстанції стосовно того, які саме питання та обставини має з`ясувати суд при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, саме по собі не є підставою, а ні для зменшення розміру судових витрат, а ні для відмови у відшкодуванні судових витрат.

За встановлених апеляційним судом обставин, з урахуванням складності та обсягу наданої професійної правничої допомоги, апеляційний суд вважає, що співмірною до відшкодування є сума 45000 грн.

Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції допустив неповне з`ясування обставин, необхідних для вирішення питання щодо розподілу судових витрат, що призвело до порушення норм процесуального права безпідставного зменшення розміру судових витрат, які підлягають відшкодуванню, внаслідок чого, відповідно до п. 1, п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, апеляційна скарга податкового органу не підлягає задоволенню, апеляційна позивача має бути задоволена частково, додаткове рішення скасоване, з ухваленням нової постанови про часткове задоволення заяви позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 2-12, 72-78, 132, 134, 139, 242, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 327-329 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області (відокремленого підрозділу ДПС України без статусу юридичної особи публічного права) залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «С.М.Т. ЛТД» задовольнити частково.

Додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 травня 2023 року у справі №420/2481/23 скасувати та ухвалити нову постанову.

Задовольнити частково заяву товариства з обмеженою відповідальністю «С.М.Т. ЛТД» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (відокремленого підрозділу ДПС України без статусу юридичної особи публічного права) (ЄДРПОУ: ВП 44069199) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «С.М.Т. ЛТД» (ЄДРПОУ: 19056351) судові витрати витрати на професійну правничу допомогу в сумі 45000 грн (сорок п`ять тисяч гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (відокремленого підрозділу ДПС України без статусу юридичної особи публічного права) (ЄДРПОУ: ВП 44069199).

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 21.07.2023

Суддя-доповідач С.Д. ДомусчіСудді Г.В. Семенюк О.І. Шляхтицький