Постанова

від 21.07.2023 по справі 420/18615/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/18615/22

Перша інстанція: суддя Лебедєва Г.В.,

повний текст судового рішення

складено 01.05.2023, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Димерлія О.О.,

суддів: Танасогло Т.М., Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01.05.2023 у справі №420/18615/22 за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Пенсійного фонду України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди у розмірі 2650000грн.

У С Т А Н О В И В:

21.12.2022 ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій просив суд:

- визнати протиправними дії Кабінету Міністрів та Пенсійного фонду України про відмову виплатити ОСОБА_1 соціальної допомоги по постанові №713 від 14.07.2021 Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб так як вони порушили законодавство Держави та його Конституційні права закріплені у статті 21 Конституції України;

- зобов`язати Кабінет Міністрів України відмінити своє протиправне рішення про відмову виплатити ОСОБА_1 соціальної допомоги по постанові №713 від 14.07.2021 у сумі 2000 грн., починаючи з 01.07.2021 тим самим відновити його конституційні права про рівні права громадян перед Законом передбачені статтею 21 Конституції України;

- зобов`язати Пенсійний фонд України виплачувати ОСОБА_1 щомісячно починаючи з 01.07.2021 соціальну допомогу у сумі 2000 грн. по постанові №713 від 14.07.2021 нарівні з іншими військовими пенсіонерами та виплатити її заборгованість з 01.07.2021;

- зобов`язати Пенсійний фонд України повернути ОСОБА_1 загальну заборгованість по пенсії за рішеннями з судових справ 266587,68 грн. на підставі ст.129-1 Конституції України та статті 13 Закону України Про судоустрій та статус суддів;

- стягнути з Кабінету Міністрів України завдану ОСОБА_1 моральну та матеріальну шкоду в сумі 2650000грн. та перерахувати її на пенсійну картку Ощадбанку України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що він має право на отримання щомісячної допомоги в сумі 2000грн., яку передбачено постановою Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб. Натомість, Кабінетом Міністрів України та Пенсійним фондом України протиправно відмовлено ОСОБА_1 у виплаті такої допомоги. Відмовивишись у виплаті допомоги по постанові №713 від 14.07.2021 Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб Кабінет Міністрів України зменшив розмір пенсії. Також, позивач наголошував про невиконання судових рішень у справах №420/9075/20, №420/11279/21, щодо своєчасного перерахунку пенсії та повернення її заборгованості. Саме із означеним позивач пов`язує моральної та матеріальної шкоди.

Відповідач Пенсійний фонд України з позовними вимогами не погоджувався та вважав їх необґрунтованими з підстав викладених у відзиві на позовну заяву наголошуючи, що функції з проведення виплати пенсії покаладено на територіальні органи Пенсійного фонду України, а не на Пенсійний фонд України, а тому такий суб`єкт владних повноважень не є належним відповідачем у справі. Також, учасник справи стверджував, що він не приймав рішення про відмову ОСОБА_1 у виплаті щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000грн., яку передбачено постановою Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб, а лист Пенсійного фонду України від 26.01.2022 №2585-43354/К-03/8-2800/22 є наданою у межах компетенції відповіддю на звернення позивача від 15.12.2021. Крім того, відповідач наводив власні аргументи стосовно можливості застосування до спірних правовідносин положень постанови Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб і наголошував на необґрунтованості позовних вимог відносно стягнення моральної та матеріальної шкоди.

Згідно із поданою позивачем до суду першої інстанції відповіддю на відзив, асигнування з Державного бюджету, які виділяються для забезпечення пенсійних виплат розподіляє та спрямовує на фінансування пенсій та інших виплат Пенсійний фонд України, а тому саме вказаний суб`єкт владних повноважень має бути відповідачем у справі. Також, на думку ОСОБА_1 , відмова Пенсійного фонду України, яка викладен в листі від 26.01.2022 №2585-43354/К-03/8-2800/22, є рішенням суб`єкта владних повноважень у розмуні приписів КАС України. Решта доводів відповіді на відзив дублюють обґрунтування позовних вимог, які викладено в адміністративному позові.

27.02.2023 Кабінетом Міністрів України до Одеського окружного адміністративного суду подано відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що Уряд не є належним відповідачем у справі, а тому відповідачем безпідставно заявленог до нього позовні вимоги. Як стверджував відповідач, Кабінетом Міністрів України не приймалось рішення про відмову ОСОБА_1 у виплаті щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000грн., яку передбачено постановою Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб, а тому Урядом не порушено прав позивача. Також, відповідач вказував про необґрунтованість вимоги позивача стосовно відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Відповідно до поданої позивачем до суду першої інстанції відповіді на відзив, Кабінет Міністрів України є належним відповідачем у справі. Як заяважував позивач, заборгованість по пенсії у сумі 266587,68грн., яка виникла згідно із судовими рішеннями у справах №420/9075/20, №420/11279/21, не виплачено у зв`язку з тим, що Кабінетом Міністрів України не виділено коштів. Ігші доводи відповіді на відзив є аналогічними змісту позовної заяви.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01.05.2023 у справі №420/18615/22 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.

Приймаючи таке рішення суд першої інстанції виходив із того, що позовні вимоги ОСОБА_1 стосовно виплати заборгованості у сумі 266587,68 грн, нарахованої на виконання рішення суду та виплати щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб заявлені до неналежного відповідача та виходять за межі повноважень Пенсійного фонду України. Також, окружним адміністративним судом враховано, що Пенсійним фондом України не приймалось жодних рішень про відмову позивачу у виплаті щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000 гривень, передбаченої постановою № 713 в розумінні припису ст. 19 КАС України, які можуть бути оскаржені до суду. Крім того, судом першої інстанції зазначено, що ОСОБА_1 не вказано, як саме Кабінет Міністрів України порушив його права та законні інтереси, а також не аргументовано, яким чином рішення суду може вплинути на права та обов`язки Кабінету Міністрів України. До того ж, як зауважено окружним адміністративним судом, положеннями постанови Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб не розмежовуються підстави перерахунку/перегляду розмірів пенсій, які здійснювались після 01.03.2018. Приписи вказаного рішення уряду застосовуються у випадку збільшення розміру пенсії після перерахунку менш ніж на 2000грн. Як установлено судом першої інстанції, Кабінет Міністрів України не приймав рішень про відмову позивачу у виплаті щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000,00 грн., яку передбачено постановою № 713, а тому Урядом права ОСОБА_1 не порушено. У зв`язку із тим, що в задоволенні позовних вимог відмовлено, окружним адміністративним судом також відмовлено у задоволенні похідної вимоги щодо стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції позивачем подано апеляційну скаргу у якій, з посиланням на невідповідність висновків окружного адміністративного суду обставинам справи, викладено прохання скасувати оспорюваний судовий акт та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що він має право на отримання щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000грн., яку передбачено постановою Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб. Також, як стверджує ОСОБА_1 , належними відповідачами у справі є саме Пенсійний фонд України та Кабінет Міністрів України. Крім того, позивач наголошує, що у зв`язку із систематичними порушеннями його соціальних прав позовні вимоги щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди мають бути задоволені.

06.06.2023 ОСОБА_1 до П`ятого апеляційного адміністративного суду подано звернення, у якому позивачем запропоновано відмінити позовну вимогу про стягнення з Кабінету Міністрів України матеріальної та моральної шкоди.

Скориставшись наданим, приписами чинного процесуального законодавства, правом Кабінетом Міністрів України до апеляційного суду подано відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач повністю погоджується з висновками суду першої інстанції, викладеними в оскаржуваному рішенні від 01.05.2023 у справі №420/18615/22, у зв`язку з чим просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду без змін.

23.06.2023 ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції подано відповідь на відзив, зміст якої у повному обсязі дублює доводи попередніх звернень позивача.

В силу приписів пунктів 1, 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, у системному зв`язку з положеннями чинного законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, з урахуванням такого.

Зокрема, колегією суддів установлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером та отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.

На виконання судових рішень у справах №420/9075/20, №420/11279/21, Головним управлінням ПФУ в Одеській області здійснено відповідні перерахунки пенсії.

Однак, здійснюючи вказані перерахунки пенсії органом Пенсійного фонду, на думку позивача, не було враховано положення постанови Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб стосовно щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000грн.

За наслідками перерахованої пенсії, які здійснено на виконання судових рішень у справах №420/9075/20, №420/11279/21, сума нарахованої доплати становить 266587,67грн.

За результатом розгляду звернень ОСОБА_1 , Пенсійним фондом України на ім`я позивача надіслано лист від 26.01.2022 №2585-43354/К-03/8-2800/22, у якому зазначено, що після перерахунків розмір пенсії позивача збільшився більш ніж на 2000грн., а тому немає підстав для встановлення щомісячної доплати, яку передбачено постановою Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб.

Як зазначає позивач, Кабінет Міністрів України через Пенсійний фонд України офіційно відмовлено йому в отриманні соціальної допомоги по постанові Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб.

Вищеозначене послугувало підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою.

Здійснюючи перегляд справи в апеляційному порядку в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію визначено Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Загальний порядок виплати пенсій та органи, що виплачують пенсії визначено статтею 52 Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», відповідно до якої пенсіонерам з числа військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей пенсії виплачуються органами Пенсійного фонду України за місцем фактичного проживання пенсіонера, незалежно від реєстрації місця проживання.

Іншим особам, які мають право на пенсійне забезпечення згідно з цим Законом, пенсії виплачуються органами Пенсійного фонду України через установи відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" за місцем фактичного проживання пенсіонера на підставі відповідних документів, що оформляються органом Пенсійного фонду України.

23.07.2014 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про затвердження Положення про Пенсійний фонд України» №280, якою затверджено Положення про Пенсійний фонд України.

Згідно із пунктом 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 №280, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню.

Підпунктами 4, 6 пункту 4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 №280, визначено, що Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, розробляє проект бюджету Пенсійного фонду України та подає його Міністрові соціальної політики для внесення в установленому порядку на розгляд Кабінетові Міністрів України, здійснює ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення, забезпечує своєчасне та у повному обсязі фінансування виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством проводяться за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством, складає звіт про виконання бюджету Пенсійного фонду України; організовує, координує та контролює роботу територіальних органів щодо забезпечення своєчасної та у повному обсязі виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством.

Відповідно до п.7 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 №280, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

22.12.2014 правлінням Пенсійного фонду України прийнято постанову «Про затвердження положень про територіальні органи Пенсійного фонду України та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов правління Пенсійного фонду України» №28-2, якою затверджено Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Згідно із п.1 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2, головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі є територіальними органами Пенсійного фонду України.

Відповідно до п.п.5 п.4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2, головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.

Із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів убачається наявність у Головного управління ПФУ в Одеській області повноважень із призначення (перерахунку) та виплати пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.

Судом апеляційної інстанції з`ясовано, що обґрунтовуючи необхідність покладення на Пенсійний фонд України обов`язку зі здійснення виплати пенсії позивач посилається на приписи постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання організації виплати пенсій та грошової допомоги» від 16.12.2020р. №1279.

Однак, колегія суддів вважає таку позицію позивача неправильною, оскільки відповідно до пункту 1 Порядку виплати і доставки пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання одержувачів у межах України організаціями, що здійснюють їх виплату і доставку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 №1279, вказаний нормативно-правовий акт визначає механізм виплати пенсій та грошової допомоги їх одержувачам у готівковій формі за зазначеним у заяві місцем їх фактичного проживання в межах України організаціями, що згідно із законодавством мають право здійснювати виплату і доставку пенсій та грошової допомоги.

Отже, обов`язок щодо виплати позивачу пенсії положеннями чинного законодавства покладено на пенсійний орган, в якому пенсіонер перебуває на обліку, яким, у даному випадку, є Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

Апеляційний суд відмічає, що у визначеному Порядком виплати і доставки пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання одержувачів у межах України організаціями, що здійснюють їх виплату і доставку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 №1279, механізмі виплати пенсій та грошової допомоги їх одержувачам участі Пенсійного фонду України не передбачено.

У даному випадку, Пенсійний фонд України здійснює фінансування пенсій шляхом розподілу коштів, що надходять на його видатковий рахунок. Спеціальних підрозділів, які безпосередньо виплачують пенсію одержувачам, в Пенсійному фонді України не створено. Повноважень формувати виплатні документи (списки на виплату пенсій, відомості тощо) шляхом включення до них нарахованих конкретним одержувачам сум пенсії та підписувати їх Пенсійний фонд не має.

Централізоване перерахування коштів, що здійснюється Пенсійним фондом України, не є персоналізованим, не передбачає визначення розміру виплати кожній особі окремо, призначене лише для спрощення процедури проходження коштів від Фонду до уповноваженої організації або банку. Перерахування коштів під час фінансування здійснюється однією сумою за згрупованими списками одержувачів, сформованими і підписаними головними управліннями.

Відтак, апеляційний суд відхиляє доводи ОСОБА_1 щодо наявності у Пенсійного фонду України та Уряду обов`язку із виплати позивачу соціальної допомоги по постанові Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб та нарахованої доплати в сумі 266587,67грн.

До того ж, суд апеляційної інстанції зауважує, що судовими рішеннями у справах №420/9075/20, №420/11279/21 обов`язок із здійснення відповідних перерахунків пенсії ОСОБА_1 покладено, зокрема, на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

При цьому, ані Пенсійного фонду України, ані Кабінету Міністрів України такі судові акти не стосуються.

Як зазначає позивач, на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду Кабінетом Міністрів України для Пенсійного фонду України затверджено бюджет в сумі 360 млн.грн. Однак, із вказаних грошових коштів ОСОБА_1 нічого не отримав.

На думку апеляційного суду, в межах досліджуваних правовідносин такі твердження є необґрунтованими, адже виплату нарахованої доплати в сумі 266587,67грн. має здійснити Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області в межах бюджетних асигнував в порядку черговості.

Також, суд апеляційної інстанції зауважує, що 14.07.2021 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».

Згідно із вказаним рішенням Уряду установлено з 1 липня 2021 р. особам, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 р. відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 1 березня 2018 р., щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.

Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 1 березня 2018 р., розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 1 березня 2018 р. або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.

Особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, пенсії яких переглядалися (перераховувалися) після 1 березня 2018 р. (крім перерахунку пенсій на виконання Закону України від 24 березня 2022 р. № 2146-IX Про внесення змін до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб щодо пенсій в разі втрати годувальника), щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.

Отже, положеннями постанови Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб установлено право певних категорій військовослужбовців на отримання за певних умов щомісячної доплати в сумі 2000грн.

Як з`ясовано колегією суддів, перерахунки пенсії ОСОБА_1 на виконання судових рішень у справах №420/9075/20, №420/11279/21 здійснено ГУ ПФУ в Одеській області.

З огляду на вказане, якщо позивач уважає, що має право на отримання установленої постановою Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб доплати, то за вирішенням такого питання необхідно звернутись саме до ГУ ПФУ в Одеській області, яке є самостійною юридичною особою публічного права.

Колегія суддів відмічає, що ані Кабінет Міністрів України, ані Пенсійний фонд України не порушували права ОСОБА_1 на отримання передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб доплати.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, суд апеляційної інстанції уважає правильним висновко окружного адміністративного суду про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо виплати передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб доплати та заборгованості по пенсії за судовими рішеннями в сумі 266587,68грн.

Оскільки у задоволенні основних позовних вимог відмовлено, похідна вимога щодо стягнення моральної та матеріальної шкоди також задоволенню не підлягає.

Установлені в межах розгляду даної справи фактичні обставини у повному обсязі спростовують наведені в апеляційній скарзі доводи ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а викладені в апеляційній скарзі доводи позивача не свідчать про порушення окружним адміністративним судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже, при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому підстав для його скасування немає.

З підстав визначених статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01.05.2023 у справі №420/18615/22 без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами копії судового рішення.

Суддя-доповідач О.О. ДимерлійСудді Т.М. Танасогло А.В. Крусян