Ухвала

від 20.07.2023 по справі 520/1515/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 липня 2023 року

м. Київ

справа №520/1515/23

адміністративне провадження № К/990/24248/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мацедонської В.Е.,

суддів - Данилевич Н.А., Смоковича М.І.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 березня 2023 року

та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2023 року

у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, -

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції України в Харківській області, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 29.12.2022 року № 751 "Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського ГУНП в Харківській області" у частині щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог п. 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту - неутримання від дій, що підривають авторитет Національної поліції України, сержанта поліції поліцейського сектору патрульної поліції № 1 відділу поліції в метрополітені ГУНП в Харківській області ОСОБА_1 (0182724) у вигляді звільнення зі служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 30.12.2022 року № 631 о/с "По особовому складу" в частині звільнення сержанта поліції поліцейського сектору патрульної поліції № 4 відділу поліції в метрополітені ГУНП в Харківській області з 30.12.2022 року, ОСОБА_1 (0182724) за п. 6 ч. 1 ст. 77 ЗУ "Про Національну поліцію" (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України);

- поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді сержанта поліції поліцейського сектору патрульної поліції № 4 відділу поліції в метрополітені ГУНП в Харківській області з 31.12.2022 року;

- допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді сержанта поліції поліцейського сектору патрульної поліції № 4 відділу поліції в метрополітені ГУНП в Харківській області з 31.12.2022 року;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області, області (код ЄДРПОУ 40108599, місцезнаходження: 61052, м. Харків, вул. Ярославська, 1/29, на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), місце проживання: АДРЕСА_1 , суму середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 31 грудня 2022 року по день постанови судового рішення по справі, без урахування обов`язкових податків та зборів;

- звернути до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Головного управління Національної поліції в Харківської області на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) суми середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в межах одного місяця, без урахування обов`язкових податків та зборів;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області, області на користь ОСОБА_1 суму судових витрат, що складається з судового збору у розмірі 805,30 грн. та 805,30 грн, всього - 1610,60 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23 березня 2023 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2023 року, адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивачем подано касаційну скаргу до Верховного Суду.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30 січня 2023 року відкрито провадження у справі, та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Пунктом 2 ч. 5 статті 328 КАС України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у даній справі є визнання протиправним та скасування наказу відповідача про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського у вигляді звільнення зі служби в поліції та наказу в частині звільнення, поновлення позивача на службі в поліції на посаді поліцейського сектору патрульної поліції, стягнення з відповідача на користь позивача середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

За змістом пункту 1 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Згідно статті 51-3 (Примітка) Закону України "Про запобігання корупції" під службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, в цій статті розуміються Президент України, Прем`єр-міністр України, член Кабінету Міністрів України, перший заступник або заступник міністра, член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Голова Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Голова Фонду державного майна України, його перший заступник або заступник, член Центральної виборчої комісії, член, інспектор Вищої ради правосуддя, член, інспектор Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, народний депутат України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Директор Національного антикорупційного бюро України, Генеральний прокурор, його перший заступник та заступник, Голова Національного банку України, його перший заступник та заступник, член Ради Національного банку України, Секретар Ради національної безпеки і оборони України, його перший заступник та заступник, Постійний Представник Президента України в Автономній Республіці Крим, його перший заступник та заступник, радник або помічник Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем`єр-міністра України, особи, посади яких належать до посад державної служби категорії "А" або "Б", та особи, посади яких частиною першою статті 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" віднесені до першої - третьої категорій, а також судді, прокурори і слідчі, керівники, заступники керівників державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, їх апаратів та самостійних структурних підрозділів, керівники, заступники керівників державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, юрисдикція яких поширюється на територію однієї або кількох областей, Автономної Республіки Крим, міст Києва або Севастополя, керівників державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, міста республіканського в Автономній Республіці Крим або обласного значення, району в місті, міста районного значення, військові посадові особи вищого офіцерського складу.

Звання позивача, а також посада публічної служби, яку обіймав позивач, та у зв`язку з перебуванням на якій виник цей спір (сержант поліції, поліцейський сектору патрульної поліції № 4 відділу поліції в метрополітені ГУНП в Харківській області), не відноситься до категорії службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище в розумінні примітки до статті 51-3 Закону України «Про запобігання корупції».

Проаналізувавши встановлені судами обставини справи, предмет спору та обраний позивачем спосіб захисту його прав, доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про те, що характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, правозастосовна практика, що складалася з приводу спорів цієї категорії, відсутність ознак, які відрізняють цю касаційну скаргу від інших, дають підстави вважати, що судові рішення, які ухвалені у справі за позовом ОСОБА_1 , розглянутої в порядку спрощеного позовного провадження, не підлягають касаційному оскарженню.

Оскаржуючи судові рішення у справі незначної складності, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, позивач зазначає про наявність виняткових обставин, передбачених підпунктом а) пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки вмотивованості підстав, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

Зокрема, скаржник зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. При цьому, за твердженням скаржника, про незастосування принципу верховенства права свідчить відсутність посилання на нього в оскаржуваних судових рішеннях, а саме обов`язкового та правильного застосування принципу верховенства права.

Однак, позивач жодним чином не обгрунтовує дане посилання, та не зазначає про новітні, проблемні, засадничі, раніше ґрунтовно не досліджувані питання права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів правовідносин.

Зміст касаційної скарги зводиться до викладення фактичних обставин справи та цитування норм права з посиланням на невірну оцінку судами попередніх інстанцій доказів у справі, однак, у силу частини 2 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Інші, наведені у касаційній скарзі доводи та мотиви не дають підстав для висновку, що судові рішення, постановлені у зазначеній справі, можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції.

На підставі викладеного суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 248, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 березня 2023 року

та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська

Судді Н. А. Данилевич

М. І. Смокович