Ухвала

від 20.07.2023 по справі 815/6180/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 липня 2023 року

м. Київ

справа №815/6180/15

адміністративне провадження № К/990/20662/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С.С.,

суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства обмеженою відповідальністю «Північ Транс» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.10.2022 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2023 у справі №815/6180/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Північтранс» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

08.06.2023 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла зазначена касаційна скарга, надіслана засобами поштового зв?язку 05.06.2023.

Ухвалою Верховного Суду (у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючий суддя Пасічник С.С., судді Ханова Р.Ф., Гончарова І.А.) від 21.06.2023 зазначена касаційна скарга залишена без руху з підстав її подання після закінчення строку касаційного оскарження і вказані скаржником підстави для поновлення цього строку визнано неповажними.

Скаржнику встановлено десятиденний з моменту отримання копії ухвали строк, упродовж якого він мав право вказати інші підстави для поновлення строку касаційного оскарження.

До Верховного Суду 03.07.2023 надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Північтранс» про усунення недоліків касаційної скарги, у якому на обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження останнє посилається на те, що вперше касаційна скарга у цій справі подавалася у строк, визначений законодавством, проте, Верховний Суд ухвалою від 27.02.2023 її повернув на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (тобто, з причини ненаведення у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження). Наступні дві повторно подані позивачем касаційні скарги були також повернуті відповідно до ухвал Верховного Суду від 16.03.2023 (на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, - а саме з причини подання учасником непідписаної у встановленому порядку касаційної скарги) та від 29.03.2023 (на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України). В подальшому, звернувшись вчетверте із касаційною скаргою скаржник отримав ухвалу Верховного Суду від 27.04.2023 про залишення такої скарги без руху у зв`язку із недоданням до неї документу про сплату судового збору. Як стверджує скаржник, він своєчасно виконав вимоги зазначеної ухвали суду касаційної інстанції та 15.05.2023 (тобто, у десятиденний строк з дня отримання паперової копії зазначеної ухвали) надіслав на поштову адресу Верховного Суду докази сплати судового збору Однак, Верховний Суд, неврахувавши даних обставин, 31.05.2023 прийняв ухвалу про повернення касаційної скарги з причини неусунення її недоліків. У контексті наведеного позивач просив залучити до матеріалів касаційної скарги документальні докази направлення відповідного поштового відправлення для усунення недоліків касаційної скарги, поданої у квітні 2023 року, та при вирішенні Судом питання поновлення пропущеного строку звернення водночас врахувати те, що подання касаційних скарг після повернення останніх здійснювалося ним в найкоротші строки.

В подальшому у зв`язку з перебуванням судді Гончарової І.А. на лікарняному здійснено повторний автоматизований розподіл вказаної касаційної скарги між суддями для її розгляду та призначено інший склад колегії суддів, а саме: головуючий суддя Пасічник С.С., судді Олендер І.Я., Ханова Р.Ф.

З`ясовуючи питання наявності підстав для поновлення строку на касаційне оскарження, Верховний Суд враховує наступне.

За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Колегія суддів, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Разом з тим, скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.

Так, приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами Кодексу адміністративного судочинства України як в частині сплати судового збору, так і в частині належного викладення обґрунтування вимог касаційної скарги, є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями, і для його виконання процесуальний закон встановлює достатній строк - тридцять днів з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення, а отже для приведення касаційної скарги у відповідність із вимогами Кодексу адміністративного судочинства України у скаржника було достатньо часу. Загальний строк, що сплинув після ухвалення постанови суду апеляційної інстанції та виготовлення її повного тексту і до дня подання цієї касаційної скарги становить більше ніж три місяці. При цьому з дня отримання копії ухвали Верховного Суду від 27.02.2023 про повернення вперше поданої касаційної скарги (яка, як і дві наступні касаційні скарги були подані без сплати судового збору), що відбулося 28.02.2023, і до дня повторного звернення - 08.06.2023 минуло більше трьох місяців, що не можна вважати розумним та оптимальним для реалізації права на повторне звернення до суду з касаційною скаргою.

Сукупність цих обставин свідчить про допущення Товариством необґрунтованих зволікань щодо реалізації свого права на касаційне оскарження судових рішень з дотриманням процесуальних вимог.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини, відсутні підстави вважати, що скаржником пропущено строк з поважних причин, оскільки такі не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

При цьому самі факти наявності у скаржника права на повторне звернення до суду після повернення касаційної скарги та виконання ним свого обов`язку щодо сплати судового збору при звернення із касаційною скаргою вже вчетверте не є безумовними підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п`ятої цієї статті).

Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Отже, позивач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на касаційний перегляд справи, повинен забезпечити неухильне і своєчасне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту, для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

У заяві про поновлення строку на касаційне оскарження, скаржник не навів інших підстав для поновлення строку та фактично посилався на ті ж обставини, які вже викладались ним у касаційній скарзі і визнані Судом неповажними.

Враховуючи викладене, заява про поновлення цього строку задоволенню не підлягає.

За правилами пункту 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання Товариства обмеженою відповідальністю «Північ Транс» з питання поновлення пропущеного строку касаційного оскарження.

2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства обмеженою відповідальністю «Північ Транс» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.10.2022 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2023 у справі №815/6180/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Північтранс» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

3. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

СуддіС.С. Пасічник І.Я.Олендер Р.Ф. Ханова