Ухвала

від 21.07.2023 по справі 280/5635/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ВІДМОВУ У ВІДКРИТТІ ПРОВАДЖЕННЯ В АДМІНІСТРАТИВНІЙ СПРАВІ

21 липня 2023 рокуСправа № 280/5635/23 м. Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Кисіль Р.В., перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю СІТІ ДЕВЕЛОПМЕНТ» (пр. Соборний, 63, м. Запоріжжя, 69002) до Запорізької міської ради (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

20.07.2023 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю СІТІ ДЕВЕЛОПМЕНТ» (далі позивач) до Запорізької міської ради (далі відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо розгляду заяви позивача про поновлення договору оренди земельної ділянки (кадастровий номер 2310100000:05:019:0131), розташованої у м. Запоріжжя, Прибережна магістраль (в районі кафе «Солнишко»), та наданої в оренду для розташування спортивно-оздоровчого комплексу;

зобов`язати відповідача прийняти (винести) рішення по суті звернення позивача щодо поновлення договору оренди земельної ділянки (кадастровий номер 2310100000:05:019:0131), розташованої у м. Запоріжжя, Прибережна магістраль (в районі кафе «Солнишко»), та наданої в оренду для розташування спортивно-оздоровчого комплексу.

Крім того, просить поновити позивачу встановлений законодавством строк для звернення до адміністративного суду за захистом порушеного права та законного інтересу у зв`язку з протиправною бездіяльністю відповідача.

Відповідно ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Суддя, дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі Zand v. Austria від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття суд, встановлений законом у частині першій статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (...). З огляду на це не вважається судом, встановленим законом орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

У п. 24 рішення в справі Сокуренко і Стригун проти України від 20 липня 2006 року Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що фраза встановленого законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Крім того, ЄСПЛ у справі Занд проти Австрії від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття суд, встановлений законом у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…). З огляду на це не вважається судом, встановленим законом орган, котрий, не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України та ст. 5 КАС України в порядку адміністративного судочинства.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (ч. 1 ст. 5 КАС України).

У ч. 1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктами 1, 2 частини першої статті 4 КАС визначено, що адміністративною справою є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, при цьому, публічно-правовий спір - спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

За правилами частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін суб`єкт владних повноважень означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Суддя зазначає, що неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів позову, позивачем заявлений позов щодо поновлення договору оренди земельної ділянки.

Позивач зазначає, що між ним та відповідачем був укладений договір оренди землі який вичерпав свою дію. Відповідачем незважаючи на звернення позивача щодо поновлення зазначеного договору відповідне рішення не прийняте.

У спірних правовідносинах відповідач - владних управлінських функцій не здійснював і суб`єктом владних повноважень у цих відносинах не був, а є лише рівноправним учасником земельних відносин і представником власника землі.

Тобто, в даному випадку спірні відносини виникли з приводу укладання цивільно-правового договору, укладеного між позивачем та Запорізькою міською радою, а тому цей спір не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади (органів місцевого самоврядування), що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених неправомірними, на думку особи, рішеннями, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень, дій чи бездіяльності є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Як установлено матеріалами позовної заяви, виникнення спірних правовідносин обумовлено незгодою позивача з не поновленням відповідачем дії договору оренди земельної ділянки. Позивачем обрано такий спосіб захисту, як визнання протиправною такої бездіяльності відповідача та зобов`язання прийняти рішення про поновлення договору оренди.

Таким чином, предметом розгляду в цій справі є не стільки рішення (дії чи бездіяльність) відповідача як суб`єкта, наділеного владно-управлінськими функціями, скільки реалізації умов цивільно-правової угоди, що свідчить про приватноправовий, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин.

Відтак, враховуючи суть спірних правовідносин та суб`єктний склад учасників справи, суд дійшов висновку, що зазначена категорія спору не належить до юрисдикції адміністративних судів. Цей спір має вирішуватися в порядку господарського судочинства, оскільки спірні правовідносини спрямовані на захист цивільного права позивача.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

За приписами ч. 5 ст. 170 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

За вказаних обставин суддя дійшов висновку, що вищезазначені вимоги позовної заяви не належать розгляду в порядку адміністративного судочинства, а отже провадження у справі не підлягає відкриттю.

Керуючись ст.ст. 2, 19, 170, 241, 248, 256 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі №280/5635/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СІТІ ДЕВЕЛОПМЕНТ» (пр. Соборний, 63, м. Запоріжжя, 69002) до Запорізької міської ради (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Роз`яснити позивачу, що розгляд такої справи віднесено до юрисдикції господарського суду в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

Копію ухвали надіслати на адресу позивача разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Роз`яснити позивачу, що його повторне звернення до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України, та може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, визначені ст. ст. 292-297 КАС України, з урахуванням вимог пп. 15.5 п. 15 ч. 1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України.

СуддяР.В. Кисіль