Ухвала

від 21.07.2023 по справі 320/22865/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

21 липня 2023 року м. Київ № 320/22865/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши позовну заяву

Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестен-ІСС»

до Головного управління ДПС у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Вестен-ІСС» з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві», в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.07.2021 № 0556480707 про застосування до ТОВ «Вестен-ІСС» штрафних (фінансових) санкцій в сумі 80 000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 КАС України; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених КАС України.

В силу положень частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, згідно з приписами частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень або юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений законом на 1 січня 2023 року, становить 2684,00 грн.

Як вбачається з позовної заяви, позивачем заявлено у позовній заяві вимогу майнового характеру, зокрема щодо скасування податкового повідомлення-рішення, яким ТОВ «Вестен-ІСС» було нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 80000,00 грн. Таким чином, при зверненні до суду позивачу слід було сплатити судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2684,00 грн., оскільки (80000*1.5% =1200,00 що є меншим 1 розміру прожиткового мінімуму).

При цьому, позивачем в якості доказів сплати судового збору за звернення до суду з даним позовом надано до суду платіжну інструкцію від 21.03.2023 про сплату судового збору в розмірі 2683,00 грн. Вказане свідчить, що розмір сплаченого позивачем судового збору не відповідає розміру судового збору визначеного у відповідності до Закону України «Про судовий збір», тому позивачу слід додатково сплатити 1,00 грн судового збору за звернення до суду з даним позовом.

В силу приписів пунктів 4, 5 та 8 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; докази, що підтверджують вказані обставини; докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).

Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів (частина четверта статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України).

Суд зауважує, що позивачем не додано до позовної заяви повного тексту рішення Державної податкової служби України про результати розгляду скарги ТОВ «Вестен-ІСС» на податкове повідомлення-рішення від 23.07.2021 № 0556480707.

Згідно з частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини третьої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 Податкового кодексу України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Згідно з пунктом 56.19 статті 56 Податкового кодексу України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

26 листопада 2020 року Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у справі №500/2486/19 сформував наступний правовий висновок.

Норма пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Аналогічний підхід висловлений Верховним Судом у постанові від 27.01.2022 у справі №160/11673/20.

Як зазначено вище, 23.07.2021 Головним управлінням ДПС у м. Києві було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0556480707, яким позивачу нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 80 000,00 грн.

При цьому, з матеріалі позову вбачається, що позивач оскаржив спірне податкові повідомлення-рішення до Державної податкової служби України.

За результатами розгляду скарги Державною податковою службою України прийнято рішення від 22.10.2021 № 23866/6/99-00-06-03-02-06, однак враховуючи відсутність повного тексту вказаного рішення у додатках до позову, відсутні відомості щодо прийнятого ДПС рішення за результатами розгляду скарги.

Оскільки позивач скористався своїм правом оскарження податкового повідомлення-рішення від 23.07.2021 №0556480707 в адміністративному порядку, оскарження Товариством з обмеженою відповідальністю «Вестен-ІСС» спірного податкового повідомлення-рішення до суду має бути здійснене протягом місяця з дня отримання рішення ДПС України, прийнятого за результатами розгляду скарги.

Таким чином, звернувшись до суду 28.03.2023, що підтверджується відомостями відбитку штемпелю відділення поштового зв`язку, позивач пропустив місячний строк для звернення до суду з позовною заявою.

Частинами першою та другою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

При цьому, разом із позовом позивачем подано до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду, у якому позивач посилався на карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 та посилення заходів безпеки та введення карантинних обмежень на підприємстві позивача наказом від 05.04.2021 до дати закінчення карантину. Крім того, позивач посилався на введення на території України воєнного стану.

Додатково позивач посилався на ту обставину, що ТОВ «Вестен-ІСС» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва в грудні 2021 року з позовом щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 23.07.2021 № 0556480707, зокрема у місячний строк, однак ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.12.2021 року, від 17.01.2022 року позовну заяву ТОВ «Вестен-ІСС» було залишено без руху. Позивач наголошував, що введення воєнного стану на території України унеможливило подання до суду витребуваних документів на усунення недоліків позовної заяви встановлених Окружним адміністративним судом міста Києва, що зумовило повернення позовної заяви ухвалою суду від 03.06.2022 року.

Дослідивши подану позивачем заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду варто зазначити, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Щодо доводів позивача про пропуск строку звернення до суду у зв`язку з введенням карантинних обмежень наказом на підприємстві від 05.04.2021 року, суд зазначає наступне.

Пунктом 3 розділу VІ «Прикінцеві положення» КАС України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Таким чином, поновлення пропущеного процесуального строку здійснюється судом, якщо такий пропуск чи неможливість вчинення відповідної процесуальної дії зумовлена саме обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Для поновлення строку недостатньо лише посилання на наявність таких обмежень. Необхідним є наведення конкретних обставин та надання скаржником відповідних доказів на підтвердження їх існування, а також доведення їх впливу на своєчасність реалізації ним своїх прав.

Суд зауважує, що спірне податкове повідомлення-рішення було прийняте 23.07.2021

Суд зауважує, що чинна норма п.3 Розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України передбачає підстави для поновлення процесуальних строків, встановлених нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд зауважує, що у заяві про поновлення строку звернення до суду не зазначено обставин пропуску строку у зв`язку з обмеженням, які впроваджені у зв`язку з карантином. Також, позивачем не надано вказаних доказів і до матеріалів справи.

Крім того, з огляду на ту обставину, що до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом позивач звернувся в грудні 2021 року, суд зауважує, що встановлення обмежень пов`язаних із карантином не завадило позивачу звернутися із позовом до суду вперше, відтак не може вважатися об`єктивною обставиною, що зумовила пропуск звернення до суду з даним позовом.

При цьому, звернення позивача із позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва у 2021 році та повернення позовної заяви ухвалою суду від 03.06.2022 не свідчить про поважність причин пропуску строку звернення до суду, оскільки вказані обставини не були об`єктивно непереборними, а залежали від волевиявлення позивача стосовно усунення недоліків позовної заяви.

Суд зазначає, що позивач, необґрунтовано не дотримуючись встановленого законодавством порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, отже нереалізація цього права залежить від волевиявлення особи позивача та/або його представника, який уповноважений діяти від його імені.

Щодо доводів позивача про пропуск строку звернення до суду у зв`язку із введенням в Україні режиму воєнного стану суд зазначає наступне.

У зв`язку із розпочатою військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ.

У подальшому, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні.

Однак, лише посилання Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестен-ІСС» на введення на території України воєнного стану не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку для подання позову, та без надання доказів того, яким чином введення воєнного стану впливає на можливість вчинення процесуальних дій стороною позивача.

Згідно із приписами частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Суд звертає увагу, що з даного приводу Верховний Суд в ухвалі від 22 червня 2022 року у справі №640/12494/20 зазначив, що введення з 24.02.20222 воєнного стану в країні, безумовно, є поважною підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку. Але між пропуском процесуального строку і введенням воєнного стану повинен бути безпосередній, прямий причинний зв`язок.

Верховний Суд в ухвалах від 23.06.2022 у справі № 380/7251/21, у справі № 520/8674/2020 та у справі №440/2822/20 зазначив, що питання продовження процесуального строку у випадку невиконання вимог ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується у кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у клопотанні скаржника. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для безумовного продовження процесуального строку, відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору у всіх абсолютно випадках.

Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Враховуючи, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Вестен-ІСС» не обґрунтовує, яким чином запровадження воєнного стану в Україні вплинуло на пропуск процесуального строку звернення до суду та не надає суду документальних доказів на обґрунтування такої позиції, суд вважає, що наведені у клопотанні про поновлення строку звернення до суду обставини не свідчать про наявність поважних причин пропуску процесуального строку та підстав для його поновлення.

Суд зауважує, що зазначає, що розумні строки в адміністративному судочинстві - це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об`єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів).

Суд зауважує, що доводи викладені позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду.

Частиною першою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відтак, позивачу слід надати до суду письмові пояснення й докази на підтвердження наявності обставин, що зумовили пропуск позивачем строку звернення до суду, оскільки зазначені позивачем обставини щодо пропуску строку звернення до суду не є об`єктивно непереборними а залежали від волевиявлення особи та не пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

Отже, зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Вказані недоліки повинні бути усунені позивачем шляхом подання до суду:

- належним чином засвідчену копію повного тексту рішення Державної податкової служби України про результати розгляду скарги ТОВ «Вестен-ІСС» на податкове повідомлення-рішення від 23.07.2021 № 0556480707;

- письмові пояснення й докази на підтвердження наявності обставин, що зумовили пропуск позивачем строку звернення до суду;

- оригіналу документу про додаткову сплату судового збору у розмірі 1 грн.

Належним документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення зв`язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.

Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі Судова влада України за інтернет-адресою https://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю" ВЕСТЕН ІСС" до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - залишити без руху.

Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Панова Г. В.