Рішення

від 21.07.2023 по справі 400/3648/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2023 р. № 400/3648/23 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:Приватного підприємства "Ідеал", вул. Соборності,177, м.Вознесенськ, Миколаївська область, 56500, до відповідача:Державної служби України з безпеки на транспорті, пр-т Перемоги, 14, м.Київ, 01135 в особі Відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області , вул. Космонавтів, 61, м.Миколаїв, 54056, про:визнання дій протиправними,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Ідеал» (далі позивач) звернулося до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач-1) в особі Відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі відповідач-2), в якому просило суд (з урахуванням уточнених позовних вимог): визнати протиправною та скасувати Постанову Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки №306786 від 25.11.2021р. про застосування до ПП «Ідеал» адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн.

Ухвалою від 26.04.2023р. суд призначив справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в судове засідання.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що законодавство не містить вказівки на обов`язок водіїв, що здійснюють внутрішні перевезення встановлювати та використовувати контрольні прилади (тахографи) реєстрації режимів праці та відпочинку водіїв.

Відповідач позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити. В обгрунтування своєї позиції, відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив про те, що оскаржувані постанови винесені за відсутність у водіїв протоколу адаптації та повірки тахографу правомірно, оскільки позивач зобов`язаний був використовувати тахограф під час спірних перевезень вантажу відповідно до Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 за №385.

Суд розглядає справу в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.

26.10.2021р. на а/д Н-24 «Благовіщінське-Миколаїв» 210 км + 840м посадовими особами Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки було проведено рейдову перевірку транспортного засобу позивача марки MAN д/н НОМЕР_1 з напівпричепом марки REISEN д/н НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , на предмет додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт. В ході рейдової перевірки працівниками відповідача відсутність у водія протоколу адаптації та повірки тахографу. За результатами перевірки складено акт №295499 від 26.10.2021р., яким зафіксовано виявлене під час перевірки порушення ст.34 ЗУ «Про автомобільний транспорт», п.6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010р. за №340. 25.11.2021р. за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на підставі акту №295499 Південним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки прийнято: постанову №306786 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000, 00 грн. за порушення абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" (далі - Закон), а саме: перевезення вантажів за відсутності документів передбачених ст. 48 Закону.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 р. № 103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно п.8 Положення, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу. Відповідно до Розпорядження КМУ №196-р від 03.03.2020р. утворено Південне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки, яке здійснювало свою діяльність на території Миколаївської, Одеської та Херсонської областей та яке прийняло оскаржувану Постанову №306786.

Однак відповідно до Розпорядження КМУ №1579-р від 02.12.2021р. в Укртранспезпеці знову було проведено реорганізацію шляхом поділу відповідних міжрегіональних територіальних органів, зокрема з Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки утворилися відповідні відділи державного нагляду (контролю) у Одеській, Миколаївській та Херсонській областях з переходом до таких відділів відповідних повноважень.

За таких обставин суд зауважує, що позивач вірно встановив належного відповідача у спірних правовідносинах.

Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затверджений Постановою КМУ №1567 від 08.11.2006р. (далі Порядок 1567).

Відповідно до п.1 Порядку 1567, цей Порядок визначає процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України (П.2 Порядку 1567).

Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку (П.4 Порядку 1567).

Рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка (П.12 Порядку 1567).

Під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених ст.39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом (абз.2 п.15 Порядку 1567).

Також під час проведення рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю (абз.6 п.16 Порядку 1567)

Виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму (П.20 Порядку 1567).

Справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення (П.25 Порядку 1567).

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5 (П.27 Порядку 1567).

В інших випадках за результатами розгляду справи про порушення керівник органу державного контролю або його заступник за наявності підстав виносить припис щодо усунення порушень законодавства про автомобільний транспорт (П.31 Порядку 1567).

Наведеними вище правовими нормами визначені повноваження Укртрансбезпеки щодо контролю за перевезення вантажів автомобільним транспортом, а також порядок здійснення такого контролю.

При цьому, відповідно до ст. 34 Закону «Про автомобільний транспорт» № 2344-III (далі Закон № 2344-III) автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону; забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут; забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров`я водіїв; організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту; забезпечувати безпеку дорожнього руху; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Абз.3 ч.1 Статті 60 Закону № 2344-III, за яким позивача притягнуто до відповідальності, встановлено, що адміністративно-господарські штрафи до автомобільних перевізників застосовуються за за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону.

Статтею 48 Закону № 2344-III визначено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У відповідності до п. «а» ч. 1 ст. 10 Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті (ратифікованої Україною у 2008 році) компетентні власті чи органи в кожній країні передбачають ведення індивідуальної контрольної книжки та визначають умови її видачі, її зміст і спосіб її заповнення водіями.

Приписи п. «а» ч. 1 ст. 10 вказаної Конвенції, є універсальними для будь - якого транспортного засобу, на якому використовується наймана праця водія.

Саме такого правового висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 19.03.2020р. по справі №823/1199/17.

Частиною 3 ст. 10 даної Конвенції традиційні засоби контролю зазначені в пунктах 1 та 2 цієї статті, якщо це потрібно для деяких категорій транспорту, заміняються або доповнюються, наскільки це можливо, сучасними засобами, такими, наприклад, як тахографи згідно з правилами установленими компетентними властями чи органами в кожній країні.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт»:

внутрішні перевезення - це перевезення пасажирів та/чи вантажів територією України без перетину державного кордону України;

міжнародні перевезення пасажирів і вантажів - перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом з перетином державного кордону.

Відповідно до ч.10 ст. 20 Закону України «Про автомобільний транспорт» (далі Закон), на території України повинні виконуватися вимоги встановлення та використання на транспортних засобах, які призначаються для міжнародних перевезень, контрольних приладів (тахографів) реєстрації режимів праці та відпочинку водіїв, передбачені законодавством країн, на території яких виконуються перевезення.

Частиною 7. ст. 53 Закону визначено, що у транспортних засобах, що здійснюють міжнародні перевезення пасажирів та/або вантажів, установлюються і використовуються контрольні пристрої - тахографи.

Відповідно до частини 8 статті 53 Закону № 2344-III водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов`язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.

Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затверджено Наказом міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010р. за №385 (далі Інструкція №385).

Виробники транспортних засобів, перевізники, водії та ПСТ використовують тахографи, тахокарти, картки до цифрових тахографів, тип яких затверджено відповідно до вимог ЄУТР (п.3.1 Інструкції №385).

Мінінфраструктури забезпечує відповідно до вимог ЄУТР обіг (облік, видачу, скасування, призупинення дії, поновлення, перевірку чинності) карток чотирьох типів для цифрових тахографів: водія (картка водія); ПСТ (картка майстерні); особи, уповноваженої здійснювати контроль (картка контролера); перевізника (картка підприємства) (п.3.2 Інструкції №385).

Відповідно до п.3.3 Інструкції №385, водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:

забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;

своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;

використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;

має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР , або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;

у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу

перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);

у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Згідно з абз. 11 ч. 1 ст. 60 Закону №2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без контрольних пристроїв (тахографів) реєстрації режимів праці чи відпочинку водіїв транспортних засобів чи вимкненими такими контрольними пристроями (тахографами) або без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку - штраф у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже суд погоджується із доводами позивача про те, що законодавство не містить вказівки на обов`язок водіїв, що здійснюють внутрішні перевезення встановлювати та використовувати контрольні прилади (тахографи) реєстрації режимів праці та відпочинку водіїв, а відповідно і мати протокол перевірки та адаптацію тахографу до транспортного засобу .

Сторонами у справі не заперечується та обставина, що транспортні засоби позивача здійснювали внутрішнє перевезення вантажів, територією України без перетину державного кордону України. Отже, експлуатація тахографу в дану випадку є правом перевізника, а не обов`язком. У зв`язку із цим протиправним є притягнення позивача до відповідальності у вигляді адміністративно-господарських штрафів за відсутність документів, які мають необов`язковий характер.

Також суд звертає увагу на те, що Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затверджене Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010р. за №340 (далі Положення №340) та Інструкція №385, на які представник відповідача також послався у відзиві як на праву підставу своїх заперечень проти позову, розроблено відповідно до вимог вищезазначених Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року N 153 ( 993_025 ) про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, а також Законів України "Про автомобільний транспорт" ( 2344-14). Про це зазначено в преамбулах вищезазначених наказів Міністерства транспорту та зв`язку України.

Тобто в даному випадку ця Інструкція 385 та Положення №340, як підзаконні нормативно-правові акти лише деталізують норми закону щодо обов`язкового використання у міжнародних перевезеннях пасажирів та вантажів та добровільного використання під час здійснення внутрішніх перевезень вантажів таких контрольних пристроїв фіксації робочого часу та часу відпочинку водіїв, як тахографи, і не можуть суперечити йому (закону).

За такого суд приходить до висновку про відсутність вини в діях позивача під час виконання спірних перевезень вантажів, а отже і недоведеності відповідачем складу правопорушення, за яке може бути застосована відповідальність у вигляді адміністративно-господарського штрафу та/або відшкодування збитків завданих правопорушенням у вигляді внесення плати за проїзд великовагового транспортного засобу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладені судом висновки, відповідач не довів правомірності оскаржуваних постанов, що є підставою для задоволення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивач надав платіжне доручення про сплату судового збору в сумі 2481,00 грн, що й підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного підприємства "Ідеал" (вул. Соборності,177, м.Вознесенськ, Миколаївська область, 56500, код ЄДРПОУ 31478247) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті (пр-т Перемоги, 14, м.Київ, 01135, код ЄДРПОУ 39816845) задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати Постанову Південного міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки (Миколаївська область) №306786 від 25.11.2021р. про застосування до ПП «ІДЕАЛ» адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (пр-т Перемоги, 14, м.Київ, 01135, код ЄДРПОУ 39816845) на користь Приватного підприємства "Ідеал" (вул. Соборності,177, м.Вознесенськ, Миколаївська область, 56500, код ЄДРПОУ 31478247) судовий збір в розмірі 2684,00грн., сплачений платіжним дорученням від 14.04.2023р.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя І. А. Устинов