Рішення

від 15.06.2023 по справі 752/24906/18

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/24906/18

Провадження № 2/752/241/23

Заочне Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

15 червня 2023 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Плахотнюк К.Г.,

при секретарі судового засідання Палєщук М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за позовом комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва», комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація-107 Голосіївського району» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за спожиті послуги, -

в с т а н о в и в:

у листопаді 2018 року представник позивачів звернувся до суду з вказаними позовними вимогами і просив стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги за період з 01.10.2010 по 28.02.2015 року на користь КП «Житлово-експлуатаційна організація-107 Голосіївського району» (далі - КП «ЖЕО-107 Голосіївського району») у розмірі 27501,27 грн. та за період з 01.03.2015 по 30.06.2018 року на користь КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» у розмірі 13585,63 грн., а також судовий збір.

В обґрунтування позову представник позивачів вказав, що відповідачі є наймачами квартири АДРЕСА_1 , проживають в ній і користуються послугами, що надавалися/надаються позивачами. Також зазначив, що будинок № 22 з 01.05.2015 року перебуває на обслуговуванні та утриманні КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва», що створене на підставі рішення Київської міської ради від 09.10.2014 року № 270/270 «Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством міста Києва», та до 01.05.2015 року перебував на утриманні КП «Житлово-експлуатаційна організація - 107 Голосіївського району», що утворене рішенням сесії Голосіївської районної ради м. Києва. Однак, в порушення Правил користування приміщеннями житлових будинків та гуртожитків, а також вимог Житлового кодексу України, відповідачі не у повному обсязі та несвоєчасно сплачують квартирну плату та плату за надані послуги, внаслідок чого мають заборгованість перед КП «Житлово-експлуатаційна організація-109 Голосіївського району» за період з 01.10.2010 року по 28.02.2015 року в загальному розмірі 27501,27 грн (основна сума заборгованості - 19604,51 грн, інфляційні нарахування - 6486,77 грн, 3% річних - 1409,99 грн) та перед КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» за період з 01.03.2015 року по 30.06.2018 року у загальному розмірі 13585,63 грн (основна сума заборгованості - 11990,32 грн, інфляційні нарахування - 1250,66 грн, 3% річних - 344,65 грн), а тому представник позивачів звернувся до суду з даним позовом про стягнення сум заборгованості в примусовому порядку.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 13.12.2018 р. відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін (а.с. 33-34).

До початку судового розгляду справи представник позивача КП «ЖЕО-107 Голосіївського району» звернувся до суду з клопотанням про витребування доказів, які є необхідними для вирішення справи, а саме довідки про реєстрацію місця проживання відповідачів за адресою - АДРЕСА_1 з зазначенням даних щодо дати їх народження та інформації про реєстраційні номери облікової картки платників податків.

У судовому засіданні сторони не з`явилися. Представник позивачів просив суд задовольнити зазначене клопотання та розглянути за його відсутності.

12 серпня 2019 року ухвалою Голосіївського суду м. Києва у межах розгляду цивільної справи витребувано з Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації довідки про зареєстроване в установленому законом порядку за адресою: АДРЕСА_1 з зазначенням дати і місяця та року народження відповідачів (а.с. 67-68).

Сторони у судовому засіданні відсутні. Про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином. Представники позивачів подали до суду заяви про розгляд позову без їх участі, проти винесення заочного рішення не заперечують.

Станом на момент розгляду справи відповідачі не скористались своїм правом на подання відзиву у справі.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до Статуту Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація-107 Голосіївського району» (нова редакція), останнє утворене рішенням 10/19 від 08.11.2007 року Голосіївської районної ради м. Києва та на підставі рішення VII сесії Київської міської ради VI скликання від 31.03.2011 № 102/5489 перейменовано в Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація - 107 Голосіївського району» і передане до сфери управління Голосіївській районній в місті Києві Державній адміністрації (а.с. 14-15).

Будинок АДРЕСА_1 до 01.05.2015 знаходився на утриманні КП «Житлово-експлуатаційна організація-107 Голосіївського району».

Відповідно до п. 2.2. вищевказаного Статуту Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація-107 Голосіївського району», основними напрями діяльності Підприємства є, зокрема: - 2.2.1. Утримання та експлуатація житлового і нежитлового фонду на підставі замовлення; - 2.2.2. Технічне обслуговування будівель, споруд, окремих будівельних конструкцій та інженерного обладнання будинків; - 2.2.17. Залучення на договірних засадах підрядних організацій з виконання окремих спеціалізованих видів робіт по технічному обслуговуванню та ремонту житлового фонду, вивезенню і знешкодженню сміття та побутових відходів, благоустрою прибудинкових територій.

З 01.05.2015 р. утримання будинків та прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1 здійснює безпосередньо КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м.Києва».

Вказане не заперечено, в матеріалах справи докази на підтвердження зворотного відсутні.

Відповідно до п.2.2. Статуту Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м.Києва», предметом його діяльності є: утримання житлового та нежитлового фонду, що належить до комунальної власності територіальної громади м.Києва та закріплений за Підприємством на праві господарського відання, а також обслуговування житлового та нежитлового фонду, що належить до комунальної власності м.Києва, на договірних засадах у встановленому законом порядку; надання послуг з утримання будинків та прибудинкових територій та інших житлово-комунальних послуг, виконання функцій балансоутримувача житлового та нежитлового фонду, укладання договір на надання житлово-комунальних послуг, контроль за виконанням умов договорів у встановленому порядку.

13 листопада 2015 р. між КП «ЖЕО-107 Голосіївського району» (далі-Довіритель) та КК «Центр комунального сервісу» (далі - Повірений) було укладено Договір доручення № 6/дор, відповідно до п.1.1 та підпункту 1.1.5 розділу 1 якого Довіритель доручив, а Повірений прийняв на себе зобов`язання представляти інтереси Довірителя та вчиняти від його імені наступні юридичні дії, які полягають у вживанні заходів, спрямованих на погашення заборгованості боржників перед Довірителем в судовому порядку, в тому числі здійснювати представництво, захист прав та охоронюваних законом інтересів Довірителя перед його боржниками з правами відповідного учасника процесу (а.с. 17).

Судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 є наймачами квартири АДРЕСА_4 відповідно до ордеру № 56670 серія Б від 25 липня 1980 року, який виданий на піставі Розпорядження Ленінградської районної ради народних депутатів від 14 липня 1980 року № 758 (а.с. 19). Зазначена квартира загальною площею 42,2 кв.м, яка складається з трьох кімнат, не є приватизованою, що підтверджується інформацією Додатку 1, яка міститься в матеріалах справи (а.с. 47).

Відповідно до листа відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації від 14.08.2019 №100/39-330 відповідач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 04.11.1980 по 02.08.2001 рік, відповідач ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 з 04.11.1980 по 21.07.1994 рік, відповідач ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 з 04.11.1980 по 28.08.2018 (а.с. 77).

Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади м. Києва, який наданий на запит суду, станом на 30.08.2019, в квартирі № 96 за вказаною вище адресою, значиться зареєстрованим відповідач ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 з 17.03.1994 (а.с. 81).

Отже, саме ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є споживачами житлово-комунальних послуг наданих позивачами за вказаною вище адресою протягом заявленого періоду.

Жодних повідомлень про не проживання у квартирі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на адресу суду не надходило.

Відповідачами не надано доказів на підтвердження того, що зазначений вид послуг не надається, або ж надається не в повному обсязі, або ж неналежної якості, або ж їх звернень у спірний період до обслуговуючої організації або балансоутримувача будинку з приводу неналежного надання послуг з утримання будинку і прибудинкової території.

Водночас факт ненадання послуг або зниження якості послуг (що є порушенням умов договору у розумінні ст. ст. 526, 530 ЦК України) повинен бути зафіксований належним чином (на це звертає увагу Верховний Суд у постанові від 20 листопада 2019 року у справі №640/18143/16-ц).

У своїй постанові від 07 лютого 2018 року у справі №521/6969/15-ц Верховний Суд зазначив, що належним доказом ненадання житлово-комунальної послуги або зниження якості наданої послуги є звернення споживача до надавача послуг та складання сторонами акта-претензії.

Частиною четвертою статті 319 ЦК України встановлено, що власність зобов`язує.

Зміст положення частини четвертої статті 319 ЦК України про те, що власність зобов`язує, яке має більш загальний характер, фактично розкривається через закріплений у наступній частині цієї статті принцип, що забороняє власникові використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Стаття 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Між сторонами договір про обслуговування прибудинкової території та надання комунальних послуг не укладався, але обов`язок сплачувати квартплату та надані комунальні послуги в даному випадку виникає в силу положень спеціального закону, який регулює даний вид правовідносин.

Правовідносини, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їх виробниками, виконавцями і споживачами, а також їх права та обов`язки, регламентуються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Порядок оплати за житлово-комунальні послуги визначений у ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якою передбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Згідно з ст. 64, 66, 67 Житлового кодексу Української РСР, сплачується плата за користування жилим приміщенням, сплачується плата за утримання будинку та прибудинкової території та плата за спожиті комунальні послуги. Члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність.

Розмір плати за користування житлом (квартирної плати) встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Згідно з ст.151 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.

Згідно п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 р. № 572, власник та наймач (орендар) квартири зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Правовідносини із споживання житлово-комунальних послуг регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги», відповідно до ст. 4 якого законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ч. 7 ст. 18 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», місцева державна адміністрація регулює ціни та тарифи за виконання робіт та надання житлово-комунальних послуг підприємствами, а також визначає і встановлює норми їх споживання, здійснює контроль за їх додержанням.

Господарська діяльність, спрямована на задоволення потреб фізичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них території є діяльністю з утримання будинків і прибудинкових територій відповідно до положень ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

У залежності від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газопостачання, централізоване опалення тощо), 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, освітлення місць загального користування, поточний ремонт тощо), 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо) (ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» управитель зобов`язаний забезпечувати експлуатацію будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд та об`єктів благоустрою, розташованих на прибудинкових територіях, згідно з умовами укладених договорів, стандартами, нормативами, нормами і правилами; вимагати своєчасної і в повному обсязі оплати наданих житлово-комунальних послуг від споживачів.

В порядку ст. 540 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників, кожний з кредиторів має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати обов`язок у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до положень ст.525,526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Обов`язок щодо сплати за спожиті послуги встановлений законом. Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від сплати послуг у повному обсязі.

Вказаний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 18 травня 2020 року у справі №176/456/17 (провадження №61-63св18).

Згідно зі ст.509 ЦК України цивільні права та обов`язки вникають з підстав, передбачених законодавством, а в силу зобов`язання одна особа зобов`язана вчинити на користь іншої особи певну дію, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

За приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (пункт 45)).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга статті 625 ЦК України).

За відсутності оформлених договірних відносин, але в разі прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, на боржника покладається відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України (висновок Верховного Суду України, висловлений у постанові від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2023цс15).

У зв`язку з невиконанням відповідачами своїх зобов`язань, виникла заборгованість за житлово-комунальні послуги перед КП «ЖЕО-107» Голосіївського району м. Києва» за період з 01.10.2010 року по 28.02.2015 року, яка складає 19604,51 грн, яку просило стягнути разом з 3% річних за весь час прострочення, що становить 6486,77 грн, та інфляційними втратами, що становлять 1409,99 грн., всього 27501,27 грн.

Крім цього, у зв`язку з невиконанням відповідачами своїх зобов`язань, виникла заборгованість за житлово-комунальні послуги перед правонаступником КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києву» за період з 01.03.2015 року по 30.06..2018 року, яка складається з 11990,32 грн - основної заборгованості, 3% річних за весь час прострочення - 344,65 грн, та інфляційних втрат- 1250,66 грн, що загалом складає 13585,63 грн.

На підтвердження своїх доводів позивачі надали суду розрахунки заборгованості (а.с. 20-24).

Разом з тим, за відсутності відзиву відповідача суд позбавлений можливості перевірити зазначені позивачами розрахунки та підстави для позову, а також позбавлений можливості розглянути питання щодо застосування строків позовної давності до позовних вимог.

Оцінивши наданий розрахунок боргу, приймаючи до уваги те, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, тому суд вважає за можливе покласти останній в основу рішення суду та приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідач на користь КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києву» - 13585,63 грн., на користь КП «ЖЕО-107» Голосіївського району м. Києва» -19604,51 грн.

Докази в розумінні положень ст. 76 ЦПК України на спростування наданого позивачем розрахунку в матеріалах справи відсутні.

Згідно із ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч. ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом

Відповідачами, всупереч вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України, не надано належних та допустимих доказів своєчасної та у повному обсязі сплати наданих їй житлово-комунальних послуг та відсутності заборгованості перед позивачами по оплаті цих послуг, як і не надано доказів необґрунтованості та безпідставності позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає встановленим факт порушення прав позивачів, а тому позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з урахуванням трьох відсотків річних та інфляційних втрат є законними і обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києву» сплачено 582,62 грн. судового збору, КП «Житлово-експлуатаційна організація - 111 Голосіївського району» - 1179,38 грн.

Вказані суми підлягають стягненню з відповідачів на користь позивачів у рівних частках, адже Законом України «Про судовий збір» не передбачено солідарного стягнення судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 77, 78, 81, 259, 261, 265, 273, 354 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

позов комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва», комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація-107 Голосіївського району» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за спожиті послуги, - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП не відомо, зареєстрована за адресою: не відомо) та ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 РНОКПП не відомо, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація-107 Голосіївського району» (код ЄДРПОУ 35509619, адреса: 01033, м. Київ, вул. Тарасівська, 23/25) заборгованість за спожиті послуги за період з 01.10.2010 по 28.02.2015 року в розмірі 19604,51 грн, 3% річних за весь час прострочення в розмірі 1409,99 грн, інфляційні втрати в розмірі 6486,77 грн, судовий збір у розмірі 1179,38 грн, що разом складає належну до стягнення суму 28 680 (двадцять вісім тисяч шістсот вісімдесят) гривень 65 копійок.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП не відомо, зареєстрована за адресою: не відомо) та ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 РНОКПП не відомо, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» (03039, м. Київ, пр-т Голосіївський, 17б, ЄДРПОУ 32375554, МФО 322669) заборгованість за спожиті послуги за період з 01.03.2015 по 30.06.2018 року в розмірі 11 990,32 грн, 3% річних за весь час прострочення в розмірі 344,65 грн, інфляційні втрати в розмірі 1250,66 грн, судовий збір у розмірі 582,62 грн, що разом складає належну до стягнення суму 14 168 (чотирнадцять тисяч сто шістдесят вісім) гривень 25 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Киїаського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Плахотнюк К.Г.