Рішення

від 29.06.2023 по справі 607/5113/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.06.2023 Справа №607/5113/23

місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Герчаківської О. Я.,

з участю секретаря судового засідання Кілик М. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Великоберезовицької селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Тернопільська районна державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до Великоберезовицької селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Тернопільська районна державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба позивачки - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 16 січня 2020 року.

Після її смерті залишилося спадкове майно, яке складалося із: земельної ділянки з кадастровим номером: 6125286400:01:007:0010, загальною площею: 2,7196 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Острівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру № НВ-6114443712021 від 29 березня 2021 року, Державним актом на право приватної власності на землю серії IV-ТР № 034575 від 02 лютого 1999 року; частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

На момент смерті з ОСОБА_3 проживали та були зареєстровані: її чоловік (дід позивачки) - ОСОБА_4 , її син (дядько позивачки) - ОСОБА_5 , її донька (мати позивачки) - ОСОБА_6 (на момент народження Позивачки - ОСОБА_6 ), що підтверджується Довідкою № 279 від 22 березня 2018 року, виданою Острівською сільською радою (копія додається). Жоден із вказаних спадкоємців за життя правовстановлюючих документів на майно не отримав. Інших спадкоємців після смерті ОСОБА_3 немає. Після смерті ОСОБА_3 спадкова справа не заводилася.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер дід позивачки - ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 16 січня 2020 року.

Після його смерті залишилося таке майно: 1/3 частка земельної ділянки з кадастровим номером: 6125286400:01:007:0010, яка належала його дружині - ОСОБА_3 згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ТР № 034575 від 02 лютого 1999 року; 1/3 частки у житловому будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка складається з його власної частки та частки, що перейшла після смерті ОСОБА_3 .

На момент смерті з ОСОБА_4 проживали та були зареєстровані його син (дядько позивачки) - ОСОБА_5 , його донька (мати позивачки) - ОСОБА_6 (на момент народження позивачки - ОСОБА_6 ). Жоден із вказаних спадкоємців за життя правовстановлюючих документів на майно не отримав. Також на момент смерті ОСОБА_4 з ним була зареєстрована та проживала позивач, ОСОБА_1 . Факт реєстрації вказаних спадкоємців підтверджується Довідкою № 279 від 22 березня 2018 року, виданою Острівською сільською радою. Після смерті ОСОБА_4 було відкрито спадкову справу № 93/2023 від 15 березня 2023 року.

За життя ОСОБА_4 також склав заповіт, посвідчений Острівською сільською радою 07 вересня 1999 року за № 71, в якому належну йому частку у житловому будинку з надвірними побудовами та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 заповів ОСОБА_1 .

Інших спадкоємців після смерті ОСОБА_4 немає.

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер дядько позивачки - ОСОБА_5 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 17 червня 2015 року.

Після його смерті залишилося спадкове майно, яке складалося із: земельної ділянки з кадастровим номером: 6125286400:01:007:0009, загальною площею: 3,0061 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Острівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру № НВ-6114443542021 від 29 березня 2021 року, Державним актом на право приватної власності на землю серії IV-ТР № 034541 від 02 лютого 1999 року. У вказаному державному акті було допущено помилку, проте 04 грудня 2019 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області у справі № 607/12984/19, серед іншого, встановлено факт належності померлому ОСОБА_5 Державного акту на право приватної власності на землю IV-ТР № 034541, який виданий Острівською радою народних депутатів 02 лютого 2019 року; 1/2 частка земельної ділянки з кадастровим номером: 6125286400:01:007:0010, яка перейшла до нього після смерті матері - ОСОБА_3 та батька - ОСОБА_4 ; 1/3 частки у житловому будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка складається з його власної частки та частки, що перейшла після смерті ОСОБА_3 .

На момент смерті з ОСОБА_5 серед спадкоємців першої черги проживала та була зареєстрована його сестра (мати позивачки) - ОСОБА_6 (на момент народження позивачки - ОСОБА_6 ), що підтверджується Довідкою № 279 від 22 березня 2018 року, виданою Острівською сільською радою. За життя правовстановлюючих документів на майно вона не отримала. Після смерті ОСОБА_5 спадкова справа не заводилася. Інших спадкоємців у ОСОБА_5 не було. Він не був одружений та не мав дітей.

ІНФОРМАЦІЯ_4 померла мати позивачки - ОСОБА_6 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 06 жовтня 2020 року.

Після її смерті залишилося спадкове майно, яке складалося із: земельної ділянки з кадастровим номером: 6125286400:01:007:0009, яка згідно з Державним актом на право приватної власності на землю серії IV-ТР № 034541 від 02 лютого 1999 року належала ОСОБА_5 ; земельної ділянки з кадастровим номером: 6125286400:01:007:0010, яка перейшла до неї в повному обсязі після смерті ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ; 2/3 частки у житловому будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка складається з її власної частки та частки, що перейшла після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .

Після смерті матері позивачки, ОСОБА_6 , спадщину прийняла ОСОБА_1 шляхом подання заяви про прийняття спадщини за законом від 01 лютого 2021 року за № 72. На підставі вказаної заяви було відкрито спадкову справу № 25/2021 (номер у Спадковому реєстрі 67135925), що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 63373937 від 01 лютого 2021 року.

На момент смерті ОСОБА_6 з нею проживали та були зареєстровані серед спадкоємців першої черги спадкування: донька - ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою Великоберезовицької селищної ради № 65 від 28 січня 2021 року.

Інших спадкоємців після смерті ОСОБА_6 немає.

Житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 мав статус колгоспного двору і відповідно до довідки Великоберезовицької селищної ради № 66 від 28 січня 2021 року (копія додається), станом на 15 квітня 1991 року членами колгоспного двору були: ОСОБА_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_6 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно інформаційної довідки № 138 від 15 лютого 2021 року, виданої Тернопільським районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації, по обліку бюро будинковолодіння АДРЕСА_1 рахується за ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

Відповідно до інформаційної довідки № 140 від 15 лютого 2021 року, ОСОБА_4 було отримано свідоцтво на право особистої власності на жилий будинок, видане Тернопільською районною радою 30 жовтня 1989 року та записано в реєстрову книгу № 1 за реєстровим НОМЕР_9. Державна реєстрація права власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 за ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 в бюро не проведена.

Згідно з даними Технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами від 10 лютого 2021 року вказане будинковолодіння складається з: житлового будинку (літера «А»), хліва (літера «Б»), хліва (літера «В»), навісу (літера «Г»), вбиральні (літера «Д»), погріб (літера «Пг»), огорожі (літера «З»).

Свідоцтво НОМЕР_9 від 30 жовтня 1989 року видане на ім`я ОСОБА_4 було втрачено.

Для оформлення своїх спадкових прав на зазначені вище земельні ділянки після смерті матері - ОСОБА_6 , які вона успадкувала після ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , позивачка через уповноваженого представника звернулася до Тернопільської районної державної нотаріальної контори, проте нотаріусом було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з неможливістю встановлення факту родинних відносин, зокрема між померлими особами, про що видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 2346/02-31 від 21 жовтня 2021 року.

Дійсно, при поданні заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину не було надано документів, які підтверджують факт укладення шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , оскільки вони були втрачені. Відновити чи отримати дублікат вказаних документів у органах державної реєстрації актів цивільного стану ОСОБА_1 не змогла, оскільки на підставі наявних документів не може довести факт родинних відносин з дідом та бабою.

Для отримання відомостей про укладення шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було надіслано адвокатський запит. На вказаний адвокатський запит надійшла відповідь № 731/26.11.1-07.4 від 09 вересня 2022 року, де зазначається що у Тернопільському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі наявний актовий запис про шлюб № 13 від 24 листопада 1962 році, який складено Великолуцькою сільською радою Тернопільського району Тернопільської області України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Окрім того, при видачі документів, які посвідчують факти родинних відносин в сім`ї було допущено ряд помилок в прізвищах та іменах спадкодавців, що унеможливлюють реалізацію спадкових прав у позасудовому порядку.

Зокрема, документом, що посвідчує факт родинних відносин між дядьком позивачки - ОСОБА_5 та його матір`ю ОСОБА_3 є свідоцтво про народження серії НОМЕР_5 від 20 червня 1983 року. У вказаному документі прізвище, ім`я, по батькові баби Позивачки вказано як: « ОСОБА_3 ». При цьому, у свідоцтві про смерть серії НОМЕР_1 від 10 січня 2020 року прізвище, ім`я, по батькові баби вказано як: « ОСОБА_3 ». Прізвище, ім`я, по батькові батька вказано вірно.

Документом, що посвідчує факт родинних відносин між матір`ю Позивачки - ОСОБА_6 та її батьком є свідоцтво про народження серії НОМЕР_6 від 19 березня 1969 року. У вказаному документі прізвище ім`я по батькові її батька вказано як: « ОСОБА_4 ». При цьому, у свідоцтві про смерть серії НОМЕР_2 від 16 січня 2020 року його прізвище, ім`я, по-батькові вказано як: « ОСОБА_4 ». Прізвище матері вказано з помилкою, проте рішенням Тернопільського міськрайонного суду у справі №607/12984/19 від 04 грудня 2019 року встановлено, що ОСОБА_6 є донькою померлої ОСОБА_3 .

Факт родинних відносин між ОСОБА_6 та її братом ОСОБА_5 також встановлено на підставі рішення Тернопільського міськрайонного суду у справі № 607/12984/19 від 04 грудня 2019 року.

Документами, що посвідчують факт родинних відносин між ОСОБА_1 та її матір`ю - ОСОБА_6 (на момент народження Позивачки - ОСОБА_6 ) є: свідоцтво про народження серії НОМЕР_7 від 30 травня 1991 року (копія додається). У вказаному документі прізвище ім`я по-батькові матері вказано як: « ОСОБА_6 »; рішення районного суду Тернопільської області Тернопільського району у справі за № 2-276/1993р. від 05 серпня 1993 року, яким розірвано шлюб між ОСОБА_11 та ОСОБА_6 , укладений 09 червня 1990 року, актовий запис № 9 в Острівській сільській раді народних депутатів; повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про розірвання шлюбу ОСОБА_6 № 00033249669 від 20 жовтня 2021 року, де у відомостях про дружину відсутнє поле про прізвище матері Позивачки після розірвання шлюбу; свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 06 жовтня 2020 року, де прізвище, ім`я, по-батькові матері Позивачки вказано як: « ОСОБА_6 ».

З невідомих причин до Державного реєстру актів цивільного стану не було внесено запис про зміну прізвища матері позивачки після розірвання шлюбу, що перешкоджає видачі свідоцтва про право на спадщину та реалізації спадкових прав позивачки.

Для оформлення спадкових прав на частку 2/3 житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 через уповноваженого представника ОСОБА_1 звернулася до Тернопільської районної державної нотаріальної контори, проте отримала відмову № 439/02-31 від 10 березня 2023 року. У вказаній відмові нотаріусом було зазначено, що державна реєстрація права власності на вказаний житловий будинок за ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 не проводилася, а також неможливо встановити родинні відносини між померлими. Нотаріусом також було повідомлено, що відповідно до Листа Міністерства юстиції України № 19-32/319 від 21 лютого 2005 року у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація власності на яке не була проведена і правовстановлюючий документ відсутній, питання визначення власності цього майна попередньому власнику та наступного його власника (спадкоємця) повинно вирішуватися у судовому порядку.

Для оформлення своїх спадкових прав на частку 1/3 житлового будинку з господарськими будівлями, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_4 згідно Дубліката заповіту № 25 від 28 вересня 2021 року, посвідченого виконкомом Острівської сільської ради 07 вересня 1999 року за № 71 ОСОБА_1 через уповноваженого представника звернулася до Тернопільської районної державної нотаріальної контори, проте отримала відмову № 485/02-31 від 15 березня 2023 року. У вказаній постанові нотаріусом вказується про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно через втрату правовстановлюючого документу виданого на ім`я ОСОБА_4 і відсутність правовстановлюючого документа на частину будинковолодіння, яке той успадкував після ОСОБА_3 , а також через неможливість встановлення родинних відносин між померлими особами.

Через наявність великої кількості помилок в документах, які посвідчують родинні відносини між померлими членами сім`ї - ОСОБА_1 позбавлена можливості реалізувати свої права на спадкове майно. Також в позасудовому порядку ОСОБА_1 не може оформити свої спадкові права на житловий будинок, господарські будівлі та споруди, оскільки документ на частку житлового будинку виданий на ім`я ОСОБА_4 було втрачено, а право власності на іншу частину вказаного нерухомого майна за ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 не було зареєстровано взагалі.

З огляду на вказане, позивачка просила суд:

- визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_8 ) в порядку спадкування за законом після її матері, ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності на земельну ділянку з кадастровим номером: 6125286400:01:007:0010, загальною площею: 2,7196 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Острівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області і належала померлій ОСОБА_3 відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ТР № 034575 від 02 лютого 1999 року;

- визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_8 ) в порядку спадкування за законом після її матері, ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності на земельну ділянку з кадастровим номером: 6125286400:01:007:0009, загальною площею: 3,0061 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Острівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області і належала померлому ОСОБА_5 відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ТР № 034541 від 02 лютого 1999 року;

- визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_8 ) в порядку спадкування за законом після її матері, ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності на частку в розмірі 2/3 житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_8 ) в порядку спадкування за заповітом після її діда, ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на частку в розмірі 1/3 житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді від 22 березня 2023 року відкрито провадження у цивільній справі №607/5113/23. Постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження.

Протокольною ухвалою суду, постановленою у судовому засіданні, яке відбулося 28 квітня 2023 року, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

13 червня 2023 року представник позивачки, адвокат Кренціль Б. О. подав суду клопотання про зміну предмета позову, у якому просив внести зміни до позовних вимог в частині, шляхом викладення позовних вимог № 3 та 4 у такій редакції:

3)Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_8 ) в порядку спадкування за законом після її матері, ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності на частку в розмірі 3/5 житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

4)Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_8 ) в порядку спадкування за заповітом після її діда, ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на частку в розмірі 1/5 житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

інші позовні вимоги залишити без змін.

Вказане клопотання обґрунтував тим, що відповідно до положень ч. 3 ст. 5 Цивільного кодексу України 2004 року, якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. В постанові Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» № 20 від 22 грудня 1995 року також вказується, що до правовідносин, що виникли раніше набуття чинності Законом УРСР «Про власність» застосовується діюче на той час законодавство. Таким чином, набуття ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 права власності на житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами регулюється положеннями ЦК УРСР 1963 року про набуття права власності на колгоспний двір.

Згідно з ч. 1 ст. 120 ЦК УРСР 1963 року, майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності. Відповідно до ч. 2 ст. 123 ЦК УРСР - розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» № 20 від 22 грудня 1995 року, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, зокрема, право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист права приватної власності» № 20 від 22 грудня 1995 року, спадщина на майно колгоспного двору відкривається лише після смерті останнього його члена, поширюється на випадки припинення колгоспного двору лише з цих підстав до 1 липня 1990 року. У разі смерті члена колгоспного двору після 30 червня 1990 року спадщина на відповідну частку майна колгоспного двору відкривається після смерті кожного з його колишніх членів.

Як видно з довідки Великоберезовицької селищної ради № 66 від 28 січня 2021 року (знаходиться в матеріалах справи), станом на 15 квітня 1991 року житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 мав статус колгоспного двору. В цьому господарстві були зареєстровані та проживали громадяни: ОСОБА_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_6 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Тому вказані особи набули права власності на зазначений будинок у рівних частках згідно з положеннями законодавства, тобто кожен із учасників колгоспного двору станом на 15 квітня 1991 року володів часткою в розмірі 1/5 майна.

Після смерті ОСОБА_3 право на її частку у нерухомому майні - будівлях та спорудах за адресою: АДРЕСА_1 перейшло в рівних частинах до її спадкоємців першої черги: чоловіка - ОСОБА_4 , сина - ОСОБА_5 , доньки - ОСОБА_6 . Кожен із зазначених спадкоємців успадкував 1/5 її частки на будинковолодіння.

Після смерті ОСОБА_4 успадкована ним 1/5 вищезазначеної частки будинковолодіння перейшла в порядку спадкування за законом до дітей - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , а 1/5 його власної частки перейшла в порядку спадкування за заповітом до ОСОБА_1 .

ОСОБА_6 , ОСОБА_5 враховуючи власні частки та частку, успадковану після ОСОБА_3 та ОСОБА_4 володіли, часткою в розмірі 3/10 будинковолодіння кожен.

Після смерті ОСОБА_5 - його сестра, ОСОБА_6 успадкувала після його смерті належну йому 3/10 частки у будинковолодінні. Разом з її власною часткою вона становила частку в розмірі 3/5 будинковолодіння.

Після смерті ОСОБА_6 ОСОБА_1 успадкувала частку в розмірі 3/5 будинковолодіння і разом з часткою успадкованою нею від ОСОБА_4 її частка в будинковолодінні, що перейшло в порядку спадкування, становить - 4/5. 1/5 будинковолодіння належить їй як члену колгоспного двору самостійно, тому до предмета позову не включається

Враховуючи відсутність документів на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і те, що він має статус колгоспного двору - оформити спадкові права на нього в позасудовому порядку неможливо.

Представник позивачки, адвокат Кренціль Б. О. в судове засідання не з`явився, подав заяву, в якій просив суд проводити розгляд справи без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача Великоберезовицької селищної ради у судове засідання не з`явився, однак подав заяву, в якій просив суд проводити розгляд справи за його відсутності, щодо задоволення позовних вимог не заперечив.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві, а також у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Представник третьої особи Тернопільської районної державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явився, однак подав до суду клопотання, у якому просив суд справу розглядати без його присутності; щодо вирішення справи покладається на думку суду

За вказаних обставин, з підстав передбачених ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба позивачки - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим повторно 16 січня 2020 року Тернопільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).

Згідно витягу з Державного земельного кадастру № НВ-6114443712021 від 29 березня 2021 року земельна ділянка з кадастровим номером: 6125286400:01:007:0010, загальною площею: 2,7196 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Острівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області належить на праві власності ОСОБА_3 . Вказане також вбачається із Державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ТР № 034575 від 02 лютого 1999 року.

22 березня 2018 року виконкомом Острівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області видана довідка № 279 про те, що будинковолодіння, яке знаходиться в АДРЕСА_1 належало ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на день смерті постійно проживав і перебував на реєстраційному обліку в даному будинку.

Станом на 01 липня 1990 року двір колгоспний, членами двору були: ОСОБА_4 - голова двору, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_3 - дружина, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_5 - син, помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_6 - дочка, 1969 року народження.

За вищевказаною адресою на день смерті ОСОБА_3 проживали та перебували на реєстраційному обліку: ОСОБА_4 - чоловік, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_5 - син, помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_6 - дочка, 1969 року народження; ОСОБА_1 - внучка, 1991 року народження.

За вищевказаною адресою на день смерті ОСОБА_4 проживали та перебували на реєстраційному обліку. ОСОБА_5 - син, помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_6 - дочка, 1969 року народження; ОСОБА_1 - внучка, 1991 року народження.

На день смерті ОСОБА_5 проживали і перебували на реєстраційному обліку: ОСОБА_6 - сестра, 1969 року народження; ОСОБА_1 - племінниця, 1991 року народження; ОСОБА_13 - син племінниці, 2009 року народження; ОСОБА_14 - дочка племінниці, 2010 року народження; ОСОБА_15 - син племінниці, 2011 року народження; ОСОБА_16 - дочка племінниці, 2014 року народження.

Померлому ОСОБА_5 на праві власності належала земельна ділянка для ведення сільського господарства площею 3,01 га приватизована, державний акт серії IV-TP № 034541.

Померлій ОСОБА_3 на праві власності належала земельна площею 2,72 га приватизована, ділянка для ведення сільського господарства державний акт серії IV-TP № 034575.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер дід позивачки - ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим повторно 16 січня 2020 року Тернопільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).

За життя ОСОБА_4 склав заповіт, посвідчений секретарем виконкому Острівської сільської ради 07 вересня 1999 року, зареєстровано в реєстрі за № 71, в якому належний йому на праві особистої власності житловий будинок з надвірними побудовами та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 заповів ОСОБА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер дядько позивачки - ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим 17 червня 2015 року Острівською сільською радою Тернопільського району Тернопільської області.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру № НВ-6114443542021 від 29 березня 2021 року та Державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ТР № 034541 від 02 лютого 1999 року земельна ділянка з кадастровим номером: 6125286400:01:007:0009, загальною площею: 3,0061 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Острівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області належить на праві власності ОСОБА_5 .

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у справі № 607/12984/19 від 04 грудня 2019 року, серед іншого, встановлено факт належності померлому ОСОБА_5 Державного акту на право приватної власності на землю IV-ТР № 034541, який виданий Острівською радою народних депутатів 02 лютого 2019 року.

ІНФОРМАЦІЯ_4 померла мати позивачки - ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданим 06 жовтня 2020 року Тернопільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).

Після смерті матері позивачки було відкрито спадкову справу № 25/2021 (номер у Спадковому реєстрі 67135925), що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 63373937 від 01 лютого 2021 року.

28 січня 2021 року Острівським старостинським округом Тернопільського району Тернопільської області видана довідка № 66 про те, що будинковолодіння, яке знаходиться в АДРЕСА_1 належало ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на день смерті постійно проживав і перебував на реєстраційному обліку в даному будинку.

Станом на 15 квітня 1990 року двір колгоспний, членами двору були: ОСОБА_4 - голова двору, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_3 - дружина, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_5 - син, помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_6 - дочка, 1969 року народження; ОСОБА_1 - внучка, ІНФОРМАЦІЯ_8 .

За вищевказаною адресою на день смерті ОСОБА_6 проживали і перебували на реєстраційному обліку: ОСОБА_1 - дочка, ІНФОРМАЦІЯ_8 ; ОСОБА_13 - внук племінниці, ІНФОРМАЦІЯ_9 ; ОСОБА_14 - внучка, ІНФОРМАЦІЯ_10 ; ОСОБА_15 - внук, ІНФОРМАЦІЯ_10 ; ОСОБА_16 - внучка, ІНФОРМАЦІЯ_11 ; ОСОБА_17 - внук, ІНФОРМАЦІЯ_12 .

28 січня 2021 року Острівським старостинським округом Тернопільського району Тернопільської області видана довідка № 66 про те, що на день смерті ОСОБА_5 проживали і перебували на реєстраційному обліку:

ОСОБА_6 - сестра, померла ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

ОСОБА_1 - племінниця, ІНФОРМАЦІЯ_8 ;

ОСОБА_13 - син племінниці, ІНФОРМАЦІЯ_9 ;

ОСОБА_14 - дочка племінниці, ІНФОРМАЦІЯ_10 ;

ОСОБА_15 - син племінниці, ІНФОРМАЦІЯ_10 ;

ОСОБА_16 - дочка племінниці, ІНФОРМАЦІЯ_11 .

Згідно інформаційної довідки № 138, виданої 15 лютого 2021 року Тернопільським районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації, по обліку бюро будинковолодіння АДРЕСА_1 рахується за ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

Відповідно до інформаційної довідки № 140, виданої 15 лютого 2021 року Тернопільським районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації про те, що за матеріалами бюро станом на 01 січня 2013 року житловий будинок загальною площею 39,2 кв.м., житловою площею 24,0 кв.м., літ. «А», хлів літ. «Б», погріб літ. «Пг», огорожа «1-2» по АДРЕСА_1 зареєстровано за головою колгоспного двору ОСОБА_4 на підставі свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок, виданого Тернопільською районною радою 30 жовтня 1989 року та записано в реєстрову книгу № 1 за реєстровим НОМЕР_9. Державна реєстрація права власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 за ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 в бюро не проведена.

Згідно з даними Технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами від 10 лютого 2021 року вказане будинковолодіння складається з: житлового будинку (літера «А»), хліва (літера «Б»), хліва (літера «В»), навісу (літера «Г»), вбиральні (літера «Д»), погріб (літера «Пг»), огорожі (літера «З»).

Для оформлення своїх спадкових прав на зазначені вище земельні ділянки після смерті матерії - ОСОБА_6 , які вона успадкувала після брата - ОСОБА_5 , батька - ОСОБА_4 та мами - ОСОБА_3 , позивачка через уповноваженого представника звернулася до Тернопільської районної державної нотаріальної контори, проте нотаріусом було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з неможливістю встановлення факту родинних відносин, зокрема між померлими особами, про що видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 2346/02-31 від 21 жовтня 2021 року.

На адвокатський запит Кренціля Б. О. від Тернопільського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області надано відповідь № 731/26.11.1-07.4 від 09 вересня 2022 року про те, що у Тернопільському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі наявний актовий запис про шлюб № 13 від 24 листопада 1962 році, який складено Великолуцькою сільською радою Тернопільського району Тернопільської області України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , виданого 20 червня 1983 року Тернопільським райвідділом ЗАГСу, ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_13 у сім`ї ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 , виданого 19 березня 1969 року Тернопільським райвідділом ЗАГСу, ОСОБА_6 народилася ІНФОРМАЦІЯ_14 у сім`ї ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_7 , виданого 30 травня 1991 року Острівською сільською радою Тернопільського району, ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_7 у сім`ї ОСОБА_11 та ОСОБА_6 .

Рішенням районного суду Тернопільської області Тернопільського району № 2-276/1993р. від 05 серпня 1993 року, розірвано шлюб між ОСОБА_11 та ОСОБА_6 , укладений 09 червня 1990 року, актовий запис № 9 в Острівській сільській раді народних депутатів.

Для оформлення спадкових прав на частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 після смерті мами - ОСОБА_6 , баби - ОСОБА_3 , брата мами - ОСОБА_5 через уповноваженого представника ОСОБА_1 звернулася до Тернопільської районної державної нотаріальної контори, проте отримала відмову № 439/02-31 від 10 березня 2023 року. У вказаній відмові нотаріусом було зазначено, що державна реєстрація права власності на вказаний житловий будинок за ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 не проводилася, а також неможливо встановити родинні відносини між померлими. Нотаріусом також було повідомлено, що відповідно до Листа Міністерства юстиції України № 19-32/319 від 21 лютого 2005 року у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація власності на яке не була проведена і правовстановлюючий документ відсутній, питання визначення власності цього майна попередньому власнику та наступного його власника (спадкоємця) повинно вирішуватися у судовому порядку.

Для оформлення своїх спадкових прав на частку житлового будинку з господарськими будівлями, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 після смерті діда - ОСОБА_4 згідно Дубліката заповіту № 25 від 28 вересня 2021 року, посвідченого виконкомом Острівської сільської ради 07 вересня 1999 року за № 71 ОСОБА_1 через уповноваженого представника звернулася до Тернопільської районної державної нотаріальної контори, проте отримала відмову № 485/02-31 від 15 березня 2023 року. У вказаній постанові нотаріусом вказується про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно через втрату правовстановлюючого документу виданого на ім`я ОСОБА_4 і відсутність правовстановлюючого документа на частину будинковолодіння, яке той успадкував після ОСОБА_3 , а також через неможливість встановлення родинних відносин між померлими особами.

Згідно довідки Тернопільського районного бюро технічної інвентаризації № 139 від 15 лютого 2021 року, загальна вартість житлового будинку та господарських будівель і споруд, які знаходяться за адресою АДРЕСА_1 становить 149 925,00 гривень.

Відповідно до витягів № НВ-9914685172023 та № НВ-9914688272023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 11 березня 2023 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером: 6125286400:01:007:0010 та 6125286400:01:007:0009 становить 91 051,75 гривень та 85 394,11 гривень відповідно.

20 квітня 2023 року на запит суду від Тернопільської районної державної нотаріальної контори Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшли матеріали спадкової справи № 25/2021 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 та № 93/2023 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 .

Окрім наданих позивачем документів, із матеріалів спадкових справ встановлено, що 01 лютого 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Тернопільської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті матері - ОСОБА_6 .

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у справі № 607/12984/19 від 04 грудня 2019 року встановлено, що ОСОБА_6 є донькою померлої ОСОБА_3 та сестрою ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

21 жовтня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Тернопільської районної державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_3 .

10 березня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Тернопільської районної державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_3 : часток житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

13 березня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Тернопільської районної державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті діда ОСОБА_4 : часток житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно інформації Державного нотаріального архіву Тернопільської області № 1245/01-21 від 17 грудня 2020 року, спадкова справа до майна померлого ОСОБА_4 в 1999-2004 роках не заводилася.

Відтак, проаналізувавши вищенаведене, суд доходить до наступного висновку.

Пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Абзацами 2-3 пункту 1 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» визначено, що: «Відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року».

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у Листі № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» встановлює, що норми п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК, згідно з якими цей ЦК застосовується також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким з спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом, слід розуміти таким чином, що правила книги шостої ЦК може бути застосовано лише до спадщини, яка відкрилася після 1 липня 2003 року і не була прийнята ніким зі спадкоємців, право на спадкування яких виникло відповідно до норм статей 529 - 531 ЦК УРСР.

При вирішенні спорів про спадкування, спадщина по яких відкрилась і була прийнята до 1 січня 2004 року, не допускається застосування судами норм ЦК 2003 року, а застосуванню підлягають норми законодавства, чинного на час відкриття спадщини, зокрема ЦК УРСР.

Таким чином, до відносин щодо прийняття спадщини після ОСОБА_3 , ОСОБА_4 застосовуються норми ЦК УРСР 1963 року.

Відповідно до статті 524 ЦК УРСР, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно змінено заповітом.

Відповідно до частини 1 статті 529 ЦК УРСР, при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, серед іншого, діти і дружина померлого.

Частина 1 статті 548 ЦК УРСР встановлює, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Пунктом 1 частини 1 статті 549 ЦК УРСР встановлює, що визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Наказом Міністерства юстиції України № 18/5 від 14 червня 1994 року «Про затвердження Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», у редакції чинній на момент виникнення відносин спадкування після ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , у пункті 113 встановлюється, що доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути, серед іншого, довідка виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним.

Відповідно до частини 2 статті 548 ЦК УРСР, прийнята спадщина вважається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Враховуючи наведене, спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняли: її чоловік ОСОБА_4 (дідо позивачки), її син ОСОБА_5 (дядько позивачки - брат мами), її донька ОСОБА_6 (мати позивачки), оскільки вони на момент смерті баби проживали та були зареєстровані разом з нею. Кожен із зазначених спадкоємців отримав частку у розмірі 1/3 майна, що належало спадкодавцю.

Після смерті ОСОБА_4 спадщину за законом прийняли його син (дядько позивачки - брат мами) - ОСОБА_5 , його донька (мати позивачки) - ОСОБА_6 (на момент народження позивачки - ОСОБА_6 ), оскільки вони на момент смерті діда проживали та були зареєстровані разом з ним. Майно, що належало ОСОБА_4 , в тому числі і те, яке він успадкував, але на яке за життя не встиг оформити документів, перейшло до вказаних спадкоємців за законом у рівних частках.

Крім того, до позивачки, ОСОБА_1 , відповідно до змісту заповіту перейшла 1/5 частки у житловому будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Вона спадщину прийняла, оскільки згідно з даними Острівської сільської ради проживала та була зареєстрована за вказаною адресою.

Відповідно до статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно статті 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Статтею 1262 ЦК України встановлено, що у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Статтею 1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Частина 3 цієї статті визначає, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частина 5 статті 1268 ЦК України встановлює, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Стаття 1296 ЦК України встановлює, що відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Після смерті дядька позивачки - ОСОБА_5 спадщину прийняла його сестра (мати позивачки) - ОСОБА_6 , оскільки постійно проживала і спадкодавцем на момент відкриття спадщини. Майно, що належало ОСОБА_5 , в тому числі і те, яке він успадкував, але на яке за життя не встиг оформити документів, перейшло до його сестри в повному обсязі. ОСОБА_5 інших спадкоємців, окрім сестри, не мав.

Спадщину після смерті ОСОБА_6 прийняла її донька - ОСОБА_1 , оскільки проживала та була зареєстрована з нею на момент смерті, а також подала заяву про прийняття спадщини за законом від 01 лютого 2021 року за № 72. Майно, що належало ОСОБА_6 , в тому числі і те, яке вона успадкувала, але на яке за життя не встигла оформити документів, перейшло до її доньки.

Відповідно до частини 1 статті 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. Верховний суд у пункті 10 Постанови № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» вказав, що відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правостановлюючим документом.

Право на земельну ділянку з кадастровим номером: 6125286400:01:007:0010, загальною площею: 2,7196 га відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ТР № 034575 від 02 лютого 1999 року після смерті ОСОБА_3 перейшло в рівних частинах до її спадкоємців першої черги: чоловіка - ОСОБА_4 , сина - ОСОБА_5 , доньки - ОСОБА_6 .

Після смерті ОСОБА_4 успадкована ним 1/3 вищезазначеної земельної ділянки перейшла в рівних частинах до його дітей: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 . Тобто, кожен із зазначених спадкоємців успадкував земельної ділянки з кадастровим номером: 6125286400:01:007:0010, враховуючи частки, що були успадковані ними після смерті ОСОБА_3 .

Після смерті ОСОБА_5 - його сестра, ОСОБА_6 успадкувала належну йому частину земельної ділянки з кадастровим номером: 6125286400:01:007:0010 та стала повним власником цієї земельної ділянки.

Також після смерті ОСОБА_5 - його сестра, ОСОБА_6 успадкувала належну йому згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ТР № 034541 від 02 лютого 1999 року земельну ділянку з кадастровим номером: 6125286400:01:007:0009 у повному обсязі.

Вказані земельні ділянки перешли до ОСОБА_1 , так як вона є єдиним спадкоємцем своєї матері - ОСОБА_6 за законом.

Відповідно до положень частини 3 статті 5 Цивільного кодексу України 2004 року, якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. В постанові Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» № 20 від 22 грудня 1995 року також вказується, що до правовідносин, що виникли раніше набуття чинності Законом УРСР «Про власність» застосовується діюче на той час законодавство. Таким чином, набуття ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 права власності на житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами регулюється положеннями ЦК УРСР 1963 року про набуття права власності на колгоспний двір.

Згідно з частиною 1 статті 120 ЦК УРСР 1963 року, майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності. Відповідно до частини 2 статті 123 ЦК УРСР - розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» № 20 від 22 грудня 1995 року, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, зокрема, право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

За змістом постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист права приватної власності» № 20 від 22 грудня 1995 року, спадщина на майно колгоспного двору відкривається лише після смерті останнього його члена, поширюється на випадки припинення колгоспного двору лише з цих підстав до 1 липня 1990 року. У разі смерті члена колгоспного двору після 30 червня 1990 року спадщина на відповідну частку майна колгоспного двору відкривається після смерті кожного з його колишніх членів.

Будинковолодіння, яке знаходиться в АДРЕСА_1 станом на 15 квітня 1990 року двір колгоспний, членами двору були: ОСОБА_4 - голова двору, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_3 - дружина, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_5 - син, помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_6 - дочка, 1969 року народження; ОСОБА_1 - внучка, ІНФОРМАЦІЯ_8 , що підтверджується довідкою Острівського старостинського округу Тернопільського району Тернопільської області видана довідка № 65

Таким чином, право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 мали ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 в рівних частках, тобто по 1/5.

Після смерті ОСОБА_3 право на її частку у нерухомому майні - будівлях та спорудах за адресою: АДРЕСА_1 перейшло в рівних частинах до її спадкоємців першої черги: чоловіка - ОСОБА_4 , сина - ОСОБА_5 , доньки - ОСОБА_6 . Кожен із зазначених спадкоємців успадкував 1/15 її частки на будинковолодіння.

Після смерті ОСОБА_4 успадкована ним 1/15 вищезазначеної частки будинковолодіння перейшла в порядку спадкування за законом до дітей - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , а 1/5 його власної частки цього спадкодавця перейшла в порядку спадкування за заповітом до позивачки ОСОБА_1 .

ОСОБА_6 , ОСОБА_5 враховуючи власні частки та частку, успадковану після ОСОБА_3 володіли, часткою в розмірі 3/10 будинковолодіння кожен.

Після смерті ОСОБА_5 - його сестра, ОСОБА_6 успадкувала належну йому 3/10 частки у будинковолодінні за вищевказаною адресою. Разом з її власною часткою 3/10 вона становила частку в розмірі 3/5 будинковолодіння.

Отож, після смерті ОСОБА_6 ОСОБА_1 успадкувала частку в розмірі 3/5 будинковолодіння і разом з часткою, яка успадкована нею від ОСОБА_4 її частка в будинковолодінні, що перейшло в порядку спадкування, становить - 4/5.

1/5 будинковолодіння належить позивачці як члену колгоспного двору самостійно, тому до предмета позову не включається.

Водночас, відсутність документів на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і те, що він має статус колгоспного двору - оформити спадкові права на нього в позасудовому порядку неможливо.

Щодо правовстановлюючого документу на вищевказане спадкове майно, то суд виходить з наступного. Пунктом 18 Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 р оку, погодженої заступником Голови Верховного суду Української РСР 15 січня 1966 року, яка була чинною на час набуття сторонами по справі та спадкодавцем у власність майна колгоспного двору, передбачено процедуру отримання правовстановлюючого свідоцтва на право власності. Зокрема, у разі будівництва будинку на колгоспній землі, розташованій у смузі міста або селища міського типу, виконком місцевої Ради депутатів трудящих, на підставі витягу з рішення загальних зборів колгоспників або довідки правління колгоспу про надання земельної ділянки для будівництва, дозволу виконкому на будівництво та акту про закінчення будівництва і введення в експлуатацію будинку, разом з затвердженням цього акту вирішує питання про оформлення права власності і видачу свідоцтва про це. В свідоцтві на право власності, яке видано колгоспному двору, вказується, що будинок належить колгоспному двору і зазначається голова цього двору.

Померлий ОСОБА_4 отримував свідоцтво на право особистої власності на жилий будинок, видане Тернопільською районною радою 30 жовтня 1989 року та записано в реєстрову книгу № 1 за реєстровим НОМЕР_9, що слідує з інформаційної довідки № 140, виданої 15 лютого 2021 року Тернопільським районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації, однак такий документ було втрачено, а тому є підстави для застосування ст. 392 ЦК України до виниклих між сторонами правовідносин.

Також перешкодою в оформленні позивачкою спадкових прав є те, що між померлими особами неможливо встановити родинні відносини через велику кількість помилок у документах: не можливо встановити факт шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ; не можливо встановити факт родинних відносин між ОСОБА_5 та його матір`ю через помилки у свідоцтві про народження; не можливо встановити факт родинних відносин між ОСОБА_6 та її батьком - ОСОБА_4 через помилки у її свідоцтві про народження; не можливо встановити родинні відносини між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 у зв`язку з тим, що ОСОБА_3 не зареєструвала зміну прізвища після розірвання шлюбу.

Наявність вказаних помилок у документах, що посвідчують родинні зв`язки між вже померлими членами сім`ї позивачки, та відсутність правовстановлюючих документів унеможливлює реалізацію її спадкових прав у позасудовому порядку.

Відповідно до статті 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Згідно із статтею 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Стаття 321 ЦК України визначає, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно із статтею 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення в повному обсязі.

У зв`язку з тим, що позивачка не заявила вимог про розподіл судових витрат, дане питання судом не вирішується.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 83, 206, 258-268, 273, 352-355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності на земельну ділянку з кадастровим номером: 6125286400:01:007:0010, загальною площею: 2,7196 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Острівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області і належала померлій ОСОБА_3 відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії ІУ-ТР № 034575 від 02 лютого 1999 року.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності на земельну ділянку з кадастровим номером: 6125286400:01:007:0009, загальною площею: 3,0061 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Острівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області і належала померлому ОСОБА_5 відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії ІУ-ТР № 034541 від 02 лютого 1999 року.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності на частку в розмірі 3/5 житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на частку в розмірі 1/5 житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Позивач: ОСОБА_1 ,РНОКПП: НОМЕР_8 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Великоберезовицька селищна рада, код ЄДРПОУ: 04393462, адреса місцезнаходження: вул. С. Бандери, буд. 26, смт Велика Березовиця Тернопільського р-ну Тернопільської обл., 47724.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Тернопільська районна державна нотаріальна контора, ЄДРПОУ: 05466080, адреса місцезнаходження: вул. Котляревського, буд. 27, м. Тернопіль, 46003.

Повний текст рішення суду складено 10 липня 2023 року.

Головуючий суддя Герчаківська О. Я.