Ухвала

від 24.07.2023 по справі 233/3689/23

КОСТЯНТИНІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

233 Справа № 233/3689/23

Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

24.07.2023 Суддя Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області Каліуш О. В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_1 ; адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 ) до Селянського (фермерського) господарства «Артем» (ЄДРПОУ 31222286, адреса: 85132, Донецька область, Краматорський район, с. Маркове) про стягнення орендної плати за землю,

В С Т А Н О В И Л А:

До Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до СФГ «Артем» про стягнення орендної плати за землю, в якій позивачка просить: стягнути з відповідача на її користь заборгованість по сплаті орендної плати за землю за 2022 календарний рік згідно з Договором оренди землі б/н від 24.09.2020 в розмірі 11542,82 грн.

Позовну заяву подано з порушенням вимог ст. 177 ЦПК України, а саме:

Частиною 4 статті 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру з 01 січня 2023 року становить 1073,60 грн.

Одночасно з поданням позовної заяви позивачка просить відстрочити сплату судового збору за подання цієї до ухвалення судового рішення посилаючись на те, що вона перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа. Внаслідок злочинних дій з боку збройних сир рф, терористичної організації «ЛНР» на території населеного пункту, де вона мешкала до початку повномасштабного вторгнення рф проти України 24.02.22, були порушені (і продовжують порушуватися) її особисті немайнові та майнові права, вона зазначала втручання в особисте життя, втратила свій звичайних спосіб життя (соціальне оточення, побут). Внаслідок чого вона зазнає (і продовжує зазнавати) додаткових витрат, оскільки була змушена залишити своє постійне житло, виїхати на територію підконтрольну України, за свій власний рахунок влаштовувати на новому місці свій побут, винаймати житло, що також завдало їй значної майнової і моральної шкоди. У зв`язку із вищенаведеними обставинами та з урахуванням її ситуації просить відстрочити сплату судового збору за подання цієї позовної заяви.

Відповідно до ст.136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі (ч.1).

Згідно зп.1ч.1ст.8Закону України«Про судовийзбір», враховуючимайновий стансторони,суд можесвоєю ухвалоюза їїклопотанням відстрочитиабо розстрочитисплату судовогозбору напевний строк,але недовше ніждо ухваленнясудового рішенняу справіза такихумов: 1)розмір судовогозбору перевищує5відсотків розмірурічного доходупозивача -фізичної особиза попереднійкалендарний рік;або 2)позивачами є: а)військовослужбовці; б)батьки,які маютьдитину вікомдо чотирнадцятироків абодитину зінвалідністю,якщо іншийз батьківухиляється відсплати аліментів; в)одинокі матері(батьки),які маютьдитину вікомдо чотирнадцятироків абодитину зінвалідністю; г)члени малозабезпеченоїчи багатодітноїсім`ї; ґ)особа,яка дієв інтересахмалолітніх чинеповнолітніх осібта осіб,які визнанісудом недієздатнимичи дієздатністьяких обмежена;або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Положення статті 136 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» не містять вичерпного й чітко визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Згідно із роз`ясненнями Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеними у п. 29 постанови від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», відповідно достатті 8 Закону № 3674-VIтастатті 82 ЦПК, єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зістаттею 10 ЦПК, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (п. 111 рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia»)).

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; пункти 6364 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).

На підтвердження викладених у заяві про відстрочення від сплати судового збору обставин скрутного матеріального становища позивачкою надана виписка по надходженням по картці/рахунку НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) і додатковим рахункам договору SAMDNWFC00031775636 від 05.12.2016 за період з 01.09.2020-12.06.2023.

Проте, з поданої виписки не можливо прийти до висновку, що позивачка на теперішній час перебуває у скрутному матеріальному становищі.

Так, відсутні відомості про склад сім`ї позивачки, відомості про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, відомості про наявність чи відсутність рухомого чи нерухомого майна, відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за 2022 рік, довідка з Пенсійного фонду України, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків на підтвердження скрутного матеріального становища позивачки.

Сам по собі факт набуття позивачкою статусу тимчасово переміщеної особи не є законодавчо закріпленою підставною для відстрочення сплати судового збору.

Виходячи з наведеного, клопотання про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Отже, ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір в розмірі 1073,60 грн на такі реквізити: UA438999980313151206000005692, Отримувач коштів - Донецьке ГУК/Костянтинів. МТГ/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37967785, Банк отримувача - Казначейство України (ел.адм.податків), Код класифікації доходів бюджету - 22030101, та надати суду оригінал документу про його сплату.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовна заява подана без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України, постановляє ухвалу про залишення її без руху з наданням строку для усунення недоліків.

За наведених обставин позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачці строк на усунення недоліків.

Керуючись ст.ст.177, ч.ч.1,2 ст.185 ЦПК України,

У Х В А Л И Л А:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору при пред`явленні нею позову до Селянського (фермерського) господарства «Артем» про стягнення орендної плати за землю відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства «Артем» про стягнення орендної плати за землю залишити без руху, надавши позивачці для усунення недоліків строк десять днів з дня отримання копії ухвали.

При не усуненні недоліків у встановлений строк позовна заява буде повернута позивачці.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя: О. В. Каліуш