Рішення

від 21.07.2023 по справі 461/1798/23

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №461/1798/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/заочне/

21 липня 2023 року м.Львів

Галицький районний суд м.Львова

в складі: головуючого судді Мисько Х.М.,

з участю: секретаря судового засідання Євтушенка В.Ю.,

представника позивача Данилко Р.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Львові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ейч Ті Проперті вест» ( 79008, м. Львів, вул. Театральна. 16, ЄДРПОУ:35969209) до ОСОБА_1 (адреса проживання (реєстрації): АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

ТзОВ «Ейч Ті Проперті вест» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 152 547,50 грн.. В обґрунтування позову покликається на те, що ТзОВ «Ейч Ті Проперті вест» надає готельні послуги у місті Львові (готель «Леополіс»). Представник позивача у позовній заяві зазанчає, що в період з 12.01.2023 року по 25.01.2023 року ТзОВ «Ейч Ті Проперті вест» було надано послуги з тимчасового проживання в готелу «Леополіс» ОСОБА_1 . За результатами надання послуг 25.01.2023 року відповідачу було виставлено рахунок за надані послуги №20 на суму 210,000 грн. В момент висталвення рахунку відповідач повідомив, що у нього відсутні кошти для повної оплати наданих послуг. На підтвердження того, що послуги були надані та прийняті відповідачем, останній надав позивачу гарантійний лист від 25.01.2023 року із зобов`язанням сплатити рахунок за проживання у сумі 210,000 грн. до 28.01.2023 року. 25.01.2023 року відповідач частково оплатив готельні послуги в розмірі 57 452,50 грн. Станом на день звернення до суду, заборгованість відповідача становить 152 547,50 грн. Беручи до уваги наведене просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 21.03.2023 року відкрито провадження в справі та вирішено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача ТзОВ «Ейч Ті Проперті вест» Данилко Р.Б. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, просила позов задовольнити. Проти ухвалення заочного рішення не заперечила.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового засідання, причин неявки не повідомив та не подав відзив на позовну заяву, а тому відповідно до ст. 280 ЦПК України судом здійснено заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 отримав готельні послуги у ТзОВ «Ейч Ті Проперті вест» (готель «Леополіс») в період з 12.01.2023 року по 25.01.2023 року, які складалися з наступного: проживання в готелі в період з 12.01.2023 року по 25.01.2023 року - 163 400,00 грн., туристичного збору в період з 12.01.2023 року по 25.01.2023 року - 1005,00 грн., організація та обслуговування харчування в період з 12.01.2023 року по 25.01.2023 року - 45 595,00 грн., що підтверджується рахунком №20 від 25.01.2023 року.

На підтвердження того, що послуги були надані та прийняті відповідачем, останній надав позивачу гарантійний лист від 25.01.2023 року із зобов`язанням сплатити рахунок за проживання у сумі 210,000 грн. до 28.01.2023 року.

25.01.2023 року відповідач частково оплатив готельні послуги в розмірі 57 452,50 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Заслухавши пояснення представника позивача, виходячи із наведених вище процесуальних норм, суд, перевіряючи порушення прав позивача цивільного характеру, встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагентів та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього оКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1ст. 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ч. 5ст. 22 Закону України «Про туризм», договір на готельне обслуговування укладається як шляхом укладення письмового договору, так і шляхом прийняття готелем заявки на бронювання за допомогою поштового, телеграфного чи іншого зв`язку, що дозволяє достовірно встановити особу, від якої надходить заявка.

Відповідно до п. 3.1 Правил користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг, затверджених наказом Державної туристичної адміністрації України від 16 березня 2004 року № 19та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2004 року за № 413/9012 (надалі Правила), готель має право укладати договір з замовником (споживачем) на бронювання номерів (місць) шляхом підписання його двома сторонами, а також шляхом прийняття заявки на бронювання за допомогою поштового, телефонного або іншого зв`язку (засобів електронної пошти, включаючи факсимільну), який дозволяє достовірно встановити належність заявки споживачу або замовнику. Договір вважається укладеним тільки в разі письмового акцепту готелем направленої йому заявки на бронювання та досягнення сторонами згоди в обумовленій формі щодо всіх істотних умов.

Договір про надання основних готельних послуг споживачу вважається укладеним після оформлення документів на проживання (заповнення анкети, реєстрації) та засвідчується розрахунковою квитанцією або іншим розрахунковим документом,що підтверджує укладення договору і містить у собі: найменування готелю, його реквізити (для приватного підприємця - прізвище, ім`я по батькові, інформацію про державну реєстрацію); прізвище,ім`я та по батькові споживача; інформацію про номер (місцеві номери),що надається; ціну номера (місця в номері); інші необхідні дані на розсуд готелю (пункт 3.6 згаданих Правил).

Відповідно до п. 4.1 Правил, номер (місце) у готелі надається споживачу при пред`явленні паспорта або іншого документа, який засвідчує особу (паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний чи службовий паспорт, посвідчення особи моряка, посвідка на проживання особи, яка мешкає в Україні, але не є громадянином України, національний паспорт іноземця або документ, що його замінює, та віза на право перебування в Україні (якщо інше не передбачено чинними двосторонніми угодами), свідоцтво про народження неповнолітніх, які не досягли 16 років, посвідчення водія, для військових - особове посвідчення або військовий квиток, посвідчення, яке видане за місцем роботи споживача, та ін.), і заповненні анкети встановленого центральним органом виконавчої влади з питань туризму зразка.

Згідно з публічною офертою (договором) про надання послуг з тимчасового розміщення послуги готелю, договір укладається між готелем і користувачем у формі договору приєднання (ст. 634 ЦК України). Прийняттям (акцептом) публічної оферти є здійснення користувачем будь-якої з дій, визначених п. 3.4 договору, у тому числі, безпосереднє користування користувачем послугами готелю (п. п. 3.1, 3.2, 3.4 договору).

Як встановлено судом, 25.01.2023 року відповідач частково оплатив готельні послуги в розмірі 57 452,50 грн. Станом на день звернення до суду, заборгованість відповідача становить 152 547,50 грн.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору. Згідно з вимогами ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання чи виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з п. 5.2. Правил, за умови невиконання повністю або частково договірних зобов`язань, пов`язаних з наданням готельних послуг, винна сторона має відшкодувати іншій стороні задані ним збитки.

У матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази добровільної сплати відповідачем позивачеві наданим останнім перелічених вище готельних послуг, що свідчить про їх невиконання (не належне виконання).

Зазначений розрахунок заборгованості відповідачем у встановленому законом порядку не спростовано.

За змістом ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання та на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з наданим позивачем розрахунком, відповідач заборгованості у сумі 152 547 грн. не сплатив.

Відтак, оскільки відповідач не виконує свої зобов`язання з своєчасної та повної оплати спожитих готельних послуг, то сума заборгованості за такі послуги у загальному розмірі 152 547 грн., підлягає стягненню з відповідачки у повному обсязі, у зв`язку з чим, позовні вимоги підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов підлягає задоволенню у повному обсязі, то з відповідача на користь позивача слід стягнути суму сплаченого та документально підтвердженого судового збору, що становить 2684,00 грн. (платіжна інструкція кредитового переказу коштів АТ КБ «Львів» № 701 від 10.03.2023).

Керуючись ст. ст. 4-5, 12-13, 81, 89-90, 95, 141, 258-259, 264-265, 268, 274-275, 279, 281-282 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ейч Ті Проперті вест» заборгованість за надані послуги у розмірі 152 547,50 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ейч Ті Проперті вест» суму сплаченого судового збору у розмірі 2684,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної чинності, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду.

Повний текст рішення виготовлений 21.07.2023 року.

Суддя Мисько Х.М