Рішення

від 24.07.2023 по справі 378/410/23

СТАВИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 378/410/23

Провадження № 2/378/131/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2023 р. Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: Гуртовенко Р. В.

за участю секретаря: Мельник Н.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Ставище Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області, про визнання права на приватизацію житла, скасування рішення про відмову в передачі у приватну власність житла, зобов`язання передати у приватну власність житло та здійснити його приватизацію, -

ВСТАНОВИВ:

До суду з вказаним позовом звернулися ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з посиланням на те, що 15.03.2004 року ОСОБА_1 переведено на посаду головного лікаря Іванівської лікарні, а з 15.05.2006 року - на посаду головного лікаря в Іванівську амбулаторію ЗПСМ у зв`язку з реорганізацією. 18.01.2006 року Іванівською сільською радою Ставищенського району Київської області розглянуто заяву головного лікаря Іванівської дільничної лікарні ОСОБА_1 про розширення житлової площі, яка знаходиться в службовому приміщенні Іванівської дільничної лікарні за рахунок двокімнатної квартири, що міститься у вищевказаному приміщенні, оскільки сім`я складається з семи осіб (на той час, молодший син ОСОБА_4 ще не народився). 27.09.2010 року виконавчим комітетом Іванівської сільської ради прийнято рішення за №39, за яким надано дозвіл на реєстрацію місця проживання головному лікарю Іванівської АЗПСМ ОСОБА_1 та її сім`ї в службовій квартирі, що знаходиться в приміщенні Іванівської амбулаторії загальної практики сімейної медицини за адресою: АДРЕСА_1 , на час виконання службових обов`язків лікаря Іванівської АЗПСМ. 22.03.2023 року виконавчим комітетом Ставищенської селищної ради прийнято рішення за №945 (далі - Відповідач, уповноважений орган) про передачу в приватну спільну часткову власність квартири за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до якого передано квартиру в приватну спільну часткову власність громадянам: ОСОБА_1 - частки; ОСОБА_2 - частки (чоловік); ОСОБА_3 - частки (молодший син). 22.03.2023 року виконавчим комітетом Ставищенської селищної ради прийнято рішення за №946 про відмову в передачі у приватну власність квартири за адресою: АДРЕСА_3 за попереднім зверненням ОСОБА_1 від 19.10.2022 року щодо оформлення передачі у приватну власність квартири. Відмова у передачі в приватну власність квартири за адресою обумовлена наступними обставинами:

- "заступник голови комісії ОСОБА_5 довела до відома, що двокімнатна квартира, як об?єкт житлової нерухомості (загальна площа 57 кв.м., житлова площа 33,6 кв.м.), комунальної форми власності зареєстрована 13.11.2019 року розташована в службовому приміщенні Іванівської АЗПСМ (наразі ця квартира є службовою). Враховуючи черговість та потребу у службовому житлі, а також той факт, що склад сім?ї ОСОБА_1 складається з 3 осіб та їй відповідно до попередньо розглянутої заяви рекомендовано виконавчому комітету надати у приватну спільну часткову власність трикімнатну квартиру загальною площею 58,1 кв.м., житлова площа 32,8 кв.м.;

- відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо об?єкта нерухомого майна за чоловіком ОСОБА_2 рахується приватної спільної часткової власності двокімнатної квартири, загальною площею 52,7 кв.м., житлова площа 27,6 кв.м.;

- рівень середньої забезпеченості громадян Київської області жилою площею становить 9 квадратних метрів на одну особу (квартира АДРЕСА_4 ".

18.04.2023 року Ставищенською селищною радою надано відповідь на адвокатський запит та зазначено, що правові підстави щодо відмови ОСОБА_1 в передачі у приватну власність квартири за адресою: АДРЕСА_3 , викладені в преамбулі рішення виконавчого комітету Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області від 22.03.2023 року №946, де зазначено: "…розглянувши заяву гр. ОСОБА_1 від 19 жовтня 2022 року щодо оформлення передачі у приватну власність квартири, враховуючи рішення комісії з житлових питань при виконавчому комітеті Ставищенської селищної ради від 21 березня 2023 року (протокол №5), Виконавчий комітет Ставищенської селищної ради вирішив відмовити гр. ОСОБА_1 щодо передачі в приватну власність двокімнатної квартири (загальна площа 57 кв.м., житлова площа 33,6 кв.м.), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ".

28.04.2023 року Ставищенською селищною радою видано ОСОБА_1 довідку за №2 про те, що при безоплатній приватизації нею державного житлового фонду 22 березня 2023 року залишилося невикористаною 4,96 кв.м. площі житла та 0 грн. 55 коп. житлових чеків.

Із вказаним рішенням виконавчого комітету Ставищенської селищної ради №946 про відмову в передачі у приватну власність квартири не погоджуються, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" приватизація здійснюється шляхом безоплатної передачі громадянам квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім`ї та додатково 10 квадратних метрів на сім`ю. У той час, як на комісії Виконавчого комітету Ставищенської селищної ради безпідставно зазначено, що рівень середньої забезпеченості громадян Київської області жилою площею становить 9 квадратних метрів на одну особу, що також є логічною помилкою. Між тим, з урахуванням кількісного складу сім`ї ОСОБА_1 , їй надано у приватну спільну часткову власність лише трикімнатну квартиру загальною площею 58,1 кв.м., житлова площа 32,8 кв.м., що порушує права інших членів сім`ї на отримання власних квадратних метрів, згідно норм забезпечення житловою площею.

З урахуванням кількісного складу сім`ї ОСОБА_1 та дотриманням норм забезпечення житловою площею кожного з членів сім`ї, виконавчим комітетом Ставищенської селищної ради прийнято незаконне рішення про відмову в передачі у приватну власність квартири за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідачем неправильно витлумачено норми закону про приватизацію житла та допущено логічні помилки у рішенні.

На комісії виконавчого комітету Ставищенської селищної ради зазначено, що рівень середньої забезпеченості громадян Київської області жилою площею становить 9 квадратних метрів на одну особу, оскільки даний аргумент не має значення в контексті застосування положень Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду".

У випадку використання норм безоплатної приватизації, заявник в праві отримати залишок кв.м. житлової площі, на яку він претендує, здійснивши оплату таких залишків.

Проте, даної обставини не враховано у оспорюваному рішенні відповідача. Останній у оспорюваному рішенні не зазначив про можливість здійснення такої оплати, якщо відповідач вважає, що позивач перевищив (або використав) свої норми безоплатної приватизації. Такі дії відповідача порушують конституційне право особи на житло.

Позивачі просять скасувати рішення виконавчого комітету Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області від 22.03.2023 року за №946 про відмову ОСОБА_1 в передачі у приватну власність квартири за адресою: АДРЕСА_5 ; визнати за позивачами право на приватизацію вищевказаної двокімнатної квартири безоплатно, в межах залишку неотриманої площі та з правом викупу надлишкової загальної площі квартири; зобов`язати виконавчий комітет Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області передати їм в приватну власність вищевказану квартиру АДРЕСА_6 та здійснити її приватизацію.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить в задоволені позову відмовити, оскільки ОСОБА_1 надано в користування службову трикімнатну квартиру в приміщенні Іванівської дільничної лікарні за адресою: АДРЕСА_7 . 18.01.2006 рішенням двадцять восьмої сесії четвертого скликання Іванівської сільської ради Ставищенського району Київської області за № 268 «Про розширення житлової площі головного лікаря Іванівської дільничної лікарні» надано дозвіл на розширення житлової площі ОСОБА_1 за рахунок суміжної двокімнатної квартири, яка знаходиться у службовому приміщенні Іванівської дільничної лікарні. 27.09.2010р. виконавчим комітетом Іванівської сільської ради прийнято рішення за № 39 «Про надання дозволу на реєстрацію головного лікаря ОСОБА_1 та її сім`ї до службової квартири, яка знаходиться в приміщенні Іванівської АЗПСМ». Однак, за вказаною адресою зареєстрована лише гр. ОСОБА_1 .. Рішенням виконавчого комітету Ставищенської селищної ради від 21.12.2022р. №850 ОСОБА_1 зараховано на квартирний облік при виконавчому комітеті Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_8 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_9 . 19.10.2022р. позивачем подано заяву щодо оформлення передачі у приватну власність квартири, розміщеної за адресою: АДРЕСА_2 . Рішенням виконавчого комітету Ставищенської селищної ради від 22.03.2023 за №945 «Про передачу в приватну спільну часткову власність квартири за адресою: АДРЕСА_2 » передано вказану квартиру в приватну спільну часткову власність громадянам: ОСОБА_1 - 1/3 частку, ОСОБА_2 - 1/3 частку та ОСОБА_3 - 1/3 частку. Разом з тим, 19.10.2022р. позивачем подано заяву щодо оформлення передачі у приватну власність квартири, розміщеної за адресою: АДРЕСА_3 . Рішенням виконавчого комітету Ставищенської селищної ради від 22.03.2023 за №946 «Про відмову в передачі у приватну власність квартири за адресою: АДРЕСА_3 » позивачу відмовлено в передачі у приватну (спільну сумісну, спільну часткову) власність двокімнатної квартири (загальна площа 57 кв.м., житлова площа 33,6 кв.м.). При безоплатній приватизації державного житлового фонду 22.03.2023р. ОСОБА_1 залишилось невикористаними 4,9 кв.м. площі житла та 0 гривень 55 копійок житлових чеків (членами сім`ї ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 невикористаними залишилось 4,9 кв.м. площі житла у кожного). З метою надання якісних медичних послуг жителям громади, наразі є нагальна потреба в забезпеченні медичними працівниками закладів охорони здоров`я, а відповідно і забезпечення медичних працівників службовим (відомчим) житлом. Рішенням виконавчого комітету Ставищенської селищної ради від 22.03.2023р. за № 945 «Про передачу в приватну спільну часткову власність квартири за адресою: АДРЕСА_2 » ОСОБА_1 та членам її сім`ї передано вищезазначену квартиру у власність, рішенням виконавчого комітету Ставищенської селищної ради від 22.03.2023р. за №946 «Про відмову в передачі у приватну власність квартири 2 ОСОБА_1 відмовлено в передачі у приватну (спільну сумісну, спільну часткову) власність іще однієї квартири.

Позивачі в судове засідання не прибули, до суду подали заяви про розгляд справи без їх участі, позовні увимоги підтримують в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання подав заяву, в якій просить в задоволені позову відмовити, підтримує обставини, викладені у відзиві на позовну заяву.

Суд розглянувши вказану справу, дослідивши подані письмові докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлені слідуючі факти та відповідні їм правовідносини.

25.11.1994 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено шлюб, від якого мають шестеро дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с. 12-25).

23.12.2002 року ОСОБА_1 була призначена на посаду лікаря педіатра у Ставищенську центральну районну лікарню, 15.03.2004 року переведена на посаду головного лікаря Іванівської лікарні, 15.05.2006 року переведена на посаду головного лікаря в Іванівську амбулаторію ЗПСМ у зв`язку з реорганізацією (а.с. 26-27).

18.01.2006 року Іванівською сільською радою Ставищенського району Київської області розглянуто заяву головного лікаря Іванівської дільничної лікарні ОСОБА_1 про розширення житлової площі, яка знаходиться в службовому приміщенні Іванівської дільничної лікарні за рахунок двокімнатної квартири, розміщеної у вищенаведеному приміщенні, у зв`язку з тим, що сім`я складається з 7 чоловік (на тот час, молодший син ОСОБА_4 ще не народився).

За результатами розгляду заяви Іванівською сільською радою прийнято рішення від 18.01.2006 року за №268 про надання дозволу на розширення житлової площі (а.с. 47).

27.09.2010 року Виконавчим комітетом Іванівської сільської ради прийнято рішення за №39 про надання дозволу на реєстрацію головного лікаря ОСОБА_1 та її сім`ї до службової квартири, яка знаходиться в приміщенні Іванівської АЗПСМ. Згідно даного рішення надано дозвіл на реєстрацію місця проживання головному лікарю Іванівської АЗПСМ ОСОБА_1 та її сім`ї в службовій квартирі, розміщеної в приміщенні Іванівської амбулаторії загальної практики сімейної медицини за адресою: АДРЕСА_1 на час виконання службових обов`язків лікаря Іванівської АЗПСМ (а.с. 29).

Згідно довідки від 11.04.2023 року за №14-15/9-218, виданої Ставищенською селищною радою Білоцерківського району Київської області, ОСОБА_1 постійно проживала з 2004 року, а зареєстрована з 05.10.2010 року за адресою: АДРЕСА_10 (а.с. 30), до початку капітального ремонту в 2020 році в приміщенні амбулаторії. Позивачі проживали без реєстрації разом за адресою: АДРЕСА_10 та в квартирі АДРЕСА_6 з 18.01.2006 року до початку капітального ремонту в 2020 році в приміщенні АЗПСМ.

22.03.2023 року Виконавчим комітетом Ставищенської селищної ради прийнято рішення за №945 про передачу в приватну спільну часткову власність квартири за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 31).Відповідно до вищевказаного рішенням передано квартиру в приватну спільну часткову власність громадянам: ОСОБА_1 - частки; ОСОБА_2 - частки (чоловік); ОСОБА_3 - частки (молодший син).

22.03.2023 року Виконавчим комітетом Ставищенської селищної ради прийнято рішення за № 946 про відмову в передачі у приватну власність квартири за адресою: АДРЕСА_3 за попереднім зверненням ОСОБА_1 від 19.10.2022 року щодо оформлення передачі у приватну власність квартири (а.с. 32).

Відмова, викладена у Рішенні №946 прийнята з урахуванням рішення комісії з житлових питань при виконавчому комітеті Ставищенської селищної ради від 21.03.2023 року - протокол №5. Відповідно до відомостей витягу з протоколу №5 на порядку денному стояли наступні питання: про розгляд заяви ОСОБА_1 про передачу у приватну (спільну сумісну, спільну часткову) власність квартири за адресою: АДРЕСА_10 ; про розгляд заяви ОСОБА_1 про передачу у приватну (спільну сумісну, спільну часткову) власність квартири за адресою: АДРЕСА_5 . Відмова у передачі в приватну власність квартири за адресою: АДРЕСА_5 обумовлена наступними обставинами: "заступник голови комісії ОСОБА_5 довела до відома, що двокімнатна квартира, як об?єкт житлової нерухомості (загальна площа 57 кв.м., житлова площа 33,6 кв.м.), комунальної форми власності зареєстрована 13.11.2019 року (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1964894832242, власник Іванівська сільська рада, код ЄДРПОУ 04359887) розташована в службовому приміщенні Іванівської АЗПСМ (наразі ця квартира є службовою). Враховуючи черговість та потребу у службовому житлі, а також той факт, що склад сім?ї ОСОБА_1 складається з 3 осіб та їй відповідно до попередньо розглянутої заяви рекомендовано виконавчому комітету надати у приватну спільну часткову власність трикімнатну квартиру загальною площею 58,1 кв.м., житлова площа 32,8 кв.м. (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1964845732242). Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо об?єкта нерухомого майна за чоловіком ОСОБА_2 рахується приватної спільної часткової власності двокімнатної квартири (реєстраційний номер майна 35635487), загальною площею 52,7 кв.м., житлова площа 27,6 кв.м. Окрім того, повідомила, що рівень середньої забезпеченості громадян Київської області жилою площею становить 9 квадратних метрів на одну особу (квартира АДРЕСА_4 " (а.с. 44-46).

18.04.2023 року Ставищенською селищною радою надано відповідь на двокатський запит до Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області з метою отримання інформації щодо причин та правових підстав відмови гр. ОСОБА_1 , відносно передачі в приватну (спільну сумісну, спільну часткову власність) двокімнатної квартири (загальною площею 57 кв.м, житловою площею 33,6 кв.м.) та зазначено: "Правові підстави щодо відмови гр. ОСОБА_1 в передачі у приватну власність квартири за адресою: АДРЕСА_3 викладені в преамбулі рішення виконавчого комітету Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області від 22.03.2023 року №946". Згідно преамбули рішення виконавчого комітету Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області від 22.03.2023 року №946": "…розглянувши заяву гр. ОСОБА_1 від 19 жовтня 2022 року щодо оформлення передачі у приватну власність квартири, враховуючи рішення комісії з житлових питань при виконавчому комітеті Ставищенської селищної ради від 21 березня 2023 року (протокол №5), Виконавчий комітет Ставищенської селищної ради вирішив відмовити гр. ОСОБА_1 щодо передачі в приватну власність двокімнатної квартири (загальна площа 57 кв.м., житлова площа 33,6 кв.м.), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 " (а.с. 38-39).

28.04.2023 року Ставищенською селищною радою видано ОСОБА_1 довідку за №2 про те, що при безоплатній приватизації нею державного житлового фонду 22 березня 2023 року залишилося невикористаною 4,96 кв.м. площі житла та 0 грн. 55 коп. житлових чеків (а.с. 40).

28.04.2023 року АТ "Ощадбанк" надано довідку за №61 про те, що при безоплатній приватизації нею державного житлового фонду 22 березня 2023 року залишилося невикористаною 4,96 кв.м. площі житла та 0 грн. 55 коп. житлових чеків. (а.с. 41).

ОСОБА_2 продано квартиру АДРЕСА_11 за договором купівлі - продажу від 13 серпня 2013 року №1260 (а.с. 48-50).

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 16 цього Кодексу способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно ст. ст. 4-6 ЖК України державний житловий фонд включає жилі будинки та жилі приміщення в інших будівлях, що належать державі та призначені для постійного проживання громадян.

За ч. 3 ст. 9 ЖК України громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом.

Метою приватизації державного житлового фонду є створення умов для здійснення права громадян на вільний вибір способу задоволення потреб у житлі, залучення громадян до участі в утриманні і збереженні існуючого житла та формування ринкових відносин.

Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19 червня 1992 року №2482-XII та «Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян» затверджене Наказом МЖКГ №396 від 16 грудня 2009 року, встановлюють порядок передачі квартир в приватну власність.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т.ін.) державного житлового фонду на користь громадян України. Державний житловий фонд це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ. Особливості приватизації житлових приміщень у гуртожитках визначаються законом.

Згідно статті 2 вказаного Закону до об`єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, житлові блоки (секції), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, які використовуються громадянами на умовах найму. Приватизація здійснюється шляхом: безоплатної передачі громадянам квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім`ї та додатково 10 квадратних метрів на сім`ю.

Згідно статті 4 вказаного Закону житлові чеки - це приватизаційні папери, які одержуються всіма громадянами України і використовуються при приватизації державного житлового фонду. Вони можуть також використовуватись для приватизації частки майна державних підприємств, земельного фонду.

Номінальна вартість житлового чеку визначається відновною вартістю наявного державного житлового фонду з урахуванням загального індексу зростання вартості майна - 10, прийнятого для розрахунків в Державній програмі приватизації державного майна (606 млрд. крб. за станом на 1 липня 1992 року), з розрахунку на кожного громадянина України - 12 тис. карбованців. Ця сума підлягає періодичній індексації відповідно до рішень Кабінету Міністрів України.

Громадяни, які мають житло на праві власності, можуть використовувати одержані житлові чеки для придбання частки майна державних підприємств, земельного фонду.

Таким же чином можуть використовувати житлові чеки громадяни, які отримали їх в порядку компенсації за приватизовану квартиру (будинок).

За статтею 5 вказаного Закону якщо загальна площа квартири (будинку) перевищує площу, яку має право отримати сім`я наймача безоплатно, наймач здійснює доплату цінними паперами, одержаними для приватизації державних підприємств чи землі, а у разі їх відсутності - грошима. Сума доплат визначається добутком розміру надлишкової загальної площі на вартість одного квадратного метра.

Згідно частини 5 статті 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз.

Офіційне тлумачення цієї статті викладено в Рішенні Конституційного Суду України від 10 червня 2010 року №15-рп/2010, згідно з яким кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чека або з частковою доплатою один раз, необхідно розуміти так, що право громадян України на безоплатну приватизацію державного житлового фонду вважається реалізованим один раз, якщо: - громадянин України повністю використав житловий чек для приватизації житла у державному житловому фонді, і у його власність безоплатно передано в одній чи кількох квартирах (будинках) загальну площу з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім`ї та додатково 10 квадратних метрів на сім`ю; у власність наймача і кожного члена його сім`ї передано загальну площу однієї квартири (будинку), що перевищує встановлену санітарну норму, з оплатою вартості надлишкової загальної площі приватизованого житла; у власність наймача і кожного члена його сім`ї передано загальну площу житла, меншу ніж встановлена санітарна норма, а залишок житлового чека використано для приватизації частки майна державних підприємств, земельного фонду; весь житловий чек використано для приватизації частки майна державних підприємств, земельного фонду. Приватизація загальної площі в кількох квартирах (будинках) державного житлового фонду в межах встановленої санітарної норми та номінальної вартості житлового чека не є повторною.

Як зазначено у висновках Верховного Суду у справі 202/3820/19, (Постанова від 08.06.2022):

«висновки зроблено судами при неправильному застосуванні статті 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», з урахуванням її офіційного тлумачення у Рішенні Конституційного Суду України від 10 червня 2010 року № 15-рп/2010, а саме, що приватизація загальної площі в кількох квартирах (будинках) державного житлового фонду в межах встановленої санітарної норми та номінальної вартості житлового чека не є повторною», «колегія суддів Верховного Суду вважає обґрунтованими позовні вимоги про зобов`язання Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради як органу приватизації державного житлового фонду провести за ОСОБА_1 приватизацію квартири АДРЕСА_3 , за рахунок залишку невикористаних чеків та/або квадратних метрів, передбачених безоплатним правом на приватизацію житла, з правом викупу надлишкової загальної площі квартири».

Тобто, Верховний Суд підтверджує право позивача на використання залишків чеків на безоплатну приватизацію житлової площі та право позивача на викуп тієї частини житлової площі, яка виходить за межі безоплатної приватизації.

Аналогічні позиції зазначені у постанові Верховного Суду від 15 лютого 2021 року у справі № 203/3072/18.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" приватизація здійснюється шляхом безоплатної передачі громадянам квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім`ї та додатково 10 квадратних метрів на сім`ю.

На комісії Виконавчого комітету Ставищенської селищної ради зазначено, що рівень середньої забезпеченості громадян Київської області жилою площею становить 9 квадратних метрів на одну особу.

Розрахунок частки приватизації позивачів з урахуванням вимог ст. 3 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» розраховується наступним чином:

21 кв.м х 3 (кількість осіб) + 10 кв.м (додаткові квадратні метри на сім`ю) = 73 кв.м.

Згідно рішення № 945 від 22.03.2023 позивачам передану у приватну власність квартиру АДРЕСА_12 , загальною площею 58,1 кв.м., житлова площа 32,8 кв.м.

Отже, фактично позивачами на безоплатну приватизацію житла кожним використано право в обсязі 16,03 кв. м ((58,1 кв. м. - 10 кв. м.) / 3 осіб), при нормі в даному випадку 24,33 кв. м. (10 кв. м/3+21 кв. м)), тобто, кожному члену сім`ї передано загальну площу житла, меншу (на 8,3 кв. м.) ніж встановлена законодавством України санітарна норма.

Розмір квартири АДРЕСА_13 (у приватизації якої відповідачем відмовлено), становить загальної площі 57 кв.м., житлової площі 33,6 кв.м, або 15,7 кв. м. санітарної норми на особу ((57 - 10) /3), що є значно більший ніж залишок неотриманої площі (8,3 кв. м.).

Відповідач не враховує право позивача та членів його сім`ї на викуп залишків площі квартири, у випадку перевищення норм безоплатної приватизації.

Згідно ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», якщо загальна площа квартири (будинку) перевищує площу, яку має право отримати сім`я наймача безоплатно, наймач здійснює доплату цінними паперами, одержаними для приватизації державних підприємств чи землі, а у разі їх відсутності - грошима. Сума доплат визначається добутком розміру надлишкової загальної площі на вартість одного квадратного метра.

Таким чином, у випадку використання норм безоплатної приватизації, заявник в праві отримати залишок кв.м. житлової площі, на яку він претендує, здійснивши оплату таких залишків.

Проте, даний факт не враховано у оспорюваному рішенні відповідача. Відповідачем у оспорюваному рішенні не було зазначено про можливість здійснення такої оплати, якщо відповідач вважає, що позивач перевищив (або використав) свої норми безоплатної приватизації.

Згідно частини 5 статті 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз.

Застосування статті 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» знайшло своє відображення у постановах Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 754/6918/18 (провадження № 61-13774св19) та від 15 лютого 2021 року у справі № 203/3072/18 (провадження № 61-8518св19).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року в справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року в справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року в справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 04 червня 2019 року в справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18).

Про ефективність та належність права на безоплатну приватизацію державного житлового фонду шляхом зобов`язання вчинити дії щодо приватизації свідчать висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 18 грудня 2018 року у справі № 183/2859/16 (провадження № 61-10997св18), від 19 червня 2019 року у справі № 338/347/16-ц (провадження № 61-24054св18), від 30 вересня 2020 року у справі № 754/6918/18 (провадження № 61-13774св19) та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 200/18858/16-ц (провадження № 14-165цс18).

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» на органи приватизації покладено обов`язок дотримуватись виконання законодавства під час проведення приватизації громадянами житла.

Приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд (частина перша статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»).

Згідно з частиною 10 статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та з метою приведення у відповідність до законодавства нормативно-правових актів наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року №396 затверджено Положення «Про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян» (далі - Положення), яке встановлює процедуру передачі квартир у приватну власність громадян та зразки документів, які оформляються згідно з процедурою, визначеною цим Положенням, в тому числі й рішенням органу приватизації.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно із ст. ст. 4 ч. 1; 5 ч. 1 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відмова відповідача, як органу приватизації державного житлового фонду в безоплатній передачі у власність позивачів в порядку приватизації вищевказаної квартири АДРЕСА_6 , порушує їх права на набуття права власності на житло у встановленому законом порядку, оскільки вирішення питання про використання особами житлових чеків для приватизації іншого житлового приміщення відноситься до виключної компетенції держави, відтак позовні вимоги слід задовольнити.

Згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 5636,40 (4294,40 грн. + 1342.00грн.) грн..

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 1-5, 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", ст. ст. 4-6, 9 ЖК України, 15, 16 ЦК України, ст. ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області, про визнання права на приватизацію житла, скасування рішення про відмову в передачі у приватну власність житла, зобов`язання передати у приватну власність житло та здійснити його приватизацію, - задовольнити.

Скасувати рішення Виконавчого комітету Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області від 22.03.2023 року за № 946 про відмову ОСОБА_1 в передачі у приватну власність квартири за адресою: АДРЕСА_5 .

Визнати за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право на приватизацію двокімнатної квартири (загальною площею 57 кв.м., житлова площа 33,6 кв.м.), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 безоплатно, в межах залишку неотриманої площі та з правом викупу надлишкової загальної площі квартири.

Зобов`язати Виконавчий комітет Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області передати в приватну власність ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_13 та здійснити її приватизацію.

Стягнути з Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області (код ЄДРПОУ 04360913) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний № НОМЕР_1 ) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 5636 (п`ять тисяч шістсот тридцять шість) гривень 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Р. В. Гуртовенко