Ухвала

від 18.07.2023 по справі 695/2501/23

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 695/2501/23

номер провадження 1-кс/695/732/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2023 рокум. Золотоноша

Слідчий суддя Золотоніського міськрайонного суду

Черкаської області Ватажок- ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника законного володільця майна, арешт на яке просить накласти прокурор ОСОБА_4 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноша клопотання прокурора Чорнобаївського відділу Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023255320000415 від 04.07.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Чорнобаївського відділу Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023255320000415 від 04.07.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначено, що досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні встановлено, що 04.07.2023 до Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області надійшло повідомлення від інспектора УПП в Черкаській області ОСОБА_5 про те, що 04.07.2023 близько о 08 годині на прибережній території Кременчуцького водосховища, розташованого в адміністративних межах с. Чехівка, Золотоніського району, Черкаської області виявлено двох осіб, які займались незаконним виловом риби.

За даним фактом 04.07.2023 розпочато кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023255320000415, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України.

На місце пригоди була відразу направлена слідчо-оперативна група з метою невідкладного фіксування місця вчинення кримінального правопорушення та вилучення речових доказів.

04 липня 2023 року проведено огляд місця події на прибережній території Кременчуцького водосховища, у ході якого було виявлено та вилучено: чотири риболовецькі месинові сітки, розміром вічка по 38/38 мм., кожна із бирками ЧЕ 9112316, ЧЕ 9112317, ЧЕ 9112318, ЧЕ 9112319, довжиною по 75 м., кожна, свіжовиловлену рибу виду: окунь 70 шт., судак 9 шт., плітка 74 шт., плоскирка 152 шт., дерев`яний човен з маркуванням «ЯКИ 3680», навісний двигун марки «Yamaha 60» трекер марки «Simrad», бортовий журнал №1 на вказаний човен.

Оскільки вилучена риба піддається швидкому псуванню, тому 04.07.2023 свіжовиловлену рибу передано на відповідальне зберігання ТОВ «Рибколгосп» (ЄДРПОУ 34503878) до вирішення питання по суті.

Чотири риболовецькі месинові сітки, розміром вічка по 38/38 мм., кожна із бирками ЧЕ 9112316, ЧЕ 9112317, ЧЕ 9112318, ЧЕ 9112319, довжиною по 75 м., кожна та бортовий журнал №1 на човен «ЯКИ 3680» вилучено до відділення поліцейської діяльності №2 Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області до вирішення питання по суті.

Дерев`яний човен з маркуванням «ЯКИ 3680», навісний двигун марки «Yamaha 60» трекер марки «Simrad» передано на відповідальне зберігання головному інспектору Державної екологічної інспекції Центрального округу ОСОБА_6 до вирішення питання по суті.

Посилаючись на те, що вилучені 04.07.2023 в ході огляду місця події на прибережній території Кременчуцького водосховища: чотири риболовецькі месинові сітки, розміром вічка по 38/38 мм., кожна із бирками ЧЕ 9112316, ЧЕ 9112317, ЧЕ 9112318, ЧЕ 9112319, довжиною по 75 м. кожна, дерев`яний човен з маркуванням «ЯКИ 3680», навісний двигун марки «Yamaha 60» трекер марки «Simrad», бортовий журнал №1 на вказаний човен, в адміністративних межах с. Чехівка, Золотоніського району, Черкаської області є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, та накладення арешту на вказані предмети та речі є необхідним з метою забезпечення збереження речових доказів, а вилучена в ході огляду місця події по зазначеному кримінальному провадженню риба відповідає критеріям, зазначеним п. 4 ч. 2 ст. 167 КПК України, та накладення арешту на неї є необхідним з метою забезпечення кримінального провадження, прокурор звернувся з даним клопотанням до суду.

У судовому засіданні прокурор на задоволенні клопотання наполягав повністю, посилаючись на заборону здійснення вилову риби і пересування суден флоту рибної промисловості на водоймах Черкаської області на період воєнного стану відповідно до Розпорядження начальника Черкаської обласної військової адміністрації № 223 від 28.06.2023 «Про вилов водних біоресурсів».

Представник законного володільця майна, арешт на яке просить накласти прокурор заступник директора ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ІНСТИТУТ З ПИТАНЬ ІХТІОЛОГІЇ» ОСОБА_4 проти задоволення даного клопотання заперечував, пояснивши, що основним видом діяльності ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ІНСТИТУТ З ПИТАНЬ ІХТІОЛОГІЇ» є прісноводне рибальство, що також підтверджується даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Статутом підприємства. Також представник законного володільця майна, арешт на яке просить накласти прокурор у судовому засіданні вказав, що Управлінням Державного агентства меліорації та рибного господарства у Черкаській області видано ПРИВАТНОМУ ПІДПРИЄМСТВУ «ІНСТИТУТ З ПИТАНЬ ІХТІОЛОГІЇ» дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах від 12.06.2023, на підставі якого з Державним агентством меліорації та рибного господарства було укладено договір на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарському водному об`єкті (його частині) Кременчуцькому водосховищі. Як пояснив представник законного володільця майна, арешт на яке просить накласти прокурор у судовому засіданні ОСОБА_7 , який був присутнім під час огляду місця події на човні з маркуванням «ЯКИ 3680» перебуває у трудових відносинах з підприємством, обіймає посаду рибалки та є відповідальним за вилов риби на вказаному човні. Як наголосив представник законного володільця майна, арешт на яке просить накласти прокурор у судовому засіданні, човен з маркуванням «ЯКИ 3680» обладнано відповідним трекером, для відстеження його місцезнаходження в реальному часі Державним агентством меліорації та рибного господарства з метою недопущення перебування човна в заборонених для вилову риби місцях. Однак від Державного агентства меліорації та рибного господарства повідомлень щодо таких порушень стосовно човна з маркуванням «ЯКИ 3680» до підприємства не надходило, докази того, що човен перебував у забороненому місці відсутні. Щодо порушень рибалками пп. 7 п. 2 Розділу ІІІ «Умови користування промисловими ділянками рибогосподарських водних об`єктів (їх частин) та навантаження на внутрішні рибогосподарські водні об`єкти (їх частинах) за кількістю та потужністю суден» Правил промислового рибальства у внутрішніх рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах), затверджених Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 10.04.2023 № 785 представник законного володільця майна, арешт на яке просить накласти прокурор у судовому засіданні пояснив, що відсутність у рибалок під час здійснення промислового вилову риби відповідних необхідних документів є підставою для притягнення їх до адміністративної відповідальності, та за даним фактом відносно рибалки ОСОБА_7 складено відповідний протокол про адміністративне правопорушення № 008 від 04.07.2023.

Матеріали кримінального провадження слідчому судді надано не було.

Заслухавши пояснення прокурора та представника законного володільця майна, арешт на яке просить накласти прокурор, розглянувши клопотання, вивчивши додані до нього документи, а також надані представником законного володільця майна, арешт на яке просить накласти прокурор документи, слідчий суддя зазначає про таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Згідно з ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Частиною 1 ст. 96-1 КК України передбачено, що спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого, зокрема ч. 1 ст. 249 цього Кодексу.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Частиною першою статті 168 КПК України встановлено, що тимчасово вилучити майно може кожен, хто законно затримав особу в порядку, передбаченому статтями 207, 208, 298-2 цього Кодексу. Кожна особа, яка здійснила законне затримання, зобов`язана одночасно із доставленням затриманої особи до слідчого, прокурора, іншої уповноваженої службової особи передати їй тимчасово вилучене майно. Факт передання тимчасово вилученого майна засвідчується протоколом.

Відповідно до абзацу другого ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа під час затримання або обшуку і тимчасового вилучення майна або негайно після їх здійснення зобов`язана скласти відповідний протокол, копія якого надається особі, у якої вилучено майно, або її представнику (ч. 3 ст. 168 КПК України).

Відповідно до ч. 6, 7 ст. 100 КПК України реалізація речових доказів у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню, здійснюється за клопотанням слідчого або прокурора до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, яке розглядається згідно зі ст. 171-173 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення спеціальної конфіскації.

Згідно з ч. 4 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 2 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених КК України.

Крім того, в ч. 2 ст.170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається, в тому числі, і з метою збереження речових доказів.

Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом.

Нормами чинного КПК України передбачено, що арешт майна з метою збереження речових доказів можливий, коли існує сукупність розумних підстав і підозр вважати, що таке майно є доказом кримінального правопорушення.

У відповідності до вимог ст. 171 КПК України, звертаючись з клопотанням про арешт майна, слідчий, прокурор має обґрунтувати свої вимог щодо наявності підстав для застосування такого обмежувального заходу та надати докази на підтвердження викладених у клопотанні доводів.

Не доведення вказаних обставин, згідно з положеннями ч. 1 ст. 173 КПК України, є підставою для відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Вимогами ст. 173 КПК України визначено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для задоволення даного клопотання, слідчий суддя зауважує, що відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 132 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, які згідно з частиною першою вказаної статті застосовуються з метою досягнення дієвості кримінального провадження.

При вирішенні даного клопотання слідчий суддя зауважує, що згідно з коротким викладом обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зазначеним у витязі з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023255320000415 від 04.07.2023 (час внесення відомостей 16 год 29 хв 04.07.2023), за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України: «04.07.2023 до Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області надійшло повідомлення від інспектора УПП в Черкаській області ОСОБА_5 про те, що 04.07.2023 близько о 08 годині на прибережній території Кременчуцького водосховища, розташованого в адміністративних межах с. Чехівка, Золотоніського району, Черкаської області виявлено двох осіб, які займались незаконним виловом риби».

Відповідно до наявного в матеріалах клопотання протоколу огляду місця події від 04.07.2023, вбачається що дану слідчу дію проведено у період з 10 год 57 хв по 11 год 39 хв 04.07.2023.

Як зазначено у вказаному протоколі оглядом місця події є адміністративні межі с. Чехівка Золотоніського району Черкаської області. На місці події знаходиться прибережна зона, на якій знаходиться дерев`яний човен з маркуванням «ЯКИ 3680» з моторним двигуном марки «Yamaha 60» трекер марки «Simrad».

Також у протоколі вказано, що під час проведення вказаної слідчої дії всередині човна, на якому були присутні працівники ПП «ІНСТИТУТ З ПИТАНЬ ІХТІОЛОГІЇ» ОСОБА_7 та ОСОБА_8 наявні месинові сітки та риба різного виду.

Разом з тим, згідно з вимогами ст.13 КПК не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим судовим рішенням, крім випадків, передбачених цим кодексом.

За ст.233 КПК ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ним володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених ч.3 цієї статті, тобто лише у невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення. У такому разі прокурор, слідчий, дізнавач за погодженням із прокурором зобов`язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися до слідчого судді із клопотанням про проведення обшуку.

Відповідно до ч.2 ст. 233 КПК України під іншим володінням особи розуміється транспортний засіб, земельна ділянка, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення тощо, які знаходяться у володінні особи. За ч.2 ст.234 КПК обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді.

З метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів. За приписами ст.237 КПК вказана слідча (розшукова) дія здійснюється за правилами цього кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.

Як вбачається з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань фактично обшук човна задовго до внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Вказану слідчу (розшукову) дію відповідно до протоколу огляду місця події від 04.07.2023 було проведено у період з 10 год 57 хв по 11 год 39 хв 04.07.2023, та її єдиною метою було виявлення знарядь та засобів вчинення правопорушення.

У ході проведення огляду місця події усередині човна було виявлено та вилучено рибу та рибацькі сітки.

Тобто проведений органами досудового розслідування у даному кримінальному провадженні огляд місця події фактично був обшуком, який за приписами ч.2 ст.234 КПК проводиться лише на підставі ухвали слідчого судді.

З відповідним клопотанням про дозвіл на проведення огляду (обшуку) транспортного засобу човна сторона обвинувачення до слідчого судді не зверталася. Будь-якого дозволу на проведення огляду човна з боку його власника, матеріали провадження не містять.

Таким чином, на підставі викладеного вище, оскільки огляд місця події у даному кримінальному провадженні був проведений без дотриманням вимог кримінального процесуального закону, слідчий суддя висновує про недопустимість протоколу за результатом проведення вказаної слідчої дії.

Відтак відсутні підстави стверджувати, що предмети та речі, а так само риба, які були виявлені та вилучені під час такого несанкціонованого обшуку є тимчасово вилученим майном в розумінні положень ч. 2 ст. 168 КПК України.

При цьому слідчий суддя наголошує, що з протоколу огляду місця події від 04.07.2023 неможливо встановити дійсні координати місця перебування виявленого човна, а відтак відсутні підстави стверджувати, що човен разом з рибалками ПП «ІНСТИТУТ З ПИТАНЬ ІХТІОЛОГІЇ» перебував у забороненому для вилову риби місці.

Згідно з Додатком 3 до Режиму рибальства у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) України у 2023 році визначено координати ділянок рибогосподарських водних об`єктів (їх частин) України, на яких заборонені промислові операції протягом року на Кременчуцькому водосховищі.

Однак з матеріалів кримінального провадження встановити, де фактично здійснювався вилов риби та за якими координатами, встановити неможливо.

При цьому слідчий суддя звертає увагу, що відповідно до Розпорядження начальника Черкаської обласної військової адміністрації № 223 від 28.06.2023 «Про вилов водних біоресурсів» з 28.06.2022 заборонено вилов водних біоресурсів і пересування суден флоту рибної промисловості на водоймах Черкаської області на період воєнного стану, КРІМ вилову водних біоресурсів у внутрішніх водних об`єктах відповідно до Закону України «Про аквакультуру», промислового вилову на Кременчуцькому водосховищі (в межах Черкаської області) на ділянці: від магістрального каналу до Іркліївського річкового порту по лівому березі та від підводного каналу до насосної станції в с. Леськи («Леськівська канава») по правому березі вниз по течії до адміністративної межі Полтавської та Кіровоградської областей, любительського рибальства в межах населених пунктів та в місцях, визначених органами рибоохорони.

Таким чином, на підставі викладеного вище, та враховуючи, що в матеріалах кримінального провадження відсутні докази на підтвердження того, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, ознаки якого передбачені ч. 1 ст. 249 КК України, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення даного клопотання.

Відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна (ч. 3 ст. 173 КПК України).

Керуючись ст. 132, 167, 170-173, 309, 370, 372, 375 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання відмовити повністю.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти діб.

Повний текст ухвали проголошено о 14 год 45 хв 21.07.2023.

Слідчий суддя ОСОБА_9