Ухвала

від 06.09.2022 по справі 758/7414/22

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/7414/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2022 рокуCлідчий суддя Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , представника власника майна ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора Подільської окружноїпрокуратури містаКиєва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42021102070000223 від 30.09.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 367, ч. 3 ст. 240, ч. 1 ст. 388 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням, в якому просив накласти арешт на на баржу «Perla Nera» (регістровий номер НОМЕР_1 ), яка перебуває у власності ОСОБА_6 .

В обґрунтування клопотання слідчий вказав, що Подільською окружною прокуратурою міста Києва здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42021102070000223 відомості про яке 30.09.2021 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 367, ч. 3 ст. 240 КК України.

Досудове слідство здійснюється за фактом неналежного виконання невстановленими службовими особами Державної служби геології та надр України під час надання спеціальних дозволів на користування надрами, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам та державним інтересам у сфері видобутку корисних копалин.

Також під час досудового розслідування перевіряються обставини вчинення невстановленими службовими особами ПрАТ «КИЇВСЬКИЙ РІЧКОВИЙ ПОРТ» за попередньою змовою групою осіб, незаконного видобування корисних копалин загальнодержавного значення (піску).

Так, в ході досудового розслідування встановлено, що 05.11.1996 ПАТ "КИЇВСЬКИЙ РІЧКОВИЙ ПОРТ" отримало спеціальний дозвіл на користування надрами на Ново-Українському родовищі, що розташоване в мілководній частині Канівського водоймища Обухівського району Київської області в акваторії річки Дніпро, для видобування піску, терміном на 20 років, тобто до 05.11.2016.

30.03.2016 ПрАТ "КИЇВСЬКИЙ РІЧКОВИЙ ПОРТ" звернулось до Державної служби геології та надр України із заявою про продовження строку дії дозволу, який згідно з порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами повинен бути розглянутий протягом 45 днів та прийнято відповідне рішення про продовження строку дії дозволу або про відмову.

Однак, рішення Державною службою геології та надр України про продовження строку дії дозволу не прийнято, як і не відмовлено ПрАТ «КИЇВСЬКИЙ РІЧКОВИЙ ПОРТ» у продовженні такого строку, у зв`язку з чим останнє звернулось до суду про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання продовження строку дії спеціального дозволу.

Після розгляду позову трьома судовими інстанціями, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08.07.2022 у справі № 826/11885/16 ПрАТ «КИЇВСЬКИЙ РІЧКОВИЙ ПОРТ» повністю відмовлено в позовних вимогах щодо визнання протиправною бездіяльність Держгеонадр, яка полягає в нездійсненні дій щодо продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами та продовження строку дії такого дозволу.

Разом з тим, протиправна діяльність здійснюється низкою підприємств з використанням механізму укладання договорів на виконання робіт, надання послуг, постачання товарно-матеріальних цінностей між підконтрольними суб`єктами господарювання та юридичних осіб, що створенні без мети ведення господарської діяльності.

За наявною інформацією, надалі невстановлені службові особи ПрАТ «КИЇВСЬКИЙ РІЧКОВИЙ ПОРТ» організували незаконну діяльність з видобутку піску в Ново-Українському родовищі (північна частина Канівського водосховища) та подальше його складування/розміщення земельних ділянках в м. Києва. Крім того, з метою прикриття протиправної діяльності, залучено посадових осіб ряду суб`єктів господарювання, зокрема: ТОВ «Бейтс Консалт», ФОП ОСОБА_7 , ФОП ОСОБА_8 , ТОВ «Сенд Контракт».

Поряд з тим, наявні дані свідчать про можливе залучення до діяльності, пов`язаної з можливим протиправним вилученням коштів ряду інших суб`єктів господарювання та механізмів надання фінансової допомоги афільованим фізичним особам.

На теперішній час перевіряється інформація про те, що баржа «Perla Nera» (регістровий номер НОМЕР_1 ), задіяна у незаконній діяльності по видобуванню річкового піску.

Відповідно до довідки від 29.11.2021 права власності на баржу « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (регістровий номер SRU025381) передано ОСОБА_9 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

14 серпня 2022 року на підставі ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 11.08.2022 № 758/6689/22, проведено обшук баржі «Perla Nera» (регістровий номер НОМЕР_1 ), яка перебуває у власності ОСОБА_6 . В ході обшуку встановлено, що баржа « ОСОБА_10 », на момент обшуку, ошвартована правим бортом до причальної стінки, що розташована на території ПрАТ «КИЇВСЬКИЙ РІЧКОВИЙ ПОРТ» за адресою: вул. Електриків, 12, м. Київ. У вантажному відсіку вказаної баржі знаходиться пісок.

За результатами проведення вищевказаного обшуку тимчасово вилучено баржу «Perla Nera» (регістровий номер НОМЕР_1 ) та передано на тимчасове зберігання ТОВ «Гарант буд холдінг» (код ЄДРПОУ 44345879), для подальшої передачі ДП «УКРВОДШЛЯХ».

Баржа «Perla Nera» (регістровий номер SRU025381) постановою прокурора визнано речовим доказом, як матеріальний об?єкт, який може бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення, а також може зберегти на собі його сліди.

Враховуючи той факт, що баржа «Perla Nera» не підлягала вилученню відповідно до вищевказаної ухвали слідчого судді, вона є тимчасово вилученим майном, на яке необхідно накласти арешт.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив задовольнити.

Представник ПрАТ «Київський річковий порт», власника майна ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 , заперечував проти задоволення клопотання та пояснив, що на момент подання заяви про продовження дії спецдозволу Порядок не містив вимогу щодо заборони продовження спецдозволів надрокористувачам у зв`язку з наявністю податкової заборгованості. Кваліфікацію за ч. 3 ст. 240 КК України безпідставна оскільки, 19.07.2017 на виконання рішення судів у справі № 826/11885/16, Держгеонадра України видано Наказ № 326 «Про переоформлення, продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами», згідно якого ПрАТ «КРП» продовжено строк дії дозволу на розробку Ново-Українського родовища пісків на 20 років (спецдозвіл та наказ у додатках). Дійсно, Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08.07.2021 у справі № 826/11885/16 повністю відмовлено у позовних вимогах ПрАТ «КРП» щодо визнання протиправною бездіяльність Держгеонадр, яка полягає у нездійсненні дій щодо продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами та продовження строку дії такого дозволу. Надалі, Держгеонадра Наказом № 1015 від 31.12.21 анулювали спецдозвіл на користування надрами № 672 від 05.11.96 ПрАТ «КРП». Підставою для анулювання слугувало звернення суб`єкта господарювання із заявою про анулювання документа дозвільного характеру. Згідно до листа Держгеонадра № 2597/02-3/2-22 від 23.08.2022 ПрАТ «КРП» мало чинний спецдозвіл на користування надарим з 18.08.2017 до 31.12.2021. Тобто, ПрАТ «КРП» до 31.12.21 мало спецдозвіл на користування надрами № 672 від 05.11.96, сплачувало всі рентні платежі, податки. Будь-які висновки прокурора про ухилення ПрАТ «КРП» від сплати податкових платежів, викладені у клопотанні, зроблені без жодних підстав. Речі та документи, які пропонує арештувати прокурор не мають та не можуть мати значення доказів. Крім того, прокурор вводить в оману суд, оскільки жодній особі про підозру у кримінальному провадженні № 42021102070000223 не повідомлено. Окрім того, ОСОБА_11 не являється ані засновником, ані працівником даного підприємства і жодного відношення до його діяльності не має. ОСОБА_11 не знайомий з ОСОБА_12 , ніколи не бачив останнього. Вказані факти є вигаданими, не можуть бути ніяк підтвердженими буд-якими доказами. Метою вилучення судна ОСОБА_10 стало виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення даного кримінального правопорушення внесеного в ЄРДР за № 42021102070000223, а також відшукання знаряддя вчинення кримінального правопорушення або майна, яке здобуте в результаті його вчинення. Вилучаючи майно слідчий та прокурор не визначились, хто ж саме організував злочини, чи ОСОБА_11 чи ОСОБА_12 та яким чином вони пов`язані один з одним. Однак призупинення класу судна не є кримінальним правопорушенням і не передбачає вжиття кримінально-правових заходів. Жодних кримінальних правопорушень, пов`язаних з порушеннями правил на водному транспорті на цей час у даному кримінальному провадженні не розслідується. Ухвала про дозвіл на обшук не містить прямого дозволу на виявлення та вилучення самохідного суховантажного судна Perla Nera (регістровий номер SRU025381) саме у його власника, а отже, ухвалою слідчого судді дозвіл про обшук самохідного суховантажного судна Perla Nera (регістровий номер SRU025381), яке перебуває у власності ОСОБА_6 не надавався.Слідчий фактично позбавив законного власника права мирно володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. В порушення ч. 2 ст. 236 КПК України обшук проведено у час, коли заподіюється найбільша шкода звичайним заняттям особи. Судно «Perla Nera» ніяким чином у незаконній діяльності не використовувались та не можуть бути доказом кримінальних правопорушень у сенсі ст. 98 КПК України, а також належить на праві власності ОСОБА_9 , а отже підстави для її арешту відсутні. Оскільки ухвалою суду про дозвіл на обшук не надано дозволу на відшукання та вилучення цього судна, то з моменту вилучення відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України це майно набуло статусу тимчасово вилученого. За ч. 5 ст. 171 КПК України у даному випадку клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено. В порушення зазначених вимог закону слідчий тимчасове вилучене судно «Perla Nera» не повернув та лише 19.08.2022 звернувся з таким клопотанням, пропустивши встановлений 48-ми годинний строк. Грубо порушуючи вимоги закону, прокурор не повернув вилучене судно та знов звернувся з ідентичним клопотанням про накладення на нього арешту. Дії прокурора підтверджують викладені у цих запереченнях висновки про те, що досудове розслідування фактично має на меті зупинення господарської діяльності підприємства. Іншим чином не можна пояснити свідоме, грубе та систематичне порушення вимог закону прокурором. При цьому очевидно, що всі ці порушення спрямовані на те, щоб незважаючи на імперативні та однозначні вимоги закону з цього приводу, не дати можливості законному власнику мирно володіти своїм майном.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до переконання, що клопотання не підлягає до задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи обґрунтованість таких доводів прокурора, слідчий суддя враховує наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 131 КПК України передбачено, що заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

За змістом статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

У відповідності до ч.4 ст. 132 КПК України для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 5 ст. 132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

За змістом статті 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Частиною 1 ст. 92 КПК України визначено, що обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до статті 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Крім цього, згідно з вимогами ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинні бути зазначена, зокрема, достатня, належна, допустима, достовірна сукупність доказів, що майно, щодо якого здійснюється клопотання, є предметом, засобом чи знаряддям його вчинення, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого кримінального правопорушення, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину.

Слідчим суддею встановлено, що Подільською окружною прокуратурою міста Києва здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42021102070000223 відомості про яке 30.09.2021 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 367, ч. 3 ст. 240 КК України.

Досудове слідство здійснюється за фактом неналежного виконання невстановленими службовими особами Державної служби геології та надр України під час надання спеціальних дозволів на користування надрами, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам та державним інтересам у сфері видобутку корисних копалин.

Також під час досудового розслідування перевіряються обставини вчинення невстановленими службовими особами ПрАТ «Київський річковий порт» за попередньою змовою групою осіб, незаконного видобування корисних копалин загальнодержавного значення (піску).

На підставі ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 10.08.2022 у справі № 758/6689/22 15 серпня 2022 року було проведено обшук баржі «Perla Nera», яке в подальшому було вилучене з вантажем піщаної суміші та передано на відповідальне зберігання ТОВ «Гарант Буд Холдінг».

Постановою прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва від 15.08.2022 року вказану баржу визнано речовим доказом як матеріальний об`єкт, який може бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення, а також може зберегти на собі його сліди.

Відповідно до довідки від 29.11.2021 права власності на баржу «Perla Nera» (регістровий номер НОМЕР_1 ) передано ОСОБА_9 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

У клопотанні вказується, про необхідність накладення арешту на майно, з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні, керуючись ч. 2 ст. 170 КК України

У порушення вимог ч. 3 ст. 170 КПК України прокурором не надано доказів, що підтверджують той факт, що вилучена баржа є знаряддям вчиненням кримінального правопорушення або зберегла на собі його сліди.

Долучена до клопотання постанова про визнання майна речовим доказом від 15 серпня 2022 року носить формальний характер, оскільки за своїм змістом не містить даних на підтвердження того, що майно відповідає критеріям ч. 1 ст. 98 КПК України.

Крім того, відповідно до витягу з ЄРДР, у даному кримінальному провадженні посадовим особам ПрАТ «КИЇВСЬКИЙ РІЧКОВИЙ ПОРТ», майно яких було вилучено під час проведення обшуку, повідомлення про підозру не вручалось і процесуального статусу у кримінальному провадженні № 42021102070000223 вказана юридична особа не має.

Згідно із ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися, розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним

Статтями 7, 16 КПК України визначено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий небув обвинуваченийабо засуджений,жодна особане булапіддана необґрунтованомупроцесуальному примусуі щобдо кожногоучасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17.07.1997, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції» та «Кушоглу проти Болгарії»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23.09.1982 у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судомнаголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Застосовуючи заходи забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Слідчий суддя також виходить із того, що у кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. Накладаючи арешт на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Також слідчий суддя звертає увагу на те, що прокурор в клопотанні усупереч ст. 171 КПК України не оцінив розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінальногопровадження, а також наслідки арешту майна для зазначеного товариства та виконання ним своїх договірних зобов`язань з іншими суб`єктами.

При цьому, прокурором не доведено, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників та володільців майна з метою забезпечення його збереження.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

З огляду на наведене, враховуючи, що прокурором не надано недостатньої кількості доказів необхідності накладення арешту, слідчий суддя не вбачає достатніми та обґрунтованими підстави для задоволення даного клопотання, оскільки документи, додані до клопотання, не свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна, до того ж, будь-яких негативних наслідків, які можуть негативно позначитися на інтересах слідства, власників майна та інших осіб від невжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, слідчим суддею не встановлено.

Згідно ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Відповідно до положень ч. 7ст. 237 КПК України, вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Також відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Вилучення судна-баржі «Perla Nera» під час обшуку здійснено 14.08.2022 року. Вказане майно має статус тимчасово вилученого відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України, оскільки ухвалою слідчого судді про дозвіл на обшук від 11.08.2022 року не надано дозволу на відшукання та вилучення цього судна, то з моменту вилучення.

Орган досудовогорозслідування пропустиввстановлений 48-мигодинний строк передбачений ч.5 ст. 171 КПК України, прокурор тимчасово вилучене судно «Perla Nera» не повернув, а лише 19.08.2022 звернувся з клопотанням про арешт майна до слідчого судді Подільського районного суду міста Києва.

Так, 23.08.2022 слідчим суддею Подільського районного суду м. Києва (справа № 758/7069/22) відмовлено у задоволенні клопотання прокурора про арешт судно «Perla Nera». Згідно до 3 ст. 173 КПК України відмова у задоволенні клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі тимчасово вилученого майна.

23.08.2022 року представник власника баржі звернувся до прокурора з клопотанням про повернення цього майна. Відомостей щодо розгляду даного клопотання в матеріалах справи немає.

Прокурор знов звернувся 31.08.2022 з клопотанням про накладення на нього арешту, вказавши цього разу власником майна ОСОБА_6 , чим порушив строки, передбачені ч.5 ст. 171 КПК України. Доказів вчасного звернення до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно прокурором до матеріалів клопотання та у судовому засіданні слідчому судді не надано.

Таким чином, стороною обвинувачення у даному кримінальному провадженні не була доведена необхідність арешту майна, а також наявність підстав, передбачених п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України (збереження речових доказів), дотримання встановлених ч.5 ст. 171 КПК України строків звернення до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, а відтак, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання про арешт майна.

Отже, в умовах реалізації сторонами конституційного принципу змагальності і свободи в наданні ними суду своїх доказів, слідчим суддею вставлені фактичні дані для висновку про відсутність у справі обставин, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння фізичними особами майном та обумовлювали арешт майна.

Враховуючи вищезазначене, керуючись ст. ст. 98, 170 - 173, 309 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні клопотання прокурора Подільської окружноїпрокуратури містаКиєва ОСОБА_3 про накладенняу у кримінальному провадженні № 42021102070000223 від 30.09.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 367, ч. 3 ст. 240, ч. 1 ст. 388 КК України,арешту намайно,а саме: баржу « ОСОБА_10 »(регістровийномер НОМЕР_1 ),яка перебуваєу власності ОСОБА_6 , - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Оголошення повного тексту ухвали відбулося 09 вересня 2022 року о 15 год. 30 хв.

Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1