Рішення

від 24.07.2023 по справі 130/267/22

ЖМЕРИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2-др/130/15/23

130/267/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

додаткове

"24" липня 2023 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суду Вінницької області в складі:

головуючого судді Заярного А.М.,

за участі секретаря судових засідань Мухи Р.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Комунального некомерційного підприємства «Жмеринська стоматологічна поліклініка» Жмеринської міської ради про стягнення заробітної плати,

ВСТАНОВИВ:

29.06.2023 Жмеринським міськрайонним судом Вінницької області було розглянуто цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Комунального некомерційного підприємства «Жмеринська стоматологічна поліклініка» Жмеринської міської ради про стягнення заробітної плати.

Під час розгляд устави, ОСОБА_1 замінила ОСОБА_4

Рішенням суду від 29.06.2023 позов задоволено частково, стягнуто судові витрати понесені позивачами по сплаті судового збору.

Питання стягнення судових витрат на правничу допомогу позивачів судом не вирішувалось.

13.07.2023 через систему «Електронрий суд» надійшла заява представника позивачів ОСОБА_4 про ухвалення додаткового судового рішення у справі, в якому вирішити питання про судові витрати позивачів на правничу допомогу адвоката. Також просила суд розгляд даної заяви здійснювати без позивачів та їх представниці.

Представник відповідача ОСОБА_5 подав заяву про розгляд заяви щодо ухвалення додаткового судового рішення в частині стягнення правничої допомоги у його відсутність, просив у його задоволенні відмовити через безпідставність.

24.07.2023 усі учасники справи повідомлені належним чином про день, час та місце розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення, до суду не з`явилися. Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК неявка учасників справи не є перешкодою для розгляду заяви про винесення додаткового рішення.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд розглянувши заяву представника позивачів дійшов до наступних висновків.

Представник позивачка ОСОБА_1 у позові вказав, що орієнтовний розрахунок витрат на правничу допомогу складає 16000 грн. Однак, будь-яких доказів на підтвердження понесених судових витрат на правничу допомогу він, представник, що його замінив, ОСОБА_4 , або позивачі, до суду не подавали.

Згідно з п.1 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частини 3 цієї Статті суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Пунктами 1 та 2 ч.8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків, тощо); такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі№904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

ЄСПЛ у рішенні від 26.02.2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначив, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим, а у рішенні від 28.11.2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» звернув увагу на те, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Оскільки стороною позивача будь-яких доказів на підтвердження понесених нею судових витрат на правничу допомогу, передбачених ч. 2, 3 ст. 137, п. 1, 2 ч. 8 ст. 141 ЦПК України, суду не надано, то і підстави для їх стягнення відсутні.

На підставі наведеного, керуючись ст. 270 ЦПК України, Суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_4 про стягнення витрат позивачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 ); ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ); Комунальне некомерційне підприємство «Жмеринська стоматологічна поліклініка» (місце знаходження: 23100, м. Жмеринка, вул. Богдана Хмельницького, 40, ЄДРПОУ 24897868).

Суддя Андрій ЗАЯРНИЙ