Рішення

від 21.07.2023 по справі 741/705/23

НОСІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження номер 2/741/315/23

Єдиний унікальний номер 741/705/23

РІШЕННЯ

іменем України

21 липня 2023 року м. Носівка

Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Крупини А.О.,

з участю секретаря судового засідання Сокирки Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Носівського районного суду Чернігівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Носівської територіальної громади в особі Носівської міської ради Чернігівської області про визнання права власності на нерухоме майно,

УСТАНОВИВ:

У квітні 2023 року позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до Носівського районного суду Чернігівської області з цією позовною заявою. Позовні вимоги з урахуванням уточнень позивачі мотивували тим, що житловий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 відносився до типу колгоспного двору. Згідно зі ст. 120 ЦК УРСР (в ред. 1963 року) зазначений будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами як майно колгоспного двору належав його учасникам, тобто ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності. Ураховуючи ч. 2 ст. 123 ЦК УРСР ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 належало по 1/4 частини житлового будинку.

Після ліквідації колгоспних дворів власники будинку не отримали свідоцтв та не зареєстрували права власності на житловий будинок у встановленому законом порядку.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 . Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається з фактично належної йому 1/4 частини вищевказаного житлового будинку. Спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняли його дочки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 відмовилася від прийняття спадщини. За життя померлий склав заповіт, яким заповів ОСОБА_1 належний йому житловий будинок по АДРЕСА_1 . У березні 2023 року ОСОБА_1 зверталася до приватного нотаріуса Ніжинського районного нотаріального округу Чуєнко Л.А. з метою оформлення спадкових прав після померлого. У видачі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_1 було відмовлено у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на будинок, а також у зв`язку з тим, що за життя померлий офіційно не зареєстрував право власності, а сам будинок відносився до категорії колгоспних дворів і на даний час змінити статус колгоспного двору неможливо, окрім того з уведенням в дію з 15 квітня 1991 Закону України «Про власність» колгоспні двори ліквідовано.

Крім того, у квітні 2023 року позивачі зверталися до державного реєстратора Носівської міської ради Чернігівської області з метою реалізації права власності на відповідні частки вищезгаданого нерухомого майна. Однак, державним реєстратором було відмовлено в державній реєстрації.

Саме тому з урахуванням уточнень позовної заяви позивачі просили судовим рішенням визнати за:

- ОСОБА_1 право власності на 1/4 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , у порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 ;

- ОСОБА_1 право власності на 1/4 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , у зв`язку з ліквідацією колгоспних дворів;

- ОСОБА_2 право власності на 1/4 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , у зв`язку з ліквідацією колгоспних дворів;

- ОСОБА_3 право власності на 1/4 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , у зв`язку з ліквідацією колгоспних дворів.

Ухвалою судді від 18 квітня 2023 року відкрито провадження в цивільній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 21 червня 2023 року.

Ухвалою суду від 21 червня 2023 року закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 21 липня 2023 року.

У судове засідання позивачі не з`явилися, але до початку судового засідання подали до суду заяву, у якій указали, що вони підтримують позовні вимоги в повному обсязі, просять їх задовольнити та розглянути справу за їх відсутності.

Представник відповідача Носівської об`єднаної територіальної громади в особі Носівської міської ради Чернігівської області в судове засідання не з`явилася, але до початку судового засідання подала до суду заяву, у якій указала, що Носівська міська рада визнає позовні вимоги, не заперечує проти їх задоволення та просить розглянути цивільну справу без участі свого представника (а. с. 72).

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Суд проводить судове засідання за відсутності учасників справи та вважає за можливе за його результатами ухвалити рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд розглядає справу без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вивчивши й дослідивши матеріали справи, суд робить нижченаведений висновок.

Судом установлено, що згідно із записами погосподарського обліку за 1991-1995 роки № 4/2 домогосподарство АДРЕСА_1 відноситься до типу колгоспному двору. Станом на 15 квітня 1991 року в цьому домоволодінні зареєстрованими значаться ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , що підтверджується копією довідки Носівської міської ради Чернігівської області № 1778/10-11-І/03.2023 від 30 березня 2023 року (а. с. 6).

Частиною 1 статті 112 ЦК УРСР передбачено, що колгоспний двір - це сімейно-трудове об`єднання осіб, які використовують майно двору для ведення підсобного господарства і сімейних потреб.

Відповідно до ст. 120 ЦК УРСР майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 ЦК УРСР розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба).

Згідно зі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості.

Така ж норма закріплена і в Цивільному кодексі України (ст. 321).

Так, згідно з п. п. 6-7 Вказівок по веденню погосподарського обліку в сільських радах народних депутатів, затверджених ЦСУ СРСР 12 травня 1985 року за № 5-24/26 дані погосподарських книг були звітом про житлові будинки, що знаходяться на праві власності громадян.

У відповідності до постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 р. № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права власності» спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року мають вирішуватись за нормами, що регулюють власність цього двору.

В п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 р. №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права власності», судам роз`яснюється, що положення статей 17, 18 Закону України «Про власність» щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15 квітня 1991 року).

До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме:

а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба);

б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося;

в) у випадках, коли за рахунок майна колгоспного двору було внесено вклад у кредитну установу на ім`я члена двору, його частка має бути зменшена на суму вкладу, а якщо вклад перевищує належну цьому члену частку, з нього стягуються відповідні грошові суми на користь інших членів колгоспного двору;

г) згідно зі ст. 4 Постанови Верховної Ради України «Про введення в дію Закону «Про власність» загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 1 липня 1990 року. При спадкуванні після смерті останнього члена колгоспного двору, що мала місце до цієї дати, частка в майні двору, належна особі, яка вибула з членів двору, але не втратила на неї права на час смерті останнього члена двору, не входить до спадкового майна.

Право власності на майно, яке належало колгоспному двору і зберігалося після припинення його існування мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

Тобто, кожен із чотирьох членів колгоспного двору АДРЕСА_1 мали право на 1/4 частку у майні колгоспного двору.

З матеріалів справи вбачається, що станом на 15 квітня 1991 року ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 не втратили право на вказане домоволодіння, їхні частки в майні, яке належало ліквідованому колгоспного двору, є рівними.

Отже, ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 як членам ліквідованого колгоспного двору належало по 1/4 частини житлового будинку АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 після одруження присвоєно прізвище ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про одруження від 16 липня 1999 року (а. с. 12).

ОСОБА_1 після одруження присвоєно прізвище ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про одруження від 02 вересня 2000 року (а. с. 13).

ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Володькова Дівиця Ніжинського району Чернігівської області помер ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а. с. 10). Після його смерті відкрилася спадщина на 1/4 частини житлового будинку по АДРЕСА_1 , яка належала йому як члену ліквідованого колгоспного двору.

Згідно з довідкою № 1779/07-01-І/03.2023, виданою Носівською міською радою Чернігівської області 30 березня 2023 року, станом на ІНФОРМАЦІЯ_2 померлий ОСОБА_4 був зареєстрований та проживав по АДРЕСА_1 . На день його смерті разом з ним була зареєстрована та проживала дружина ОСОБА_3 (а. с. 15).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За життя ОСОБА_4 склав заповіт, посвідчений 21 жовтня 2021 року ОСОБА_13 старостою сіл Володькова Дівиця , Дослідне, Кобилещина, Коробчине, Криниця, Ставок, Сулак , зареєстрований в реєстрі за № 262/1, яким належний йому житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1 , належну йому земельну ділянку площею 0,2500 га, надану для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 7423887000:01:001:0819, що розташована по АДРЕСА_1 , належну йому земельну ділянку площею 0,0531 га, надану для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 7423887000:01:001:0820, що розташована по АДРЕСА_1 ; належну йому земельну ділянку площею 0,0368 га, надану для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 7423887000:01:001:0821, що розташована по АДРЕСА_1 , належну йому земельну ділянку площею 2,48 га, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7423887000:02:001:2473, що розташована на території Черовнопартизанської сільської ради Носівського району Чернігівської області, належну йому земельну ділянку площею 0,39 га, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7423887000:02:001:0802, що розташована на території Черовнопартизанської сільської ради Носівського району Чернігівської області, заповідав ОСОБА_1 , що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) (а. с. 40) та копією заповіту (а. с. 63).

Крім того, ОСОБА_4 склав заповіт, посвідчений 21 жовтня 2021 року ОСОБА_13 старостою сіл Володькова Дівиця , Дослідне , Кобилещина , Коробчине , Криниця , Ставок, Сулак , зареєстрований в реєстрі за № 263/1, яким належну йому земельну ділянку площею 2,48 га, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7423887000:02:001:2474, що розташована на території Черовнопартизанської сільської ради Носівського району Чернігівської області, належну йому земельну ділянку площею 0,39 га, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7423887000:02:001:0801, що розташована на території Черовнопартизанської сільської ради Носівського району Чернігівської області, заповідав ОСОБА_20 , що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) (а. с. 40) та копією заповіту (а. с. 64).

А також ОСОБА_4 склав заповіт, посвідчений 21 жовтня 2021 року ОСОБА_13 старостою сіл Володькова Дівиця , Дослідне , Кобилещина , Коробчине , Криниця , Ставок, Сулак , зареєстрований в реєстрі за № 264/1, яким належну йому земельну ділянку площею 2,63 га, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7423887000:02:001:2472, що розташована на території Черовнопартизанської сільської ради Носівського району Чернігівської області, належну йому земельну ділянку площею 0,45 га, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7423887000:02:001:0800, що розташована на території Черовнопартизанської сільської ради Носівського району Чернігівської області, заповідав ОСОБА_2 , що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) (а. с. 40) та копією заповіту (а. с. 65).

Отже, спадкування після смерті ОСОБА_4 здійснюється за заповітами.

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_20 є спадкоємцями ОСОБА_4 за заповітами.

Судом установлено, що до майна померлого ОСОБА_4 приватним нотаріусом Ніжинського районного нотаріального округу Чернігівської області Чуєнко Л.А. заведено спадкову справу за № 31/2022, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) (а. с. 37-39).

Згідно з копією спадкової справи до майна померлого ОСОБА_4 . ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_20 прийняли спадщину після смерті ОСОБА_4 , подавши в установлений законодавством шестимісячний строк заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори. Дружина спадкодавця ОСОБА_3 як спадкоємець, який має право на обов`язкову частку у спадщині після смерті ОСОБА_4 , подала до нотаріальної контори у визначений законодавством шестимісячний строк заяву про відмову від прийняття спадщини. ОСОБА_1 отримала свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки, надані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належали спадкодавцю на підставі державних актів на право власності на земельну ділянку серії ЧН № 063479, серії ЧН № 055920. ОСОБА_2 отримала свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки, надані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належали спадкодавцю на підставі державних актів на право власності на земельну ділянку серії ЧН № 063478, серії ЧН № 055918. ОСОБА_20 отримав свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки, надані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належали спадкодавцю на підставі державних актів на право власності на земельну ділянку серії ЧН № 063480, серії ЧН № 055919 (а. с. 43-71).

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

У судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 зверталася до приватного нотаріуса Ніжинського районного нотаріального округу Чернігівської області Чуєнко Л.А. з метою оформлення спадкових прав на житловий будинок після смерті ОСОБА_4 . Нотаріус відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок АДРЕСА_1 . Постанова нотаріуса мотивована тим, що до складу спадкового майна входить житловий будинок АДРЕСА_1 , що належав спадкодавцю. Згідно з довідкою КП «Носівське БТІ» Носівської міської ради станом на 31 грудня 2012 року житловий будинок АДРЕСА_1 , зареєстрований за ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок, виданого Носівським райвиконкомом 5 листопада 1988 року, як власнику колгоспного двору. Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 27 березня 2023 року, інформація щодо нерухомого майна відсутня. У матеріалах спадкової справи відсутні документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії, тобто правовстановлюючий документ на будинок.

Судом також установлено, що ОСОБА_1 зверталася до державного реєстратора прав на нерухоме майно Носівської міської ради Чернігівської області з метою реєстрації права власності за адресою: АДРЕСА_1 . Однак, їй було відмовлено у проведенні реєстраційних дій по факту реєстрації права власності на вищевказаний об`єкт, оскільки державна реєстрація на такий об`єкт як колгоспний двір законодавством не передбачена, що підтверджується рішенням про відмову в проведенні реєстраційних дій № 67067827 від 05 квітня 2023 року (а. с. 18).

Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини, відповідно до ст. 1218 ЦК України, входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Матеріали справи підтверджують, що на будинок АДРЕСА_1 виготовлена технічна документація, відповідно до якої загальна площа будинку становить 76,4 кв. м, житлова площа - 31,3 кв. м (а. с. 7-9).

Згідно з ч. 2 ст. 318 ЦК України усі суб`єкти права власності є рівними перед законом.

Відповідно до статті 41 Конституції України та п. 2 ч. 1 ст. 3, ст. 321 ЦК України ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом.

Згідно з ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Законодавець у ч. 1 ст. 16 ЦК України встановив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч. 2 цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом, зокрема, шляхом визнання права.

Ураховуючи встановлені обставини та вищенаведені правові норми, суд робить висновок, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

При зверненні до суду позивач ОСОБА_1 сплатила судовий збір у сумі 1073,60 грн., що підтверджується квитанцією АТ «Таскомбанк» від 14 квітня 2023 року (а. с. 5).

Ураховуючи, що заява представника відповідача про визнання позову подана до початку розгляду справи по суті, суд уважає за необхідне повернути позивачеві ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого нею при поданні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15, 328, 392, 1216, 1218, 1245, 1269, 1273, 1274 ЦК України, ст. ст. 200, 211, ч. 2 ст. 247, ст. ст. 259, 263, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Носівської територіальної громади в особі Носівської міської ради Чернігівської області про визнання права власності на нерухоме майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , право власності на 1/4 частини житлового будинку АДРЕСА_1 загальною площею 76,4 кв. м, житловою площею 31,3 кв. м з відповідною частиною господарських будівель та споруд у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , право власності на 1/4 частини житлового будинку АДРЕСА_1 загальною площею 76,4 кв. м, житловою площею 31,3 кв. м з відповідною частиною господарських будівель та споруд у зв`язку з ліквідацією колгоспних дворів.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , право власності на 1/4 частини житлового будинку АДРЕСА_1 загальною площею 76,4 кв. м, житловою площею 31,3 кв. м з відповідною частиною господарських будівель та споруд у зв`язку з ліквідацією колгоспних дворів.

Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 , право власності на 1/4 частини житлового будинку АДРЕСА_1 загальною площею 76,4 кв. м, житловою площею 31,3 кв. м з відповідною частиною господарських будівель та споруд у зв`язку з ліквідацією колгоспних дворів.

Повернути з державного бюджету ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , сплачений в АТ «Таскомбанк» за реквізитами: рахунок отримувача - UA798999980313191206000025645, отримувач коштів - ГУК у Черніг.обл/тг м. Носівка/22030101, код класифікації доходів бюджету - 22030101, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37972475, судовий збір в сумі 536 (п`ятсот тридцять шість) грн. 80 коп. відповідно до квитанції № 32528798800006722492 від 14 квітня 2023 року.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;

позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач: Носівська об`єднана територіальна громада в особі Носівської міської ради Чернігівської області, код ЄДРПОУ 04061984, місцезнаходження: м. Носівка Чернігівської області, вул. Центральна, буд. 20.

Повний текст судового рішення складено 21 липня 2023 року.

Суддя Анатолій КРУПИНА