Ухвала

від 24.07.2023 по справі 303/6370/23

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 303/6370/23

2-о/303/185/23

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження

24 липня 2023 року м. Мукачево

Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Заболотний А.М., розглянувши матеріали за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Страбичівська сільська рада, про встановлення факту, що має юридичне значення,-

в с т а н о в и в:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області в порядку окремого провадження із заявою в якій просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме просить встановити факт його постійного проживання у будинку за адресою АДРЕСА_1 за період з 2001 року по 2021 рік.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.07.2023 року заяву було залишено без руху та повідомлено заявника про необхідність виправити недоліки заяви.

20.07.2023 року представником заявника, адвокатом Тирпак А.В., на виконання ухвали про залишення заяви без руху було подано заяву про виправлення недоліків.

Так, ознайомившись із матеріалами заяви, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановлено наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

У п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз?яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов?язується з наступним вирішенням спору про право.

Статтею 5 ЦПК України закріплено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, не визнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної у позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Процесуальні гарантії, викладені у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (рішення від 21.02.1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Colder v. The United Kingdom), п.п. 28-36). Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення «спору судом».

Так, ОСОБА_1 обґрунтовує необхідність встановлення факту його постійного проживання у будинку тим, що це необхідно йому для захисту його прав в частині відшкодування вартості ремонту цього будинку. При цьому зазначає, що 20.10.2001 року між ним та ОСОБА_1 був укладений шлюб, після чого вони почали проживати в будинку за адресою АДРЕСА_1 , який належить заінтересованій особі ОСОБА_2 . Так, під час проживання у цьому будинку ним було проведено ряд ремонтних робіт, введено будинок в експлуатацію будинок. Після завершення всіх робіт ОСОБА_2 почала виганяти його з будинку. У зв`язку з цим він звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 з вимогами про відшкодування вартості ремонту будинку, проте йому було відмовлено у зв`язку з тим, що він не обґрунтував і не довів у належний процесуальний спосіб факту виникнення права на захист якого пред`явив позов, тож не довів факту його порушення.

Відтак вважає, що змушений звернутися до суду в порядку окремого провадження із заявою про встановлення факту постійного проживання в будинку.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) вказано, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів».

Відповідно до ч. 4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п.п. 1, 3 постанови від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

У тому разі, коли буде виявлено, що з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження у справі, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Відтак встановлено, що обставини щодо проживання заявника в будинку оспорюються власником цього будинку, що в свою чергу свідчить про наявність спору про право.

З огляду на викладене вище, а також приймаючи до уваги, що із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме встановлення факту постійного проживання заявника у будинку за адресою АДРЕСА_1 за період з 2001 року по 2021 рік вбачається спір про право, оскільки заінтересована особа ОСОБА_2 , яка є власником цього будинку, оспорює житлові права заявника про, що він безпосереднього зазначає у поданих до суду заявах, слід прийти до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті окремого провадження за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, так як такий спір має вирішуватися в порядку позовного, а не окремого провадження.

Керуючись ст.ст. 4, 19, 260, 261, 293, 294, 315, 353 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

У відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Страбичівська сільська рада, про встановлення факту, що має юридичне значення відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя А.М.Заболотний