Постанова

від 20.06.2023 по справі 910/11408/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" червня 2023 р. Справа № 910/11408/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Демидової А.М.

суддів: Владимиренко С.В.

Ходаківської І.П.

за участю секретаря судового засідання: Котенка О.О.

за участю представників учасників справи:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінор ЛТД"

на рішення Господарського суду міста Києва від 02.02.2023 (повне судове рішення складено 13.02.2023) (суддя Полякова К.В.)

у справі № 910/11408/22 Господарського суду міста Києва

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінор ЛТД"

про стягнення 3 009 609,21 грн та вилучення предметів лізингу

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг" (далі - ТОВ "ОТП Лізинг", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінор ЛТД" (далі - ТОВ "Мінор ЛТД", відповідач), в якій просило стягнути за рамковим договором фінансового лізингу № 6658-FL від 21.05.2020 заборгованість зі сплати лізингових платежів у сумі 2 925 222,50 грн та пеню за цим договором у сумі 84 386,71 грн, а також вилучити у відповідача і повернути позивачу як власнику предмети лізингу (сівалки точного висіву, зернові причепи та жатки кукурудзяні, всього 12 предметів загальною залишковою вартістю 10 692 276,98 грн).

2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків щодо своєчасної сплати лізингових платежів за рамковим договором фінансового лізингу, що за умовами закону та договору дає позивачу право на стягнення вказаної заборгованості та повернення предметів лізингу.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.02.2023 у справі № 910/11408/22 позовні вимоги ТОВ "ОТП Лізинг" задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "Мінор ЛТД" на користь ТОВ "ОТП Лізинг" 2 925 222,50 грн заборгованості зі сплати лізингових платежів, 84 386,71 грн пені, а також 205 528,29 грн витрат зі сплати судового збору. Зобов`язано ТОВ "Мінор ЛТД" повернути ТОВ "ОТП Лізинг" предмети лізингу за рамковим договором фінансового лізингу № 6658-FL від 21.05.2020.

4. Зокрема, суд першої інстанції встановив, що між сторонами укладено до рамкового договору фінансового лізингу від 21.05.2020 № 6658-FL сім протоколів лізингу (із додатковими угодами) та з актами приймання-передачі, відповідно до яких відповідачу передано предмети лізингу. Утім, відповідач сплату лізингових платежів у період з 24.09.2021 по 20.10.2022 не здійснював, у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість у сумі 2 925 222,50 грн.

5. Оскільки вказана сума боргу відповідача підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і останній на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення цієї заборгованості перед позивачем, суд виснував про законність та обґрунтованість позовної вимоги про стягнення з відповідача вказаної суми боргу та, відповідно, про необхідність задоволення позову в цій частині.

6. Беручи до уваги, що рамковий договір фінансового лізингу № 6658-FL від 21.05.2020 розірваний позивачем унаслідок порушення його умов відповідачем, місцевий господарський суд зазначив, що предмети лізингу підлягають поверненню позивачу.

7. Також, здійснивши арифметичний перерахунок пені, суд першої інстанції дійшов висновку про її стягнення в повному обсязі.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

8. Не погоджуючись із вказаним рішенням, ТОВ "Мінор ЛТД" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким: позов задовольнити частково; стягнути з ТОВ "Мінор ЛТД" на користь ТОВ "ОТП Лізинг" 2 480 361,01 грн заборгованості за лізинговими платежами; в іншій частині рішення суду залишити без змін.

9. Оскаржуване рішення, на переконання відповідача, постановлено судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також внаслідок неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи.

10. Зокрема, ТОВ "Мінор ЛТД" вважає незаконним стягнення з нього лізингових платежів за період березень-травень 2022 року, з огляду на військову агресію російської федерації проти України та введення в нашій державі воєнного стану, що вплинуло на виконання договірних зобов`язань. Зазначені обставини офіційно визнані Торгово-промисловою палатою України надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами форс-мажору, які унеможливили для суб`єктів господарської діяльності виконання обов`язків за укладеними ними договорами.

11. За доводами скаржника, з початку збройної агресії російської федерації проти України відповідач втратив можливість своєчасно здійснювати лізингові платежі за договором, про що повідомляв позивача електронною поштою та намагався провести переговорний процес щодо реструктуризації заборгованості і можливості подальшого використання предметів лізингу та отримання від їх експлуатації орендних платежів під час польових робіт 2022 року. Однак, позивач відмовився врахувати названі обставини.

12. З урахуванням цього, відповідач вважає, що виставлення позивачем рахунків з оплати лізингових платежів у період активних бойових дій на території Київської області (рахунок № 17854 від 22.03.2022 на суму 148 066,20 грн, рахунок № 24042 від 21.04.2022 на суму 150 935,01 грн, рахунок № 28657 від 20.05.2022 на суму 145 860,28 грн, а всього на суму 444 861,49 грн) за час, коли не могло здійснюватися фактичне користування технікою, суперечить ст.ст. 13 та 617 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

13. 24.03.2023 матеріали апеляційної скарги ТОВ "Мінор ЛТД" надійшли до Північного апеляційного господарського суду та згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.03.2023 передані колегії суддів у складі: Демидова А.М. - головуючий суддя, Владимиренко С.В., Ходаківська І.П.

14. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2023 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/11408/22, які надійшли до апеляційного господарського суду 05.04.2023.

15. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.04.2023 апеляційну скаргу ТОВ "Мінор ЛТД" залишено без руху; надано відповідачу строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до апеляційного суду доказів сплати судового збору в розмірі 10 009,38 грн. 25.04.2023 відповідач подав до Північного апеляційного господарського суду докази сплати судового збору.

16. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2023 задоволено клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 02.02.2023 у справі № 910/11408/22 та поновлено скаржнику зазначений строк; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Мінор ЛТД" на вказане рішення; зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 02.02.2023 у справі № 910/11408/22 до закінчення його перегляду в апеляційному порядку; розгляд апеляційної скарги призначено на 20.06.2023 о 10:40.

Позиції учасників справи

17. Позивач не скористався своїм правом надати відзив на апеляційну скаргу ТОВ "Мінор ЛТД".

Явка представників учасників справи

18. У судове засідання 20.06.2023 представники сторін не з`явились. Про судове засідання сторони були повідомлені належним чином шляхом направлення ухвали Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2023 в електронний кабінет позивача в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС) "Електронний суд" та на офіційну електронну адресу відповідача, а також електронну адресу представника відповідача, вказані відповідачем (скаржником) в апеляційній скарзі.

19. При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно з приписами частин п`ятої, сьомої статті 6 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України):

- суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІТС в порядку, визначеному цим Кодексом та Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему;

- особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки.

Суд враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), що визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 вказано, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії" від 07.07.1989).

Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі "Тойшлер проти Германії" від 04.10.2001 наголошено, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

Також суд зазначає, що Держава Україна, витративши значні ресурси, створила інформаційне поле, де зацікавлена особа може знайти інформацію про судову справу. Функціонує ЄДРСР. На сайті судової влади доступні персоналізовані відомості про автоматичний розподіл справ та розклад засідань. Працює підсистема "Електронний кабінет" ЄСІТС. Використання цих інструментів та технологій забезпечує добросовісній особі можливість звертатися до суду, брати участь у розгляді справи у зручній формі. Тобто Держава Україна забезпечила можливість доступу до правосуддя і право знати про суд.

Враховуючи, що апеляційна скарга була подана відповідачем, останній був безумовно обізнаний про свою ініціативу звернення до суду апеляційної інстанції, а відтак мав проявити зацікавленість у розгляді своєї апеляційної скарги.

Крім того, скаржник безпосередньо зазначив в апеляційній скарзі у власних реквізитах та реквізитах свого представника адреси електронної пошти.

Отже, повідомивши суду як один із своїх засобів зв`язку електронну пошту, скаржник мав вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого йому судового провадження та долю його власної апеляційної скарги, та мав усвідомлювати, що суд може комунікувати з учасником справи за допомогою повідомлених ним засобів комунікації.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 28.04.2023 у справі № 904/272/22.

20. Отже, апеляційний суд належним чином здійснив повідомлення учасників справи про дату, час і місце судового засідання, за правилами, передбаченими ГПК України.

21. Станом на час судового засідання клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду не надходило.

22. Колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що неявка представників сторін не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи та, враховуючи аргументи апеляційної скарги і доказове наповнення матеріалів справи, вважає за можливе здійснити перегляд оскаржуваного судового акта в апеляційному порядку без участі в судовому засіданні представників позивача та відповідача.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

23. 21.05.2020 між позивачем як лізингодавцем та відповідачем як лізингоодержувачем укладено рамковий договір фінансового лізингу № 6658-FL (далі - Договір), за умовами п. 2.1 якого лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу зобов`язується набути у власність лізингодавця і передати на умовах фінансового лізингу у тимчасове володіння та користування лізингоодержувачу предмет лізингу, а лізингоодержувач зобов`язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі та інші платежі згідно з умовами цього Договору.

24. Відповідно до п. 4.1 Договору з дати підписання акта приймання-передачі (якщо інше не буде погоджено між лізингоодержувачем, лізингодавцем та продавцем письмово), лізингоодержувач має право користуватися предметом лізингу у своїй господарській діяльності та зобов`язаний використовувати предмет лізингу за його призначенням та згідно з умовами цього Договору.

25. Згідно з п. 4.6 Договору на його чинність не впливають будь-які обмеження або навіть неможливість користування предметом лізингу внаслідок його часткового пошкодження, або внаслідок юридичних, або технічних, або економічних причин, випадків, надзвичайних подій або обставин непереборної сили (форс-мажору). У таких випадках всі зобов`язання лізингоодержувача, в тому числі (але не обмежуючись) платіжні зобов`язання, залишаються чинними в повному обсязі.

26. За п. 4.13 Договору лізингоодержувачу забороняється використання предмета лізингу на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей, Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, а також в зоні воєнних або збройних конфліктів, незалежно від того, чи було офіційно проголошено війну чи ні, а також на територіях, на яких офіційно проголошено воєнний стан (заборонена територія). У разі, якщо предмет лізингу з будь-якої причини опиниться на забороненій території, лізингоодержувач зобов`язаний негайно повідомити про це лізингодавця та вжити всіх можливих заходів для повернення предмета лізингу із забороненої території.

27. Згідно з п. 6.1 Договору лізингоодержувач сплачує лізингодавцю лізингові платежі щодо кожної частини предмета лізингу, а також вартість послуг за організацію фінансування, відповідно до цього Договору, відповідного протоколу лізингу та графіка, наведеного у такому протоколі лізингу, кожен з яких є невід`ємною частиною цього Договору. Усі такі платежі виконуються у розмірі та у дату платежу, а також у спосіб та на умовах, вказаних для відповідного платежу у Договорі, відповідному протоколі лізингу, відповідному графіку, рахунках, виставлених лізингодавцем, та інших документах лізингу, в залежності від випадку, та з урахування змін, що можуть відбуватись відповідно до положень документів лізингу. Сплачений лізингоодержувачем перший лізинговий платіж та вартість послуг за організацію фінансування не підлягають поверненню йому за будь-яких умов.

28. У п. 6.2 Договору визначено лізингові платежі, що включають авансовий лізинговий платіж, перший періодичний лізинговий платіж та періодичні лізингові платежі, які, у свою чергу, складаються із відшкодування частини вартості предмета лізингу та винагороди лізингодавця.

29. Підпунктом 6.3.2 пункту 6.3 Договору передбачено, що якщо у відповідному протоколі лізингу зазначено, що для придбання предмета лізингу лізингодавцем було залучено кредитні кошти у Євро, лізингоодержувач зобов`язаний коригувати винагороду, що входить до складу відповідного періодичного лізингового платежу, на суму курсової різниці, яка визначається за наведеною у цьому підпункті формулою.

30. Пунктом 6.4 Договору встановлено, що якщо у відповідному протоколі лізингу зазначено, що для придбання предмета лізингу лізингодавцем було залучено кредитні кошти у гривні, то змінна частина кожного періодичного лізингового платежу, яка зазначена у відповідному протоколі лізингу, змінюється пропорційно до зміни ставки UIRD по відношенню до ставки UIRD, зазначеної у відповідному протоколі лізингу.

31. За п. 6.8 Договору лізингодавець направляє лізингоодержувачу рахунки щодо сплати лізингових платежів. Неотримання таких рахунків лізингоодержувачем не звільняє його від обов`язку сплачувати лізингові платежі згідно з Договором. Лізингодавець може здійснювати направлення рахунків як шляхом надсилання їх факсом на номер факсу або іншим чином, передбаченим Договором.

32. Відповідно до п. 6.17 Договору за порушення обов`язку зі своєчасної сплати лізингових платежів та інших платежів, передбачених Договором, лізингоодержувач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період прострочення, нарахованої на суму непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, та відшкодовує всі збитки, завдані лізингоодержувачем лізингодавцеві понад вказану пеню. Сторони домовились, що нарахування даної пені за прострочення сплати платежів, передбачених даним Договором та/або чинним законодавством України, припиняється через вісімнадцять місяців, від дня коли сплата мала відбутися. Сплата пені не звільняє лізингоодержувача від обов`язків за даним Договором.

33. У п.п. 7.1, 7.2 Договору передбачено, що в будь-який час після настання події невиконання зобов`язань (зокрема, несплати або неповної сплати лізингоодержувачем лізингового платежу або будь-якого іншого платежу за Договором в дату платежу), лізингодавець за своїм рішенням, та без жодної шкоди для будь-яких інших прав лізингодавця за цим Договором, може, в тому числі, відмовитись (розірвати) Договір в односторонньому порядку з настанням наслідків, передбачених п. 7.3 Договору, шляхом направлення повідомлення про відмову у будь-який спосіб, передбачений пунктом 9.12 Договору. Підтвердженням отримання лізингоодержувачем такої вимоги є повідомлення про вручення цінного листа або відмітка поштової служби про відмову від прийняття цінного листа або закінчення терміну зберігання, або повідомлення про вручення листа службою кур`єрської доставки, або розписка уповноваженої особи лізингоодержувача на примірнику повідомлення лізингодавця про вручення йому такого повідомлення. Направлення повідомлення здійснюється лізингодавцем на адресу, вказану лізингоодержувачем в Договорі або в повідомленні про зміну адреси. При цьому всі раніше сплачені лізингоодержувачем лізингові платежі поверненню не підлягають.

34. Згідно з п. 7.3 Договору його розірвання лізингодавцем після настання події невиконання зобов`язань тягне наступні правові наслідки: лізингоодержувач зобов`язаний за свій рахунок передати лізингодавцю предмет лізингу в місці та в строк, визначений у повідомленні про відмову, в порядку передбаченому п. 7.7 цього Договору; лізингоодержувач зобов`язаний впродовж 10 робочих днів після дня одержання повідомлення про відмову в повному обсязі сплатити всю заборгованість за Договором, строк виконання якої настав в тому числі, несплаченої суми штрафних санкцій і відшкодування заподіяної шкоди, а також сплатити всі несплачені платежі за Договором, строк сплати яких настав до або в день розірвання лізингодавцем Договору в розмірі, вказаному у повідомленні про відмову. Сторони прийшли до згоди про те, що з моменту направлення лізингодавцем повідомлення про відмову, строк погашення усієї чергової поточної заборгованості за цим Договором вважається таким, що настав.

35. Відповідно до п. 7.4 Договору у випадку несвоєчасного повернення та/або вилучення лізингодавцем предмета лізингу, зобов`язання лізингоодержувача по сплаті майбутніх лізингових платежів припиняються з дня, коли лізингодавець фактично отримав предмет лізингу у своє володіння. Розірвання Договору не звільняє лізингоодержувача від обов`язку сплатити всі платежі, строк сплати яких настав до дати фактичного повернення предмета лізингу.

36. У матеріалах справи наявні шість протоколів лізингу до Договору, із додатковими угодами та з актами приймання-передачі, відповідно до яких відповідачу у травні-червні 2020 року передано:

- сівалку точного висіву Great Plains YP 1630, нову, 2013 року виготовлення, серійний № GP-C1067N, загальною вартістю 4 033 200,00 грн;

- сівалку точного висіву Great Plains YP 1630, нову, 2013 року виготовлення, серійний № GP-C1067N, загальною вартістю 4 033 200,00 грн;

- 2 зернові причепи JM GC24t-1, нові, 2019 року виготовлення, серійні №№ 1902283 та 1902284, загальною вартістю 3 226 200,00 грн;

- 2 зернові причепи JM GC24t-1, нові, 2019 року виготовлення, серійні №№ 1902285 та 1902290, загальною вартістю 3 233 400,00 грн;

- 3 зернові причепи JM GC24t-1, нові, 2017 та 2019 року виготовлення, серійні №№ 1702589, 1902291 та 1702603, загальною вартістю 5 395 000,02 грн;

- 2 жниварки для збирання кукурудзи Quasar Capello F8, нові, 2018 року виготовлення, серійні №№ Q180027 та Q180025, а також сівалку точного висіву Vaderstad TEMPO F8, нову, 2019 року виготовлення, серійний № ТРF0001983, загальною вартістю 4 799 836,80 грн.

Графіки сплати лізингових платежів за вказані предмети лізингу розраховані до середини 2025 року.

37. Позивач стверджує, що відповідач неналежним чином виконував свої обов`язки зі сплати лізингових платежів за Договором, внаслідок чого за період з 24.09.2021 по 20.10.2022 за ним утворилась заборгованість у загальному розмірі 2 925 222,50 грн.

38. 05.07.2022 позивачем направлено відповідачу повідомлення № 75/07/ю про розірвання Договору із вимогою сплатити прострочену заборгованість та повернути предмети лізингу. Дане повідомлення отримано відповідачем 21.07.2022 згідно з відміткою на рекомендованому повідомленні № 0813000411656 про вручення поштового відправлення.

39. Згідно з бухгалтерською довідкою позивача станом на 07.10.2022 залишкова вартість предметів лізингу за Договором становить 10 692 276,98 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

40. Предметом спору у цій справі є правовідносини, що виникли між позивачем та відповідачем 21.05.2020 на підставі Договору, який за своєю правовою природою є договором фінансового лізингу. Вказані правовідносини регулюються положеннями Закону України від 16.12.1997 № 723/97-ВР "Про фінансовий лізинг" (в редакції від 16.01.2004) та відповідними нормами ЦК України та Господарського кодексу України (далі - ГК України).

41. Відповідно до ст.ст. 1 та 2 Закону України "Про фінансовий лізинг" фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов`язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відносини, що виникають у зв`язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями ЦК України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

42. Згідно з ч. 1 ст. 292 ГК України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

43. За ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

44. За змістом ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом.

45. Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

46. Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

47. Як встановлено судом першої інстанції у цій справі та не заперечується сторонами спору, на підставі Договору позивач передав відповідачу у тимчасове володіння та користування на умовах фінансового лізингу 12 предметів лізингу.

48. У період з 24.09.2021 по 20.10.2022 відповідач не сплачував періодичних лізингових платежів у встановлених Договором розмірах та строки, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість у загальному розмірі 2 925 222,50 грн. Факт наявності вказаного боргу у відповідача перед позивачем документально підтверджений позивачем та не спростований відповідачем.

49. На заборгованість зі сплати лізингових платежів позивач нарахував відповідачу пеню відповідно до умов п. 6.17 Договору за період з 26.10.2021 по 25.01.2022 у загальному розмірі 84 386,71 грн.

50. Загальний розмір заборгованості за лізинговими платежами за Договором та порядок її розрахунку, а також порядок нарахування пені та її загальна сума відповідачем не оскаржуються.

51. Відповідно до ч.ч. 2 та 3 ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

Відмова від договору лізингу є вчиненою з моменту, коли інша сторона довідалася або могла довідатися про таку відмову.

52. 05.07.2022 позивач направив відповідачу повідомлення № 75/07/ю про розірвання Договору, яке відповідач отримав 21.07.2022. Ці обставини відповідачем також не заперечуються.

53. Перевіривши матеріали справи в цій частині, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що внаслідок допущеного відповідачем прострочення зі сплати періодичних лізингових платежів у позивача були наявні правові підстави для того, щоб відмовитися в односторонньому порядку від Договору та вимагати від ТОВ "Мінор ЛТД" повернення предметів лізингу і сплати заборгованості за Договором та нарахованої за період з 26.10.2021 по 25.01.2022 пені.

54. Відповідно до положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

55. В апеляційній скарзі відповідач зазначає про незаконність стягнення з нього лізингових платежів за період березня-травня 2022 року, зважаючи на військову агресію російської федерації проти України та введення в нашій державі воєнного стану, внаслідок чого користування предметами лізингу було об`єктивно неможливим. З огляду на це, ТОВ "Мінор ЛТД" просить відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "ОТП Лізинг" про стягнення з нього заборгованості за лізинговими платежами за час, коли не могло здійснюватися фактичне користування технікою, у загальному розмірі 444 861,49 грн.

56. Зокрема, як відомо, листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, що розміщений в мережі Інтернет та адресований "Всім кого це стосується", Торгово-промислова палата України засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 год. 30 хв. 24.02.2022.

57. Вказані обставини щодо повномасштабного вторгнення росії на територію України та подальшого перебігу воєнних дій є загальновідомими. Тому, з огляду на пряму вказівку у п. 4.13 Договору про заборону лізингоодержувачу використовувати предмети лізингу на територіях, на яких офіційно проголошено воєнний стан, колегія суддів апеляційної інстанції вважає очевидним настання форс-мажорних обставин у договірних взаємовідносинах сторін.

58. Частиною першою статті 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

59. Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

60. Згідно з ч. 1 ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

61. У ч. 2 ст. 218 ГК України зазначено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

62. Частиною четвертою статті 219 ГК України закріплено, що сторони зобов`язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звільнення їх від господарської відповідальності у випадку порушення зобов`язання через дані обставини.

63. Водночас у п. 4.6 Договору позивач та відповідач домовились, що на його чинність не впливають будь-які обмеження або навіть неможливість користування предметом лізингу внаслідок його часткового пошкодження, або внаслідок юридичних, або технічних, або економічних причин, випадків, надзвичайних подій або обставин непереборної сили (форс-мажору). У таких випадках всі зобов`язання лізингоодержувача, в тому числі (але не обмежуючись) платіжні зобов`язання, залишаються чинними в повному обсязі.

64. В апеляційній інстанції відповідач просить звільнити його від сплати лізингових платежів за період після введення в Україні воєнного стану. Проте сплата лізингових платежів є обов`язком відповідача за Договором, а не відповідальністю за його невиконання.

65. Натомість настання обставин непереборної сили відповідно до закону звільняє від відповідальності за неналежне виконання господарського зобов`язання, а не від його виконання в цілому.

66. Зокрема, у цій справі позивач не застосовував до відповідача відповідальності за неналежне виконання обов`язків зі сплати лізингових платежів (не нараховував передбаченої Договором пені) за період після початку війни.

67. Що стосується сплати передбачених Договором періодичних лізингових платежів, то цей обов`язок відповідача виник внаслідок вчинення позивачем дій щодо придбання за власний кошт та передачі у володіння і користування відповідача предметів лізингу. Зазначені дії сторін Договору є проявом їхньої господарської діяльності, яка здійснюється на власний ризик, і в даному випадку негативні наслідки, пов`язані із повномасштабним вторгненням росії на територію України, несуть і позивач, і відповідач, а суд не має правових підстав для того, щоб зменшувати такі негативні наслідки однієї сторони на користь іншої.

68. Як зазначено у ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

69. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що військова агресія росії проти України є обставинами непереборної сили для сторін Договору, що виникли з незалежних від відповідача причин, однак не звільняють його від обов`язку сплатити визначені Договором лізингові платежі за спірний період.

70. У зв`язку з цим, апеляційний господарський суд підтримує висновки суду першої інстанції щодо законності та обґрунтованості заявлених ТОВ "ОТП Лізинг" позовних вимог і необхідності їх задоволення в повному обсязі, та відхиляє протилежні доводи апеляційної скарги ТОВ "Мінор ЛТД" як такі, що не мають під собою належних правових підстав.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

71. Згідно зі ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

72. З огляду на викладені обставини, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 02.02.2023 у справі № 910/11408/22 в частині основних висновків щодо позовних вимог відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи; колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для його скасування або зміни.

73. Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, відхилені колегією суддів апеляційної інстанції як такі, що є необґрунтованими та не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Судові витрати

74. У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати за розгляд апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінор ЛТД" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 02.02.2023 у справі № 910/11408/22 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 02.02.2023 у справі № 910/11408/22.

5. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

У зв`язку з перебуванням у відпустці судді Владимиренко С.В. - з 24.06.2023 по 01.07.2023 (включно), суддів Демидової А.М., Ходаківської І.П. - з 03.07.2023 по 21.07.2023 (включно), повний текст постанови складено та підписано у перший робочий день після виходу суддів Демидової А.М., Ходаківської І.П. з відпустки - 24.07.2023.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді С.В. Владимиренко

І.П. Ходаківська