Постанова

від 20.06.2023 по справі 910/13408/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" червня 2023 р. Справа № 910/13408/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Демидової А.М.

суддів: Ходаківської І.П.

Владимиренко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Котенка О.О.

за участю представників учасників справи:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

на рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.2023 (суддя Бондаренко-Легких Г.П.)

у справі № 910/13408/22 Господарського суду міста Києва

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім РТД"

до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

про стягнення заборгованості у розмірі 258 690,89 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог та заперечень інших учасників справи проти них

1. У грудні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім РТД" (далі - ТОВ "Торгівельний дім РТД", позивач) звернулось до Господарського суду міст Києва з позовом про стягнення з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - ДП "НАЕК "Енергоатом") в особі відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція" ДП "НАЕК "Енергоатом" (далі - Південноукраїнська АЕС, відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 258 690,89 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на виконання умов договору на постачання товару № 53-123-01-21-07286 від 18.11.2021 (далі - Договір) у грудні 2021 року здійснив поставку товару відповідачу за видатковими накладними № РН-0000665 від 01.12.2021, № РН-0000687 від 10.12.2021 та № РН-0000699 від 20.12.2021 на загальну суму 202 783,92 грн, однак відповідач поставлену продукцію не оплатив. Внаслідок порушення відповідачем свого зобов`язання з оплати отриманого товару, позивач просив стягнути з відповідача основний борг у розмірі 202 783,92 грн, штраф у розмірі 14 194,88 грн, три проценти річних у розмірі 4 506, 43 грн та інфляційні втрати у розмірі 37 205,66 грн.

3. Також позивач просив стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати (судовий збір та витрати на правничу допомогу, орієнтовний розмір яких позивачем визначено 10 000,00 грн).

4. У відзиві на позов відповідач позовні вимоги не визнав і зазначив, що позивач неправильно визначив дату початку перебігу строку на оплату поставленого товару. Зокрема, позивач послався на те, що оплата мала бути здійснена протягом 45 робочих днів після постачання товару на склад відповідача, тоді як насправді, згідно з умовами Договору, оплата товару мала відбутись протягом 45 робочих днів після постачання товару та виконання позивачем усіх умов п.п. 3.2 та 6.1 Договору, тобто перебіг строку оплати починається з дати останньої події, визначеної в цих пунктах.

Так, податкові накладні зареєстровані в ЄРПН за видатковою накладною № РН-0000665 від 01.12.2021 - 24.12.2021, за видатковою накладною № РН-0000687 від 10.12.2021 - 24.12.2021, за видатковою накладною № РН-0000699 від 20.12.2021 - 13.01.2022; відповідно до ярликів вхідного контролю (ярлики на придатну продукцію № 2-2903 від 04.01.2022, № 2-2910 від 21.12.2021, № Я-005-23-0021 від 03.02.2022) дати вхідного контролю товару за видатковою накладною № РН-0000665 від 01.12.2021 - 04.01.2022, за видатковою накладною № РН-0000687 від 10.12.2021 - 21.12.2021, за видатковою накладною № РН-0000699 від 20.12.2021 - 03.02.2022.

Таким чином, з урахуванням дат кінцевих подій, з яких починається перебіг строку на оплату продукції, на думку відповідача, кінцевими термінами оплати поставленого товару є: за видатковою накладною № РН-0000665 від 01.12.2021 - 11.03.2022, за видатковою накладною № РН-0000687 від 10.12.2021 - 02.03.2022, за видатковою накладною № РН-0000699 від 20.12.2021 - 08.04.2022.

Крім того, відповідач звернув увагу на те, що країною походження товару є рф. Законом України "Про санкції", постановами Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) № 426 та № 178 введено обмежувальні заходи (санкції) на будь-які видаткові операції як з контрагентами, так і в частині розрахунків за товар, країна походження якого є російська федерація. Відповідно до п. 13 Протоколу № 8 від 20.09.2022 засідання комісії щодо ризиків співпраці з учасниками/контрагентами в умовах воєнного стану (додаток № 12) за результатами попередньої перевірки контрагента ТОВ "Торгівельний дім РТД" було прийнято рішення зупинити здійснення видаткових операцій за договорами, укладеними з позивачем, в частині товару, країною походження якого є російська федерація. 04.03.2022 відповідач надіслав позивачу лист № 07/3389 про настання форс-мажорних обставин, яким повідомлено про неможливість виконання зобов`язань за Договором унаслідок настання форс-мажорних обставин, а саме військової агресії рф проти України.

Також відповідач послався на те, що умовами Договору не передбачено сплату штрафу у розмірі 7 % за несвоєчасну оплату товару.

5. У відповіді на відзив позивач заперечив проти доводів відповідача і зазначив, що строк оплати поставленого товару розпочався з моменту поставки ним товару, лист від 04.03.2022 про настання форс-мажорних обставин позивач від відповідача не отримував, а зобов`язання відповідача з оплати вартості поставленого товару настали до розгортання воєнних дій в Україні - 24.02.2022.

6. Також позивач звернув увагу на те, що постановою КМУ № 178 не передбачено заборону на видаткові операції з контрагентами, товар яких має походження з росії. До того ж, поставлений товар було ввезено на територію України до розгортання воєнних дій в Україні - 24.02.2022.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

7. Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.02.2023 у справі № 910/13408/22 позов ТОВ "Торгівельний дім РТД" задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 202 783,92 грн основного боргу, 34 263,77 грн інфляційних втрат, 4 126,65 грн трьох процентів річних, а також 3 617,62 грн судового збору. У задоволенні позовних вимог про стягнення 14 194,88 грн штрафу, 379,78 грн трьох процентів річних та 2 941,89 грн інфляційних втрат відмовлено.

8. Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції, встановивши, що позивач довів належними та допустимими доказами, а відповідач заперечував не факт здійснення самої поставки товару, а правильність визначення позивачем початку перебігу строку на оплату, а також наявність у нього обов`язку оплатити поставлену продукцію, дійшов висновку, що гранична дата оплати товару за видатковою накладною № РН-0000665 від 01.12.2021 на суму 117 998,40 грн є 02.03.2022 включно, за видатковою накладною № РН-0000687 від 10.12.2021 на суму 27 059,52 грн - 02.03.2022 включно, за видатковою накладною № РН-0000699 від 20.12.2021 на суму 57 726,00 грн - 21.03.2022 включно.

9. Оскільки спірний товар був ввезений в Україну до 24.02.2022, а позивач - ТОВ "Торгівельний дім РТД" є юридичною особою, створеною та зареєстрованою відповідно до законодавства України, не містить серед своїх членів, учасників, власників громадян російської федерації, і відсутні докази придбання спірного товару у громадян російської федерації, юридичних осіб, що зареєстровані за законодавством російської федерації, або юридичних осіб, що створені відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, яких є російська федерація, громадянин російської федерації, місцевий господарський суд дійшов висновку, що мораторій, передбачений положеннями постанови КМУ № 187 від 03.03.2022, не підлягає застосуванню до даних спірних правовідносин та до позивача в даних конкретних правовідносинах.

10. Суд першої інстанції визнав неналежним доказом лист відповідача до позивача про неможливість виконання зобов`язання з оплати товару внаслідок настання форс-мажорних обставин (військову агресію російської федерації проти України), оскільки відповідач не надав доказів надіслання/вручення цього листа позивачеві, а також зазначив, що відповідач не довів вплив вказаних обставин на реальну можливість виконання/невиконання зобов`язань з оплати поставленого товару за Договором.

11. Місцевий господарський суд, перевіривши розрахунки позивача, дійшов висновку, що, з урахуванням скорегованих початків періодів прострочення, стягненню з відповідача підлягають 4 126,65 грн трьох процентів річних та 34 263,77 грн інфляційних втрат.

12. Також, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки умовами Договору сторони додатково не перебачили відповідальність замовника (відповідача) у вигляді сплати 7 % штрафу за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов`язань у частині оплати вартості поставленого товару, вимоги позивача про стягнення 14 198,88 грн штрафу на підставі абз. 3 ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України (далі - ГК України) є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

13. Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.2023 у справі № 910/13408/22 та ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ "Торгівельний дім РТД" у задоволенні позову.

14. Апелянт зазначає, що суд першої інстанції:

- не взяв до уваги, що країною походження товару є російська федерація, тоді як Законом України "Про санкції" № 1644-VII, Постановою КМУ № 426, Постановою КМУ № 178 введено обмежувальні заходи (санкції) на будь-які видаткові операції як з контрагентами, так і в частині розрахунків за товар, країна походження якого є російська федерація, внаслідок чого відповідач і зупинив видаткові операції за договорами з ТОВ "Торгівельний дім РТД" в частині такого товару;

- не взяв до уваги, що відповідач надсилав позивачу лист № 07/3389 від 04.03.2022 "Щодо настання форс-мажорних обставин".

Також, скаржник, посилаючись на положення ст. 614 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та п. 8.1 Договору, вважає, що вина відповідача як підстава для відповідальності відсутня.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

15. 20.03.2023 матеріали апеляційної скарги у справі № 910/13408/22 надійшли на адресу Північного апеляційного господарського суду та згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.03.2023 передані колегії суддів у складі: Демидова А.М. - головуючий суддя, Ходаківська І.П., Корсак В.А.

16. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2023 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/13408/22; відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

17. Після надходження матеріалів справи з господарського суду першої інстанції, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2023 апеляційну скаргу залишено без руху; надано відповідачу строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

18. Ухвалою від 15.05.2023 Північний апеляційний господарський суд відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі Південноукраїнської АЕС на рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.2023 у справі № 910/13408/22; розгляд апеляційної скарги призначив на 13.06.2023 о 10:40; встановив строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 06.06.2023.

19. У зв`язку з перебуванням судді Корсака В.А., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці розпорядженням в.о. керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2023 № 09.1-08/2071/23 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/13408/22.

20. Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.06.2023 для розгляду справи № 910/13408/22 визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Демидова А.М. - головуючий суддя, Ходаківська І.П., Владимиренко С.В.

21. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2023 апеляційну скаргу ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі Південноукраїнської АЕС на рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.2023 у справі № 910/13408/22 прийнято до свого провадження у визначеному складі колегії суддів: Демидова А.М. - головуючий суддя, судді Ходаківська І.П., Владимиренко С.В.; розгляд апеляційної скарги постановлено здійснювати за раніше визначеними датою та часом - 13.06.2023 о 10:40.

22. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2023 розгляд апеляційної скарги відкладено на 20.06.2023 о 09:50.

Позиції учасників справи

23. Позивач не скористався своїм право на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Явка представників учасників справи

24. У судове засідання 20.06.2023 представники сторін не з`явились. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

25. Від сторін (16.06.2023 - від відповідача, 20.06.2023 - від позивача) до Північного апеляційного господарського суду надійшли клопотання про розгляд справи (апеляційної скарги) без участі їх представників.

26. Зважаючи на викладене та враховуючи, що явка представників учасників справи в судове засідання обов`язковою не визнавалась, і їх неявка не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, з огляду на аргументи апеляційної скарги і доказове наповнення матеріалів справи, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про можливість здійснити перегляд оскаржуваного судового акта в апеляційному порядку без участі в судовому засіданні представників позивача та відповідача.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

27. 18.11.2021 ТОВ "Торгівельний дім РТД" (постачальник) в особі директора Циганкова О.Є. уклало з ДП "НАЕК "Енергоатом" (покупець) в особі заступника генерального директора відокремленого підрозділу "Южно-Українська АЕС" Петрука А.Ф. договір на постачання товару № 53-123-01-21-07286 (Договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується передати покупцю, а покупець приймає на себе зобов`язання прийняти та оплатити товар - код CPV 24950000-8 по ДК 021:2015 - спеціалізована хімічна продукція (пароніт) у кількості, асортименті і цінам, зазначеним у специфікації № 1 (додаток до Договору № 1), що є невід`ємною частиною цього Договору.

28. Постановою КМУ № 1061 від 27.09.2022 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань діяльності державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" уряд остаточно затвердив перейменування Южно-Української атомної електростанції на Південноукраїнську.

29. Відповідно до п. 2.1 Договору загальна вартість товару є твердою та складає: разом: 172 961,00 грн без ПДВ; крім того ПДВ 20 %: 34 592,00 грн; всього з ПДВ: 207 553,20 грн.

30. Пунктом 2.2 Договору передбачено, що оплата відбувається протягом 45 робочих днів після постачання товару згідно зі специфікацією № 1 (додаток до Договору № 1) та виконання постачальником умов п.п. 3.2, 6.1 цього Договору. Пеня за несвоєчасну оплату не нараховується.

31. Постачання здійснюється з дати публікації Договору в системі ProZorro, але не пізніше 10.12.2021, на умовах - DDP м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, Южноукраїнське відділення ВП "Складське господарство", або ВП ЮУАЕС відповідно до Правил Інкотермс-2010, з обов`язковою присутністю представника постачальника (п. 3.1 Договору).

32. Пунктом 3.2 Договору узгоджено, що з товаром постачальник надає покупцю:

- видаткову накладну (в трьох примірниках) з відображенням коду товару згідно з УКТ ЗЕД по-позиційно;

- електронну податкову накладну, оформлену та зареєстровану в ЄРПН у встановленому чинним законодавством порядку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про довірчі послуги" у строки, визначені для реєстрації податкової накладної в ЄРПН;

- документ, що підтверджує якість товару (паспорт або сертифікат тощо).

33. Згідно з п. 3.3 Договору датою постачання є дата отримання товару на складі вантажоодержувача з відміткою в накладній на відвантаження товару.

34. Пунктом 6.1 Договору передбачено, що приймання товару по кількості і якості здійснюється відповідно до Інструкцій № П-6 "Про порядок приймання продукції по кількості" і № П-7 "Про порядок приймання продукції по якості" та відповідно до вимог Стандарту державного підприємства НАЕК "Енергоатом": "Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції АЕС" СОУ НАЕК 038:2021 (даний Стандарт є загальнодоступним в електронному вигляді і знаходиться на офіційному сайті ДП НАЕК "Енергоатом" в розділі Стандарти НАЕК "Енергоатом" за адресою: http://www.energoatom.com.ua/ua/about-6/company_standards-82).

35. Сторони звільняються від відповідальності за повне або часткове невиконання своїх зобов`язань за цим Договором унаслідок настання форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили, такі, як: повені, землетруси, пожежі, інші стихійні лиха, а також війни, воєнні дії), а також дій органів законодавчої, виконавчої влади і підлеглих їм органів, що вступили в силу після укладання даного Договору (п. 8.1 Договору).

36. Наявність форс-мажорних обставин засвідчується відповідним документом, виданим Торгово-промисловою палатою України або регіональною торгово-промисловою палатою, згідно з законодавством України, або іншою довідкою, процесуальним документом, виданим компетентним органом (п. 8.2 Договору).

37. Відповідно до п. 8.3 Договору сторона, що зазнала дії форс-мажорних обставин, які унеможливлюють виконання зобов`язань за Договором, письмово повідомляє іншу сторону про їх наявність, протягом 5 днів з початку їх дії з наступним наданням, протягом 10 днів, відповідного підтверджуючого документа. Про закінчення дії форс-мажорних обставин сторона, яка зазнала їх впливу, письмово в 5-денний строк повідомляє другу сторону. Якщо форс-мажорні обставини діють більше 3 місяців, сторони мають право розірвати договір, уклавши про це відповідну угоду.

38. Пунктом 8.4 Договору узгоджено, що наявність форс-мажорних обставин звільняє сторони від відповідальності за невиконання/неналежне виконання зобов`язань за Договором.

39. Договір вступає в силу з моменту підпису обома сторонами, та скріплення печаткою з боку покупця і діє до 31.12.2022 включно, а в частині виконання сторонами гарантійних зобов`язань - до повного їх виконання. Продовження строку дії Договору можливе до його закінчення, шляхом укладання відповідної додаткової угоди (п. 13.1 Договору).

40. Позивач здійснив поставку відповідачу товару за Договором:

- на суму 117 998,40 грн, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000665 від 01.12.2021;

- на суму 27 059,52 грн, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000687 від 10.12.2021;

- на суму 57 726,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000699 від 20.12.2021.

41. Витягом з Єдиного реєстру податкових накладних № 57 підтверджується, що позивач на виконання умов Договору зареєстрував податкові накладні:

- за видатковою накладною № РН-0000665 від 01.12.2021 - 24.12.2021;

- за видатковою накладною № РН-0000687 від 10.12.2021 - 24.12.2021;

- за видатковою накладною № РН-0000699 від 20.12.2021 - 13.01.2022.

42. Оскільки відповідач не виконав свої зобов`язання за Договором у частині оплати поставленого товару, у нього утворилась заборгованість у розмірі поставленого товару - 202 783,92 грн, яку позивач просив суд стягнути з відповідача. Крім того, на підставі приписів абз. 3 ч. 2 ст. 231 ГК України позивач просив стягнути з відповідача 7 % штрафу в розмірі 14 194,87 грн, а на підставі ст. 625 ЦК України - три проценти річних у розмірі 4 506,43 грн та інфляційні втрати в розмірі 37 205,66 грн за період прострочення:

- за видатковою накладною № РН-0000665 від 01.12.2021 на суму 117 998,40 грн - з 08.02.2022 по 11.11.2022 - три проценти річних та з березня по вересень 2022 року - інфляційні втрати;

- за видатковою накладною № РН-0000687 від 10.12.2021 на суму 27 059,52 грн - з 17.02.2022 по 11.11.2022 - три проценти річних та з березня по вересень 2022 року - інфляційні втрати;

- за видатковою накладною № РН-0000699 від 20.12.2021 на суму 57 726,00 грн - з 25.02.2022 по 11.11.2022 - три проценти річних та з березня по вересень 2022 року - інфляційні втрати.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

43. Предметом позову у справі є вимоги позивача до відповідача про стягнення грошових коштів у розмірі 258 690,89 грн за поставлений товар, з урахуванням штрафу, трьох процентів річних та інфляційних втрат, нарахованих у зв`язку з невиконанням грошового зобов`язання, за договором на постачання товару № 53-123-01-21-07286 від 18.11.2021.

44. Отже, правовідносини сторін виникли на підставі договору поставки.

Щодо стягнення основної заборгованості

45. Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

46. Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

47. Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

48. Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

49. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

50. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

51. З наявних у матеріалах справи накладних вбачається і сторонами не заперечується, що позивач здійснив поставку на Південноукраїнську АЕС товару за Договором на суму 202 783,92 грн.

52. Відповідач не заперечує того, що поставлений йому товару він не оплатив, проте не погоджується з тим, що у нього виник обов`язок оплатити його вартість.

53. Зокрема, відповідач стверджує, що при встановленні початку обігу строку оплати позивач не врахував, що згідно з п. 2.2 Договору строк оплати за поставлену продукцію розпочинає свій перебіг після останньої дати виконання позивачем покладених на нього обов`язків, передбачених п.п. 3.2 та 6.1 Договору. Тобто, що при визначенні періоду прострочення виконання зобов`язань позивачу слід було врахувати реєстрацію відповідних податкових накладних у ЄРПН та видані відповідачем Ярлики на придатну продукцію № 2-2903 від 04.01.2022, № 2-2910 від 21.12.2021, № Я-005-23-0021 від 03.02.2022.

При такому розрахунку, за доводами відповідача, кінцевий строк оплати вартості поставленого товару настав:

- за видатковою накладною № РН-0000665 від 01.12.2021 - 11.03.2022 (45 робочих днів з дати вхідного контролю - 04.01.2022), а не 07.02.2022, як вважає позивач;

- за видатковою накладною № РН-0000687 від 10.12.2021 - 02.03.2022 (45 робочих днів з дати реєстрації податкової накладної - 24.12.2021), а не 16.02.2022, як вважає позивач;

- за видатковою накладною № РН-0000699 від 20.12.2021 - 08.04.2022 (45 робочих днів з дати вхідного контролю - 03.01.2022), а не 24.02.2022, як вважає позивач.

54. Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, на спірних видаткових накладних містяться відмітки уповноваженої особи відповідача про отримання товару за підписом такої особи:

- за видатковою накладною № РН-0000665 від 01.12.2021 - 02.12.2021;

- за видатковою накладною № РН-0000687 від 10.12.2021 - 13.12.2021;

- за видатковою накладною № РН-0000699 від 20.12.2021 - 20.12.2021.

55. Відповідно до ч. 1 ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

56. Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

57. Зі змісту наведеної норми вбачається, що за загальним правилом обов`язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на товар. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором не встановлено інший строк оплати.

58. Тобто, як правильно вказав місцевий господарський суд, за відсутності спеціальних (додаткових) умов Договору щодо настання строку оплати товару, відповідач мав би оплатити його вартість у строк, передбачений п. 2.2 Договору, з моменту його отримання відповідачем - 02.12.2021, 13.12.2021 та 20.12.2021, про що містяться відповідні відмітки уповноваженої особи відповідача на спірних видаткових накладних. Однак, Договором передбачено, що оплата відбувається протягом 45 робочих днів після постачання товару згідно зі специфікацією № 1 (додаток до Договору № 1) та виконання постачальником умов п.п. 3.2, 6.1 цього Договору.

59. Так, пунктом 3.2 Договору узгоджено, що з товаром постачальник надає покупцю: видаткову накладну (в трьох примірниках) з відображенням коду товару згідно з УКТ ЗЕД по-позиційно; електронну податкову накладну, оформлену та зареєстровану в ЄРПН у встановленому чинним законодавством порядку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про довірчі послуги" у строки, визначені для реєстрації податкової накладної в ЄРПН; документ, що підтверджує якість товару (паспорт або сертифікат тощо).

60. Крім того, п. 4.5 Договору сторони передбачили, що у випадку ненадання постачальником покупцю електронної податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в ЄРПН у встановленому чинним законодавством порядку (п. 3.2. Договору), покупець має право в односторонньому порядку зменшити ціну Договору на суму ПДВ, на яку не було зареєстровано (надано) податкову накладну.

61. Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що в будь-якому випадку обов`язок сплати повної вартості товару, поставленого за видатковою накладною № РН-0000665 від 01.12.2021 на суму 117 998,40 грн з ПДВ, видатковою накладною № РН-0000687 від 10.12.2021 на суму 27 059,52 грн з ПДВ та видатковою накладною № РН-0000699 від 20.12.2021 на суму 57 726,00 грн з ПДВ виникає у відповідача після реєстрації постачальником (позивачем) податкової накладної.

62. Крім того, відповідно до п. 6.1 Договору приймання товару по кількості і якості здійснюється відповідно до Інструкцій № П-6 "Про порядок приймання продукції по кількості" і № П-7 "Про порядок приймання продукції по якості", та відповідно до вимог Стандарту державного підприємства НАЕК "Енергоатом": "Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції АЕС" СОУ НАЕК 038:2021 (даний Стандарт є загальнодоступним в електронному вигляді і знаходиться на офіційному сайті ДП НАЕК "Енергоатом" в розділі Стандарти НАЕК "Енергоатом" за адресою: http://www.energoatom.com.ua/ua/about-6/company_standards-82).

63. Апеляційний господарський суд погоджується з судом першої інстанції в тому, що п. 6.1 Договору вказує на дотримання саме покупцем (відповідачем) певних вимог під час прийняття товару, а отже, це не є обов`язком постачальника попри посилання на пункт 6.1 в пункті Договору, що містить умови оплати, - п. 2.2, оскільки зі Стандарту НАЕК "Енергоатом" "Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції АЕС" СОУ НАЕК 038:2021 (далі - Стандарт) вбачається, що приймання товару покупцем здійснюється без участі постачальника, а відтак тривале прийняття товару не можна поставити у провину постачальникові.

64. Зокрема, з п. 7.1.5 Стандарту вбачається, що приймання продукції "за кількістю" проводять за транспортними та супровідними документами (товарно-транспортною накладною, рахунком-фактурою, специфікацією, описом, пакувальними ярликами тощо) постачальника та виробника з урахуванням вимог, викладених у договорі. Відсутність вказаних документів або деяких з них не повинна затримувати приймання продукції від постачальника. У цьому випадку складається акт про фактичну наявність продукції, в якому вказуються відсутні документи.

65. При цьому, п. 7.1.13 Стандарту передбачено, що постачальник лише повідомляється про виявлені невідповідності продукції, він не входить до складу комісії, не присутній під час проходження етапів контролю товару та не здійснює прийняття товару.

66. Таким чином, місцевий господарський суд правильно зазначив, що п. 6.1 Договору лише регламентує порядок прийняття замовником продукції, в тому числі за внутрішнім документом відповідача - СОУ НАЕК 038:2021, що постачальник не може проконтролювати, а отже, виконання цього пункту Договору не може відноситись до його обов`язку.

67. З урахуванням викладеного, суд першої інстанції правильно встановив, що:

- за видатковою накладною № РН-0000665 від 01.12.2021 на суму 117 998,40 грн датою, з якої починається відлік строку оплати товару з ПДВ, є дата після реєстрації податкової накладної в ЄРПН - 24.12.2021, відповідно, граничною датою, до якої товар мав бути оплачений відповідачем, є 02.03.2022 включно;

- за видатковою накладною № РН-0000687 від 10.12.2021 на суму 27 059,52 грн датою, з якої починається відлік строку оплати товару з ПДВ, є дата після реєстрації податкової накладної в ЄРПН - 24.12.2021, відповідно, граничною датою, до якої товар мав бути оплачений відповідачем, є 02.03.2022 включно;

- за видатковою накладною № РН-0000699 від 20.12.2021 року на суму 57 726,00 грн датою, з якої починається відлік строку оплати товару з ПДВ, є дата після реєстрації податкової накладної в ЄРПН - 13.01.2022, відповідно, граничною датою, до якої товар мав бути оплачений відповідачем, є 21.03.2022 включно.

68. З матеріалів справи вбачається та сторонами у справі не спростовується, що виробниками товару, що поставлявся відповідачу, а саме пароніту, є товариства, які мають походження з російської федерації.

69. За приписами п.п. 5, 10 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про санкції", в редакції із змінами, внесеними згідно із Законами № 114-IX від 19.09.2019 та № 808-IX від 17.07.2020, видами санкцій згідно з цим Законом є, зокрема, зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань; заборона здійснення публічних та оборонних закупівель товарів, робіт і послуг у юридичних осіб-резидентів іноземної держави державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких знаходиться у власності іноземної держави, а також публічних та оборонних закупівель у інших суб`єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт, послуг походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно з цим Законом.

70. Суд першої інстанції правильно взяв до уваги, що особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування затверджені постановою КМУ № 1178 від 12.10.2022, яка набрала чинності 19.10.2022, і п. 2 якої (в редакції, чинній до 24.02.2023) встановлено, що:

- замовникам забороняється здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг у юридичних осіб - резидентів Російської Федерації/Республіки Білорусь державної форми власності, юридичних осіб, створених та/або зареєстрованих відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь, та юридичних осіб, кінцевими бенефіціарними власниками (власниками) яких є резиденти Російської Федерації/Республіки Білорусь, та/або у фізичних осіб (фізичних осіб-підприємців) - резидентів Російської Федерації/Республіки Білорусь, а також публічні закупівлі в інших суб`єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт і послуг походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь, за винятком товарів, робіт і послуг, необхідних для ремонту та обслуговування товарів, придбаних до набрання чинності цією постановою;

- звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 № 169 "Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану" (Офіційний вісник України, 2022 р., № 25, ст. 1254), а також договір про закупівлю, всі додатки та зміни до нього оприлюднюються замовником протягом 90 днів з дня припинення або скасування правового режиму воєнного стану в Україні, якщо замовником не оприлюднено такий звіт, договір про закупівлю, всі додатки та зміни до нього до набрання чинності цією постановою;

- закупівлі товарів, робіт і послуг, що розпочаті до набрання чинності цією постановою, завершуються в порядку, що діяв до набрання чинності цією постановою.

71. Спірний договір сторони уклали 18.11.2021, тобто до початку введення правового режиму воєнного стану в Україні та до набрання чинності постановою КМУ № 1178 від 12.10.2022, а тому положення цієї постанови та п.п. 5, 10 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про санкції" не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

72. Пунктом 1 постанови КМУ від 03.03.2022 № 187 "Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації" для забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави України у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації установлено до прийняття та набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов`язаних з державою-агресором, мораторій (заборону) на:

1) виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов`язань, кредиторами (стягувачами), за якими є Російська Федерація або такі особи (далі - особи, пов`язані з державою-агресором):

громадяни Російської Федерації, крім тих, що проживають на території України на законних підставах;

юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства Російської Федерації;

юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є Російська Федерація, громадянин Російської Федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації.

73. Виходячи зі змісту п. 1 постанови КМУ № 187 від 03.03.2022, наведені в ньому обмеження стосуються зобов`язань, за якими кредитором є російська федерація та особи, які з нею пов`язані.

74. Зважаючи на те, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, позивач - ТОВ "Торгівельний дім РТД" (код ЄДРПОУ 34409800) є юридичною особою, створеною та зареєстрованою відповідно до законодавства України, відповідно до відкритих даних публічного реєстру юридична особа не містить серед своїх членів, учасників, власників громадян російської федерації, при цьому матеріали справи не містять доказів придбання товару, що поставлявся відповідачу за спірними накладними у фізичних осіб - громадян російської федерації; юридичних осіб, що зареєстровані за законодавством російської федерації, або юридичних осіб, що створені відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, яких є російська федерація, громадянин російської федерації, мораторій, передбачений положеннями постанови КМУ № 187 від 03.03.2022, не підлягає застосуванню до даних спірних правовідносин та до позивача в даних конкретних правовідносинах, про що правильно дійшов висновку місцевий господарський суд.

75. Пунктом 1 постанови КМУ від 09.04.2022 № 426 "Про застосування заборони ввезення товарів з Російської Федерації", яка набрала чинність 11.04.2022, встановлено заборону ввезення на митну територію України в митному режимі імпорту товарів з російської федерації.

76. При цьому, вищезазначеною постановою передбачено, що товари, переміщення яких територією Російської Федерації здійснено транзитом, та товари, ввезені з Російської Федерації, у тому числі товари походженням з третіх країн, можуть бути поміщені в митний режим імпорту, якщо їх ввезення в Україну здійснено до 24 лютого 2022 р. включно.

77. Як вбачається з матеріалів справи, спірний товар був ввезений в Україну до 24.02.2022, оскільки його поставлено відповідачу за спірними видатковими накладними ще в грудні 2021 року.

78. Згідно зі ст. 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

79. Посилання відповідача на п. 13 Протоколу № 8 засідання комісії щодо ризиків співпраці з учасниками/контрагентами в умовах воєнного стану від 20.09.2022 (додаток 12 до відзиву на позов), що, за його доводами, стосується ТОВ "Торгівельний дім РТД", місцевий господарський суд обґрунтовано не взяв до уваги, оскільки відповідач не вказав, ким виданий такий протокол, і з відкритих джерел суд самостійно встановити такі обставини не може, а отже, вказаний доказ не може вважатись судом достовірним.

80. З урахуванням викладеного, апеляційний господарський суд погоджується з тим, що посилання відповідача на вказані нормативні акти не спростовують його обов`язку зі сплати грошових коштів за придбаний у позивача товар за спірними видатковими накладними. Отже, суд першої інстанції дійшов правильних висновків, що на момент звернення позивача до суду з позовом строк оплати відповідачем основного боргу є таким, що настав, матеріали справи не містять доказів оплати вартості поставленого товару, а отже, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню.

81. Суд апеляційної інстанції також погоджується з відсутністю підстав для врахування доводів відповідача стосовно неможливості виконання зобов`язань за Договором через настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) - військову агресію російської федерації проти України, про що позивачу, за доводами відповідача, було направлено лист № 07/3403 від 04.03.2022, з огляду на таке.

82. Пункт 8.3 Договору передбачає, що сторона, що зазнала дії форс-мажорних обставин, які унеможливлюють виконання зобов`язань за Договором, письмово повідомляє іншу сторону про їх наявність, протягом 5 днів з початку їх дії з наступним наданням, протягом 10 днів, відповідного підтверджуючого документа. Про закінчення дії форс-мажорних обставин сторона, яка зазнала їх впливу, письмово в 5-денний строк повідомляє другу сторону. Якщо форс-мажорні обставини діють більше 3 місяців, сторони мають право розірвати Договір, уклавши про це відповідну угоду.

83. Щодо наданого відповідачем листа № 07/3389 від 04.03.2022, адресованого позивачу, про настання форс-мажорних обставин, місцевий господарський суд правильно зауважив, що матеріали справи не містять доказів його направлення позивачу, тому цей лист не може бути прийнятий як належний доказ.

84. Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 14.06.2022 у справі № 922/2394/21.

85. З огляду на викладене, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що посилання на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 за № 2024/02.0-7.1, де засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, а також настання строку виконання грошових зобов`язань відповідача вже під час дії воєнного стану в Україні, не є безумовними підставами для звільнення ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі Південноукраїнської АЕС від виконання зобов`язань за укладеним з позивачем Договором в частині поставленого та прийнятого товару.

86. Водночас, як правильно вказав суд першої інстанції, відповідач не довів належними та допустимими доказами саме вплив вказаних обставин на реальну можливість виконання зобов`язань з оплати поставленого товару за Договором, оскільки сам товар за спірними видатковими накладними відповідач прийняв ще в грудні 2021 року.

Щодо вимог про стягнення трьох процентів річних, інфляційних втрат та штрафу

87. Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

88. Відповідно до ст. 617 ЦК України форс-мажор звільняє лише від відповідальності за порушення зобов`язання, що сталося внаслідок такого форс-мажору, але не звільняє від виконання відповідного зобов`язання і не є підставою для припинення зобов`язань. У свою чергу, платежі, встановлені у ст. 625 ЦК України, є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення виконання ним грошового зобов`язання, яка має компенсаційний, а не штрафний характер, як, наприклад, статті законів, які передбачають штраф тощо. Компенсація полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

89. Отже, як правильно зазначив місцевий господарський суд, навіть у випадку доведення відповідачем наявності у спірних правовідносинах обставин непереборної сили за Договором, останні не звільняють відповідача від встановленого законом обов`язку відшкодувати матеріальні втрати кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та не позбавляє кредитора права на отримання компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами.

90. З урахуванням правильних висновків суду першої інстанції щодо граничних дат, до яких товар мав бути оплачений відповідачем, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з місцевим господарським судом, що періоди прострочення виконання зобов`язань неправильно визначили як позивач, так і відповідач.

91. Перевіривши розрахунки позивача з урахуванням скорегованих судом початків періодів прострочення, судом апеляційної інстанції визнаються правильними висновки місцевого господарського суду про те, що стягненню з відповідача належить 4 126,65 грн, а не 4 506,43 грн трьох процентів річних, а розмір інфляційних втрат становить 34 263,77 грн, а не 37 205,66 грн, як визначив позивач.

92. Стаття 231 ГК України регулює розмір штрафних санкцій таким чином: законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

93. Згідно з ч. 2 ст. 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

- за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

- за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

94. У даному випадку, позивач вказує на застосування до спірних правовідносин абз. 3 ч. 2 ст. 231 ГК України.

95. З аналізу положень ст. 231 ГК України вбачається, що нею передбачено можливість законодавчого встановлення щодо окремих видів зобов`язань штрафних санкцій, що мають імперативний характер (тобто, їх розмір не може бути змінений за згодою сторін та не залежить від їх волевиявлення), а також можливість законодавчого встановлення щодо окремих видів зобов`язань штрафних санкцій, розмір яких може бути змінений сторонами за умовами договору.

Зазначені висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 904/4156/18.

96. Разом з тим, у постанові Верховного Суду від 23.08.2022 у справі № 910/9375/22 зроблено висновок про те, що застосування до боржника, який порушив господарське зобов`язання, санкції у вигляді штрафу, передбаченого абз. 3 ч. 2 ст. 231 ГК України, можливе за сукупності таких умов:

- якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачено договором або законом;

- якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки;

- якщо допущено прострочення виконання негрошового зобов`язання, пов`язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу.

97. У даному випадку, як правильно зазначив суд першої інстанції, зобов`язання відповідача є грошовим (обов`язок оплати поставленого товару), у зв`язку з чим, положення абзацу третього частини другої статті 231 ГК України неможливо застосувати до спірних правовідносин.

98. Апеляційний господарський суд погоджується з тим, що оскільки умовами Договору сторони додатково не перебачили відповідальність покупця (відповідача) у вигляді сплати 7 % штрафу за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов`язання з оплати вартості поставленого товару, вимоги позивача про стягнення з відповідача 14 198,88 грн штрафу на підставі абз. 3 ч. 2 ст. 231 ГК України є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

99. Таким чином, суд першої інстанції, всупереч доводам апеляційної скарги, дослідив всі обставини справи та доводи відповідача, наведені ним у відзиві на позов, надав цим доводам належну правову оцінку і дійшов висновків, які відповідають встановленим обставинам і не суперечать приписам норм матеріального права.

100. Натомість доводи відповідача, які він навів в апеляційній скарзі, дублюють доводи, наведені ним на спростування тверджень позивача, і яким, як вже зазначено, місцевий господарський суд надав належну правову оцінку.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

101. Відповідно до положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

102. Нормою ст. 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

103. З огляду на викладені обставини, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.2023 у справі № 910/13408/22 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, і підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Судові витрати

104. У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати за її розгляд відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.2023 у справі № 910/13408/22 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

У зв`язку з перебуванням у відпустці судді Владимиренко С.В. - з 24.06.2023 по 01.07.2023 (включно), суддів Демидової А.М., Ходаківської І.П. - з 03.07.2023 по 21.07.2023 (включно), повний текст постанови складено та підписано у перший робочий день після виходу суддів Демидової А.М., Ходаківської І.П. з відпустки - 24.07.2023.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді І.П. Ходаківська

С.В. Владимиренко