Рішення

від 21.07.2023 по справі 464/355/23

СИХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 464/355/23

пр.№ 2/464/550/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.07.2023 року м.Львів

Сихівський районний суд м. Львова

в складі головуючого судді Борачка М.В.,

секретар судового засідання Дзьобан Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроклуб» про стягнення невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

встановив:

позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом в якому з уточненням позовних вимог просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальності «Євроклуб» на його користь заборгованість по заробітній платі у розмірі 14996,43 грн., компенсацію втрати частини доходів пов`язаних із несвоєчасним розрахунком при звільненні у сумі 3821,67 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 32572,17 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що він перебував у трудових відносинах з ТОВ «Євроклуб» на посаді водія автотранспортного засобу (автобуса) з міжнародних рейсів. Незважаючи на оголошення воєнного стану в Україні, пов`язаного із вторгненням збройних формувань російської федерації в Україну, Товариство продовжувало працювати. Наказом №20-К-ЕК-000203 від 26.04.2022 його звільнено на підставі ст.38 КЗпП України за власним бажанням. Наказ ним отримано 05.06.2022. Однак при звільненні з ним не було проведено розрахунок. Відтак, 12.07.2022 він звернувся до відповідача із заявою про проведення такого розрахунку. Однак, незважаючи на вищевикладене відповідач розрахунок не проводив, не повідомив про суми належні йому при звільненні. 30.08.2022 він звернувся із заявою до Головного управління Держпраці у Київській області про порушення відповідачем законодавства про працю. Через деякий час він отримав від відповідача лист датований 13.10.2022, до якого було долучено нарахування відпустки №ЕК-00000009 від 26.04.2022, а також копію відомості розподілу витрат ТОВ «Євроклуб» від 13.10.2022. Однак, відповідачем не виплачено йому заробітну плату за лютий 2022 року у сумі 2925 грн, за березень 2022 року у сумі 6500 грн., а також за квітень 2022 року у сумі 5571,43 грн., що в загальному становить 14996,43 грн. Крім того, вважає, що у зв`язку із невчасною виплатою йому заробітної плати, відповідач повинен виплатити йому компенсацію втрати частини доходів , яка складає 3821,67 грн., а також середній заробіток за весь час затримки розрахунку, який становить 32572,17 грн (183 дні (час затримки розрахунку за 6 місяців)*177,99 грн (середньоденний заробіток). В зв`язку з вказаним, просить позов задовольнити.

Ухвалою судді від 25 січня 2023 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків такого.

Ухвалою судді Сихівського районного суду м.Львова від 02 лютого 2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Визначено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Копію ухвали надіслано учасникам справи, а відповідачу також копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів (за місцезнаходженням).

10.05.2023 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що позивач працював на підприємстві водієм пасажирського автобуса з міжнародних перевезень. Місцем роботи позивача була транспортно-ремонтна база відповідача за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідачем на протязі роботи позивача постійно виплачувалася заробітна плата згідно штатного розкладу. 15.02.2022 позивачу виплачено аванс за лютий 2022 року у розмірі 2877,87 грн. У зв`язку із початком військового вторгнення російської федерації та ракетними обстрілами Бучанського району, весь працюючий автопарк відповідача разом із певною кількістю водіїв та технічного персоналу передислоковано до м.Львів. З причини нестабільної роботи банківської системи по безготівковим розрахункам, працюючим співробітникам у тому числі і позивачу, заробітна плата виплачувалася готівкою через касову відомість. Зарплатні відомості передавались до бухгалтерії відповідача, яка розташована на транспортно-ремонтній базі. У зв`язку із пожежею, яка виникла внаслідок мінометного обстрілу, зарплатні відомості разом із іншою важливою документацією було знищено, а також пошкоджено комп`ютерний сервер бухгалтерії. Відтак, документального підтвердження виплати заробітної плати позивачу за лютий, березень та квітень 2022 року відповідач надати не може. Крім того, після звільнення, позивач відмовився 23.05.2022 отримувати в бухгалтерії відповідача свою трудову книжку та підписати всі необхідні документи на звільнення, у тому числі повідомлення про нараховані суми при звільнені. Після чого трудову книжку було надіслано позивачу поштою. Стверджує, що позивачу виплачено заробітну плату у встановлений законом строк. Вимоги позивача про виплату йому середнього заробітну за весь час затримки вважає безпідставними.

Ухвалою суду від 11 травня 2023 року здійснено перехід із розгляду справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін до розгляду справи у порядку спрощеного провадження з викликом сторін.

24.05.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив у якій він просить позов задоволити. Зазначає, що твердження відповідача про те, що пожежею знищені первинні бухгалтерські документи нічим не підтверджені. А в акті про пожежу, на який посилається відповідач зазначено, що знищено пасажирський автобус Neoplan НОМЕР_1 . Про знищення бухгалтерської документації та/або транспортно-ремонтної бази в акті нічого не вказано. Крім того, відповідачем не долучено жодних доказів, що йому здійснено виплату заробітної плати за лютий, березень та квітень 2022 року.

Позивач у судове засідання не з`явився, 11.07.2020 від його представника ОСОБА_2 надійшла заява, в якій він просить судовий розгляд справи проводити без його участі, позов підтримує повністю.

У судове засідання представник відповідача не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, причин неявки не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.

У зв`язку з неявкою сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 знаходився у трудових відносинах з відповідачем, та 26.04.2022 звільнений з посади водія автотранспортного засобу (автобусу) з міжнародних рейсів за власним бажанням, що підтверджується копією Наказу №20-К-ЕК0000203 від 26.04.2022.

Як вбачається з довідки про нарахування відпустки №ЕК-00000009 від 26.04.2022 ОСОБА_1 за лютий 2022 року нараховано 6500 грн. заробітної плати, за березень 2022 року 6500 грн. заробітної плати, за квітень 2022 року 5571,43 грн. заробітної плати; середньоденна заробітна плата становить 177,99 грн.

Відповідно до частини 1статті 115 КЗпП Українизаробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно достатті 116 КЗпП Українипри звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Так, позивач зазначає, що відповідачем не виплачено йому заробітну плату за лютий 2022 року у сумі 2925 грн, за березень 2022 року у сумі 6500 грн., а також за квітень 2022 року у сумі 5571,43 грн., що в загальному становить 14996,43 грн.

Разом з тим, відповідачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів на спростування тверджень позивача, зокрема щодо зазначених вище сум, та відповідно підтвердження відсутності заборгованості по виплаті заробітної плати позивачу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимога про стягнення невиплаченої заробітної плати в сумі 14996,43 грн. підлягає задоволенню.

Покликання представника відповідача на ту обставину, що пожежею знищено зарплатні відомості разом із іншою важливою документацією, а також пошкоджено комп`ютерний сервер бухгалтерії є голослівними, оскільки як вбачається з акту про пожежу від 19.04.2022, пожежа виникла 25 березня 2022 року за адресою: Київська область, Бучацький район, с. Святопетрівське, вул. Одеська, 7, на відкритій стоянці; внаслідок пожежі знищено пасажирський автобус Neoplan НОМЕР_2 , свідоцтво про державну реєстрацію НОМЕР_3 , які належать ТОВ «Євроклуб». Жодних даних про те, що пожежею знищено офісні приміщення, документи чи комп`ютерну техніку, яка належить ТОВ «Євроклуб» такий акт не містить.

Відповідно до статті 34 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати»/надалі Закон/ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи) /стаття 1 Закону/.

Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьомуЗаконіслід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, заробітна плата (грошове забезпечення) /стаття 2 Закону/.

Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться) /стаття 3 Закону/.

Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць /стаття 4 Закону/.

Відповідно до Закону Кабінет Міністрів України постановою від 21 лютого 2001 року № 159затвердив «Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати» - Порядок.

Відповідно до пункту 2.2рішення Конституційного Суду від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом /пункт 4 Порядку/.

За змістом наведених норм права компенсація втрати частини заробітної плати провадиться підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності й господарювання своїм працівникам у будь-якому разі затримки виплати нарахованої заробітної плати на один і більше календарних місяців, незалежно від того, чи була в цьому вина роботодавця, якщо в цей час індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги зріс більше ніж на один відсоток.

Оскільки заборгованість по заробітній платі позивачу не виплачена і затримка виплати заробітної плати складає більше, ніж на один місяць, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення компенсації втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строків їх виплати є обґрунтованими.

Згідно наданого позивачем розрахунку, розмір компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати становить 3821,67 грн. Зазначена сума компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати відповідачем не спростована, а відтак підлягає виплаті позивачу.

Відповідно до частин 1, 2 ст.117 КЗпП у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені уст.116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, а при наявності спору про розмір належних сум - спір вирішується судом, який визначає розмір відшкодування за час затримки з урахуванням розміру спірної суми, частки, яку вона становила в заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи (п. 20Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»).

Відповідно до п.3 розділу 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Пунктом 8 розділу 4 Порядку передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів, а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно довідки нарахування відпустки № №ЕК-00000009 від 26.04.2022 розмір середньоденної заробітної плати ОСОБА_1 становить 177,99 грн. Відтак середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні становить 32572,17грн., про що наполягав позивач.

Разом із тим нарахована сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 32572,17 грн., не є співмірною із заборгованістю відповідача по заробітній платі.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц (провадження № 14-623цс18), яка відступила від висновку Верховного Суду України, сформульованому у постанові від 27 квітня 2016 року у справі № 6-113цс16, викладено висновок щодо можливості зменшення розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

У цій постанові Велика Палата Верховного Суду вказала, що зменшуючи розмір відшкодування, визначений виходячи з середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні відповідно достатті 117 КЗпП України, необхідно враховувати: розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором; період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум; ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника; інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.

Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та визначених Великою Палатою Верховного Суду критеріїв суд може зменшити розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника незалежно від того, чи він задовольняє позовні вимоги про стягнення належних звільненому працівникові сум у повному обсязі чи частково.

З урахуванням фактичних обставин справи, розміру простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати позивачу при звільненні всіх належних сум, періоду затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, дій позивача та відповідача у спірних правовідносинах, з урахуванням наведених висновків Великої Палати Верховного Суду щодо застосування правил статті 117 КЗпП України, суд вважає справедливим, пропорційним (співмірними) і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, які мають юридичне значення, та наведеним вище критеріям, визначення розміру відповідальності відповідача за прострочення ним належних при звільненні позивача виплат у сумі 10000 грн.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача слід стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 10000 грн.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання, зокрема, чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплат заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

В силу вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача має бути стягнуто витрати, пов`язані із сплатою судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір», якою закріплені ставки судового збору, за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За вимогою про стягнення заборгованості по заробітній платі позивачем заявлено вимогу у розмірі 14996,43 грн., за вимогою про стягнення компенсації втратичастини заробітноїплати узв`язкуз порушеннямтермінів їївиплати усумі 3821,67 грн., а тому приймаючи до уваги вимоги ст.4 Закону України «Про судовий збір», сума судового збору, яка підлягає сплаті за вказаними вимоги, сума судового збору становила б 1073,60 грн.

З урахуванням того, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості по заробітній платі та стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати, а також враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору у відповідності до положень п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», за вимогами про стягнення заробітної плати та стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати, тому відповідно до вимог статті 141 ЦПК України з відповідача належить стягнути судовий збір в дохід держави в розмірі 1073,60 грн.

З урахуванням того, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, а також враховуючи, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1073,60 грн., таким чином з відповідача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 329,60 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 76, 81, 141, 258, 259, 265, 268 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

позовну заяву ОСОБА_1 доТовариства зобмеженою відповідальністю«Євроклуб» простягнення невиплаченоїзаробітної платита середньогозаробітку зачас затримкирозрахунку призвільненні задовольнити частково.

Стягнути з Товариства зобмеженою відповідальністю«Євроклуб» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 14996 (чотирнадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто шість) грн. 43 коп. з відрахуванням від цієї суми податків та обов`язкових зборів, компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати у розмірі 3821(три тисячі вісімсот двадцять одна) грн. 67 коп. з відрахуванням від цієї суми податків та обов`язкових зборів, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 10000 (десять тисяч) грн. з відрахуванням від цієї суми податків та обов`язкових зборів, витрати зі сплати судового збору у розмірі 329(триста двадцять дев`ять) грн. 60 коп.

У решті позову відмовити.

Допустити негайне виконання рішення в межах платежів за один місяць.

Стягнути з Товариства зобмеженою відповідальністю«Євроклуб» на користь держави, судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Євроклуб», код ЄДРПОУ 30368828, адреса місцезнаходження: м.Київ, вул. Василя Стуса, 9, кв.89.

Повне судове рішення складено 21 липня 2023 року, що є датою його ухвалення, постановленого за відсутності учасників справи, відповідно до ч.5ст.268 ЦПК України.

Головуючий Борачок М.В.