Постанова

від 24.07.2023 по справі 944/3281/23

ЯВОРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 944/3281/23

Провадження №1-кс/944/633/23

УХВАЛА

24.07.2023 рокум.Яворів

Слідчий суддя Яворівського районного суду Львівської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 , розглянувши у судовому засіданні, у залі суду, у місті Яворові, клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту на майно у кримінальному провадженні відомості щодоякоговнесенідоЄдиногореєструдосудовихрозслідувань №12022141350000086від 08.02.2022зправовоюкваліфікацією кримінальнихправопорушеньзач.2ст.307,ч.1ст.263КК України,

в с т а н о в и в:

до слідчогосудді Яворівськогорайонного судуЛьвівської областінадійшло вказаневище клопотання ОСОБА_3 , в якому він просить скасувати арешт на автомобіль марки «Seat Toledo», державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить йому на праві власності, свідоцтво про реєстрацію цього транспортного засобу серії НОМЕР_2 та два примірники ключів від автомобіля накладений ухвалою слідчого судді Яворівського районного суду Львівської області від 24.05.2023.

В обґрунтування клопотання, вказує, що до кримінального провадження № 12022141350000086 від 08.02.2022 він особисто не має жодного відношення, під час проведення обшуку його автомобіля жодних заборонених предметів не було виявлено, але транспортний засіб був вилучений та підставою для накладення арешту на майно зазначено, що автомобіль сам по собі та в сукупності з іншими речами та документами має суттєве значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні. Заявник наголошує, що є інвалідом ІІІ групи, а його дружина має значні проблеми із здоров`ям, тому автомобіль їм вкрай необхідний у вирішенні повсякденних проблем та потреб, також вказує, що при накладенні арешту він не був присутнім, щоб дати необхідні пояснення. Окрім цього, як власник автомобіля, гарантує забезпечення повного збереження транспортного засобу і недопущення його втрати чи знищення, або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.

У судовому засіданні ОСОБА_3 просив задовольнити клопотання у повному обсязі з підстав наведених у ньому.

Старший слідчий СВ Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 , в судове засідання не з`явився, подав заяву у якій просить проводити розгляд клопотання без його участі, заперечує щодо задоволення клопотання ОСОБА_5 , оскільки в даному кримінальному провадженні триває досудове розслідування з метою підтвердження фактів збуту наркотичних засобів та психотропних речовин ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , а також ОСОБА_3 . Крім цього, зазначає, що в ході допиту ОСОБА_3 підтвердив те, що за вказівкою ОСОБА_5 він перевозив наркотичні засоби у транспортному засобів, який є предметом розгляду клопотання, а саме на автомобілі "Seat Toledo" д.н.з. НОМЕР_1 та на підтвердження пояснень надав копію протоколу допиту свідка ОСОБА_3 від 13.06.2023.

Заслухавши ОСОБА_3 , дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя виходить з наступного.

Як встановлено у судовому засіданні, ухвалою слідчого судді Яворівського районного суду Львівської області від 24.05.2023 у кримінальному провадженні відомості щодоякого внесені доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №12022141350000086 від 08.02.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.1 ст.263 КК України, накладено арешт на майно, з поміж іншого на автомобіль марки «Seat Toledo» д.н.з. НОМЕР_1 , який перебуває у власності та користуванні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 ; два примірники ключів від автомобіля марки "Seat Toledo" д.н.з. НОМЕР_1 .

Згідно із статті 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.

Відповідно до положень частини 1 статті 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Абзацом 2 ч. 1 ст. 174 КПК України передбачено, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ч. 1 вказаної статті, інший власник майна, який не був присутній при розгляді питання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. За результатами розгляду клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя скасовує попередньо накладений арешт майна або відмовляє у його скасуванні.

Із вказаних норм убачається, що питання про скасування арешту майна може вирішуватися, якщо йому передувало вирішення питання про накладення такого арешту, із постановленням відповідної ухвали, оскільки предметом перевірки у порядку ст.174 КПК України є саме правомірність обмеження права власності особи, що було здійснено в порядку ст. 170-173 КПК України.

У цьому контексті, слідчий суддя звертає увагу на те, що кримінальне провадження здійснюється, зокрема, на основі принципу змагальності сторін, який передбачає самостійне обстоювання сторонами їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України. Вказаний принцип вимагає, щоб суд, створюючи необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, зберігав об`єктивність та неупередженість.

З огляду на вказані законодавчі положення, слідчий суддя не може робити будь-які висновки про наявність чи відсутність юридично значущих фактів на підставі самих лише тверджень однієї із сторін, без перевірки їх достовірності доказами.

Слідчий суддя,перевіряючи доводи ОСОБА_3 ,що він особисто не має жодного відношення до кримінального провадження №12022141350000086 від 08.02.2022 та під час проведення обшуку його автомобіля жодних заборонених предметів не було виявлено, відхилив такі аргументи, з огляду на те, що вони логічно та фактично не узгоджуються з протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 13.06.2023, у якому свідок вказує, про перевезення ним коробок з-під сірників обмотаних скетчем та доставку їх військовослужбовцям, за вказівкою сина. При чому цей факт, що свідок не бачив їх вміст не спростовує, наданих слідчим письмових пояснень, про перевезення наркотичних засобів у транспортному засобі, який є предметом розгляду клопотання.

Також, слідчий суддя звертає увагу на те, що ОСОБА_3 не доведені обставини, які б давали підстави вважати, що на даний час відпала потреба у дії такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, а також ним не надано переконливих доказів, що арешт накладено необґрунтовано.

Тому, з огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Накладений арешт забезпечує досягнення мети і завдань кримінального провадження і на даному етапі досудового розслідування відповідає «справедливому балансу» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав власника майна, а його скасування може призвести до втрати речового доказу, що у свою чергу завдасть шкоди подальшому проведенню повного та неупередженого досудового розслідування та судовому розгляду справи по суті. Таким чином, накладення арешту на майно у даному кримінальному провадженні, за наявності для цього підстав, відповідає вимогам КПК України.

Застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим та необхідним у кримінальному провадженні.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна заявником не надано.

Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що навіть часткове зняття арешту з майна, вказаного у клопотанні, на даний час може негативно вплинути на хід досудового розслідування, в збереженні арешту вилученого майна є нагальна потреба, а тому на час розгляду даного клопотання слідчий суддя не вбачає підстав для скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді від 24.05.2023.

З урахуванням зазначеного, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність достатніх правових підстав для задоволення клопотання про скасування арешту майна.

З огляду на викладене та керуючись статтями 170-174, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,

у х в а л и в:

у задоволенніклопотання ОСОБА_3 про скасування арешту на майно у кримінальному провадженні відомості щодо якого внесенідо Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12022141350000086 від 08.02.2022,з правовоюкваліфікацією кримінальногоправопорушення запередбаченого ч.2 ст.307, ч. 1 ст.263 КК України - відмовити.

Ухвала остаточна, оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1