Рішення

від 20.07.2023 по справі 676/84/22

КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 676/84/22

Номер провадження 2/676/222/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2023 р. Кам`янець-Подільський міськрайонний суд

Хмельницької області

в складі: головуючого судді Вдовичинського А.В.,

секретаря судового засідання Мазуркевич О.М.

за участю прокурора Михальчук О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кам`янець-Подільський справу за позовом керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Жванецької сільської ради до ОСОБА_1 , третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, про витребування земельної ділянки з незаконного володіння у комунальну власність та скасування державної реєстрації права приватної власності на земельну ділянку, -

встановив:

керівник Кам`янець-Подільської окружної прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Жванецької сільської ради до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки з незаконного володіння у комунальну власність та скасування державної реєстрацій права приватної власності на земельну ділянку, вказавши третьою особою у справі Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області. В обгрунтування позовних вимог позивач вказує, що Кам`янець-Подільською окружною прокуратурою під час вирішення питання щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у сфері земельних відносин виявлено факт порушення вимог земельного законодавства щодо неправомірного оформлення у приватну власність земельних ділянок державної та комунальної власності. За результатами вивчення відомостей Публічної кадастрової карги, її співставлення із даними, наявними у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно виявлено факт незаконного заволодіння земельними ділянками на території Жванецької (на момент виникнення спірних правовідносин Рудської) сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області. За фактом підробки та використання рішення органу місцевого самоврядування, що в подальшому стало підставою для реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6822486800:06:011:0003, загальною площею 2 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами населеного пункту Кам`янець-Подільського району. Хмельницької області внесено відомості до ЄРДР за №42021242230000026, триває досудове розслідування. Встановлено, що державним реєстратором Реєстраційної служби Кам`янець-Подільського міськрайонного управління юстиції Хмельницької області на ім`я ОСОБА_1 11.02.2015 видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно № НОМЕР_1 , а саме - на земельну ділянку кадастровий номер 6822486800:06:011:0003, площею 2 га. Державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведено Реєстраційною службою Кам`янець- Подільського міськрайонного управління юстиції Хмельницької області 07.02.2015, номер запису про право власності 8686521, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 571420468224. Разом з тим, встановлено, що спірна земельна ділянка кадастровий номер 6822486800:06:011:0003 у власність у порядку встановленому законом, не виділялась, рішення Рудської сільської ради №5 від 04.02.2002, зазначене як підстава реєстрації права власності на нерухоме майно - не приймалось. Відповідно до інформації ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 16.12.2021 вих.№0-22-0371-673/32-21 земельна ділянка кадастровий номер 6822486800:06:011:0003 розташована за межами населеного пункту. Враховуючи вищевикладене, земельна ділянка кадастровий номер 6822486800:06:011:0003 площею 2 га підлягає витребуванню на користь Жванецької сільської ради, а державна реєстрація права приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6822486800:06:01 1:0003 площею 2 га підлягає скасуванню з одночасним припиненням щодо неї усіх зареєстрованих речових прав та обтяжень. Оскільки передумовою набуття права власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку було попереднє незаконне її вибуття з державної власності, в даному випадку інтереси держави підлягають захисту шляхом повернення до комунальної власності цієї земельної ділянки. Незаконне набуття відповідачем права власності на землю позбавляє Український народ загалом та державу зокрема правомочностей власника землі, що передбачені Конституцією та законами України (ст.ст. 14, 19 Конституції України). Право власності належного власника - Жванецької сільської ради на спірну земельну ділянку в Державному реєстрі прав зареєстровано не було, натомість, державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведено на підставі документа про право власності, який компетентним державним органом фактично не приймався. У зв`язку з цим, державна реєстрація права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку кадастровий номер 6822486800:06:011:0003, площею 2 га, яка незаконно вибула із власності держави, номер запису про право власності 8686521, підлягає скасуванню. Сесією Жванецької сільської ради 02.01.2018 прийнято рішення №8 «І Іро реорганізацію Рудської сільської ради». Згідно вказаного рішення, Жванецьку сільську раду слід вважати правонаступником активів та пасивів, всіх майнових прав та обов`язків Рудської сільської ради. З урахуванням вимог п. 24 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України, земельна ділянка кадастровий номер 6822486800:06:011:0003, яка вибула з власності держави (на момент реєстрації права власності право розпорядження землями сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту належало ГУ Держгеокадастру в Хмельницькій області ) поза її волею має бути повернута Жванецькій сільській раді, як органу, уповноваженому на розпорядження земельними ділянками вказаної категорії на даний час. Відповідно до листа Жванецької сільської ради радою не планується вжиття заходів реагування щодо витребування з чужого незаконного володіння у власність територіальної громади земельної ділянки кадастровий номер 6822486800:06:011:0003 (лист Жванецької сільської ради №2155/07-20 від 26.11.2021). За таких обставин, у Кам`янець-Подільської окружної прокуратури наявні підстави для здійснення представництва державних інтересів у сфері земельних відносин, які залишаються незахищеними у зв`язку з неналежним здійсненням повноважень відповідним органом. Прокурор просив суд в первинній позовній заяві(а.с.43-51) винести рішення яким: скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права приватної власності відповідача на земельну ділянку з кадастровим номером 6822486800:06:011:0003, площею 2 га, із одночасним припиненням щодо неї усіх зареєстрованих речових прав та обтяжень; витребувати з незаконного володіння відповідача у комунальну власність Жванецької сільської ради (код ЄДРПОУ 04404036) земельну ділянку з кадастровим номером: 6822486800:06:011:0003, площею 2 га, що розташована на території Жванецької сільської ради Кам`янець Подільського Хмельницької області; стягнути з відповідача судові витрати по справі. Під час підготовчого розгляду справи прокурором було подано до суду заяву про зміну предмету позову(а.с.64-67), в якій він просив суд: визнати причини пропуску строку позовної давності поважними та поновити строк позовної давності для звернення з даним позовом, скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права приватної власності відповідача на земельну ділянку з кадастровим номером 6822486800:06:011:0003, площею 2 га, із одночасним припиненням щодо права приватної власності відповідача; витребувати з незаконного володіння відповідача у комунальну власність Жванецької сільської ради (код ЄДРПОУ 04404036) земельну ділянку з кадастровим номером: 6822486800:06:011:0003, площею 2 га, що розташована на території Жванецької сільської ради Кам`янець Подільського Хмельницької області; стягнути з відповідача 4540 грн. судового збору. В суді прокурор уточнені позовні вимоги підтримав, просить їх задовольнити.

Представник позивача подав суду заяву про розгляд справи без їх представника.

Представник відповідача в суді уточнені позовні вимоги не визнав, просить відмовити в їх задоволенні. Представник відповідача подав суду заяву про застосування строків позовної давності(а.с.102-106), відзив на позов(а.с.107-112). Суду представник відповідача пояснив, що в позовній заяві прокурором жодним чином не обгрунтовано в чому полягає порушення прав та інтересів держави, Жванецька сільська рада не зверталась до прокуратури з повідомленням про порушення її прав та не просив прокуратуру проводити перевірки з даного приводу; прокуратуру не запропонувала Жванецькій сільській раді звернутися з позовом до суду , а навпаки висловила лише власну ініціативу у подачі позову до суду; відсутні підстави для звернення прокурора з позовом до суду; позовні вимоги прокурора направлені на позбавлення майна його довірителя яке набуте ним у законний спосіб, що є порушенням Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, 1950 року, та протоколів до неї; просить суд застосувати до вимог прокурора строк позовної давності.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, подав суду письмові пояснення на позов(а.с.81-81).

Ухвалою суду від 27.01.2022 р. відкрито провадження у справі та призначено її розгляд в загальному позовному провадженні.

Ухвалою суду від 15.11.2022 р. закрито підготовчий розгляд та призначено справу до розгляду по суті.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Державним реєстраторомРеєстраційної службиКам`янець-Подільськогоміськрайонного управлінняюстиції Хмельницькоїобласті наім`я ОСОБА_1 11.02.2015видано свідоцтвопро правовласності нанерухоме майно№ НОМЕР_1 ,а саме-на земельнуділянку кадастровий номер6822486800:06:011:0003,площею 2га дляведення особистогоселянського господарства,що розташованана територіїРудської сільськоїради Кам`янець-Подільськогорайону Хмельницькоїобласті.Підстави видачіданого Свідоцтвау вказаномудокументі незазначені (а.с.113).

Державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведено Реєстраційною службою Кам`янець- Подільського міськрайонного управління юстиції Хмельницької області 11.02.2015, номер запису про право власності 8686521, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 571420468224(а.с.114).

З наданої суду прокурором копії з реєстраційних документів(а.с.130-135) підставою для видачі відповідачу свідоцтва про право власності на нерухоме майно була надана відповідачем копія архівної виписки з рішення Рудської сільської ради народних депутатів Кам`янець-Подільського району Хмельницької області III сесії ХХI скликання від 04.02.2002 р. № 5(а.с.132).

Відповідно інформації архівного відділу Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації від 23.11.2021 р. № 118/01-27/01(а.с.21) в протоколах 18-19 сесій 23-го скликання та 1-4 сесій 24-го скликання копія рішення Рудської сільської ради Кам`янець-Подільського району про передачу у власність ОСОБА_1 спірної земельної ділянки відсутне.

Згідно довідки архівного відділу Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації від 06.05.2022 р. № 30/04-06(а.с.128) в за період з 01.02.2002 р. по 01.03.2002 р. проводилась дев`ятнадцята сесія Рудської сільської ради XXIII скликання від 06.02.2002 р.

Згідно інформації Жванецької сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області від 17.11.2021 р. в період з 2018 р. по 2021 роки рішення про надання у власність ОСОБА_1 не приймалися(а.с.31).

З листа Жванецької сільської ради № 2155/07-20 від 26.11.2021 р.(а.с.25) вбачається, що згідно з рішенням першої організаційної сесії Жванецької сільської ради УІІ скликання від 02 січня 2018 р. № 8 про реорганізацію Рудської сільської ради, сільська рада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Рудської сільської ради. Всі рішення, які приймались до моменту реорганізації, передані в архівний відділ Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації Хмельницької області. Інформація щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6822486800:06:011:0004 за формою власності, категорією земель, виду використання в межах категорії, складу угідь та площі до моменту її передачі у приватну власність в сільській раді була відсутня. Дана земельна ділянка актами прийому-передач Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру не передавалися, Жванецькою сільською радою не приймались заходи щодо повернення даною земельної ділянки, у зв`язку з відсутністю інформації.

Ч.1 та ч.4 ст. 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст.387ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно з ч. 1ст.116ЗК України громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ч. 3 ст.116ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Згідно з приписом ч. 4 ст.116ЗК України передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, проводиться один раз по кожному виду використання. П. «б» ч.1 ст. 121 ЗК України передбачено, що норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам у власність для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Ч.6 ст.118ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу.

Згідно зч.7ст. 118ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проєктів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Ст. 207 ЦК Українивстановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми правочину, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно з ч. 1ст.203 ЦК Українизміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Ч. 3ст. 203 ЦК Українипередбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Як вольова дія, правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення. Воля сторін полягає в їхній згоді взяти на себе певні обов`язки, вона повинна бути взаємною, двосторонньою і спрямованою на досягнення певної мети.

Отже за змістом вищевказаних положеньЗК України, які визначають право громадян на безоплатне набуття у приватну власність земельних ділянок певного виду використання із земель державної та комунальної власності шляхом приватизації та порядок його реалізації, така передача здійснюється на підставі відповідного клопотання громадянина про передачі йому у власність земельної ділянки та шляхом прийняття відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування в межах повноважень відповідного рішення.

Судом беззаперечно встановлено той факт, що відповідач не звертався до відповідного органу державної влади про передачу йому у власність спірної земельної ділянки, а рішення Рудською сільською радою, Кам`янець-Подільського району про передачу у власність відповідачу земельної ділянки кадастровий номер 6822486800:06:011:0003 не приймалось.

Отже за таких обставин слід дійти висновку, що відповідач набув право власності на спірну земельну ділянку незаконно, без відповідної правової підстави, а тому вимоги прокурора в частині витребовування земельної ділянки у відповідача є законними та обгрунтованими, а тому підлягають до задоволення.

Стосовно втручання у право на мирне володіння майном фізичної особи суд зазначає наступне.

Відповідно до практики ЄСПЛ (рішення ЄСПЛ у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23.09.1982 року, «Щокін проти України» від 14.10.2010 року, «Сєрков проти України» від 07.07.2011 року, «Трегубенко проти України» від 02.11.2004 року, «East/WestAllianceLimited» проти України» від 23.01.2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. ЄСПЛ констатує порушення статті 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акту, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду». Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Відповідний принцип «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар».

В питаннях оцінки «пропорційності» ЄСПЛ, як і в питаннях наявності «суспільного», «публічного» інтересу, також визнає за державою достатньо широку «сферу розсуду», за виключенням випадків, коли такий «розсуд» не ґрунтується на розумних підставах (рішення в справах «Спорронґ і Льоннорт проти Швеції», «Булвес» АД проти Болгарії»). ЄСПЛ, оцінюючи можливість захисту права особи за статтею 1 Першого протоколу, загалом перевіряє доводи держави про те, що втручання в право власності відбулося в зв`язку з обґрунтованими сумнівами щодо законності набуття особою права власності на відповідне майно, зазначаючи, що існують відмінності між тією справою, в якій законне походження майна особи не оспорюється, і справами стосовно позбавлення особи власності на майно, яке набуте злочинним шляхом або стосовно якого припускається, що воно було придбане незаконно.

Таким чином, стаття 1 Першого протоколу гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання «справедливого балансу» в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.

На думку суду, з огляду на характер спірних правовідносин, установлені судом обставини та застосовані правові норми, не вбачається невідповідності заходу втручання держави критеріям правомірного втручання в право ОСОБА_1 на мирне володіння майном, так і порушення принципу пропорційності, котрі сформовані у сталій практиці ЄСПЛ.

Так, статтями13,14 Конституції Українивизначено, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цієюКонституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Таким чином, земля як основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави, є об`єктом права власності українського народу, а органи державної влади здійснюють права власника від імені народу, в тому числі й тоді, коли приймають рішення щодо розпорядження землями державної власності.

Прийняття рішення про передачу земель державної власності в приватну власність із земель державної власності позбавляє український народ загалом (стаття 13 Конституції України) правомочностей власника землі в тому обсязі, який дозволяє її статус як землі державної власності. В цьому контексті в сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права власності на землю в поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до яких органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України (статті14,19 Конституції України).

Отже правовідносини, пов`язані з вибуттям земель із державної власності, становлять «суспільний», «публічний» інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) рішення органу виконавчої влади, на підставі якого земельна ділянка вибула з державної власності, такому суспільному інтересу не відповідає.

Судом встановлено, що відповідач незаконно без достатніх правових підстав отримав у власність земельну ділянку з кадастровим номером 6822486800:06:011:0003.

За таких обставин «суспільним», «публічним» інтересом звернення прокурора до суду з вимогою про витребовування у ОСОБА_1 спірної земельної ділянки є задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання - безоплатної передачі у власність громадянам земельних ділянок сільськогосподарського призначення із земель державної власності, а також захист суспільних інтересів загалом, права власності на землю українського народу. «Суспільний», «публічний» інтерес полягає у відновленні правового порядку в частині відновлення становища, яке існувало до порушення права власності українського народу на землю, захист такого права шляхом повернення в державну та комунальну власність землі, що незаконно вибула з такої власності.

Доводи представника відповідача про недоведеність прокурором підстав для представництва Жванецької сільської ради, на думку суду підлягають відхиленню.

Відповідно до ч. 3ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 року у справі №1-1/99, державні інтереси закріплюються як нормамиКонституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності на господарювання, тощо. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача (абз. 3 ч. 5ст. 56 ЦПК).

Як вбачається з матеріалів справи, прокурор листом від 15 грудня 2021 року (а.с.30) повідомив Жванецьку сільську раду про намір здійснювати представництво інтересів держави в суді в спорі щодо неправомірного отримання відповідачем у власність спірної земельної ділянки. На вказане звернення сільською радою було надано відповідь(а.с.31), що в період з 2018 р. по 2021 р. сільською радою рішення про надання у власність відповідачу земельних ділянок не приймалося. Листом від 26.11.2021 р.(а.с.25) секретарем сільської ради було повідомлено прокурора, що сільською радою не приймалися заходи щодо повернення спірної земельної ділянки у власність Жванецької громади у зв`язку із відсутністю інформації. Під час розгляду справи в суді представник сільської ради в судове засідання не з`явився, уповноважені посадові особи сільської ради подавали суду заяви про розгляд справи без їх участі, жодних пояснень з приводу обставин справи чи заперечень щодо представництва прокурором інтересів сільської ради в суді не подавали суду.

За таких обставин слід дійти висновку, що в даному випадку має місце здійснення суб`єктом владних повноважень захисту законних інтересів держави неналежним чином, а тому в розумінні вимогст. 23 Закону України «Про прокуратуру»прокурор мав належні повноваження щодо подання даного позову з метою захисту інтересів держави та жителів Жванецької громади.

Представник відповідача заявив в суді та подав суду заяву про застосування строків позовної давності(а.с.102-106).

Позовна давністьце строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ч. 1ст. 256 ЦК України).

Частиною 1статті 257 ЦК Українивстановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1ст. 261 ЦК Україниперебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно з ч. 4ст. 267 ЦК Українисплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.ч. 3,4ст. 267 ЦК України).

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що позовна давністьце строк, протягом якого особа може захистити в суді своє суб`єктивне право в разі його порушення, невизнання або оспорення. Позовна давність застосовується лише при вирішенні сторонами спору в суді.

Законом установлена загальна позовна давність тривалістю у три роки.

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої особи права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

На віндикаційні позови держави в особі органів державної влади поширюється загальна позовна давність (пункт 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 362/44/17, провадження № 14-183цс18).

Як вбачається з матеріалів справи, факт відсутності рішення сільської ради про передачу спірної земельної ділянки відповідачу та набуття ним права власності на земельну ділянку без достатніх правових підстав був виявлений та відповідно став відомий лише в листопаді 2021 року, тобто саме з цього моменту прокурор та відповідно сільська рада дізналась про порушення права Жванецької громади та неправомірного вибуття спірної земельної ділянки з власності держави, а тому саме з цього часу і почався перебіг строку позовної давності. Зазначені обставини підтверджуються копією Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12.11.2021 р.(а.с.11) та витягу з Єдиногог реєстру досудових розслідувань по кримінальному провадженню № 42021243330000026 від 18.11.2021 р.(а.с.18-19), надані прокурорм в обгрунтування позовних вимог.

Посилання представника відповідача, що прокурор чи відповідні державні органи могли довідатись про порушення свого права в період з лютого 2015 року по лютий 2018 року, тобто після отримання його довірителем свідоцтва про право власності на спірну земельну ділянку не можуть братись до уваги, оскільки на той час були відсутні підстави стверджувати про незаконність отримання у власність відповідачем земельної ділянки, які були встановлені лише в 2021 році при реєстрації відповідного кримінального провадження.

В той же час, на думку суду, позовні вимоги прокурора в частині скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 6822486800:06:011:0003, площею 2 га, задоволенню не підлягають враховуючи норми цивільного законодавства та правові позиції Великої палати Верховного Суду.

Так Велика Палата Верховного Суду в постанові по справі № 359/3373/16-ц від 23 листопада 2021року (п.п. 148-155) вказала, що у тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.

Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень є підставою для внесення відомостей про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав (записів до Державного реєстру прав). З відображенням таких відомостей (записів) у Державному реєстрі прав рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень вичерпує свою дію. Отже, вимога про скасування такого рішення після внесення на його підставі відповідних відомостей (записів) до Державного реєстру прав не відповідає належному способу захисту.

Рішення суду про витребування з володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно відповідно п. 9 ч.1ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»; такий запис вноситься у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою.

Отже пред`явлення власником нерухомого майна вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18, пункт 100), від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13 (провадження № 12-158гс19, пункт 10.29)). У зв`язку з цим Велика Палата Верховного Суду відступає від висновку у своїй постанові від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16 (провадження № 12-158 гс18, пункт 5.17). Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (правова позиція Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19, від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19, від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18), а тому .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 56, 75, 81, 141, 263-265, 268, 354-355 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 203, 207, 256, 257, 261, 317, 319, 321, 387 ЦК України, ст.ст. 12, 78, 79-1, 80, 83, 90, 116, 118, 121, 126, 152, 153 ЗК України,

ухвалив:

позов задовольнити частково.

Витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) у комунальну власність Жванецької сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області (код ЄДРПОУ 04404036) земельну ділянку з кадастровим номером: 6822486800:06:011:0003, площею 2 га, що розташована на території Жванецької сільської ради Кам`янець- Подільського району Хмельницької області.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Хмельницької обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02911102, Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, рахунок иА188201720343120002000002814) судовий збір в сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень.

В задоволенні позовних вимог керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Жванецької сільської ради до ОСОБА_1 про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), номер запису про право власності: 8686521) на земельну ділянку з кадастровим номером 6822486800:06:011:0003, площею 2 га, із одночасним припиненням щодо неї усіх зареєстрованих речових прав та обтяжень, - відмовити.

На рішення учасниками судового розгляду може бути подано апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 24.07.2023 р.

Суддя Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Вдовичинський А.В