Рішення

від 24.07.2023 по справі 910/6751/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.07.2023Справа № 910/6751/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши у порядку письмового провадження матеріали господарської справи

за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо» (04119, м. Київ, вул. Сім`ї Хохлових, буд.15, корпус А, офіс 3)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «АРС ТЕК» (03151, м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд. 72)

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Департамент комунальної власності м.Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м.Київ, вул.Хрещатик,10).

про стягнення 268 426,29 грн.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АРС ТЕК» про стягнення 268 426,29 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в порушення норм укладеного Договору № 2035-1 від 16.04.2019 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду, відповідачем у період з серпня 2022 по жовтень 2022 включно не була сплачена оренда у сумі 123 358, 75 грн та компенсація земельного податку у розмірі 5 771,28 грн. Крім того, позивачем було нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 2 087,54 грн, інфляційні втрати у розмірі 6 515,75 грн, пеня у розмірі 126 992,21 грн та штраф у розмірі 3 700,76 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.05.2023 було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Департамент комунальної власності м.Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м.Київ, вул.Хрещатик,10).

Даною ухвалою, суд у відповідності до ст. 165, 166 Господарського процесуального кодексу України встановив відповідачу п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповіді на відзив, запропонував третій особі протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали надати суду пояснення щодо позову з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ній, та докази направлення цих документів сторонам, а позивачу строк для подання відповіді на відзив.

Як встановлено судом, конверт з ухвалою про відкриття провадження у справі від 04.05.2023 не був отриманий відповідачем та 07.06.2023 повернувся на адресу суду у зв`язку із закінченням терміну його зберігання.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливості ознайомитись, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 04.05.2023 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.05.2023, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

29.05.2023 від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача надійшли письмові пояснення по суті справи, відповідно до яких третя особа позовні вимоги підтримала та просила суд задовольнити у повному обсязі.

Будь яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.

За приписами ч.4 ст.240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

16.04.2019 між Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо" (Позивач), Товариством з обмеженою відповідальністю «АРС ТЕК», (Відповідач), та Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - Орендодавець (Третя особа) було укладено Договір № 2035-1 «Про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду».

Строк дії Договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 16.04.2019 року тривав до 14.04.2022 року. Зазначений договір був автоматично пролонгований, з огляду на постанову КМУ від 27.05.2022 року № 634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану».

Відповідно до п. 1.1. Договору, Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва (об`єкт), які знаходяться за адресою: м. Київ, Дніпровський р-н., Труханів острів, 25-майдан, пляж «Центральний», для розміщення кафе, барів, закусочних, буфетів, кафетеріїв, ресторанів що здійснюють продаж товарів підакцизної групи.

Згідно п. 3.1. орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 року № 415/1280, та згідно з розрахунком орендної плати, що є невід`ємною частиною цього Договору (додаток) становить без ПДВ 263,43 грн. за 1 кв.м. орендованої площі, що в цілому складає за базовий місяць розрахунку березень 2019 року - 47 417,16 грн.

Відповідно до п. 3.4. Договору розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї із Сторін у разі зміни Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, та в інших випадках, передбачених законодавством України.

Відповідно п. 3.7 Договору орендна плата сплачується Орендарем на рахунок підприємства - балансоутримувача щомісяця не пізніше 15 числа поточного місяця.

Згідно з п. 4.2.3. Договору, Відповідач зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі.

Відповідно до п. 6.2. Договору, за несвоєчасну та не в повному обсязі сплату орендної плати та інших платежів на користь балансоутримувача, орендар сплачує на користь балансоутримувача пеню в розмірі 0,5 % від розміру несплачених орендних та інших платежів за кожен день прострочення. Крім того, Орендар згідно з пунктом 2 статті 625 Цивільного кодексу України сплачує інфляційні витрати по заборгованості та 3 % річних від простроченої суми заборгованості. У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 3 % від суми заборгованості.

Порядок передачі майна комунальної власності територіальної громади міста Києва в оренду по даному Договору регулюється зокрема рішенням Київської міської ради № 415/1280 від 21.04.2015 року (зі змінами) «Про затвердження Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва».

Так, 05.10.2015 Сторонами було передано майно про що було складено Акт приймання - передачі нерухомого майна площею 180,00 кв.м. (нежитлове приміщення), за адресою: м. Київ, Труханів острів, 25 - майдан, пляж «Центральний». Вказаний Акт було укладено у межах попереднього договору між сторонами № 2035 від 05.10.2015, продовженням якого став Договір № 2035-1 від 16.04.2019.

За твердженням позивача, відповідач систематично порушує зобов`язання в частині своєчасної та повної оплати орендної плати та інших платежів, у зв`язку із чим, за розрахунком позивача у відповідача виникла заборгованість у розмірі 129 130,03 грн, яка складається із заборгованості у розмірі 123 358,75 грн з орендної плати та 5 771,28 грн заборгованості по оплаті компенсації земельного податку.

25.01.2023 позивач звернувся до відповідача з претензією №077/221-149 від 23.01.2023 про сплату заборгованості з оплати орендної плати та компенсації земельного податку, однак відповідач відповіді на вказану претензію не надав, заборгованість не оплатив, що і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Крім того, на підставі п. 6.2 Договору, позивачем нараховано відповідачу 6 515,75 грн інфляційних втрат, 2 087,54 грн 3 % річних, 126 992,21 грн пені та 3 700,76 грн штрафу.

Отже, загальний розмір заборгованості відповідача, за розрахунком позивача, складає 268 426,29 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами договір є договором оренди (найму), який підпадає під правове регулювання глави 58 Цивільного кодексу України, глави 30 Господарського кодексу України та Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до ч.1 ст.283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч.1 ст.763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно з ч.1 ст.765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов`язаний передати наймачеві майно негайно або у строк, встановлений договором найму.

Матеріалами справи (акт приймання-передачі від 05.10.2015) підтверджується факт передачі орендодавцем та балансоутримувачем в оренду майна, що є об`єктом оренди за договором.

За змістом ст.762 Цивільного кодексу України передбачено, що за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендна плата визначається за результатами аукціону. У разі передачі майна в оренду без проведення аукціону орендна плата визначається відповідно до Методики розрахунку орендної плати, яка затверджується Кабінетом Міністрів України щодо державного майна та представницькими органами місцевого самоврядування - щодо комунального майна. У разі якщо представницький орган місцевого самоврядування не затвердив Методику розрахунку орендної плати, застосовується Методика, затверджена Кабінетом Міністрів України. Орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати. Якщо орендар отримав майно в оренду без проведення аукціону, відповідне коригування орендної плати на індекс інфляції здійснюється щомісячно. Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності. Порядок розподілу орендної плати для об`єктів, що перебувають у державній власності, між державним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається Порядком передачі майна в оренду. Порядок розподілу орендної плати для об`єктів, що належать Автономній Республіці Крим, між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим. Порядок розподілу орендної плати для об`єктів, що перебувають у комунальній власності, між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається представницьким органом місцевого самоврядування (за змістом ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", який був чинний станом на дату виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ч.ч.1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Порядок сплати орендної плати та інших платежів за договором сторони визначили у розділі 3 договору та додатку до договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п.3.7 Договору відповідач повинен був сплачувати орендну плату за договором щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було нараховано відповідачу до сплати орендну плату, заборгованість зі сплати якої у період з 16.08.2022 по 09.04.2023 з урахуванням часткової оплати відповідачем, про що було зазначено позивачем, склала 123 358,75 грн, а також компенсацію земельного податку, заборгованість зі сплати якого склала 5 771,28 грн. Строк виконання відповідачем обов`язку з оплати орендної плати та інших платежів за договором у вказаний період є таким, що настав.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, в порушення умов укладеного між сторонами договору, відповідачем не було сплачено у спірний період зазначені орендну плату та земельний податок, внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю «АРС ТЕК» виникла відповідна заборгованість. Відповідачем доказів оплати вказаних платежів суду не надано.

З огляду на вищевикладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача орендної плати за договором на загальну суму 123 358,75 грн, а також компенсації земельного податку у розмірі 5 771,28 грн є обґрунтованими, документально підтвердженими, та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

За прострочення виконання зобов`язання з оплати орендної плати за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 2 087,54 грн, інфляційні втрати у розмірі 6 515,75 грн, пені у розмірі 126 992,21 грн за загальний період прострочення з 16.08.2022 по 09.04.2023 та штрафу у розмірі 3 700,76 грн.

Відповідно до ч. 1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) ст. 610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Оскільки судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем зобов`язання з оплати орендної плати за договором, то вимоги позивача про стягнення з 3% річних та інфляційних втрат є законними та обґрунтованими.

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, який наведений позивачем у позовній заяві, дійшов висновку, що заявлені до стягнення суми інфляційних втрат у розмірі 6 515,75 грн та 3% річних у розмірі 2 087,54 грн є обґрунтованими, у зв`язку із чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача штрафу та пені, суд зауважує наступне.

Пунктом 3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом п.6.2 договору визначено, що за несвоєчасну та не в повному обсязі сплату орендної плати та інших платежів на користь підприємства-балансоутримувача орендар сплачує на користь підприємства-балансоутримувача пеню в розмірі 0,5% від розміру несплачених орендних та інших платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України. Крім того, орендар згідно з п. 2 ст.625 Цивільного кодексу України сплачує інфляційні витрати по заборгованості та 3% річних від простроченої суми заборгованості. У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 3% від суми заборгованості.

Як встановлено судом, відповідачем у встановлений строк свого обов`язку зі сплати орендної плати за договором не виконано, чим допущено прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням зобов`язання, і він вважається таким, що прострочив, а тому позивачем правомірно заявлено вимоги про стягнення пені та штрафу, оскільки заборгованість триває більше 3-х місяців.

Згідно ч.2 ст. 343 Господарського кодексу України і ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В той же час відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Суд зазначає, що даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховуються штрафні санкції і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Тобто з наведеного полягає, що пеня розраховується від заборгованості за кожним періодом окремо з урахуванням умов договору щодо здійснення оплати орендної плати з урахуванням положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

За висновками суду, наведений позивачем у позовній заяві розрахунок пені є таким, що здійснений без урахування наведених вище норм чинного законодавства України, а отже є невірним.

За розрахунком суду, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня у розмірі 30 574,48 грн.

Щодо суми заявленого позивачем до стягнення штрафу, то суд погоджується із розрахунком останнього, внаслідок чого стягненню з відповідача підлягає штраф у розмірі 3 700,76 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

За таких обставин, приймаючи до уваги наведене вище у сукупності, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м.Києва «Плесо» до Товариства з обмеженою відповідальністю «АРС ТЕК» підлягають частковому задоволенню.

Згідно положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги висновки суду про часткове задоволення позовних вимог, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АРС ТЕК» (03151, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд 72, ідентифікаційний код 39518538) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м.Києва "Плесо" (04119, місто Київ, вулиця Сім`ї Хохлових, будинок 15, корпус А, офіс 3, ідентифікаційний код 23505151) 123 358 грн 75 коп. - заборгованості по орендній платі, 5 771 грн 28 коп. - компенсації зі сплати земельного податку, 2 087 грн 54 коп. - 3% річних, 6 515 грн 75 коп. - інфляційних втрат, 30 574 грн 48 коп. - пені, 3 700 грн 76 коп. - штрафу та судовий збір у розмірі 2 580 грн 13 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 24.07.2023

Суддя Л.Г. Пукшин