Рішення

від 19.07.2023 по справі 910/1029/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.07.2023Справа № 910/1029/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Зайченко О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "БТФ-КОЛТЮБІНГ" (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 34, оф.309)

до Спільного закритого акціонерного товариства "Фидмаш" (220033, Республіка Білорусь, м. Мінськ, вул. Рибалко, 26, к.17/432)

про стягнення 1 745 117,57 грн

За участю представників сторін:

від позивача: Оселедець Т.В., Довжок В.Є.

від відповідача: не з`явився

У судовому засіданні 19.07.2023, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БТФ-КОЛТЮБІНГ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Спільного закритого акціонерного товариства "Фидмаш" про стягнення 1 745 117,57 грн.

23.01.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "БТФ-КОЛТЮБІНГ" через загальний відділ діловодства суду подало заяву про долучення до матеріалів справи нотаріально посвідчені переклади на українську мову Договору поставки зі специфікаціями та додатковими угодами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БТФ-КОЛТЮБІНГ" було залишено без руху, встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення відповідних недоліків.

30.01.2023 через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/1029/23. Вирішено звернутися до Центрального органу Республіки Білорусь - Ministry of Foreign Affairs of the Republic of Belarus Legal and Treaties Department, який знаходиться за адресою: Ul. Lenina, 19, Minsk, 220030, Belarus з Проханням про вручення за кордоном судових або позасудових документів, відповідно до Гаазької Конвенції про вручення за кордоном судових або позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965, відповідачу: Спільному закритому акціонерному товариству "Фидмаш" (вул. Рибалко, 26, к.17/432 м. Мінськ, Республіка Білорусь, 220033, обліковий номер платника 800009795) ухвали Господарського суду міста Києва про відкриття провадження від 31.01.2023 у справі № 910/1029/23 та позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "БТФ-КОЛТЮБІНГ" з додатками. Направлення вказаних документів вирішено здійснити через Міністерство юстиції України. Підготовче засідання призначено на 14.06.2023; зупинено провадження у справі № 910/1029/23 до виконання судового доручення про вручення судових документів чи повідомлення про неможливість такого вручення.

01.03.2023 судом на адресу Міністерства юстиції України скеровано лист від 28.02.2023 щодо забезпечення передачі дипломатичними каналами пакету документів (згідно з додатками до вказаного листа) компетентним органам Республіки Білорусь для вручення Спільному закритому акціонерному товариству "Фидмаш" відповідно до Гаазької Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року.

13.06.2023 загальним відділом діловодства суду зареєстрований лист Міністерства юстиції України № 71435/76173-26-23/12.3.1 від 02.06.202023 про повернення матеріалів доручення про вручення судових документів, оскільки білоруська сторона повернула документи і повідомила про відмову приймати судові доручення дипломатичними каналами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2023 поновлено провадження в справі № 910/1029/23.

У підготовче засідання 14.06.2023 з`явився представник позивача, представник відповідача в засідання не з`явився.

Судом враховано інформацію викладену у листі Міністерства юстиції України № 71435/76173-26-23/12.3.1 від 02.06.202023, заслухано думку представника позивача та проголошено протокольну ухвалу про закриття провадження у справі та призначити справу до розгляду по суті у судовому засіданні 19.07.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2023 повідомлено відповідача по справі №910/1029/23 - Юридичну особу створену за законодавством Республіки Білорусь - Спільне закрите акціонерне товариство "Фидмаш" про дату судового засідання - шляхом офіційного оприлюднення оголошення в справі на офіційному веб-сайті судової влади.

У судове засідання 19.07.2023 з`явився представник позивача, яка підтримала позовні вимоги та надала пояснення по суті спору.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

13 квітня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "БТФ-КОЛТЮБІНГ" Україна, (надалі - позивач, покупець) та СЗАТ "Фидмаш", Республіка Білорусь (надалі- відповідач, постачальник) укладено Договір поставки № 0413/20/ЗИП-БТФ (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов`язувався поставити товар в номенклатурі, кількості, за ціною і в терміни, згідно специфікації до цього договору, що є невід`ємною частиною, а покупець прийняти і оплатити товар відповідно до умов цього договору.

Найменування, асортимент (номенклатура), кількість, терміни постачання товару. Можливість їх заміни, ціна за одинцю товару і загальна вартість товар, а також терміни і умови постачання (базис постачання) товару визначається сторонами в специфікаціях до цього договору (п. 1.2. договору).

Згідно з п. 4.1. договору загальна вартість договору складається з вартості Специфікацій, що є невід`ємною частиною цього договору і орієнтовно складає 500 000 (п`ятсот тисяч і 00/100) доларів США.

У п. 4.2. договору сторони погодили, що терміни і умови оплати визначаються сторонами в специфікаціях до цього договору, що є невід`ємною частиною цього договору.

Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника (п. 4.3. договору).

Відповідно до п. 5.1. договору постачання товару здійснюється на умовах і в терміни, обумовлені в специфікаціях до цього договору, що невід`ємною частиною, за умови дотримання покупцем термінів оплати.

Датою постачання за даною угодою є дата, яку постачальник вважає такою, що виконав свої зобов`язання по постачанню товару на відповідних умовах постачання згідно Інкотермс 2010 (п. 5.2. договору).

Відповідно до п. 12.1. в редакції додаткової угоди № 2 від 06.12.2021, даний договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2023, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Як вбачається із матеріалів справи, сторонами 16.09.2020 року укладено додаткову угоду № 1 до договору, яким виклали п. 11.3. договору у новій редакції, а саме: «Усі невирішені суперечки, вимоги та (або) претензії, що виникають з цього договору або у зв`язку з ним, включаючи розбіжності щодо його існування, дійсності, невиконання або припинення, підлягають розгляду та вирішенню за місцезнаходженням покупця у Господарському суді міста Києва».

Також даною угодою № 1 сторонами викладено п. 11.4 договору у такій редакції: «Застосоване право - право України. Цей договір регулюється та тлумачиться відповідно до законодавства України».

У п. 4 додаткової угоди № 1 від 16.09.2021 сторони погодили, внести зміни до п. 13.4. договору та викласти його у наступній редакції: «Все листування повноважених представників сторін, пов`язане з укладенням та виконанням цього договору, передане засобами факсимільного зв`язку або за допомогою електронної пошти має юридичну силу та обов`язкове для виконання сторонами. Електронна пошта та телефон повноваженого представника постачальники - НОМЕР_2, ІНФОРМАЦІЯ_2. Електронна пошта та телефон повноваженого представника покупця - НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1.

За доводами позивача, сторонами було підписано 11 специфікацій до договору, якими визначали найменування товару, що постачається, його кількість, вартість, умови та терміни поставки, а також терміни і поряд оплати.

У позовній заяві позивачем наведене та долучено до матеріалів справи відповідні докази, що сторонами виконано зобов`язання за Специфікаціями № № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9 належним чином, зокрема позивачем здійснено оплату за товар, а відповідачем здійснено поставку відповідного товару, визначеного та погодженого сторонами у відповідних специфікаціях.

Однак, як вказує позивача, за специфікаціями № 7, 10, 11 відповідачем так не було поставлено товар.

Зокрема, як вбачається із матеріалів справи, 07.06.2021 сторонами була узгоджена та підписана специфікація № 7 відповідно до умов якої відповідач взяв на себе зобов`язання поставити товар, згідно списку вказаному в специфікації №7, на суму 12 288,08 доларів США. Строк поставки: термін 145 календарних днів з моменту отримання постачальником 100% передоплата. Оплати за товар: 100% вартість товару по цій специфікації протягом 10 календарних днів з моменту підписання Специфікації №7.

Як вбачається із матеріалів справи 14.07.2021 позивачем здійснено оплату за товар на суму 14 616,68 доларів США (що є еквівалентом 399 351,08 грн по курсу НБУ на дату купівлі валюти, (14.07.2021 р. - 27,32160000 грн за 1 долар США) на рахунок відповідача (що підтверджується випискою з особового рахунку AT «ОТП БАНК від 18.01.2023 p.), з яких 12 288,08 доларів США оплата товару згідно Специфікації № 7, а 2 328,60 доларів США передплата згідно Специфікації № 8.

Однак, як вказує позивач, відповідачем в порушення умов договору та Специфікації № 7 товар так і не був поставлений покупцю.

Також позивача вказує на те, що 13.04.2021 сторонами була узгоджена та підписана Специфікація № 10, згідно якої відповідач зобов`язався поставити товар згідно списку вказаному в специфікації №10 на суму 44 512,18 доларів США, строк поставки: протягом 150 календарних днів з моменту отримання постачальником 100% передоплата. Строк та порядок оплати за товар: 100% вартість товару по цій специфікації протягом 10 календарних днів з моменту підписання Специфікації №10.

В подальшому сторонами 05.01.2022 була узгоджена та підписана специфікація № 11 згідно якої відповідач взяв на себе зобов`язання поставити позивачу товар, згідно списку вказаному в специфікації №11, на суму 5 096,50 доларів США, строк поставки: протягом 85 календарних днів з моменту отримання постачальником 100% передоплата. Строк та порядок оплати за товар: 100% вартість товару по цій специфікації протягом 10 календарних днів з моменту підписання Специфікації №11.

Як вбачається із матеріалів справи 19.01.2022 позивачем здійснено оплату за товар на загальну суму 46 608,69 доларів США (що е еквівалентом 1 409 387,56 грн. по курсу НБУ на дату купівлі валюти, а саме 19.01.2022 р. - 28,141010000 грн. за 1 долар США.) на рахунок відповідача (що підтверджується випискою з особового рахунку AT «ОТП БАНК від 18.01.2023 p.), з яких 44 512,18 доларів США оплата за товару згідно Специфікації № 10 та 5 096, 50 доларів США передплата згідно Специфікації № 11.

Як вказує позивача, відповідачем поставку товару згідно Специфікації №10 та 11 на суму 46 608,69 доларів США так і не було здійснено.

З метою досудового врегулювання спору, позивач 02.12.2022 направив на електронну пошту відповідача претензію з вимогою добровільно поставити товар згідно Специфікації №7, 10 та 11 або повернути кошти на суму 61 896,76 доларів США. Відповідачем надано відповідь на претензію, відповідно до якої зазначив про неможливість поставки товару та відсутність коштів для повернення.

У зв`язку з чим позивача звернувся до суму з вимогами про стягнення з відповідача в судовому порядку наявної заборгованості, яка за розрахунком позивача в еквівалентному розмірі становить 1 745 117,57 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов до висновку, що останній за своєю правовою природою є договором поставки.

У відповідності до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено судом, позивачем на виконання умов договору та підписаних між сторонами Специфікацій, зокрема № 7, 10,11, здійснено попередню оплату за товар на загальну суму 61 896,76 доларів США, а саме: 14.07.2021 позивачем здійснено оплату за товар на суму 14 616,68 доларів США (що є еквівалентом 399 351,08 грн по курсу НБУ на дату купівлі валюти, (14.07.2021 р. - 27,32160000 грн за 1 долар США) на рахунок відповідача ( що підтверджується випискою з особового рахунку AT «ОТП БАНК від 18.01.2023 p.), з яких 12 288,08 доларів США оплата товару згідно Специфікації № 7, а 2 328,60 доларів США передплата згідно Специфікації № 8 та 19.01.2022 позивачем здійснено оплату за товар на загальну суму 46 608,69 доларів США (що е еквівалентом 1 409 387,56 грн. по курсу НБУ на дату купівлі валюти, а саме 19.01.2022 р. - 28,141010000 грн. за 1 долар США.) на рахунок відповідача (що підтверджується випискою з особового рахунку AT «ОТП БАНК від 18.01.2023 p.), з яких 44 512,18 доларів США оплата за товару згідно Специфікації № 10 та 5 096, 50 доларів США передплата згідно Специфікації № 11.

У матеріалах справи відсутні докази поставки товару відповідачем позивачу згідно із Специфікацій №7 на суму 12 288,08 доларів США, Специфікація № 10 на суму 44 512,18 доларів США та Специфікації № 11 на суму 5 096,50 доларів США.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України є частиною національного законодавства України.

Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" №475/97- ВР від 17.07.1997 ратифіковано Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 року. Перший протокол та протоколи № 2, 4, 7, 11 до Конвенції.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з справ людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, у справах "Пайн Велі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії" від 23.10.1991, "Федоренко проти України" від 01.06.2006 зазначив, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути "існуючим майном" або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття "майно", а саме в контексті ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як "наявне майно", так і активи, включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування щодо ефективного здійснення свого "права власності".

Статтю 1 Першого протоколу Конвенції можна застосовувати для захисту "правомірних (законних) очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності.

Отже, за висновками суду, відсутність дій відповідача щодо поставки продукції, надає позивачу право на "законне очікування", що йому будуть повернуті кошти попередньої оплати. Не повернення відповідачем цих коштів прирівнюється до порушення права на мирне володіння майном (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Брумареску проти Румунії", "Пономарьов проти України", "Агрокомплекс проти України").

З огляду на зазначене вище, суд приходить до висновку, що відповідачем не було виконано зобов`язання щодо поставки продукції у повному обсязі, а відтак у відповідача перед позивачем наявний обов`язок щодо повернення попередньої оплати у розмірі 61896,79 дол. США, що еквівалентно 1 745 117,57 грн.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, такими засобами як письмові, речові і електронні докази.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем відзиву на позовну заяву, контррозрахунку суми позовних вимог та будь-яких заперечень по суті позовних вимог не надано, доводів позивача у встановленому законом порядку не спростовано.

З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі, з покладенням на відповідача судових витрат у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Спільного закритого акціонерного товариства "Фидмаш" (220033, Республіка Білорусь, м. Мінськ, вул. Рибалко, 26, к.17/432; ідентифікаційний код 800009795) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "БТФ-КОЛТЮБІНГ" (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 34, оф. 309; ідентифікаційний код 41427728) передплату за договором поставки № 0413/20/ЗИП-БТФ від 13.04.2020 у розмірі 1 745 117 грн 57 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 26 176 грн 76 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 24.07.2023.

Суддя Л.Г. Пукшин