Ухвала

від 13.07.2023 по справі 910/7857/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про заміну сторони її правонаступником

м. Київ

13.07.2023Справа №910/7857/22

За заявоюПриватного підприємства "Територія Охорони"прозаміну сторони її правонаступником у справі№910/7857/22за позовомПриватного підприємства "Тренд Секюріті Груп 03" доФізичної особи-підприємця Вишневського Олександра Валерійовичапростягнення 114 706,52 грн Суддя Бойко Р.В. секретар судового засідання Кучерява О.М.

Представники учасників судового процесу: від заявника:Мацелюх В.А.;від позивача:Мацелюх В.А.;від відповідача:не з`явився

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа №910/7857/22 за позовом Приватного підприємства "Тренд Секюріті Груп 03" до Фізичної особи-підприємця Вишневського Олександра Валерійовича про стягнення 114 706,52 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.11.2022 позовні вимоги Приватного підприємства "Тренд Секюріті Груп 03" задоволено частково. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Вишневського Олександра Валерійовича на користь Приватного підприємства "Тренд Секюріті Груп 03" безпідставно набуті кошти у розмірі 114 415,00 грн та судовий збір у розмірі 2 474,69 грн. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

08.12.2022 на виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва було видано відповідний наказ.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 10.01.2023 заяву Приватного підприємства "Тренд Секюріті Груп 03" про ухвалення додаткового рішення у справі №910/7857/22 задоволено. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Вишневського Олександра Валерійовича на користь Приватного підприємства "Тренд Секюріті Груп 03" відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

14.02.2023 на виконання вказаного додаткового рішення Господарським судом міста Києва було видано відповідний наказ.

14.06.2023 через відділ діловодства суду від Приватного підприємства "Територія Охорони" надійшла заява про заміну сторони її правонаступником, у відповідності до якої заявник просить замінити стягувача - Приватне підприємство "Тренд Секюріті Груп 03" на Приватне підприємство "Територія Охорони".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2023 призначено розгляд заяви Приватного підприємства "Територія Охорони" про заміну сторони її правонаступником на 27.06.2023.

Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.06.2023 відкладено судове засідання на 13.07.2023; зобов`язано заявника надати суду в наступне засідання оригінал договору про відступлення права вимоги (цесії) від 05.05.2023 для огляду.

В судове засідання 13.07.2023 з`явився представник заявника та стягувача, який заяву про заміну сторони її правонаступником підтримав та просив її задовольнити.

Представник боржника в судове засідання 13.07.2023 не з`явився, однак відповідно до ч. 3 ст. 334 Господарського процесуального кодексу України неявка учасників справи та інших осіб, не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду заяви про заміну сторони її правонаступником за наявними в матеріалах справи доказами з урахуванням строку розгляду відповідної заяви.

Розглянувши заяву Приватного підприємства "Територія Охорони" про заміну сторони її правонаступником у справі №910/7857/22, суд дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.

05.05.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тренд Секюріті Груп 05", як цедентом, та Приватним підприємством "Територія Охорони", як цесіонарієм, укладено Договір відступлення права вимоги (цесії), відповідно до умов якого цедент відступає, а цесіонарій набуває право вимоги, належне цедентові за рішенням Господарського суду міста Києва від 14.11.2022 по справі №910/7857/22 про стягнення з Фізичної особи-підприємця Вишневського Олександра Валерійовича безпідставно набутих коштів у розмірі 114 415,00 грн та судового збору у розмірі 2 474,69 грн; за додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 10.01.2023 по справі №910/7857/22 про стягнення з Фізичної особи-підприємця Вишневського Олександра Валерійовича відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Відповідно до п. 6 Договору моментом переходу права вимоги цедента є дата підписання цього договору.

За приписами ч.ч. 1 та 2 ст. 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Процесуальне правонаступництво виникає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права, фактично, процесуальне правонаступництво слідує за матеріальним. У кожному конкретному випадку, для вирішення питань можливості правонаступництва, господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 334 Господарського процесуального кодексу України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Враховуючи те, що фактично відбулась заміна Приватного підприємства "Тренд Секюріті Груп 03" у зобов`язанні з відповідачем, то на даний час стороною спірного зобов`язання є Приватне підприємство "Територія Охорони".

Cудом враховано, що рішенням Господарського суду міста Києва від 14.11.2022 по справі №910/7857/22 також стягнуто з відповідача судовий збір у розмірі 2 474,69 грн., а додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 10.01.2023 по справі №910/7857/22 стягнуто з відповідача відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Суд обізнаний з правовими позиціями, викладеними у постановах Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №910/9549/15 та від 21.01.2019 у справі №916/65/18, відповідно до яких сплата судового збору в розумінні положень статті 509 Цивільного кодексу України не є зобов`язанням.

Частиною 4 статі 236 Господарського процесуального кодексу України передбачає врахування висновків, викладених в постановах Верховного Суду при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Тобто висновки суду касаційної інстанції (в тому числі, Великої Палати Верховного Суду) щодо застосування норм права, викладені у постановах по іншим справам, мають рекомендаційний характер.

Суд не враховує висновки Верховного Суду викладені у постановах від 03.07.2019 у справі №910/9549/15 та від 21.01.2019 у справі №916/65/18 з огляду на наступне.

Згідно частини 3 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Частиною 5 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Обов`язок зі сплати судового збору позивачем виникає в силу Закону України "Про судовий збір" та (в даному випадку) Господарського процесуального кодексу України, натомість обов`язок відповідача (боржника) із відшкодування судового збору виникає саме з рішення суду (оскільки навіть у разі задоволення позову судовий збір може бути покладений судом на позивача на підставі ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Судом враховано, що касаційний суд вважає, що відносини, пов`язані з виконанням судового рішення, в т.ч. щодо стягнення/відшкодування судового збору, характеру цивільно-правових не мають, проте суд не вбачає підстав для висновку про неможливість застосування до таких відносин ст. 512 Цивільного кодексу України, оскільки в останній жодним чином не зазначено про можливість її застосування виключно до цивільних чи господарських правовідносин.

Більше того, якщо керуватись логікою, що положення ст. 512 Цивільного кодексу України підлягають застосуванню лише до цивільно-правових відносин, оскільки викладені у відповідному Кодексі, то відповідно жодних підстав для їх застосуванню до господарських правовідносин також немає. Проте, судова практика свідчить про зворотне.

Жодної законодавчої заборони замінити кредитора у зобов`язанні із стягнення/відшкодування судового збору немає - Верховним Судом у своїх постановах відповідних норм не наведено, а судом у законодавстві їх не виявлено.

Натомість у Цивільному кодексі України закріплено положення про свободу договору.

Частинами 1-3 статті 6 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу.

З аналізу наведеної норми вбачається, що за своєю суттю зобов`язання складається із права вимоги кредитора та обов`язку виконання такої вимоги боржником. При цьому, є неможливим існування права вимоги без кореспондуючого такій вимозі обов`язку виконання.

Лише існування одночасно як права вимоги так і обов`язку виконання такої вимоги становить собою суть зобов`язання.

Отже, стягнення/відшкодування судового збору - це грошове зобов`язання, яке виникло на підставі ч. 5 ст. 11 Цивільного кодексу України, норм Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про судовий збір", в якому у позивача (кредитора) виникло право вимагати, а у відповідача (боржника) виник обов`язок зі сплати коштів, що разом складає зобов`язання.

За змістом ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є в тому числі витрати, які особа зробила для відновлення свого порушеного права.

За приписами статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частинами 1 та 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону

Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (ст. 1 Закону України "Про судовий збір").

Судовий збір справляється, зокрема за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством (п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір").

Частиною 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відтак, метою подачі позову в порядку Розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України є захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Із системного аналізу положень ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України та положень Господарського процесуального кодексу України вбачається, що витрати, які понесені стороною у зв`язку із звернення до суду із позовом за своєю матеріально-правовою природою є збитками (шкодою), оскільки необхідні для відновлення порушеного права.

Таким чином, понесені Приватним підприємством "Тренд Секюріті Груп 03" витрати на оплату судового збору та професійної правничої допомоги за своєю правовою природою є збитками (шкодою).

За змістом ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тобто законодавцем включено до процесуального закону - Господарського процесуального кодексу України норму щодо спеціального порядку розподілу судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, які за своєю природою є збитками (шкодою), оскільки звернення до суду із позовом за своїм змістом обумовлене захистом порушеного, невизнаного або оспорюваного права і законного інтересу.

З урахуванням приписів Господарського процесуального кодексу України, Закону України "Про судовий збір" такі витрати є пов`язаними із розглядом справи судом (в деяких випадках (судовий збір, поштова відправка іншій особі) є обов`язковими, а відтак є похідними від відповідного процесуального документу (позову, скарги тощо).

Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України з метою спрощення процедури відшкодування стороною, з вини якої виник спір, на користь сторони, права або інтереси якої захищено судом, понесених витрат, які за правовою природою є збитками (шкодою), встановлено спрощений порядок їх відшкодування - одночасно із вирішенням відповідного спору. Вказаний спеціальний порядок відшкодування збитків (шкоди) - судових витрат є виправданим, адже в іншому випадку один спір буде зумовлювати виникнення іншого (щодо відшкодування понесених у іншій справі збитків (шкоди) - судових витрат), а відтак є формою справедливої процесуальної економії.

Отже, суд вважає, що категорії збитків (шкоди), передбачених ст. 22 Цивільного кодексу України та судових витрат, передбачених ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, співвідносяться як загальне та спеціальне, оскільки останнім законодавчо визначений спеціальний спрощений порядок доказування та стягнення.

При цьому, у разі порушення обов`язку із сплати/відшкодування судового збору кредитор вправі нарахувати на відповідну суму інфляційні втрати та 3% річних, тобто застосувати приписи ст. 625 Цивільного кодексу України (постанова Північного апеляційного господарського суду від 13.09.2022 у справі №910/2264/22, у перегляді якої ухвалою Верховного Суду від 17.10.2022 було відмовлено), а відтак суд не вбачає підстав для неможливості застосування приписів ст. 512 цього Кодексу.

За рішенням та додатковим рішенням по справі №910/7857/22 у Фізичної особи-підприємця Вишневського Олександра Валерійовича існував обов`язок сплатити, а Приватного підприємства "Тренд Секюріті Груп 03" право вимагати від відповідача сплатити, зокрема судовий збір у розмірі 2 474,69 грн. та відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Таким чином, враховуючи, що зобов`язання зі сплати судового боргу та відшкодування витрат на професійну правничу допомогу виникли з рішення суду та за своєю правовою природою є збитками (шкодою), то судовий збір та відшкодування витрат на професійну правничу допомогу могли бути предметом відступлення права вимоги відповідно до Договору відступлення права вимоги (цесії) від 05.05.2023 (оскільки жодної законодавчої заборони з приводу неможливості відступлення таких вимог немає, натомість у законодавстві закріплено свободу договору).

Крім того, суд відзначає, що відмова у заміні стягувача на правонаступника в частині стягнення судового збору не відповідатиме принципу процесуальної економії та значно ускладнить виконання рішення суду, оскільки наслідком буде здійснення виконання рішення з двома стягувачами замість одного, в той час як первісний кредитор (Приватне підприємство "Тренд Секюріті Груп 03") втратив інтерес до виконання судового рішення в тому числі в частині стягнення судового збору (так як первісний кредитор виявив волю на його відчуження).

Водночас, між первісним кредитором (Приватним підприємством "Тренд Секюріті Груп 03") та новим кредитором (Приватним підприємством "Територія Охорони") досягнуто згоди щодо відступлення всіх прав вимоги до боржника, однак відмова суду у заміні сторони у зобов`язанні є фактичним втручанням у договірні відносини сторін, в той час як жодних законодавчих підстав для висновку про неможливість заміни стягувача за грошовим зобов`язання про стягнення/відшкодування судового збору не має.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для здійснення заміни стягувача в частині стягнення судового збору та відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

За таких обставин, заява Приватного підприємства "Територія Охорони" про заміну сторони (стягувача) її правонаступником у справі №910/7857/22 підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 52, 234, 334 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Приватного підприємства "Територія Охорони" про заміну сторони її правонаступником задовольнити.

2. Замінити сторону (стягувача) - Приватне підприємство "Тренд Секюріті Груп 03" (11400, Житомирська обл., Коростенський р-н, село Лозниця, вул. Народицька, буд. 16; ідентифікаційний код 37961725) його правонаступником Приватним підприємством "Територія Охорони" (02081, м. Київ, вул. Олени Пчілки, буд. 2-Б, кв. 501; ідентифікаційний код 36272665) у виконавчому провадженні з виконання наказу Господарського суду міста Києва №910/7857/22 від 08.12.2022 про стягнення з Фізичної особи-підприємця Вишневського Олександра Валерійовича безпідставно набутих коштів у розмірі 114 415,00 грн та судового збору у розмірі 2 474,69 грн, а також з виконання наказу Господарського суду міста Києва №910/7857/22 від 14.02.2023 про стягнення з Фізичної особи-підприємця Вишневського Олександра Валерійовича відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

3. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення (13.07.2023) та у відповідності до положень ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України може бути оскарження протягом десяти днів з дня складення її повного тексту шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст ухвали складено 21.07.2023.

Суддя Р.В. Бойко