Рішення

від 24.07.2023 по справі 911/1381/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2023 р. м. Київ Справа № 911/1381/23

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Краєвид" (04071, м. Київ, вул. Електриків, буд. 4)

до Фізичної особи-підприємця Бондаренко Валентини Василівни ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 62719,60 грн. попередньої оплати за договором поставки № 26/5 від 26.05.2021 р.,

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Краєвид" (далі - ТОВ "Краєвид", позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Бондаренко Валентини Василівни (далі - ФОП Бондаренко В.В., відповідач) про стягнення 62719,60 грн. попередньої оплати за договором поставки № 26/5 від 26.05.2021 р.

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 26/5 від 26.05.2021 р., за яким відповідачем не було поставлено оплаченого позивачем товару, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 62719,60 грн. попередньої оплати, а також витрати зі сплати судового збору.

Беручи до уваги характер спірних правовідносин, предмет, підстави позову і обраний позивачем спосіб захисту, а також категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, зважаючи на заявлену у даному спорі ціну позову, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд дійшов висновку, що справа за поданою Товариством з обмеженою відповідальністю "Краєвид" позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Бондаренко Валентини Василівни про стягнення 62719,60 грн. попередньої оплати за договором поставки № 26/5 від 26.05.2021 р., підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.05.2023 р. було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Вказану ухвалу було отримано позивачем 02.06.2023 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0600027780714 та відповідачем, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0600027781079, на якому не зазначено дату вручення. Згідно з трекінгом поштового відправлення № 0600027781079 сайту АТ «Укрпошта», ФОП Бондаренко В.В. було отримано ухвалу суду про відкриття провадження у даній справі 06.06.2023 р.

У строк, встановлений ч. 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, клопотань від сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не надходило.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 161 ГПК України до заяв по суті справи належать відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення на відповідь на відзив.

26.06.2023 р. до Господарського суду Київської області від Фізичної особи-підприємця Бондаренко Валентини Василівни надійшов відзив б/н від 22.06.2023 р. (вх. № 12373/23 від 26.06.2023 р.) на позовну заяву, за змістом якого відповідач зазначала, що між сторонами дійсно існували договірні відносини за договором поставки № 26/5 від 26.05.2021 р., які останньою були виконані частково через хронічне захворювання дочки та дії аферистів. Станом на даний час відповідачем призупинена підприємницька діяльність через вторгнення Російської Федерації на територію України. З огляду на викладене, відповідач просить суд частково відмовити в задоволенні позову та надати пільговий термін до закінчення воєнних дій та 2 місяці для відновлення діяльності, щоб виконати дані вимоги.

Відділом автоматизованого документообігу та обробки внутрівідомчої службової кореспонденції (канцелярія) було складено акт № 07-13/132/2023 від 26.06.2023 р., з якого слідує, що під час розкриття конверта, надісланого Бондаренко Валентиною Василівною було встановлено відсутність документів, вказаних в додатках до відзиву на позовну заяву, а саме - квитанції та касового чеку на підтвердження направлення копії відзиву позивачу.

Щодо поданого відповідачем відзиву суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Згідно з приписами ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Згідно зі ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.05.2023 р. судом було встановлено відповідачу строк - протягом 16-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання до суду: 1) обґрунтованого письмового відзиву на позовну заяву, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення або визнання вимог позивача з посиланням на діюче законодавство та з дотриманням приписів ст. 165 Господарського процесуального кодексу України; 2) доказів направлення копії відзиву з додатками на адресу позивача.

Як зазначалося вище, згідно з трекінгом поштового відправлення № 0600027781079 ФОП Бондаренко В.В. отримала ухвалу про відкриття провадження у даній справі 06.06.2023 р.

Отже, зважаючи на отримання відповідачем ухвали суду 06.06.2023 р. та приписи ч. 8 ст. 165 ГПК України, строк для подання відзиву відповідачем сплив 22.06.2022 р.

Дослідивши поданий відповідачем відзив, суд дійшов висновку, що відповідачем було пропущено строк на подання відзиву на позов, оскільки, як слідує з поштового штемпеля на конверті, в якому даний відзив надійшов до Господарського суду Київської області, відповідачем було передано останній до пересилання 23.06.2023 р.

Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

17.07.2023 р. до Господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Краєвид" надійшла відповідь на відзив № 407 від 07.07.2023 р. (вх. № 13748/23 від 17.07.2023 р.), за змістом якої позивач зазначав, що відповідач не надав доказів на підтвердження обставин, викладених у відзиві, які призвели до невиконання зобов`язань за договором поставки № 26/5 від 26.05.2021 р. Поряд з цим, позивач зазначав, що згідно статті 52 Цивільного кодексу України фізична особа-підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення. Щодо призупинення діяльності відповідача через військову агресію, то жодних підтверджуючих документів на підтвердження додано не було, а невиконання зобов`язань з поставки мало місце ще у 2021 році. Таким чином, на переконання позивача, викладені відповідачем факти не є підставами для звільнення останнього від відповідальності та є такими, що не підтверджені жодними доказами, у зв`язку з чим позивач просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

У відповідності з приписами ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає дану справу за наявними в ній на час ухвалення рішення матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

26.05.2021 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Краєвид" (покупець) та Фізичною особою-підприємцем Бондаренко Валентиною Василівною (продавець) було укладено договір № 26/5, відповідно до п. 1.1 якого постачальник приймає на себе зобов`язання поставити та передати у власність покупця пиломатеріали (товар), а покупець зобов`язується приймати та оплачувати товар в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Згідно з п. 1.3 договору асортимент, номенклатура товару, його кількість, вартість і строки поставки товару, код товару згідно з УКТ ЗЕД та інші дані, необхідні для організації поставок, визначаються у специфікаціях, або накладних, які оформлюються на партію товару і є невід`ємними частинами даного договору.

Строки поставки товару визначаються у специфікаціях або накладних, які оформлюються на партію товару і є невід`ємними частинами даного договору (п. 2.1 договору).

Умовами п. 2.2 договору встановлено, що поставка товару за цим договором здійснюється на умовах, що визначаються у специфікаціях або накладних, які оформлюються на партію товару і є невід`ємними частинами даного договору.

У відповідності з п. 2.4 договору моментом виконання обов`язку постачальника щодо передачі товару вважається дата фактичного отримання товару покупцем та підписання покупцем видаткової накладної.

Пунктом 2.6 договору передбачено, що перехід права власності на товар від постачальника до покупця відбувається в момент одержання покупцем товару та підписання покупцем видаткової накладної.

Відповідно до п. 3.1 договору ціна на товар визначається сторонами на момент підписання специфікації та підтверджується видатковою накладною, які оформлюються постачальником на партію товару.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що покупець зобов`язується внести передплату у розмірі 20% від суми, вказаної у специфікації, яка підтверджується рахунком-фактурою.

Ціна договору визначається за загальною вартістю поставлених та оплачених партій товару протягом дії даного договору згідно специфікацій та видаткових накладних (п. 3.3 договору).

У відповідності з п. 6.1 договору при виникненні спорів і розбіжностей по договору або у зв`язку з ним, сторони будуть здійснювати всі необхідні заходи для досягнення згоди шляхом переговорів та/або шляхом листування (надіслання відповідних претензій), з відповідними відповідями на них не пізніше 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту отримання, а у разі неотримання (з будь-яких підстав) - 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту відправки такої претензії зацікавленою стороною.

Відповідно до п. 7.1 договору у випадку настання форс-мажорних обставин (загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстанця, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо), за умови, що постраждала сторона негайно повідомляє іншу сторону в письмовому вигляді про настання таких обставин (надавши при цьому докази їх існування, підтверджені Торгово-промисловою палатою України або уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами), і за умови, що такі обставини продовжуються не більше 14 (чотирнадцяти) календарних днів, інша сторона погоджується з тим, що строк виконання зобов`язань постраждалою стороною буде продовжений на період, що дорівнює періоду цієї затримки. У випадку, якщо форс-мажорні обставини тривають довше зазначеного вище періоду, договір втрачає силу, якщо тільки інша сторона не погодиться в письмовій формі продовжити його. При цьому штрафні санкції не застосовуються.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє по 26.05.2022 р., але в будь-якому випадку до виконання сторонами своїх зобов`язань по даному договору. Якщо жодна із сторін за 1 (один) календарний місяць до закінчення дії даного договору не заявить в письмовій формі про намір його припинити, договір продовжує свою дію на кожний наступний рік, на тих самих умовах (п. 9.1 договору).

Як слідує з позову, сторонами було підписано специфікацію, за якою виконавець зобов`язався поставити дошку та брус обрізний (деревина хвойної породи), 1, 2 сорт, природної вологості загальним об`ємом 20,300 куб.м.

Постачальник виставив покупцю рахунки-фактури для оплати товару, що мав бути поставлений, № 2 від 26.05.2021 р. на суму 21112,00 грн. та № 2 від 25.06.2021 р. на суму 60000,00 грн.

На виконання умов договору позивачем було оплачено товар на загальну суму 81112,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 345 від 28.05.2021 р. на суму 21112,00 грн. та № 3729 від 08.07.2021 р. на суму 60000,00 грн.

Натомість, ФОП Бондаренко В.В. фактично було поставлено ТОВ «Краєвид» товар на загальну суму 18392,40 грн. згідно видаткової накладної № 24/06 від 24.06.2021 р.

16.09.2021 р. між позивачем та відповідачем було підписано акт звірки взаєморозрахунків, за яким оплаченим, але не поставленим відповідачем позивачу залишився товар на суму 62719,60 грн.

24.06.2022 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою № 358 від 24.06.2022 р. про допоставку оплаченого, але не поставленого товару у кількості 12,061 куб.м на суму вже здійсненої попередньої оплати в розмірі 62719,60 грн. протягом 7 днів від дня пред`явлення вимоги, яку було отримано відповідачем 02.07.2022 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0760102306192.

Відповідь на претензію отримано не було, товар не поставлено.

13.07.2022 р. відповідачу позивачем була направлена вимога № 370 від 12.07.2022 р. про повернення коштів в сумі 62719,60 грн. протягом 7 банківських днів з дня отримання даної вимоги, яку було отримано відповідачем 16.07.2022 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0760102313199.

Відповідь на вимогу отримано не було, грошові кошти не повернуто.

Оскільки відповідач не повернув позивачу попередню оплату, останній і звернувся з даним позовом до суду про стягнення 62719,60 грн. попередньої оплати.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності зі ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Згідно з частинами 2 та 3 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Спір у даній справі виник у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань з поставки оплаченого позивачем товару за договором поставки № 26/5 від 26.05.2021 р. та неповерненням здійсненої позивачем попередньої оплати.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені у даній справі позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Поряд з цим, приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Як встановлено судом, позивачем належним чином було виконано умови договору поставки № 26/5 від 26.05.2021 р. та перераховано відповідачу попередню оплату, однак відповідач в порушення умов договору та положень законодавства не здійснила поставку товару та не повернула позивачу у повному обсязі попередню оплату на вимогу останнього.

Суд констатує відсутність у даній справі будь-яких доказів виконання відповідачем обов`язку з поставки у повному обсязі оплаченого позивачем товару або повернення решти суми здійсненої останнім попередньої оплати.

Відповідач, всупереч вимогам статей 13, 74 ГПК України, доводів позивача не спростувала, належними та допустимими доказами не довела факту здійснення поставки позивачеві товару на суму залишку здійсненої позивачем попередньої оплати або факту повернення вказаного залишку попередньої оплати.

Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Таким чином, враховуючи порушення відповідачем договірного зобов`язання, а також відсутність доказів на спростування доводів позивача, та з огляду на часткову поставку відповідачем оплаченого позивачем товару, станом на дату ухвалення рішення у даній справі попередня оплата в розмірі 62719,60 грн. є такою, що підлягає поверненню позивачу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Краєвид" у повному обсязі.

Витрати зі сплати судового збору відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Бондаренко Валентини Василівни ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Краєвид" (04071, м. Київ, вул. Електриків, буд. 4, код 31514557) 62719 (шістдесят дві тисячі сімсот дев`ятнадцять) грн. 60 коп. попередньої оплати, 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до вимог статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 24.07.2023 р.

Суддя В.М. Бабкіна